Суд: Чемеровецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №687/515/26
Суддя: Горобець Н. О.
№ справи687/515/26
№2-а/687/10/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області
в складі головуючого – судді Горобець Н.О.,
за участю секретаря – Литовченко В.К.,
справа № 687/515/26;
сторони та інші учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
представник позивача – адвокат Пєлєшенко Д.Р.,
відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чемерівці за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Чемеровецького районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов мотивований тим, що 24.03.2026 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову №6323 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф 34000,00 грн. Про існування даної постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності він дізнався лише 23.04.2026 року, отримавши копію постанови.
Оскаржувана постанова є необґрунтованою, ухваленою з порушенням вимог КУпАП, зокрема без проведення розгляду справи, а формальною констатацією факту його винуватості, посадовою особою суб`єкта владних повноважень не було з`ясовано і не доведено обставин та не надано будь-яких доказів, які б свідчили про наявність в його діях ознак правопорушення, за яке передбачено адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, отож вона є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 відзиву до суду не подав.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, а тому суд вважає з можливе справу слухати у його відсутності.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Чемеровецького районного суду від 06 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
01 червня 2026 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
24 березня 2026 року виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 прийняв постанову №6323 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вказаної постанови, згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 , виявлено, що посадова особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , начальник Відділ освіти, молоді та спорту Городоцької міської ради, який(а) відповідає за ведення військового обліку у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану, не виконав розпорядження тимчасово виконуючого обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №81 від 27.01.2026 року, про виклик та забезпечення прибуття військовозобов?язаних працівників ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не забезпечив прибуття на 16:00 год 28.01.2026 року, до другого відлу ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушено вимоги абзацу 5 пункту 34, пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, абзаців 2, 3, 6 пункту 13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, абзаців 2, 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про оборону України», абзацу 7 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУПАП під час дії особливого періоду.
Про дату повідомлений(на) належним чином, що підтверджується викликом №2/802 від 05.02.2026 року, оскільки відповідно даного виклику йому було повідомлено про вчинене ним адміністративне правопорушення та запропоновано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Фактично громадянин ОСОБА_1 проігнорував даний виклик та не прибув для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн.
В постанові про адміністративне правопорушення, відсутні відмітки про отримання копії постанови ОСОБА_1 .
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 210-1 КУпАП розглядаються Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 235 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі від 08.07.2020 № 463/1352/16-а (адміністративне провадження №К/9901/21241/18) звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд звертає увагу на те, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії. Нормами ст. 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку га мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Наведена вище норма, яка встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є бланкетною, оскільки відсилає до інших нормативних актів, якими врегульовано організацію оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 7 ч. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані:
7) забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою-п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно абз. 2, 3, 6 п. 13 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2025 (далі Порядок), керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:
- організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис
- здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації;
- невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.
Відповідно до абз. 5 п. 34, п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
- п. 47 у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 займає посаду начальника Відділу освіти Городоцької міської ради. Як убачається зі змісту постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що він не виконав розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 81 від 27.01.2026 року.
При цьому, суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові відповідач посилається на те, що позивач викликом за №2/802 від 05.02.2026 року був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за фактом невиконання вищевказаного розпорядження, разом з тим в постанові зазначено, що протокол відносно ОСОБА_1 не складався.
Отже, з огляду на відсутність належних доказів допущення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що відповідач не обґрунтував свого рішення про визнання винним позивача за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.
Також суд звертає увагу, що саме на відповідача покладено обов`язок доводити правомірність своїх дій, та належно підтвердити/довести невиконання/неналежне виконання ОСОБА_1 розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 81 від 27.01.2026 року.
Відповідач суду не довів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в належний спосіб не спростував позиції та доказів сторони позивача.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, будь-яких доказів в спростування позиції позивача не надав, не скористався своїм правом надати відзив на позов у даній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Отже, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено, а позицію позивача не спростовано.
Крім того, за приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, суд вважає, що відповідач не забезпечив дотримання процесу і порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому постанова підлягає скасуванню, із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідно стягнути в якості відшкодування понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 241-250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №6323 від 24 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп., а справу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити за відсутністю складу даного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 в якості відшкодування судових витрат 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 02 червня 2026 року.
Суддя Н.О. Горобець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua