Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №674/796/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/796/26

Провадження № 2/674/823/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 червня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту (ціна позову 23774,73 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредиту, в якому просить суд стягнути з останньої заборгованість у сумі 23 774,73 грн за договором про надання коштів у кредит № 6764477 від 04.10.2025 (далі – кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн, зумовлені судовим розглядом вказаних позовних вимог.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором – товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів". За результатами укладення договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором, правових наслідків відступлення права вимоги та особливостей укладення і виконання кредитних договорів, а також норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронній формі.

Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою від 05.05.2026 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір № 6764477 від 04.10.2025, згідно з умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 9 550,00 грн строком на 350 днів (з 04.10.2025 по 18.09.2026) з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 % за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування та комісією за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 1 647,38 грн. Відповідач отримала обумовлені кредитним договором кошти 04.10.2025 на банківську картку, реквізити якої самостійно вказала первісному кредитору.

Вказаний кредитний договір та додатки до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на зазначену відповідачем електронну адресу та введено відповідачем 04.10.2025. Особу відповідача ідентифіковано за посередництвом системи BankID Національного банку України.

У результаті невиконання умов кредитного договору, як зазначає позивач, у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість у сумі 23 774,73 грн, з яких: 9 550,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 7 802,35 грн заборгованість за несплаченими процентами; 1 647,38 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 4 775,00 грн заборгованість за неустойкою.

Заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором була передана первісним кредитором позивачу на підставі договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 та Реєстру прав вимог № 1 від 25.02.2026, що підтверджується витягом з Реєстру прав вимог до договору факторингу.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх у сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані з невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Первісний кредитор свої зобов`язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором, що підтверджується довідкою АТ "ЮНЕКС БАНК" про здійснення платіжної операції № 035090252777 про переказ коштів у розмірі 9 550,00 грн на картковий рахунок відповідача.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути на умовах та у строк, передбачений укладеним договором. При цьому в матеріалах справи документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, немає. Сплати в рахунок погашення заборгованості відповідач не здійснювала.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказану статтю було доповнено ч. 5 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023. При цьому прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено п. 17, відповідно до якого максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно – 2,5 %; з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно – 1,5 %; з 21.08.2024 та надалі – 1 %.

У даному випадку кредитний договір укладено 04.10.2025, тобто в період дії обмеження максимального розміру денної процентної ставки на рівні 1 %. Встановлена договором процентна ставка у розмірі 0,95 % на день не перевищує зазначеного обмеження, а тому нарахування процентів за такою ставкою протягом строку кредитування є правомірним. Проценти у сумі 7 802,35 грн нараховані позивачем у межах визначеного договором строку кредитування (до 18.09.2026), у зв`язку з чим підстав для висновку про їх неправомірне нарахування немає.

Комісія за надання кредиту у розмірі 1 647,38 грн є складовою загальних витрат за споживчим кредитом, погоджена сторонами при укладенні договору та не є штрафною санкцією, у зв`язку з чим також підлягає стягненню.

Щодо заявленої позивачем до стягнення неустойки у розмірі 4 775,00 грн суд зазначає таке. Відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (у редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд виходить з того, що неустойка у розмірі 4 775,00 грн нарахована за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період після 24.02.2022, тобто під час дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та в подальшому неодноразово продовженого. За таких обставин нарахування та стягнення неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у вказаний період виключається в силу прямої заборони, встановленої наведеною нормою. Відтак вимога про стягнення неустойки у розмірі 4 775,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у наступному розмірі: основний борг – 9 550,00 грн, проценти за користування кредитом – 7 802,35 грн, комісія за надання кредиту – 1 647,38 грн, загалом 18 999,73 грн. У задоволенні решти позовних вимог, а саме у стягненні неустойки у розмірі 4 775,00 грн, слід відмовити з наведених вище підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Дослідивши договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 та витяг з Реєстру прав вимог № 1 від 25.02.2026, суд встановив, що право вимоги за кредитним договором № 6764477 від 04.10.2025 перейшло до позивача в установленому законом порядку, а тому позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Виходячи з наведених правових норм, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, розрахований виходячи з ціни позову 23 774,73 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково у сумі 18 999,73 грн, що становить 79,92 % від заявленої суми, судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме у сумі 2 127,67 грн.

Щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн суд зазначає таке. Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та їх співмірності зі складністю справи, суд враховує, що дана цивільна справа є малозначною. Нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна послуг повинна відповідати складності спору та обсягу робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, витяг з акту № 10ФП від 09.03.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги та платіжний документ, враховуючи обсяг та характер наданих послуг, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн відповідають критеріям реальності та розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з тим, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме у сумі 3 596,20 грн.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 81, 133, 141, 258–260, 263–265, 274–279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 512, 514, 516, 526, 527, 625, 627, 628, 629, 1054 Цивільного кодексу України, п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд –

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за кредитним договором № 6764477 від 04.10.2025 у сумі у сумі 18 999,73 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу – 9 550,00 грн;

- сума заборгованості за процентами – 7 802,35 грн;

- сума заборгованості за комісією за надання кредиту – 1 647,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" судові витрати у сумі 2 127,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" витрати на правничу допомогу в сумі 3 596,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (місцезнаходження: м. Ірпінь вул. Садова, буд. 31/33, Київської області, код ЄДРПОУ 43311346).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 04 червня 2026 року.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ