Суд: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 02 червня 2026 р.
Справа: №674/932/26
Суддя: Барателі Д. Т.
Справа № 674/932/26
Провадження № 2/674/886/26
РІШЕННЯ
іменем України
03 червня 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 759 930,00 грн),
в с т а н о в и в :
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Алексєєва М.А., звернулася до суду з позовом до Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина. Померлий залишив заповіт, згідно з яким заповів позивачці все належне йому на день смерті майно. Позивачка прийняла спадщину в установленому законом порядку, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину чи претендували на неї, немає. До складу спадкового майна входить, зокрема, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка для будівництва і обслуговування цього будинку. Позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачці було відмовлено у зв`язку з відсутністю належно оформлених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на будинок на ім`я спадкодавця. Оскільки іншим, ніж судовий, способом оформити спадкові права на будинок позивачка позбавлена можливості, просить визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито у справі загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Алексєєва М.А. у підготовче судове засідання не з`явилися, представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача Дунаєвецької міської ради - Таранік М.С. у підготовче судове засідання не з`явилася, проте у визначений судом строк подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що проти задоволення позову не заперечує, а розгляд справи просила проводити без участі представника міської ради.
Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін за наявними матеріалами. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Оскільки відповідач проти задоволення позову не заперечує, що за змістом є фактичним визнанням позову, таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , 1954 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою померлого, тобто спадкоємцем першої черги за законом, а також спадкоємцем за заповітом, посвідченим Дунаєвецькою державною нотаріальною конторою 22 серпня 1994 року за реєстровим № 2-3579, за яким ОСОБА_2 заповів їй усе належне йому майно.
Після смерті ОСОБА_2 . Дунаєвецькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 5/2023 від 08 березня 2023 року. Позивачка прийняла спадщину у встановленому законом порядку, 21 квітня 2026 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0400 га (кадастровий номер 6821810100:01:241:0023) за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або претендували на неї, немає, заяв про прийняття спадщини від інших осіб до нотаріуса не надходило.
Постановою державного нотаріуса Дунаєвецької державної нотаріальної контори Магери Н.Ф. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю належно оформлених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на будинок на ім`я спадкодавця, оскільки свідоцтво про право власності на домоволодіння ОСОБА_2 не видавалося.
Те, що спірний житловий будинок дійсно належав померлому ОСОБА_2 , підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:
- договором дарування незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 11 %, посвідченим Дунаєвецькою державною нотаріальною конторою 23 березня 1991 року за реєстровим № 709, за яким ОСОБА_2 набув у дар вказаний будинок з належними до нього господарськими будівлями;
- актом про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 03 липня 2000 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради від 27 липня 2000 року № 156;
- рішенням виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради від 27 липня 2000 року № 156 "Про затвердження актів прийомки та здачі в експлуатацію індивідуальних житлових будинків громадян міста", яким за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок у АДРЕСА_2 ;
- довідкою Комунального підприємства Дунаєвецької міської ради "Інвентарбюро" від 13 березня 2025 року № 138 та інформаційною довідкою цього ж підприємства від 12 березня 2026 року № 92, згідно з якими за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23 березня 1991 року зареєстровано домоволодіння в АДРЕСА_1 , а акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію від 03 липня 2000 року, затверджений рішенням виконкому від 27 липня 2000 року № 156, зареєстровано в МКП "Інвентарбюро" 09 серпня 2000 року в книзі № 15 за реєстровим № 2588.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Згідно зі ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 392 ЦК України закріплено право власника майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Виникнення права власності на житлові будинки, споруди до набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не залежало від державної реєстрації такого права.
У період набуття спадкодавцем права власності на будинок (2000 рік) оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в містах провадилося в порядку, встановленому Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09 червня 1998 року № 121, шляхом видачі органом місцевого самоврядування свідоцтва про право власності та реєстрації в бюро технічної інвентаризації. Те, що свідоцтво про право власності на домоволодіння ОСОБА_2 свого часу не видавалося, за наявності рішення виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради від 27 липня 2000 року № 156 про визнання за ним права власності на будинок, акта про введення будинку в експлуатацію та реєстрації домоволодіння в МКП "Інвентарбюро", не спростовує факту правомірного набуття спадкодавцем права власності на спірний будинок і не може позбавляти спадкоємця права на спадкування цього майна.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів не встановлені судом. Будівництво спірного будинку завершено та введено в експлуатацію на законних підставах, ознак самочинного будівництва у розумінні ст. 376 ЦК України не встановлено.
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину не припиняє права спадкоємця на спадкування, а таке право в разі неможливості його оформлення у нотаріальному порядку підлягає судовому захисту.
За таких обставин, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, з огляду на те, що позивачка є спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину у встановленому законом порядку, а спірний житловий будинок належав спадкодавцеві на законних підставах, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на цей будинок у порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що спір виник не у зв`язку з порушенням прав позивачки відповідачем, а з об`єктивної неможливості оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідач проти позову не заперечував, а позивачка не заявляла вимоги про відшкодування судових витрат, а тому, керуючись ч. 9 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивачку.
Керуючись ст. 16, 328, 331, 376, 392, 1216-1218, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 759 930,00 грн) задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за спадкоємцем за заповітом, право власності на житловий будинок садибного типу з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - Дунаєвецька міська рада, місцезнаходження: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, м. Дунаївці, вул. Шевченка, буд. 50, код ЄДРПОУ 04060714.
Суддя Давид БАРАТЕЛІ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua