Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №601/890/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/890/26

Провадження № 2/601/639/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді: Шульгач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Радчук І.В.,

представника позивача Корфа П.К.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03 квітня 2024 між сторонами по справі було укладено договір позики, у відповідності до якого відповідач позичив грошові кошти у позивача в розмірі 1000 доларів США. ОСОБА_2 зобов`язався повертати борг частинами по 200 доларів США щомісячно третього числа з травня по вересень 2024 року. Факт одержання грошей підтверджено письмовою розпискою відповідача.Однак, у встановлений договором позики строк відповідач борг не повернув. Крім того, у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 прострочив виконання зобов`язання, згідно ст. 625 ЦК України з нього підлягають стягненню і 3 проценти річних в розмірі 47,15 доларів США. Просить стягнути з відповідача на свою користь 1000 доларів США боргу за договором позики та 47,15 доларів США (три проценти річних).

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

30 квітня 2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, згідно якого вбачається, що з позовом він не згідний, оскільки він безпідставний. Зазначає, що дійсно йому були необхідні кошти на покупку автомобіля. 03.04.2024 року ним була написана розписка, яку позивач зараз пред`являє в суд, але в той день (після написання розписки) його набрала дружина і сказала, що гроші знайшла на покупку автомобіля, щоб він нічого не брав в борг. Розписка так і залишилася в позивача, а по факту ніяких грошей він від нього не отримував. У зв?язку з цим ним була направлена заява до поліції про вчинення кримінального правопорушення позивачем, який намагається ввести в оману суд та заволодіти шахрайським шляхом його кошти. Позивач жодного доказу про те, що він отримав від нього на руки якісь гроші суду не надав. В розписці чітко не зазначено, що він отримав від позивача гроші на руки. Належні докази, які б засвідчували факт передачі коштів відсутні. Крім того, три відсотки річних за ст. 625 ЦК України на стягнення сум у валюті не нараховуються. Просить відмовити в задоволенні позову та розглядати справу в його відсутності.

07.05.2026 позивачем подано відповідь на відзив, згідно якого зазначає, що заява до поліції відповідачем була подана після отримання ухвали суду про відкриття провадження, проте протягом двох років він не вчиняв жодних дій для оскарження розписки. Наявність оригіналу розписки в позивача є прямим доказом виконання позивачем свого обов`язку з передачі грошей та невиконання відповідачем обов`язку з їх повернення. Нарахування 3% річних це не пеня а компенсація за користування коштами.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги та просили їх задоволити, посилаючись на мотиви викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив. Позивач ОСОБА_1 надав суду оригінал розписки.

Відповідач ОСОБА_2 в в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. У відзиві на позовну заяву просив справу слухати у його відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини справи:

03 квітня 2024 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 1000 доларів США на покупку автомобіля Ваз 2110, номерний знак НОМЕР_1 . Зобов`язався повертати кошти частинами. 3 травня 200 доларів США. 3 червня 200 доларів США. 3 липня 200 доларів США. 03 серпня 200 доларів США. 3 вересня 200 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2 від 03 квітня 2024 року. На зворотній стороні, якої є копія паспорта відповідача.

Відповідач, в порушення умов договору, взяті на себе зобов`язання не виконав та не повернув позивачу позичені кошти по даний час.

Оригінал розписки є у позивача та долучений до матеріалів справи за № 601/890/26.

Згідно заяви від 27.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 звертається до ГУНП в м. Києві про вчинення злочину, оскільки жодних коштів за розпискою він не отримував.

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимогст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами частини першоїстатті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першійстатті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Заст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положенням ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ч.1ст.625 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до положень ч. 2ст. 1047 ЦК Українина підтвердження укладення договору позики може бути представлена розписка позичальника.

За нормами ч. 1ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) вказано: «У частині 545ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку».

Як вбачається із правової позиції Верховного суду у справі № 143/513/25 від 18 травня 2026 року «У разі, якщо складається боргова розписка, це вже є доказом отримання грошових коштів. Якщо існує розписка, у якій позичальник чітко зазначив про отримання коштів, скріплив її своїм підписом, це свідчить про реальний характер договору позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення»

Встановлено, що борг позивачу не повернуто, що підтверджується фактом наявності у позивача оригіналу розписки від 03 квітня 2024 року. Доказів погашення боргу в сумі 1 000 доларів США за вказаною борговою розпискою відповідач не надав.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. (постанова Верховного суду від 13 травня 2026 року у справі № 757/136/22-ц.)

Заяву ОСОБА_2 про вчинення злочину від 27.04.2026 року суд оцінює критично, як таку, що направлена на уникнення відповідальності за невиконання своїх зобов`язань перед позивачем.

Таким чином, діями відповідача порушено права позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення із відповідача на користь позивача суми боргу.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, згідно із п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, уперіод дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу.

З 24.02.2022 і по день ухвалення судом рішення в Україні діяв воєнний стан. Дана обставина є загальновідомою та не потребує доказування в силу ч. 3статті 92 ЦПК України.

Отже, відповідач звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченоїстаттею 625 ЦК України, на підставіп. 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому не повинний сплачувати 3% річних від суми боргу (постанова Верховного суду від 11 травня 2026 року у справі за № 754/3775/24 ).

За таких обставин, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних на підставі статті 625 ЦК України належить відмовити.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір у розмірі1271,26 грн. (1331,20*1000/1047,15)

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,13,82,263,265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.04.2024 у розмірі 1000 доларів США та сплачений судовий збір у розмірі 1271,26 грн. гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Головуючий: