Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №595/514/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/514/26

Провадження № 3/595/116/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2026 року о 15 год. 55 хв. в м. Бучач, вул. Галицька, 165 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; нестійка хода. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер 6810 та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортного засобу водій відсторонений.

27 травня 2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Ковалівський Б.В. подав до суду письмові заперечення з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вмотивовані тим, що із складеним протоколом ОСОБА_1 не погоджується, свою вину не визнає, оскільки фактично транспортним засобом не керував, у стані алкогольного сп`яніння не перебував, а працівниками поліції було штучно створено обставини для оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП. Сам факт перебування особи на місці водія у нерухомому автомобілі не доводить факту керування транспортним засобом. У даному випадку ОСОБА_1 транспортним засобом не керував і жодного руху не здійснював. Автомобіль був залишений на місці раніше, оскільки було пробито колесо. Фактично автомобіль перебував у нерухомому стані тривалий час, був технічно несправний та не використовувався для руху. Коли ОСОБА_1 повернувся до автомобіля, він лише сів на місце водія, після чого до нього під`їхали працівники поліції. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 саме 18 квітня 2026 року о 15 год. 55 хв. керував транспортним засобом Toyota Camry, здійснював рух, зупинявся працівниками поліції під час руху або виконував будь-які дії, пов`язані з приведенням транспортного засобу в рух. Працівники поліції фактично не зафіксували моменту керування транспортним засобом. Не наведено доказів руху автомобіля, не зазначено обставин зупинки транспортного засобу під час руху, не встановлено свідків, які могли б підтвердити факт керування. У протоколі свідки не залучались. Крім того, ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння. У нього не було об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння, які могли б бути достатньою підставою для ініціювання процедури огляду. Зазначення у протоколі загальних формулювань про «запах алкоголю з порожнини рота» та «нестійку ходу» саме по собі не підтверджує факту перебування особи у стані сп`яніння і не замінює належної фіксації таких ознак. Зауважує, що до ОСОБА_1 безпідставно було застосовано фізичну силу. Такі дії працівників поліції створили стресову ситуацію, вплинули на поведінку особи та не можуть використовуватися як підстава для подальшого твердження про наявність ознак сп`яніння чи ухилення від огляду. Важливим є і те, що огляд у встановленому законом порядку ОСОБА_1 фактично не пропонувався. Працівники поліції не роз`яснили йому, що огляд на стан алкогольного сп`яніння спочатку може проводитися на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу, не пояснили порядок застосування такого засобу, не надали зрозумілих роз`яснень щодо прав особи, не пояснили наслідків відмови та не забезпечили можливості прийняти усвідомлене рішення. Зі слів ОСОБА_1 , йому фактично лише ставилося запитання, чи бажає він пройти огляд у лікарні. При цьому йому не було належним чином роз`яснено, який саме огляд пропонується пройти, з яких підстав його пропонують, чому виникла необхідність направлення саме до медичного закладу та який порядок передбачений законом. направлення до медичного закладу не може підміняти собою належне роз`яснення процедури огляду на місці та не може використовуватися як формальна підстава для складання протоколу про відмову. Відмова може мати правове значення лише тоді, коли особі чітко, послідовно і зрозуміло запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, роз`яснено порядок його проходження, права особи та правові наслідки відмови. У даному випадку працівники поліції не забезпечили такої процедури. Натомість обставини були створені таким чином, щоб надалі формально зазначити у протоколі про нібито відмову від проходження огляду. Крім того, у матеріалах справи має бути належний безперервний відеозапис усієї події, починаючи з моменту виявлення особи, спілкування з нею, встановлення підстав для огляду, роз`яснення порядку огляду, пропозиції пройти огляд на місці, роз`яснення можливості проходження огляду у закладі охорони здоров`я, реакції особи та складання адміністративних матеріалів. Якщо відеозапис не підтверджує факту керування транспортним засобом, наявності об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння, належного роз`яснення порядку огляду та чіткої відмови від огляду у встановленому порядку, такі сумніви мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З урахуванням наведеного, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 : керував транспортним засобом; перебував у стані алкогольного сп`яніння; мав об`єктивні ознаки алкогольного сп`яніння; був належним чином відсторонений від керування; отримав зрозуміле роз`яснення порядку проходження огляду; відмовився від проходження огляду саме у встановленому законом порядку. Зважаючи на викладене, адвокат просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП.

Присутній в судовому засіданні захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Ковалівський Б.В. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечив та пояснив, що з протоколом про адміністративні правопорушення, складеним щодо нього, ОСОБА_1 не погоджується. Вважає, що працівниками поліції допущено ряд порушень, докази вини ОСОБА_1 в сукупності є недостатніми для притягнення його до адміністративної відповідальності.

За клопотанням сторони захисту у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 , який суду повідомив, що ОСОБА_1 він знає давно. 17 або 18 квітня цього року близько 7 години ранку він їхав по м. Бучач в напрямку м. Івано-Франківськ та бачив автомобіль ОСОБА_1 , який стояв без колеса, на диску. В автомобілі у той час нікого не було. Свідок зателефонував до ОСОБА_1 , щоб допомогти йому, однак той не відповів.

Суд, заслухавши пояснення в судовому засіданні захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Ковалівського Б.В., покази свідка, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

У відповідності до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на заперечення захисником Ковалівським Б.В. вини ОСОБА_1 , його винау вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644065 від 18 квітня 2026 року, де роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить відеозапис, долучений до матеріалів справи;

- рапортом поліцейського СРПП ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Стасіва Р.Р. від 18 квітня 2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного стосовно ОСОБА_1 , згідно якого в останнього виявлені ознаку алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота;

- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 квітня 2026 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7048523 від 18 квітня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді 510 грн. штрафу за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що він 18 квітня 2026 року о 15 год. 55 хв. в м. Бучач, вул. Галицька, 165 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, не пред`явив посвідчення водія, чим порушив п. 2.3.в Правил дорожнього руху України;

- матеріалами відеофіксацій, долучених до матеріалів справи, з яких слідує, що працівниками поліції зафіксовано факт керування та зупинку транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 . Підстава зупинки - керування транспортним засобом без ременя пасивної безпеки. Під час розмови поліцейського із водієм ОСОБА_1 виявлено в водія ознаку алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. На запитання поліцейського визнав факт вживання алкоголю, просив вибачення, та згодом його поведінка стала агресивною, тому працівниками поліції було застосовано кайданки. Не пред`явив на вимогу поліцейського посвідчення водія, а також пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці чи в медичному закладі останній відмовився. Працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 складено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а також адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якими водія було ознайомлено.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Вказана норма Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Наведеними вище письмовими доказами, достовірність яких в суду не викликає сумнівів, а також матеріалами відеофіксації у повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Покази допитаного у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідка ОСОБА_2 зводяться до того, що вказаний свідок, точно не пригадуючи дати (17 квітня 2026 року чи 18 квітня 2026 року), бачив автомобіль ОСОБА_1 , який знаходився на дорозі без колеса, та в автомобілі у той час нікого не було. Втім, зазначені покази не підтверджують відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заперечення захисника ОСОБА_3 з приводу керування транспортним засобом ОСОБА_1 спростовуються відеозаписами, дослідженими у судовому засіданні. Зокрема, як слідує із відеозапису, знятого на відеореєстратор службового автомобіля, працівники поліції на службовому автомобілі зупиняють транспортний засіб. Службовий автомобіль поліцейських паркується попереду зупиненого автомобіля, після чого працівник поліції одразу ж підходить до водія даного транспортного засобу. Наступний відеозапис зафіксований на бодікамеру працівника поліції, де поліцейський повідомляє водієві ( ОСОБА_1 ) причину зупинки.

Крім того, суд звертає увагу, що під час розмови із працівниками поліції ОСОБА_1 жодних заперечень стосовно того, що він керував автомобілем не висловлював. Також водій на запитання працівника поліції визнав, що вживав алкогольні напої.

Аргументи захисника про відсутність доказів на підтвердження виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння суд до уваги не приймає, оскільки виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм і в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд.

Крім того, доводи захисника про те, що працівниками поліції допущено ряд порушень не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки захисник не навів жодних відомостей про оскарження таких дій працівників поліції до правоохоронних органів вищого рівня.

Також судом не встановлено будь-яких обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Відтак, заперечення захисника, висловлені у судовому засіданні та зазначені у письмових запереченнях, поданих до суду, суд розцінює, які такі, що мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Як слідує з довідки № 51362-2026 від 20 квітня 2026 року, виданої начальником відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області В.Дудином, згідно з даними «АДМІНПРАКТИКА» ІТС ІПНП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Дане посвідчення водія не вилучене, оскільки водій не пред`явив на законну вимогу працівників поліції.

Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст. 130 ч. 1, 254, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. І. Созанська