Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №466/1908/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1908/26

Провадження № 2/466/2123/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне )

«02» червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючої - судді Торської І.В.

секретаря с/з Гавдульського Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

10 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований між ними 06 листопада 1993 року Відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, актовий запис №2917.

В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначив про те, що 06 листопада 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що Відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів зроблено відповідний актовий запис за №2917 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 06 листопада 1993 року. Прізвище дружини після шлюбу - ОСОБА_3 . Від даного шлюбу народилися доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спочатку сімейне життя складалось добре, проте останнім часом сімейні відносини між позивачкою та відповідачем поступово погіршилися. Як виявилось, у них зовсім різні погляди на сімейне життя, у відносинах відсутнє взаєморозуміння та взаємоповага. Ці відносини продовжуються протягом тривалого часу, вони неприйнятні для позивачки, приносять їй лише негативні емоції. Кожен зі сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім?ю. ОСОБА_1 переконана, що сторони є кардинально протилежними людьми, з різними життєвими цінностями, тому вирішила розірвати шлюб.

З огляду на те, що позивач не має іншого житла, подружжя проживає разом, однак в різних кімнатах, харчується окремо. Спілкування сторін зведене до мінімуму, кожен зі сторін живе окремим життям та своїми інтересами, а тому подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.

Враховуючи наведене, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є лише формальним, оскільки особисті відносини між такими тривалий час мають негативний характер, відсутне нормальне спілкування. Продовжувати такі шлюбні відносини позивачка не бажає.

Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивачки розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні рухатися здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності.

Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у їхній сім?ї, вони не здатні підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім?ї, клуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, як це передбачено ст.55 СК України.

Надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу. Спроби примирення між сторонами не принесли жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан відносин позивачки з відповідачем та продовжить їх перебіг в часі.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

11.05.2026 (вх. №15508) через загальну канцелярію суду ОСОБА_7 подала письмову заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати без її участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, час та дату розгляду справи. Відзив відповідачем до суду подано не було.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін по справі, відтак, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до положень ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.

Згідно з ч.3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Дослідивши подані докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 листопада 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що Відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів зроблено відповідний актовий запис за №2917. Даний факт стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 06 листопада 1993 року. У шлюбі народилися доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході розгляду цивільної справи встановлено, що у подружжя спільне життя не склалося, шлюб існує формально. Сторони не ведуть спільного господарства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе.

У відповідності до ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З`ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки шлюб розпався, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, цей шлюб слід розірвати.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивачки понесені нею судові витрати - судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, актовий запис за №2917.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення її без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) до Львівського апеляційного суду .

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду заяви повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники процесу:

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Текст судового рішення складено та підписано 02 червня 2026 року.

Суддя І. В. Торська