Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №480/6765/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року

м. Київ

справа № 480/6765/24

касаційне провадження № К/990/43794/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року (головуючий суддя - Кравченко Є.Д.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ральченко І.М.; судді: Катунов В.В., Подобайло З.Г.)

у справі № 480/6765/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРД ВУД»

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРД ВУД» (далі - ТОВ «НОРД ВУД», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило:

визнати протиправним і скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24 червня 2024 року № 438;

зобов`язати відповідача виключити ТОВ «НОРД ВУД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що оскаржуване рішення прийняте без належної конкретизації податкової інформації, яка б свідчила про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що є додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Критерії ризиковості платника податку, Порядок № 1165). Позивач указував, що контролюючий орган не зазначив конкретної господарської операції та податкової накладної/розрахунку коригування, щодо яких виявлено ризиковість, натомість фактично поставив під сумнів реальність господарської діяльності товариства, що не може встановлюватися у процедурі моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 24 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року, позов задовольнив.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючий орган не довів правомірності прийняття рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Суди зазначили, що спірне рішення не містить належної конкретизації фінансово-господарської операції, інформація щодо якої стала підставою для віднесення платника до переліку ризикових, а також не містить посилання на конкретні податкові накладні/розрахунки коригування. Суди також урахували, що позивач надавав контролюючому органу пояснення та документи щодо придбання і використання лляної олії у господарській діяльності, наявності складських приміщень і трудових ресурсів. Натомість висновки контролюючого органу ґрунтувалися переважно на сумнівах щодо достатності окремих документів, технологічних умов, норм витрат, виробничих потужностей, способу використання товару, тобто на обставинах, які за своєю природою можуть бути предметом податкової перевірки, а не процедури прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18. На переконання відповідача, дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем податкової інформації про відповідність платника критеріям ризиковості є складовою інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, не породжують самостійних правових наслідків для платника податку та не порушують його прав. Податковий орган також наполягає, що Порядок № 1165 передбачає право комісії регіонального рівня проводити постійний моніторинг відповідності платників податку критеріям ризиковості, тому висновки судів про необхідність попереднього подання платником податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації є помилковими.

Ухвалою від 11 листопада 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Сумській області.

19 листопада 2025 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовий розгляд установив, що ТОВ «НОРД ВУД» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Сумській області. Основним видом економічної діяльності товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Комісія ГУ ДПС у Сумській області 25 березня 2024 року прийняла рішення № 156, яким ТОВ «НОРД ВУД» віднесено до переліку ризикових платників податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття цього рішення зазначено коди податкової інформації: код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності або недостатності місць для їх зберігання; код 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

З метою виключення з переліку ризикових платників ТОВ «НОРД ВУД» 10 квітня 2024 року подало до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів.

За результатами розгляду цих документів комісія ГУ ДПС у Сумській області 18 квітня 2024 року прийняла рішення № 209 про відповідність ТОВ «Норд Вуд» критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У цьому рішенні зазначено коди податкової інформації 11, 15, 06, 14, а інформацією, за якою встановлена відповідність платника критеріям ризиковості, визначено придбання з 01 жовтня 2023 року по 30 листопада 2023 року товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 1515.

Надалі ТОВ «НОРД ВУД» 13 червня 2024 року повторно подало до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

За результатами розгляду цього повідомлення комісія ГУ ДПС у Сумській області 24 червня 2024 року прийняла рішення № 438 про відповідність ТОВ «НОРД ВУД» критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У рішенні від 24 червня 2024 року № 438 зазначено такі коди податкової інформації: код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності або недостатності місць для їх зберігання; код 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів; код 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, у цьому рішенні зазначено: придбання з 01 жовтня 2023 року по 30 листопада 2023 року товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 1515 та код ЄДРПОУ 42640628, тобто код самого ТОВ «НОРД ВУД».

Також у рішенні від 24 червня 2024 року № 438 контролюючий орган зазначив перелік документів, які не надані платником і можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості, зокрема: договір з додатками, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, документи щодо зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів, банківські виписки, документи щодо підтвердження відповідності продукції, паспорти якості, сертифікати відповідності.

Відповідно до протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Сумській області від 24 червня 2024 року № 167 контролюючий орган виходив із того, що у жовтні - листопаді 2023 року позивач придбав товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 1515 за номенклатурою «олія лляна» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліс Експорт» обсягом постачання без урахування податку на додану вартість 1 200 000,00 грн.

Контролюючий орган вважав, що надані платником документи не підтверджують використання придбаної лляної олії у господарській діяльності, зокрема для оброблення деревини. На підтвердження цього відповідач посилався на відсутність документів щодо якості придбаного товару, технічних умов або лабораторних досліджень, на підставі яких розроблено норми витрат лляної олії, відсутність інформації щодо виробничих потужностей, трудових ресурсів, обладнання та інструментів, особливостей давальницької переробки деревини, недоліки в товарно-транспортних накладних, відсутність окремих документів щодо оренди приміщень та навантажувально-розвантажувальних послуг.

Водночас суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ «НОРД ВУД» надавало контролюючому органу документи щодо придбання лляної олії у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліс Експорт», зокрема договір від 25 жовтня 2023 року № 25/10-2023, рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, акти списання товарів у зв`язку з використанням лляної олії для виробничих потреб, а також документи щодо оренди приміщень і трудових ресурсів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що є додатком 1 до Порядку № 1165, передбачено, що платник податку відповідає критеріям ризиковості у разі, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, застосування пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає від контролюючого органу не лише формального посилання на наявність податкової інформації, а й належного розкриття її змісту в такому обсязі, який дає змогу ідентифікувати ризикову господарську операцію та перевірити зв`язок цієї інформації з підставами прийняття відповідного рішення.

При цьому Верховний Суд звертає увагу, що постійний моніторинг відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку, який здійснює комісія регіонального рівня, не звільняє контролюючий орган від обов`язку дотримуватися вимог пункту 6 Порядку № 1165 щодо змісту рішення та його обґрунтованості як індивідуального акта.

Саме лише зазначення коду податкової інформації, коду товару згідно з УКТ ЗЕД та загального періоду придбання товару без належної конкретизації господарської операції, ризикових обставин, податкової накладної/розрахунку коригування, контрагента, який задіяний у ризиковій операції, або інших даних, які дозволяють платнику зрозуміти, які саме обставини він має спростувати, не відповідає вимогам обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на наявність у податкового органу податкової інформації, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, повинна обґрунтувати, на підставі якої саме інформації вона дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі й достатні докази на підтвердження цієї інформації.

Водночас судовому контролю у таких спорах підлягає не тільки формальна наявність рішення, прийнятого за встановленою формою, а й зміст такого рішення, протокол засідання комісії, документи контролюючого органу, пояснення та документи платника, а також дотримання процедури прийняття рішення.

У цій справі суди попередніх інстанцій дослідили як оскаржуване рішення від 24 червня 2024 року № 438, так і протокол засідання комісії ГУ ДПС у Сумській області від 24 червня 2024 року № 167, а також документи, подані платником на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості.

За результатами такої оцінки суди дійшли висновку, що рішення від 24 червня 2024 року № 438 не містить належної конкретизації фінансово-господарської операції, щодо якої контролюючий орган установив ризиковість, а наведені у ньому відомості фактично зводяться до загального зазначення періоду придбання товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 1515 та коду ЄДРПОУ самого платника податку.

Верховний Суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій.

Наведення у спірному рішенні загального переліку документів, які, на думку контролюючого органу, не були надані платником, також не може вважатися належним мотивуванням рішення. Такий перелік має бути співвіднесений із конкретною господарською операцією, конкретною податковою інформацією та конкретними обставинами, які зумовлюють висновок про відповідність платника критеріям ризиковості.

Натомість у цій справі суди встановили, що ТОВ «НОРД ВУД» подавало до контролюючого органу документи щодо придбання лляної олії, її оплати, транспортування, списання для виробничих потреб, а також документи щодо наявності приміщень і трудових ресурсів.

За таких обставин загальне зазначення в рішенні про ненадання договорів, первинних документів, банківських виписок, документів щодо транспортування, зберігання чи підтвердження якості продукції не узгоджується з установленими судами фактичними обставинами щодо подання платником документів і не пояснює, які саме документи, у зв`язку з якою конкретною операцією та з яких причин контролюючий орган вважав необхідними для спростування ризиковості.

Верховний Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи контролюючого органу про відсутність технічних умов, лабораторних випробувань, документів щодо якості товару, інформації про виробничі потужності, обладнання, інструменти, сушіння обробленої деревини, а також про недоліки окремих товарно-транспортних накладних свідчать про фактичний аналіз реальності господарських операцій позивача.

Процедура прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку не є формою податкової перевірки та не призначена для остаточного встановлення реальності чи нереальності господарських операцій, правомірності формування податкового кредиту або зв`язку придбаних товарів із господарською діяльністю платника.

Наявність у контролюючого органу сумнівів щодо окремих аспектів господарської діяльності платника може бути підставою для реалізації передбачених ПК України форм податкового контролю, однак не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести наявність саме тієї податкової інформації, яка у розумінні пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про ризиковість конкретної господарської операції.

Верховний Суд зазначає, що сертифікати якості, паспорти якості або інші документи щодо відповідності продукції можуть мати значення залежно від умов договору, характеру товару та вимог законодавства, однак їх відсутність сама по собі не є достатньою підставою для висновку про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, якщо контролюючий орган не довів, що така відсутність свідчить саме про ризиковість операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналогічно, посилання на можливу недостатність складських приміщень або накопичення залишків товарів потребує встановлення конкретних фактичних даних: кількості залишків, умов та місць їх зберігання, обсягу відповідних складських потужностей, періоду накопичення та зв`язку цих обставин із конкретною ризиковою операцією. У спірному рішенні такі дані не наведені, а суди попередніх інстанцій установили, що платник надавав документи щодо оренди приміщень.

Щодо доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Для застосування наведеної підстави касаційного оскарження необхідним є встановлення подібності правовідносин у справі, що переглядається, та у справі, на висновок у якій посилається скаржник.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18 не підтверджує неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у цій справі.

У справі № 480/4006/18 правові висновки Верховного Суду були сформульовані щодо правовідносин, які регулювалися Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Натомість спірні правовідносини у справі, що переглядається, виникли у 2024 році, тобто під час дії Порядку № 1165.

На відміну від Порядку № 117, Порядок № 1165 передбачає прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, отримання такого рішення платником через електронний кабінет, подання платником документів для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості, а також можливість оскарження такого рішення в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, Порядок № 1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, предметом спору у цій справі є не службові дії контролюючого органу щодо внесення інформації до інформаційної системи, а індивідуальне рішення комісії регіонального рівня про відповідність конкретного платника податку критеріям ризиковості, прийняте за процедурою, визначеною Порядком № 1165, адресоване цьому платнику та таке, що впливає на його правове становище.

За таких обставин правовідносини у справі № 480/4006/18 не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається, а тому посилання податкового органу на неврахування відповідного висновку Верховного Суду є необґрунтованим.

Доводи відповідача про те, що інформація, внесена до інформаційних систем контролюючого органу, є службовою та не породжує правових наслідків для платника податку, також не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Суди розглядали не правомірність внесення інформації до інформаційної системи як службової дії, а правомірність рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області від 24 червня 2024 року № 438 про відповідність ТОВ «НОРД ВУД» критеріям ризиковості платника податку.

Таке рішення має ознаки індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, оскільки прийняте щодо конкретного платника податку, містить владний припис про його відповідність критеріям ризиковості та зумовлює для такого платника негативні наслідки у процедурі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги про те, що повноваження комісії регіонального рівня щодо постійного моніторингу відповідності платників податку критеріям ризиковості саме по собі підтверджує правомірність спірного рішення.

Наявність у комісії регіонального рівня повноваження здійснювати постійний моніторинг не означає, що рішення про відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості може бути прийняте без дотримання вимог щодо його змісту, мотивування та доказового підтвердження податкової інформації, яка стала підставою для такого рішення.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин контролюючий орган не довів, що оскаржуване рішення містило належну, конкретизовану та перевірену податкову інформацію, яка б свідчила саме про ризиковість господарської операції у розумінні пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Натомість наведені відповідачем обставини зводяться переважно до оцінки достатності первинних документів, виробничої доцільності, норм використання придбаного товару та реальності господарських операцій, що не може підміняти передбачені ПК України процедури податкового контролю.

Щодо зобов`язання ГУ ДПС у Сумській області виключити ТОВ «НОРД ВУД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, Верховний Суд зазначає, що такий спосіб захисту відповідає характеру порушеного права та положенням Порядку № 1165, який передбачає виключення платника податку з відповідного переліку у разі надходження до контролюючого органу рішення суду, яке набрало законної сили.

Тому суди попередніх інстанцій правильно застосували спосіб захисту, який забезпечує ефективне поновлення порушеного права платника та не передбачає втручання суду у дискреційні повноваження контролюючого органу поза межами судового контролю за правомірністю оскарженого рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова