Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №452/3699/25 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 452/3699/25

Провадження № 1-кп/455/49/2026

ВИРОК

Іменем України

04 червня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

з участю:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

потерпілого ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

захисника - адвоката ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141290000429 від 08.08.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кружики Самбірського району Львівської області, який має зареєстрованим місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця, учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2025 року солдат ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом, бажаючи ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно не повернувся з лікувального закладу в місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася в районі населеного пункту АДРЕСА_2 та перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 до моменту затримання працівниками поліції 08 серпня 2025 року, був відсутній на службі без поважних причин понад три доби, свої службові обов`язки не виконував, а службовий час проводив на власний розсуд за місцем мешкання.

Такими своїми діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім цього, 08.08.2025 приблизно о 04:00 годині, ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поряд з будинком АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на ґрунті раптово виниклого умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті іншим особам, та нападу з метою заволодіння чужим майном, проник в зазначений вище будинок, та переслідуючи мотив, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та заволодіння чужим майном, неповною мірою усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх злочинних дій та здатності керувати ними, передбачаючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді смерті людини, тримаючи у руці ніж, який приніс з собою, зайшовши в одну з кімнат вказаного будинку, в якому праворуч на ліжку спала ОСОБА_12 з чоловіком ОСОБА_9 , а зліва на дивані - їх син ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , реалізовуючи свій злочинний намір на позбавлення життя особи та заволодіння чужим майном, наніс ОСОБА_12 один удар в ділянку передньої поверхні грудної клітини зліва та два удари в передню черевну стінку зліва, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді колото різаної рани на передній поверхні грудної клітки зліва з формуванням раненою каналу, котрий проходить, спереду до заду, зверху-вниз та зліва-направо, через м`які тканини грудної клітки, 3 міжребер`я 5 крововиливами у м`язи та проникає в навколосерцеву сорочку і закінчується в порожнині лівого передсердя, загальною довжиною біля 6,3см, гемоторакс в лівій плевральній порожнині (біля 1900мл. рідкої темної крові) та колото-різаної рани на передній черевній стінці зліва, яка знаходиться на 6 см. донизу від рани з формуванням раневого каналу, який проходить спереду до заду, зверху-вниз, та зліва-направо, через прилеглі м`які тканини живота та черевної стінки, проникає в черевну порожнину, загальною довжиною біля — 6,4см, гемоперитонеум (біля 200мл. рідкої темної крові), які мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження в момент спричинення. Внаслідок чого ОСОБА_12 померла на місці.

Такими своїми діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_15 , вчиненою з корисливих мотивів.

Крім цього, 08.08.2025 приблизно о 04:00 годині, ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поряд з будинком АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на ґрунті раптово виниклого умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті іншим особам, та нападу з метою заволодіння чужим майном, проник в зазначений вище будинок, та переслідуючи мотив, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та заволодіння чужим майном, неповною мірою усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх злочинних дій та здатності керувати ними, передбачаючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді смерті людини, тримаючи у руці ніж, який приніс з собою, зайшовши в одну з кімнат вказаного будинку, в якому праворуч на ліжку спала ОСОБА_12 з чоловіком ОСОБА_9 , а зліва на дивані - їх син ОСОБА_16 . ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний намір на позбавлення життя особи, після нанесення ударів ОСОБА_12 , наніс лезом ножа ОСОБА_13 один удар в ділянку задньої поверхні грудної клітини зліва та два удари в задню поверхню грудної клітки, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді травматичного пневмоторексу, проникаючого ножового поранення грудної клітки, дренажу лівої плевральної порожнини, відкритої рани, сполученої з внутрішпьогрудною травмою, проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва, пневмогемоторакс зліва, поранення лівої легені, множинних травм грудної клітки, колото-різаної грудної клітки зліва. Дві рани, які проникають у грудну порожнину, супроводжувались накопиченням крові і повітря в ній та відносяться згідно висновку судово - медичної експертизи до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння. При цьому, реалізовуючи всій умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, заволодів мобільним телефоном марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А14», вартістю 4000 грн, який належав ОСОБА_14 , ОСОБА_10 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілому ОСОБА_8 лікарями була надана перша медична допомога та його було госпіталізовано до КНП СМР «Самбірська центральна лікарня».

Такими своїми діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, п.1 п.6 ч.2 ст.115 КК України закінчений замах на умисне протиправного заподіяння смерті двох осіб, вчинене з корисливих мотивів.

Крім цього, 08.08.2025 приблизно о 04:00 годині, ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 (із подальшими змінами та доповненнями), знаходячись поряд з будинком АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на ґрунті раптово виниклого умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті іншим особам, та нападу з метою заволодіння чужим майном, проник в зазначений вище будинок, та переслідуючи мотив, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та заволодіння чужим майном, неповною мірою усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх злочинних дій та здатності керувати ними, передбачаючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді смерті людини, тримаючи у руці ніж, який приніс з собою, зайшовши в одну з кімнат вказаного будинку, в якому праворуч на ліжку спала ОСОБА_12 з чоловіком ОСОБА_9 , а зліва на дивані - їх син ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , реалізовуючи свій злочинний намір на позбавлення життя особи, поєднаного з нападом з метою заволодіння чужим майном, наніс ОСОБА_12 лезом один удар в ділянку передньої поверхні грудної клітки зліва та два удари в передню черевну стінку зліва, спричинивши тілесні ушкодження, від яких потерпіла померла на місці, а ОСОБА_8 - один удар в ділянку задньої поверхні грудної клітини зліва та два удари в задню поверхню грудної клітки, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння та, реалізовуючи свій умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, заволодів мобільним телефоном марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А14», вартістю 4000 грн., який належав ОСОБА_17 .

Такими своїми діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 187 КК України напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і а здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), і проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, визнав, а щодо обвинувачення за п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України повідомив, що не пам`ятає обставини подій, які трапилися 08.08.2025 року, врешті, повідомив, що все визнає.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 показав, що у 18 років добровільно пішов служити, підписав контракт, проходив службу в 68 бригаді, приймав участь у бойових діях, знайомий з статутом Збройних Сил, зауважень і стягнень не мав, мав три контузії. Їздив в Британію на навчання. Після виходу з позиції, його направили в госпіталь в Дніпро з військової частини у зв`язку з контузією, коли не пам`ятає. Був у госпіталі місяць. Знав, що після лікарні мав повернутися у військову частину. Після лікування йому покращало, його виписали з лікарні і він хотів повернутися на військову службу на Покровському напрямку, назву конкретного населеного пункту забув. Яка була пора року коли його виписали - не пам`ятає. Потім в нього по сімейних обставинах склалася ситуація, що він не міг вийти на зв`язок з командиром, він хотів повернутися в частину, але там пропускний режим, а командир не дав йому військовий квиток і тому не зміг повернутися на службу, бо там кожні 2 кілометри блокпости і він як військовий не міг їх перетнути, бо не мав документів. В госпіталі в Дніпрі мав телефон «Ксіомі», який розбив в лікарні, мав з собою також банківську картку. Пішов в поліцію - йому сказали їхати додому. Він декілька разів намагався подзвонити командиру чи побратимам, але ні з ким не зміг зв`язатися, з ними не було зв`язку всі чотири місяці до його затримання. Спав на вокзалі, на лавці, три дні, там заряджав телефон. Коли прийшли бойові, купив квиток і поїхав додому. Хотів піти у Львові до ВСП (Військової служби правопорядку) і пояснити ситуацію, думав поїде до брата, а потім вернеться на службу, але так не сталося. Був в ОСОБА_18 в воєнкоматі, повідомив що хоче повернутися з СЗЧ на службу, його відправили на другий поверх, де він мав розмову з чоловіком, який сказав їхати до Львова. За час служби декілька разів міняв військові частини, бо йому не подобалося командування. Стверджував, що це його перше СЗЧ. Отримав базові навики користування холодною зброєю, але його більше цікавила інша зброя.

Коли поїхав з Дніпра, то був в АДРЕСА_1 . Це будинок брата, який загинув. Проживав один. Коли вернувся додому то було, що катався на мотоциклі загиблого брата. З братом ОСОБА_19 не проживав, могли їздити одне до одного в гості чи в Самборі зустрічатися. Після повернення в с. Чернихів їздив в Одесу на море. Як був в Одесі то влаштовувався на тимчасові роботи.

07.08.2025 року бачив сестру, брата ОСОБА_19 не бачив. Їздив до сестри зі своєю дівчиною ОСОБА_20 . Привезли із собою продукти харчування. Вдома була сестра, не звернув уваги чи був брат в хаті. Ні алкоголю, ні наркотиків не вживав. Сестра проживала з братом ОСОБА_19 , бо він після поранення потребував догляду. Поспілкувалися з сестрою, попили чаю і ОСОБА_20 поїхала додому на таксі за півгодини. З нею зустрічається з того часу як пішов служити, їй приблизно 23 роки, має від нього доньку. В сестри планував бути декілька днів, свій телефон як їхав до сестри з собою не брав. В якому одязі приїхав теж не пам`ятає. Вийшов на двір і йому потемніло в очах, як при контузії. Дослівно сказав, що «біляк вхопив». Так вже бувало. Він вийшов від сестри і попав не в ту хату. Не знає і не пам`ятає, шо він там зробив, як туди попав і сталося вбивство. Потерпілих не знає. Стверджує, що його завели до хати потерпілих, хто не пам`ятає. Вибачався, обіцяв, що таке ніколи не повториться, не пам`ятає що там зробив. Телефони не брав, бо має свій телефон. Думає, що телефони йому підкинули, вони йому не були потрібні. Приїхала поліція, йому в очах темніло та робилося погано. Його повезли в лікарню та давали дихати в трубочку, він подихав в трубочку і після того вернувся в поліцію.

Показав, що проблеми з пам`яттю в нього почалися після того як пішов служити, також в нього проблеми із зором.

Зазначив, що врешті визнає все, і так знає, що йому світить тюрма. Готовий йти дальше служити. Цивільний позов просив задовольнити частково, щоб він міг відшкодувати завдану шкоду.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_10 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, однак вважав, що були об`єктивні причини, які перешкодили повернутися на службу, а щодо обставин подій 08.08.2025 року – стверджував, що не пам`ятає, а тому не може підтвердити чи спростувати своєї вини у вчиненні інкримінованого злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, його винуватість підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , показаннями свідків, які були допитані під час судового розгляду, сукупністю досліджених письмових та речових доказів, а також висновками експертів за результатами проведення судових експертиз та відеозаписом з нагрудної камери слідчого від 08.08.2025 року.

Так винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України підтверджується наступними доказами.

Доповіддю начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_1 № 1918/6844 від 16.05.2025 на ім`я командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Сухопутних військ ЗСУ, командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 про факт неповернення з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_10 відповідно до якої згідно рапорта заступника командира 18 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 16.05.2025 року стало відомо, що не повернувся з лікувального закладу в місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 колишній стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 18 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_10 , який перебував в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Місце перебування військовослужбовця невідоме, на телефонні дзвінки мобільного зв`язку не відповідає. Документів підтверджуючих законність перебування поза межами розташування підрозділу не надав. Особиста зброя військовослужбовця, боєприпаси та засоби індивідуальної о захисту перебувають в підрозділі (т.2 а.с.114).

Копіями матеріалів службового розслідування, проведеного заступником начальника 3 стрілецького батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 відповідно до наказу на призначення службового розслідування №3391 від16.05.2025 року та наказу про результати службового розслідування №3933 від 15.06.2025 року, якими встановлено таке:

- згідно рапорта командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 17.05.2025 року №1918/1558-в стало відомо, що 29.04.2025 року не повернувся з лікувального закладу в місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 колишній стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 18 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_21 , який 28.04.2025 року був виписаний із лікувального закладу за порушення режиму. Місце перебування військовослужбовця невідоме, на телефонні дзвінки мобільного зв`язку не відповідає. Документів підтверджуючих законність перебування поза межами розташування підрозділу не надав.

- згідно наказу №3391 командира військової частини НОМЕР_1 від 16.05.2025 року призначено службове розслідування за фактом неповернення з лікувального закладу в місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 колишній стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 18 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_10 .

- згідно акта службового розслідування, затвердженого тво командира військової частини НОМЕР_1 встановлено, що колишній стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 18 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_10 , який перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 був госпіталізований у психіатричне відділення №13 КП «ДБКЛПД» ДОР» м. Дніпра 22.04.2025 року, де перебував на лікуванні по 28.04.2025 рік. Місце перебування військовослужбовця командуванню підрозділу невідоме, пошукові заходи силами підрозділу позитивного результату не дали, на телефонні дзвінки не відповідав, на повідомлення в месенджерах не реагував. Документів підтверджуючих законність перебування поза межами розташування підрозділу не надавав. В діях колишнього стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 18 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_10 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення були особиста недисциплінованість та низькі морально-ділові якості. Накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, позбавлено додаткової винагороди за квітень 2025 року та призупинено виплату грошового забезпечення з 29.04.2025 року, матеріали службового розслідування вирішено направити в територіальне управління ДБР.

- згідно витягу з наказу №69 командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025 року ОСОБА_10 призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 18 стрілецької роти 3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

- згідно витягу з наказу №69 командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025 року ОСОБА_10 зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставити на всі види забезпечення, вважати таким, що справу та посаду прийняли і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Період з 15.05.2024 року по 26.02.2025 року вважати як період самовільного залишення частини та не зараховувати до загального строку військової служби.

- згідно пояснень заступника командира роти з ППП НОМЕР_1 від 03.06.2025 року та начальника медпункту ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2025 року на ім`я заступника командира ЗСБ з ППП ВЧ НОМЕР_1 , ними підтверджено факт неповернення з лікувального закладу в місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 колишній стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 18 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_10 .

- згідно дубліката військового квитка серії НОМЕР_3 від 11.03.2025 року ОСОБА_10 з 07.03.2025 року проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .

- згідно медичної картки стаціонарного хворого №5147/2025 ОСОБА_10 був госпіталізований до психіатричного відділення №13 КП «ДБКЛПД» ДОР» м.Дніпра, 22/04/2025 року та згідно відповіді КП «ДБКЛПД» ДОР від 09.06.2025 року №4295 перебував на лікуванні по 28.04.2025 рік.

- згідно наказу №3933 командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2025 року службове розслідування за фактом неповернення з лікувального закладу в місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 колишній стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 18 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_10 завершене . Накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, позбавлено додаткової винагороди за квітень 2025 року та призупинено виплату грошового забезпечення з 29.04.2025 року, матеріали службового розслідування вирішено направити в територіальне управління ДБР.

Показаннями свідка ОСОБА_22 про те, що під час виконання службових обов`язків пересікався із ОСОБА_23 в м.Рудки десь за місяці - півтора до 08.08.2025 року він з напарником його зупинили, коли той пхав мотоцикл. Побачили, що він вживав спиртні напої і попередили, щоб не керував мотоциклом.

Показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що під час виконання службових обов`язків пересікався із ОСОБА_23 в м. Самборі, де орієнтовно за місяць до 08.08.2025 року невідомий повідомив, що на вулиці лежить п`яний. Як потім з`ясувалося це був ОСОБА_10 .

Суд враховує, що з об`єктивної сторони інкримінований злочин, передбачений частиною 5 статті 407 КК України, характеризується вчиненням такого діяння, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. При цьому нез`явлення вчасно на службу полягає в тому, що, залишивши військову частину або місце служби на законній підставі та маючи об`єктивні можливості для повернення в установлений час, військовослужбовець своєчасно до частини не з`являється і перебуває поза її розташуванням понад установлений строк. При цьому нез`явлення вчасно на службу само по собі не утворює складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК, який пов`язаний із нез`явленням вчасно на службу та формується тільки за відсутності поважних причин такого вчинку. Поважними причинами нез`явлення вчасно на службу можуть бути: хвороба військовослужбовця, його родичів, перешкоди стихійного характеру, поломка транспортного засобу та інші причини. Питання щодо наявності поважних причин нез`явлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи. Початком нез`явлення вчасно без поважних причин на службу для всіх категорій військовослужбовців вважається закінчення встановленої тривалості правомірного перебування поза службою. Під розташуванням військової частини розуміється територія, на якій розташовано підрозділи та служби частини. Місце служби - це будь-яке місце, яке збігається з розташуванням військової частини та визначене військовослужбовцю для виконання обов`язків з військової служби протягом встановленого часу, або місце, де він повинен перебувати за наказом або за розпорядженням командування (див. постанову Верховного Суду по справі № 373/108/16-к від 23 листопада 2022 року).

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, поза розумним сумнівом.

Суд відхиляє показання ОСОБА_10 про те, що на службу після госпіталя вчасно не з`явився з поважних причин, оскільки не міг повернутися на службу з незалежних від себе причин: відсутність військового квитка та неможливість зв`язатися з командуванням військової частини, а також рекомендацією правоохоронних органів їхати додому. Показання ОСОБА_10 є непослідовними, абстрактними та суперечливими. Ні сам ОСОБА_10 , ні його захисник не надали жодного прізвища особи чи, принаймні, найменування відділку поліції, чиї працівники рекомендували повернутися додому. Жодного номера телефону та даних з`єднання, що б могло підтвердити, що обвинувачений намагався зв`язатися з командиром чи побратимами, жодного документа, який би підтверджував, що зі сторони ОСОБА_10 дійсно мало місце звернення до правоохоронних органів, органів ВСП чи ТЦК та СП щодо труднощів з поверненням на військову службу. ОСОБА_10 показав, що розбив свій телефон у госпіталі, і при цьому стверджував, що до отримання бойових, коли жив три дні на вокзалі, користувався якимось телефоном, телефонував командиру і побратимам. Стверджував, що в госпіталі був місяць, однак документально підтверджено перебування з 22.04.2025 до 28.04.2026 року. Стверджував, що вперше пішов в СЗЧ, однак у витягу з наказу №69 командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025 року зазначено, що період з 15.05.2024 року по 26.02.2025 року визнано як період самовільного залишення частини та не зараховано до загального строку військової служби ОСОБА_10 . Показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_24 як і показання обвинуваченого підтверджують, що він проводив час на власний розсуд, перешкод до повернення на службу не мав, однак дій для повернення не вчиняв. При цьому, як з`ясувалося в ході судового розгляду, у обвинуваченого ОСОБА_10 рідний брат, військовослужбовець, чи то зник безвісті чи то загинув, і обвинувачений міг ініціювати законний спосіб припинення військової служби, однак обрав кримінальний шлях.

Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження щодо епізоду, пов`язаного з несвоєчасним з`явленням на службу, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_10 його вина знайшла повне підтвердження у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, та підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_8 , отриманими при первинному, повторному і одночасному допиті із потерпілим ОСОБА_9 , свідками ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , про те, що ввечері 07 числа 2025 року, перед подією, батьки ходили пити чай в літню кухню через другий вихід. Напевне, повертаючись в будинок в районі 11 години вечора, добре не зачинили двері та лягли спати. В кімнаті на ліжку спали батьки. Батько - біля стіни, а мама – з краю. Він спав в цій же кімнаті на дивані. Лише в кімнаті, де вони спали, була ввімкнена настільна лампа, яку батьки завжди залишали ввімкненою на ніч, із центральної дороги видно як світиться в цій кімнаті. Телефони батьків були біля ліжка на кріслі, а його телефон - біля нього на спинці дивана. В нього телефон марки «САМСУНГ» А14 зелено-жовтого кольору, в батька - марки «Сігма Мобайл», чорний з помаранчевою смужкою, кнопковий, а в мами - марки «САМСУНГ» чорного кольору, кнопковий.

Жодного шуму не чув. Показав, що прокинувся орієнтовно в 03:30-04:00 від сильного болю в спині, Почув що щось пече, потім другий удар, потім третій удар. Лежав спиною доверху. Сповз з дивану і встав. ОСОБА_10 не бачив, думає, що той втік. Почав кликати маму і тата. Тато прокинувся та почав будити маму, але побачив, що вона не дихає. У зв`язку з чим, він вирішив викликати швидку допомогу, проте виявилося що його телефону, який був біля нього на дивані, телефонів батьків теж не було, шукали телефони хвилин 10, але безрезультатно. Тоді тато, встаючи з ліжка, побачив що з його спини стирчить лезо ножа довжиною 10-15 см, якого він до того ніколи в хаті не бачив та яке батько вийняв і поставив на стіл. Це було лезо не від їх ножа. Вийшов через кімнату на ганок і побачив, що двері заднього входу були привідкриті. Він ввімкнув світло в кімнаті, в якій вони перебували, в сусідній кімнаті, на веранді та на вулиці. Закрив двері заднього входу з внутрішньої сторони та двері центрального входу і ключ забрав із собою. Вони зрозуміли, що відбувся напад. З татом пішли до його хресної, це через дві хати. На вулиці нікого не було. Почали стукати та розбудили її.

Хресна допомогла зупини кров, яка текла у нього з спини, та з її телефону він викликав швидку допомогу та поліцію. Поліція дуже швидко приїхала, поліцейських було 3-4-5. По приїзду поліцейській зателефонували на номер хресної, він попередив, що в руках має сокиру для самозахисту. Повернулися до батьківського будинку, їх не було вдома приблизно 10-15-20 хвилин. На подвір`ї вже буди працівники поліції. Він дав ключі від центральних вхідних дверей ОСОБА_24 , де всередині будинку, з іншої сторони дверей, стояв обвинувачений з голим торсом та кричав, що це не він, його підставили та його накурили. ОСОБА_24 відкрив двері і поліцейські наділи на ОСОБА_10 кайданки і вивели на подвір`я за 2-3-4 метри від входу в будинок, біля ОСОБА_10 залишився ОСОБА_22 . Він з хресною та ОСОБА_24 зайшли до хати - мами на ліжку не було, а на землі була велика купа речей, під якими і виявили маму, яка була оголена, хоча лягала спати в нічній сорочці. Зайшли працівники швидкої, оглянули маму та констатували смерть. У всіх кімнатах були розкидані речі. Через 5-10 хвилин вийшов на вулицю і знаходився біля будинку. Тато не заходив разом з ним, коли шукали в хаті маму, а зайшов вже коли було більше людей Згодом його забрали до лікарні оскільки на цьому наполягали лікарі, в лікарні зашили рани, поставили дренаж та, нічого не пояснюючи, відправили до Львова в «Центр легеневого здоров`я», де провели оперативне втручання. Там він лікувався 15 днів, після чого, ще тиждень був вдома та вийшов на роботу. Його телефон згодом повернули йому працівники поліції числа 12 серпня.

Показаннями потерпілого ОСОБА_9 , отриманими при первинному, повторному і одночасному допиті із потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , який показав, що вони лягли спати десь пів десятої- десята. Спав від стіни, нічого не чув. 08.08.2025 приблизно о 3:30 годині прокинувся від криків сина, почав будити дружину, кричати «Аня!» але вона не рухалася, крові багато не було. Син підійшов до ліжка і він побачив, що в його спині стирчить лезо ножа без ручки, яке вийняв і поставив на стіл, ручки від леза не бачив. Син запропонував викликати поліцію та швидку. Він почав шукати телефон, але не міг знайти, запитав сина де його телефон, але і синового телефона не було, пошукав телефони біля табуретки, але їх не було. Син включив світло в кімнаті де вони спали, в іншій кімнаті і на веранді, обвинуваченого там не було. Хату всю не оглядали. Тоді син закрив вхідні двері на ключ, взяв сокиру для самозахисту і вони пішли до хресної, де вона надала сину першу допомогу. Хто викликав поліцію і швидку не пам`ятає. В хресної вони були 10-15 хвилин, після чого всі троє пішли до будинку, де на подвір`ї вже було двоє поліцейських. Обвинувачений стояв на веранді всередині хати і кричав, щоб відкрили двері. Син дав ключ від дверей ОСОБА_24 , той відкрив двері та поліцейські одразу затримали ОСОБА_10 який кричав, що то не він, його підставили. Син з хресною зайшли будинок, а він - ні, стояв на сходах до веранди. ОСОБА_24 не заходив до хати, а був біля нього. Пам`ятає, що обвинувачений був прикутий до ОСОБА_22 . Будинок обвинуваченого знаходиться на відстані 350-400 м від їх будинку.

Показаннями ОСОБА_25 , яка засвідчила, що десь о 5 годині ранку 08.08.2025 до неї подзвонила родичка і сказала, що до неї телефонував ОСОБА_26 (потерпілий ОСОБА_9 ) і повідомив, що ОСОБА_27 мертва, а син поранений. Вона зібралася і прийшла до них додому, де проводили слідчі дії і їх туди не пустили. Після того як винесли тіло покійної, вона супроводжувала його у морг.

ОСОБА_10 знає, він проживав по сусідству з нею в дитинстві, потім вчився в інтернаті, а останні декілька років приїжджав час від часу до брата, який повернувся з війни і живе поруч у будинку. Назар також проходив військову службу. 07 серпня бачила ОСОБА_28 на подвір`ї будинку та чула шум і нецензурну лайку. До того востаннє бачила ОСОБА_28 приблизно весною. Про те, чи залишив він військову частину їй нічого не відомо.

Показанями ОСОБА_29 , сестри обвинуваченого, яка показала, що проживає в с. Кружики разом з братом ОСОБА_19 , який на час дачі показань перебував вдома та лікувався після операції. З потерпілими не знайома, обвинувачений є її братом. В той день була вихідна, брат ОСОБА_30 був в дома. До того дня не бачила ОСОБА_28 десь три роки. На початку серпня 2025 року, в переддень події, зранку, орієнтовно в 12 год, несподівано приїхав ОСОБА_28 з дівчиною років 28, може старшою, сиділи, говорили години 3-4, вона прибирала так день зійшов. Хто та дівчина – не знає, як звати – не пам`ятає, не цікавилася, з нею не спілкувалася. Чи дівчина пішла разом з ОСОБА_28 не пам`ятає. В хаті ОСОБА_28 не пив, прийшов вже трішки випивший, чула від нього запах алкоголю. ОСОБА_28 розповів, що був в Одесі, трохи розказав про своє життя, знає що був військовослужбовцем і просто приїхав, казав, що лишив частину і втік з війська. Біля 10 години вечора пішла спати, а коли проснулася, приблизно опівночі, то дівчини вже не було, а ОСОБА_28 просто встав і пішов, куди вона не знає. Вона з братом ОСОБА_19 виходила за ним, але його вже не було. На наступний день приблизно о 7 ранку до них прийшли працівники поліції, повідомили про ситуацію.

Показаннями ОСОБА_22 , отриманими при первинному і одночасному допиті із потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_24 , який показав, що з 20 години 07 серпня до 20 години 8 серпня заступив на чергування з ОСОБА_24 по патрулюванню м. Самбір. 08 серпня о 4 годині 12 хвилин на службовий пристрій прийшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що невідома особа проникла у будинок та нанесла ножові поранення йому та його матері. Реагуючи на виклик вони виїхали у АДРЕСА_3 . По приїзду він з напарником зайшли на подвір`я, яке було освітлене, на веранді світилося світло, вхідні двері у будинок були зачинені, він стукав у двері будинку проте ніхто не відчиняв, а напарник оглядав територію та, з його слів усі двері і вікна у будинку буди зачинені. Згодом з середини будинку на веранду вийшов ОСОБА_10 , він був з оголеним торсом, на його руках була кров, а також на його тілі було видно розтерті сліди крові в районі живота, явних тілесних ушкоджень на ньому не було, також на підлозі веранди були згустки крові. Був одітий в джинси і кросівки, слідів крові на одязі ОСОБА_31 не помітив. Почав кликати напарника. Коли напарник підійшов і він йому все це показав, ОСОБА_32 поводився неадекватно, коли у нього запитав хто він такий, що він тут робить – він конкретно не відповідав, був переляканим, кидався до дверей. Не міг пояснити що він робить в тій хаті і хто він такий. До п`яти хвилин прийшов потерпілий ОСОБА_33 , почав вказувати на ОСОБА_31 і казати: «Це він, це він», дав ключі від центральних дверей будинку, напарник ( ОСОБА_24 ) відкрив двері, після чого вони з напарником затримали ОСОБА_10 , вивели на вулицю та наділи на нього кайданки. Напарник зайшов в будинок та викликав слідчо-оперативну групу та швидку медичну допомогу, оскільки у потерпілого були поранення, повідомили чергову частина про подію. Не пам`ятає чи було в обвинуваченого щось в кишенях, у ОСОБА_10 вилучали якісь речі, проте які саме він не пригадує. Проводили поверхневий огляд на предмет наявності речей, які становлять загрозу поліцейському і таких речей у Назарія не було, були предмети з хати, бо на це вказав потерпілий. Чи був то телефон, сказати не може, здається, то був телефон. Ті речі поклали на асфальт. Ножа не бачив. Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_10 на місці події за допомогою приладу «Драгер» не проводився, проте ніби щось і було, точно сказати не міг, від нього було чути не дуже виражений запах алкоголю. Розмова із ОСОБА_10 , була безуспішною, він перебував в неадекватному стані, казав що воював, що його підставили, потім казав що заліз в будинок, потім заперечував це, не знав як тут опинився, потерпілих не знає, потім казав що то його хата. На питання звідки в нього на руках кров він відповісти не міг, казав що то не він, його підставили. Після того як він почав заспокоюватися, казати, що хоче спати, його посадили в службовий автомобіль, він виключився і заспав і так перебував десь до години часу.

Його напарник ОСОБА_34 повідомив, що в хаті лежить особа жіночої статті під накиданими речами, мертва. Він заходив лише в першу кімнату, довгий час не перебував там і зразу вийшов. Обстановка в будинку була порушена, розкидані речі, гармидер. Все фіксував на бодікамеру.

Показаннями ОСОБА_24 , отриманими при первинному і одночасному допиті із потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_22 , який показав, що перебував на чергуванні, під час чергування у темну пору доби, ближче до ранку, надійшло повідомлення на логістичний пристрій про вбивство у с. Кружики Самбірського району. Він з напарником ОСОБА_22 прибули на місце події. Оскільки було темно, на будинках не було видно номерів та назв вулиць вони під`їхали до будинку в якому світилося світло. Під час пошуків намагалися здзвонитися із заявником для уточнення місця події але безрезультатно. Тому підійшли до будинку, де горіло світло, зайшли на подвір`я та через центральні вхідні двері, які були частково скляні побачив сліди крові на підлозі, з чого зрозумів, що вони прибули на місце події. Двері центрального входу були зачинені. Попросив напарника стояти біля центрального входу, а сам пішов обійти і оглянути будинок. Відійшовши недалеко, почув гучну розмову напарника з кимось, тому повернувся і побачив, що в середині будинку на веранді стояв біля дверей як йому тепер відомо ОСОБА_35 , був неадекватний і агресивний, не міг пояснити що він там робить, але сказав що він там не проживає. За той час підійшов молодший та старший потерпілі із старшою жінкою, і молодший потерпілий чітко вказав на ОСОБА_10 , що то він завдав тілесних ушкоджень йому і його матері. Потерпілий боявся підходити до будинку і попросив їх відкрити будинок, він відкрив двері ключами, які дав молодший потерпілий і одразу застосували до ОСОБА_10 кайданки, який не чинив опору і відвели на відстань 2-3 метри від центрального входу в будинок. В момент закладення кайданок він і ОСОБА_22 поверхневий огляд не проводили. Жодної інформації в ОСОБА_10 отримати не вдалося, оскільки він поводився дивно, склалося враження що він в стані сп`яніння, був без верхнього одягу, лише в штанах, були помітні ознаки сп`яніння: хитався, невиразна мова, чути запах алкоголю. Напарник залишився зі ОСОБА_10 на вулиці, а він зразу як відкрив двері пішов будинок з молодшим потерпілим та його хресною шукати потеплілу, за кілька хвилин під`їхали працівники швидкої допомоги, довго не могли знайти матір, обстановка була порушена був безлад, шукали приблизно 10-15 хвилин та згодом між ліжками, в купі лахміття, знайшли потерпілу. На тумбочці чи то столі він побачив лезо від ножа без ручки, інших речей на столі не запам`ятав, мобільних телефонів чи мобільних пристроїв в кімнаті де виявили, труп не бачив. В той час на місце події приїхала слідчо-оперативна група і працівники карного розшуку ОСОБА_36 , слідчим був ОСОБА_37 . На дворі було штучне освітленні та почало світати, і хтось з працівників поліції, напевно працівник карного розшуку, помітив, що в підозрюваного в кишені штанів, предмет схожий на телефон, це був більший телефон, такий як сенсорний. То десть було через хвилин 15 після приїзду їх з ОСОБА_22 . Працівник карного обшуку запитував ОСОБА_10 , що в нього в кишенях, ОСОБА_10 ніякої інформації не надав. Легкими хлопками зрозуміли що це телефон, але то не він перевіряв, а слідчий чи працівник карного розшуку. Йому здається, що там було два телефони в одній кишені. Це було коли він вже вийшов з хати, де шукали матір та дружину потерпілих, на вулицю. І він побачив в кишені ОСОБА_10 предмет подібний до сенсорного телефону в чохлі в правій передній кишені, бо край виглядав з кишені, телефон був темного кольору. На запитання ОСОБА_10 не пояснив чий це телефон. З`ясовуючи як підозрюваний проник в будинок, бо вхідні двері були зачинені, слідів зламу не було, вікна усі були цілі, тоді виявили, що ззаду були ще одні двері які були відчинені. Згодом підозрюваний замерз, його почало трусити, вони посадили його в службовий автомобіль і там він заснув. Потім вони привезли його в м. Самбір, де в них була перезмінка і тим питанням займалися уже інші працівники.

Зазначив, що будинок в якому відбулася подія є одноповерховим, всі кімнати прохідні, коли він зайшов в будинок то помітив, що внутрішні вікна майже всі відчинені, а зовнішні ні, потерпілий повідомив, що такого не було, напевно то обвинувачений відкрив.

Інформацією з рапорта старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_38 від 08.08.2025 року, на ім`я начальника Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_39 про те, що 08.08.2025 року о 04:11 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в 04:09 в АДРЕСА_4 невідомі особи напали у будинку, поки вони спали та завдали тілесних ушкоджень кухонним ножем матері та заявнику. Зі слів заявника у нього в спині три-чотири проникаючі поранення, інтенсивно тече кров. З його слів, спочатку прокинувся, бо «у спині щось хруснуло». Матері також завдали ушкоджень, невідомо чи жива, бо заявник у паніці побіг до сусідки, хресної мами, повідомити про подію. Потрібно ШМД-41. Заявник: ОСОБА_8 . Екіпаж поліції завдання прийняв 04:12:51 та прибув на місце події в 04:28:47. В цьому рапорті йдеться про рапорт інспектора ОСОБА_22 від 08.08.2025 року 06:18, у якому зазначено, що на місці в будинку було виявлено ОСОБА_10 , який підозрюється у вчиненні злочину, викликано СОГ та забезпечено охорону місця події. В цьому рапорті йде посилання на рапорт слідчого ОСОБА_40 від 08.08.2025 року 11:06, в якому зазначено про проникнення ОСОБА_10 в будинковолодіння Маньків та завдання тілесних ушкоджень. (т. 1, а.с. 131-132).

Відомостями з рапорта старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_41 від 08.08.2025 року, на ім`я начальника Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_39 про те, що в с. Кружики бригада ШМД №401 в 05:37 доставили громадянина ОСОБА_8 з проникаючим ножовим пораненням грудної клітки, пневмоторекс, госпіталізований у хірургічне відділення (т. 1, а.с. 133)..

Відеозаписом від 08.08.2025 року з 03:36 до 03:51:49, 03:51:49 до 04:06:49 та з 04:06:49 до 04:21:49 нагрудної камери 00Y3181_---SOG слідчого Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_40 , на якому зафіксовано, що принаймні в 03:37 ОСОБА_10 був під контролем працівників поліції, біля нього знаходився патрульний ОСОБА_22 . В той час в хаті особа жіночої статті, яка в подальшому ідентифікована як хресна ОСОБА_8 , здійснювала пошук матері та дружини потерпілих, ОСОБА_12 , В 03:37 зафіксовано як ОСОБА_24 з ліхтариком заходить в одну з кімнат. В 03:38 на відео зафіксований ОСОБА_9 . В 03:38 ОСОБА_12 знайшли в кімнаті між диваном і ліжком під нагромадженими речами. В 03:38:40 в поле зору потрапляє столик на якому видно мобільний кнопковий телефон чорного кольору та лезо ножа. Хресна ОСОБА_8 каже, що ОСОБА_12 ще тепла. Слідчий ОСОБА_37 питає в ОСОБА_10 його прізвище і він чітко його називає та постійно щось говорить. Потерпілий ОСОБА_8 розказує, що сталося, в 03:42 каже, що один телефон є у вас (в працівника поліції), що то ОСОБА_10 забрав його зелений телефон. В 03:43:40 видно, що у лівій передній кишені ОСОБА_10 виглядає предмет схожий на мобільний телефон з камерами світлого кольору.

Протоколом огляду місця події старшого слідчого СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_40 від 08.08.2025 року (т.1 а.с.134-182) з фототаблицями до протоколу огляду та два CD диски з відеозаписом огляду місця події, відповідно до якого, огляд проведено в присутності понятих ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , за участю спеціалістів ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 з відеофіксацією на фотоапарат Nikon D7500 та відеокамеру Panasonic FULHD. Об`єктом огляду було домоволодіння по АДРЕСА_3 , огляд проведено з 07:17 до 09:26.Будинок розміщений зліва від входу на подвір`я. До будинку ведуть сходинки, при огляді яких були наявні сліди РБК, позначені №1, з яких зроблено змив та упаковано. На підлозі веранди, яка покрита лінолеумом, були наявні сліди РБК різної форми, позначені №2, з яких зроблено змив та упаковано. На краю стола, що знаходився у веранді, було виявлено кухонний ніж з пластмасовою ручкою, частково пошкоджений без слідів РБК, позначеного №3, який вилучено та упаковано. На другому кінці цього столу було виявлено руків`я ножа довжиною 10 см, пластмасове оранжевого кольору з отвором на кінці з білою вставкою, на якому було виявлено сліди РБК та зламу леза, позначено №4 та упаковано. В кімнаті 1 підлога була застелена хідником з наявними плямами РБК, позначені 5, з хідника було зроблено вирізки із слідами РБК та упаковано. На дивані цієї кімнати виявлений одяг із слідами РБК, а саме штами спортивні голубого кольору із білими вставками, на задній частині пляма РБК більше зліва, позначена №6, а також труси чоловічі зі слідами РБК, які теж упаковано. При вході в кімнату 2 на порозі і вході наявні сліди РБК, позначені №7, з яких зроблено змив та упаковано. По всій кімнаті речі хаотично розкидані. Прямо навпроти вхідних дверей наявні двостулкові двері з ключем, на лівій частині яких в районі замка наявні патьоки РБК, позначені №8, з яких зроблено змив та упаковано. При вході в кімнату 5 на порозі, підлозі та на килимку наявні сліди РБК. Вікно зачинене. При вході в кімнату 6 на порозі наявні сліди РБК, позначені №9, з яких зроблено змив та упаковано. Зліва від входу в кімнаті 6 наявний диван з плямою РБК та пошкодження тканини, позначено №10, зроблено вирізку з тканини дивану із слідами РБК та упаковано. На подушці білого кольору з чорною смужкою наявні сліди РБК, позначені №11, наволочку з якої вилучено та упаковано. На краю стола біля вікна виявлено лезо довжиною 13 см, шириною 2,5 см із ножа із слідами РБК, яке позначено №12, вилучено та упаковано. Також на столі наявний телефон марки Самсунг ОСОБА_47 . В центральній частині кімнати наявний перевернутий стілець та розкиданий одяг та взуття серед якого по центру лежав труп ОСОБА_47 , позначений №13. Тіло знаходилося в лежачому положенні на спині на дерев`яному покритті, голова повернута ліворуч у сторону входу в кімнату. На трубі був светр та футболка з накладенням РБК. В ділянці статевих органів на тілі знаходився одяг. Тіло на дотик було тепле. На передній черевній стінці у лівій підреберній ділянці була рана номер 1, яка розташована косо-вертикально, щілиноподібної форми, розміром близько 3х1 см. Нижче від рани номер 1 на 6 см та майже паралельно розташована рана номер 2 аналогічного характеру розміром близько 3х1 см. На передній поверхні грудної клітки зліва була рана номер 3, щілиноподібної форми, розміром близько 3х1 см. В кімнаті справа наявне ліжко із постіллю, де на одній із подушок наявні сліди РБК, вікно в кімнаті зачинене. Прямо було міжкімнатні двері з шторами бірюзового кольору із слідами РБК, позначені №14, з яких зроблене вирізку та упаковано. На порозі та при вході в кімнату номер 7 наявні сліди РБК, на порозі теж наявні сліди РБК, позначені №15, з яких зроблено змив та упаковано. Крім цього було здійснено оброблення вхідних дверей до кімнати №6 та №7 на предмет виявлення слідів капілярних узорів, в ході чого було вилучено сліди капілярних узорів, які поміщені в таблицю та упаковані в пакет. Зафіксований в протоколі огляд місця події відповідає відтвореному запису огляду місця події.

Постановою слідчого СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_48 від 08.08.2025 вилучені в ході огляду місця події у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 речі, а саме змив РБК зі сходів, змив РБК зі підлоги кімнати веранди; кухонний ніж з пластмасовою ручкою, частково пошкодженою, біло-червоно-чорного кольору, без слідів РБК; руків`я ножа довжиною 10 см, пластмасове оранжевого кольору з отвором на кінці, білою вставкою на якій наявні сліди РБК та сліди зламу леза; змив РБК з підлоги; одяг із слідами РБК, а саме штани спортивні голубого кольору із білими вставками, на задній частині яких наявна пляма РБК та труси чоловічі із слідами РБК; змив РБК з підлоги; змив РБК з дверей; змив РБК з порогу дверей; вирізку із слідами РБК з дивану; наволочку із слідами РБК; лезо від ножа із слідами РБК; вирізку із штор із слідами РБК; сліди папілярних узорів, які поміщено у таблицю та упаковано в пакет №ICR0225401 та визнані речовими доказами.( т.2 а.с.1)

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11.08.2025 ( провадження №1-кс/452/560/2025) на зазначені в постанові від 08.08.2025 року речі, які визнані речовими доказами, накладено арешт (т.2 а.с.2)

Протоколом оглядумісця події (огляд трупа) старшого слідчого СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_40 від 08.08.2025 року (т.2 а.с.4-13) з фототаблицями до протоколу огляду відповідно до якого огляд проведено за участю спеціаліста – судово-медичного експерта ОСОБА_49 . Огляд проведено з 12:06 до 12:54 08.08.2025 року в приміщені моргу КНП СМР «Самбірська ЦЛ». При огляді трупа ОСОБА_12 експерт зафіксував накладання РБК на передній черевній стінці, лівій підреберній ділянці та на передніх поверхнях стегон. На передній черевній стінці у лівій ділянці була рана №1, майже паралельно до неї - рана №2. На передній поверхні грудної клітки зліва була рана №3. Під час огляду виявлено та вилучено взірець крові ОСОБА_12 , светр синього кольору із жовто-голубою смужкою із слідами РБК та футболку червоного кольору із слідами РБК ( а.с. 4-13).

Постановою слідчого СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_48 від 08.08.2025 року, вилучені речі в ході огляду місця події (трупа) у приміщенні моргу КНП СМР Самбірська ЦЛ» речі, а саме: взірець крові трупа ОСОБА_12 , светр синього кольору із жoвто-голубою смужкою із слідами РБК та футболку червоного кольору із слідами які належать ОСОБА_12 , визнані речовими доказами ( т.2 а.с. 14).

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11.08.2025 ( провадження №1-кс/452/561/2025 ) на зазначені в постанові від 08.08.2025 року речі, які визнані речовими доказами, накладено арешт. (т.2 а.с.15)

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складеного 12:46 заступником начальника СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_50 від 08.08.2025 в присутності понятих ОСОБА_51 та ОСОБА_52 , відповідно до якого 08.08.2025 о 12 год 00 хв у приміщенні Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м. Самбір, вул. С.Бандери, 4 Львівської області ( каб №11) фактично затримано ОСОБА_10 як особу, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Повідомлено про підстави затримання, у вчиненні якого злочину підозрюється та про права відповідно до ст. 213 КПК України та інших норм процесуального права. Зазначено, що за побажанням затриманого про його затримання повідомлено сестру ОСОБА_53 в 12:15 08.08.2025 року. Про затримання ОСОБА_10 . Центр з надання безоплатної правової допомоги проінформовано 08.08.2025 року в 12:12. Містить відомості про те, що ОСОБА_10 обставин вчинення кримінального правопорушення не пригадує.

У присутності двох понятих проведено обшук затриманого ОСОБА_10 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Самсунг» в корпусі жовто-зеленого кольору з пошкодженим екраном та зарядний пристрій чорного кольору марки «Самсунг», кросівки чорного кольору LEVI'S з червоними вставками та шнурівками, які упаковано в картонну коробку з биркою, джинсові штани чорного кольору «REDMAN JEANS» з слідами РБК, які упаковано в картонну коробку з биркою, змив з передньої правої верхньої частини грудної клітки ОСОБА_10 , який здійснений за допомогою води для ін`єкцій на ватний аплікатор з дерев`яним стержнем та поміщено в паперовий згорток, який упаковано в паперовий конверт. Зазначено, що обшук здійснено на підставі ч.3 ст. 208 КПК України із дотриманням правил ст. 167, 168,ч.7 ст. 223 та ст. 236 КПК України. Зауважень і доповнень від учасників процесуальної дії не надходило. Копію протоколу отримали ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_11 (т.2 а.с.16-18).

Постановою слідчого СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_48 від 08.08.2025 року вилучені під час затримання та обшуку ОСОБА_10 речі, а саме мобільний телефон марки «Самсунг» в корпусі жовто-зеленого кольору з пошкодженим екраном та зарядний пристрій чорного кольору марки «Самсунг», кросівки чорного кольору LEVI'S з червоними вставками та шнурівками, які упаковано в картонну коробку з биркою, джинсові штани чорного кольору «REDMAN JEANS» з слідами РБК, які упаковано в картонну коробку з биркою, змив з передньої правої верхньої частини грудної клітки ОСОБА_10 , який здійснений за допомогою води для ін`єкцій на ватний аплікатор з дерев`яним стержнем визнані речовими доказами. (т.2 а.с.19).

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11.08.2025 ( провадження №1-кс/452/562/2025 ) на зазначені в постанові від 08.08.2025 року речі, які визнані речовими доказами, накладено арешт (т.2 а.с.20).

Постановою старшого слідчого СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_40 від 11.08.2025 року, змінено місця зберігання мобільного телефону марки «Самсунг» в корпусі жовто-зеленого кольору з пошкодженим екраном та зарядний пристрій чорного кольору марки «Самсунг» шляхом повернення потерпілому ОСОБА_8 ( т. 2 а.с.21-23).

Довідкою ФОП ОСОБА_54 від 16.09.2025 року про те, що вартість вживаного мобільного телефону марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy A14» станом на 08.08.2025 рік становить 4000 гривень ( т.2 а.с.24).

Актом медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння №289 від 08.08.2025 року лікаря Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня» ОСОБА_55 встановлено, що результат обстеження ОСОБА_10 08.08.2025 о 07 год 42 хв показав значення 1,517 проміле ( т.2. а.с.25)

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння лікаря Комунального некомерційного підприємства Самбірської сміської ради «Самбірська центральна лікарня» ОСОБА_55 відповідно до якого ОСОБА_10 08.08.2025 о 07 год 42 хв перебуває у стані алкогольного сп`яніння, 1,517 проміле (т. 2, а.с.26).

Протоколом слідчого СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_56 отримання зразків для експертизи від 08.08.2025 року у період часу з 15:14 до 14:25, відповідно до якого у період часу з 14:15 до 14:25 у ОСОБА_10 відібрано взірець крові в кількості 15мл, який поміщено в три окремі скляні колби, з внутрішньої поверхні щоки взято зразок букального епітелію та після цього за допомогою марлевого тампону проведено зрізи нігтьових пластин із пальців рук та змиви із лівої та правої руки ОСОБА_10 . Відбір зразків проводився в присутності двох понятих. ( т.2 а.с.27).

Протоколом слідчого СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_57 отримання зразків для експертизи від 12.08.2025 року у період з 14:20 до 14:23 відповідно до якого у ОСОБА_8 відібрано взірець крові. (т.2 а.с. 28).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №20250814030100082 від 08.09.2025 року судово-медичної експертизи трупа, висновку експерта ДСУ «ЛОБСМЕ» №2234/2025-т від 21.08.2025 року, судово-медичної експертизи крові трупа та висновку експерта ДСУ «ЛОБСМЕ» №1130/2025-ім від 21.08.2025 судово-медичної експертизи: трупної крові, відповідно до яких:

1.2.3.4.6. При судово-медичній експертизі трупа гр-ки. ОСОБА_12 , 1958р.н., було виявлено: колото-різану рану №1 (нумерація довільна) на передній поверхні грудної клітки зліва з формуванням раневого каналу, котрий проходить, спереду до заду, зверху-вниз та зліва-направо, через м`які тканини грудної клітки, 3 міжребер`я з крововиливами у м`язи та проникає в навколосерцеву сорочку і закінчується в порожнині лівого передсердя, загальною довжиною біля - 6,3см, гемоторакс в лівій плевральній порожнині (біля 1900мл. рідкої темної крові); колото-різану рану №3 (нумерація довільна) На передній черевній стінці зліва, яка знаходиться на 6 см донизу від рани № 2 (нумерація довільна) з формуванням раневого каналу, який проходить спереду до заду, зверху-вниз, та зліва-направо, через прилеглі м`які тканини живота та черевної стінки, проникає в черевну порожнину, загальною довжиною біля - 6,4см, гемоперитонеум (біля 200мл. рідкої темної крові). Вищевказані проникаючі коло-різані рани утворились незадовго до настання смерті, від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя, чи клинка ножа, який мав одне гостре лезо, гостре вістря та обух (згідно судово медико-криміналістичної експертизи), мають ознаки тяжкого тілесно ушкодження в момент спричинення та перебувають в прямому причин наслідковому зв`язку із настанням смерті. Колото-різана рана під №2 (довільна нумерація) на передній черевній стінці зліва з раневим каналом, який проходить спереду до заду, зверху-вниз та зліва-направо, через м`які тканини живота, не проникає в черевну порожнину, загальною довжиною біля - 4,5см; утворилась незадовго до настання смерті, від дії гострого плоско колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне гостре лезо гостре вістря та обух (згідно судово медико-криміналістичної експертизи має ознаки легкого тілесного ушкодження з короткотривалим розладом здоров`я та в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті не перебуває. Об`єктивних судово-медичних даних, які б вказували на те, що виявлені колото-різані рани, могли утворитись від дії тупого твердо предмету чи в результаті падіння, в тому числі з прискоренням на площину удару до такого, не має.

5. Враховуючи морфологічні характеристики та локалізацію виявлених колото-різаних ран, слід вважати, що громадянка ОСОБА_12 , могла перебувати як у вертикальному так і в горизонтальному положенні і була повернута передньо-лівою стороною тіла до травмуючого знаряддя в момент спричинення тілесних ушкоджень.

7. Згідно "Висновку експерта" судово-імунологічної експертизи №1130/2025-ім., від 21.08.2025р., отриманого 03.09.2025р.: "Підсумок: крові від трупа ОСОБА_12 , антиген А,В,Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не виявлені, тому висловитись про групову належність крові не можливо.

8. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа громадянки. ОСОБА_12 , спиртів не виявлено ( висновок експерта №2234/2025-т від 21.08.2025 року.

9. Причиною смерті громадянки ОСОБА_12 , стали проникаючі колото-різані поранення грудної клітки та живота з ушкодження внутрішніх органів, що призвело до внутрішньої кровотечі та гострої крововтрати і підтвердилося результатами судово-медичної експертизи трупа та даними додаткових методів дослідження. Враховуючи розвиток трупних змін, а саме трупних плям та трупного заклякання, слід вважати, що смерть громадянки ОСОБА_12 могла настати на протязі 6-7 годин до розтину її тіла. (т.2 а.с. 29-32,33,34-36)

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №170/2025-мк від 18.08.2025 року судово-медичної експертизи клаптика шкіри трупа ОСОБА_12 , відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики клаптика шкіри з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_12 було виявлено одну колото-різану рану, що утворилося від дії гострого, плоского колюче-ріжучого знаряддя типу клинка ножа, який мав одне гостре лезо, гостре вістря та обух (т.2 а.с.37-39)

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1576/2025 від 28.08.2025 судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_12 , відповідно до якого встановлений дифузний крововилив в серцевій сорочці з мінімальними реактивними змінами. Вогнища гострої емфіземи та ділянки ателектазів в легенях. Гостре порушення гемомікроциркуляції в м`яких оболонках головному мозку та легенях. Набряк головного мозку. Нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів. Крововилив в міжреберному м`язі з мінімальними реактивними змінами. Склероз судин серця та нирок. Жирова дистрофія печінки. Вогнищевий ліпоматоз підшлункової залози. Катаральний бронхіт (т.2 а.с.40)

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №550 від 18.08.2025 судово медичної експертизи ОСОБА_8 , відповідано до якого у ОСОБА_58 згідно медичної карти стаціонарного хворого при поступленні у КНП ЛОР «Львівський обласний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» 08 серпня 2025р. було діагностовано: «Травматичний гемопневмоторакс. Проникаюче ножове поранення грудної клітки зліва (08.08.2025р.). Дренаж лівої плевральної порожнини (08.08.2025р). Відкрита рана ( неуточненої частини грудної клітки), сполучена з внутрішньогрудною травмою, проникаюче ножове поранення грудної клітки зліва. Пневмогемоторакс зліва. Поранення лівої легені; Множинні травми грудної клітки. Колено-різані рани грудної клітки зліва». Потерпілому було проведено оперативне втручання: дренування лівої плевральної порожнини; лікарем відмічено наявність 3-х ран: у 7-8 міжребер`ї, що проникає в грудну порожнину, у 4-у міжребер`я - проникає у грудну порожнину, в ділянці 2-го міжребер`я, що не проникає у грудну порожнину. На час проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено 3 рани на спині в стадії гоєння. Рани утворились від дії колюче-ріжучого предмета, могли виникнути 08 серпня 2025 р. Дві рани, які проникали у грудну порожнину, супроводжувались накопиченням крові і повітря в ній, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, згідно п.2.1.1 .а. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. Рана, яка не проникала в грудну порожнину, відноситься до легкого тілесного ушкодження. Враховуючи локалізацію, кількість ран на спині - 3, характер їх, у ОСОБА_58 було не менш ніж 3 місця прикладення сили.(т.2 а.с.41-43)

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1096/225-ім від 12.08.2025 року судово-медичної експертизи зразків крові ОСОБА_10 , відповідно до якого кров від ОСОБА_10 , відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0. ( т.2 а.с. 48-49).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1109/225-ім від 12.08.2025 року судово-медичної експертизи зразків крові ОСОБА_8 , відповідно до якого кров від ОСОБА_8 відноситься до групи А за ізогемаглютеніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. ( т.2 а.с. 50-52).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1099/225-ім від 19.09.2025 судово-медичної експертизи штанів та пари кросівок вилучених під час затримання ОСОБА_10 відповідно до якого, на підставі даних судово-медичного дослідження речового доказу встановлено:

1.У крові від трупа ОСОБА_12 виявлений антиген В за ізосерологічною системою АВ0.

2.Кров від ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

3.Кров від ОСОБА_10 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.

4.У слідах на штанах вилучених під час затримання ОСОБА_10 (об`єкти № 1,2,3,4,5,6,7) виявлена кров людини та антиген А за ізосерологічною системою АВ0, що може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі від ОСОБА_8 .

5.У слідах на парі кросівок вилучених під час затримання ОСОБА_10 (об`єкти №8,9) виявлена кров людини. ОСОБА_59 та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0, не виявлені через вплив предмету носія усунути який не вдалося, тому висловитись про групову приналежність крові неможливо.(т.2 а.с.53-57).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1098/225-ім від 18.09.2025 судово-медичної експертизи спортивних штанів, трусів – речей, вилучених під час огляду місця події за адресою: с. Кружики, вул. І. Франка,1 Самбірського району, відповідно до якого на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено:

-у крові від трупа ОСОБА_12 виявлений антиген В за ізосерологічною системою АВО.

-кров від ОСОБА_8 відноситься до групи А, з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системи АВО.

-кров від ОСОБА_10 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системи АВО.

-в слідах на спортивних штанах (об`єкти №5,6,7,8,9,10), на трусах чоловічих (об`єкти №12,13) - речах, вилучених під час огляду місця події в приміщенні будинку за адресою: м. Кружики вул. І.Франка 1, виявлена кров людини і антиген А, що може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_8

-в слідах на спортивних штанах (об`єкти № 1,2,3,4,11), вилучених під час огляду місця події в приміщенні будинку за адресою: м. Кружики вул. І.Франка, 1, виявлена кров людини. Висловитись про групову приналежність крові у вищевказаних об`єктах неможливо через вплив предмета-носія, усунути який не вдалось (т.2 а.с.58-63).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1102/225-ім від 19.09.2025 судово-медичної експертизи: 8 частин палички (по типу вушної) зі змивами РБК: з підлоги у кімнаті №6; з підлоги в коридорі; зі сходинки на вході; з підлоги кімната №2; з дверей у кімнату №4; з порогу дверей в кімнаті №5 - вилучених під час огляду місця події в приміщенні житлового будинку №3 по вул. Франка у с.Кружики, Самбірського р-ну, Л/о відповідно до якого на підставі даних судово-медичного дослідження речового доказу встановлено:

-у крові від трупа ОСОБА_12 виявлений антиген В за ізосерологічною системою АВО.

-кров від ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

-кров від ОСОБА_10 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.

-У слідах на частині палички (по типу вушної) зі змивом РБК з підлоги у кімнаті №6 (об`єкт №1); на двох частинах палички (по типу вушної) зі змивами з підлоги в коридорі (об`єкти № 2,3); на двох частинах палички (по типу вушної) зі змивами РБК зі сходинки на вході (об`єкти №4,5); на частині палички (по типу вушної) зі змивом РБК з підлоги кімната №2 (об`єкт №6); на частині палички (по типу вушної) зі змивом РБК з дверей у кімнату №4 (об`єкт №7); на частині палички (по типу вушної) зі змивом РБК з порогу дверей в кімнаті №5 (об`єкт №8), вилучених під час огляду місця події в приміщенні житлового будинку №3 по вул. Франка у с. Кружики, Самбірського р-ну, Львівської обл. виявлена кров людини та антиген А за ізосерологічною системою АВО, що може походити від будь-якої особи з групою крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі від ОСОБА_8 ( т.2 а.с.64-70).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1100/2025-ім від 24.09.2025 судово-медичної експертизи светра та футболки – одягу потерпілої ОСОБА_12 , відповідно до якого на підставі даних судово-медичного дослідження речового доказу встановлено:

-у крові від трупа ОСОБА_12 виявлений антиген В за ізосерологічною системою АВ0.

-кров від ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

-кров від ОСОБА_10 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0.

-у слідах на светрі (об`єкти №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10), на футболці (об`єкти №№ 11,12,13,14,15,16,17,18,19,20) одягу потерпілої ОСОБА_12 виявлена кров людини та антиген В ізосерологічної системи АВО, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А. в тому числі від ОСОБА_12 ( т.2. а.с.70-76).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №167/2025-мк від 11.09.2025 судово-медичної експертизи клаптика шкіри та одягу від трупа ОСОБА_12 та ножа, встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики одягу та клаптика шкіри з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_12 , а також ножа наданого на експертизу було виявлено: одну колото-різану рану на клаптику шкіри, три колото-різані пошкодження на передній поверхні футболки та два колото-різані пошкодження на передній поверхні светра. Колото-різані пошкодження утворилися від дії гострого, плоского колюче- ріжучого знаряддя типу клинка, який мав гостре вістря, гостре лезо та обух. Беручи до уваги морфологічні особливості пошкоджень на одязі та тілі, конструктивні особливості клинка ножа, а також результати експериментів, не виключено, що колото-різана рана на клаптику шкіри з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_12 та пошкодження на її одязі могли утворитися від дії клинка ножа наданого на експертизу. (т.2 а.с.76-81).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №168/2025-мк від 11.09.2025 судово-медичної експертизи клапика шкіри та одягу від трупа ОСОБА_12 та клинка зламаного ножа наданого на експертизу, встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики одягу та клаптика шкіри з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_12 , а також клинка зламаного ножа наданого на експертизу, було виявлено: одну колото-різану рану на клаптику шкіри, три колото- різані пошкодження на передній поверхні футболки та два колото-різані пошкодження на передній поверхні светра. Колото-різані пошкодження утворилися від дії гострого, плоского колюче-ріжучого знаряддя типу клинка, який мав гостре вістря, гостре лезо та обух. Беручи до уваги морфологічні особливості пошкоджень на одязі та тілі, конструктивні особливості клинка ножа, а також результати експериментів, можна вважати, що колото-різана рана на клаптику шкіри з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_12 та пошкодження на її одязі могли утворитися від дії клинка зламаного ножа наданого на експертизу. (т.2 а.с. 81-85).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1101/2025-ім від 19.09.2025 судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_10 та частини палочки (по типу вушної) зі змивом з поверхні передньої правої верхньої частини грудної клітки підозрюваного ОСОБА_10 встановлено, що на підставі даних судово-медичного дослідження речового доказу встановлено:

-у крові від трупа ОСОБА_12 виявлений антиген В за ізосерологічною системою АВО.

-кров від ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

-кров від ОСОБА_10 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.

-у слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_10 (об`єкти №№1,2); та на частині палочки (по типу вушної) зі змивом з поверхні передньої правої верхньої частини грудної клітки підозрюваного ОСОБА_10 (об`єкт №3) виявлена кров людини та антигени А,В ізосерологічної системи АВО, що може походити від будь-якої особи з групою крові АВ за ізосерологічною системою АВО в тому числі і від ОСОБА_10 та не виключає походження крові, виявленої у вище згаданих об`єктах, від осіб з групами А анти-В, В анти-А за ізосерологічною системою АВО, при умові їх змішування, в тому числі від ОСОБА_58 і ОСОБА_12 ( т.2 а.с.86-90)

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №1097/2025-ім від 18.09.2025 судово-медичної експертизи фрагменту тканини (по постанові виріз з дивану), фрагменту тканини ( по постанові вирізка з штори), наволочки - речей, вилучених під час огляду місця події за адресою: с.Кружики, вул. І.Франка 1, Самбірського району встановлено, що:

-у крові від трупа ОСОБА_12 виявлений антиген В за ізосерологічною системою АВО.

-кров від гр. ОСОБА_8 відноситься до групи А, з ізогемаглютиніном анти- В за ізосерологічною системи АВО.

-кров від гр. ОСОБА_10 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системи АВО.

-в слідах на фрагменті тканини (по постанові вирізка з штори) ( об`єкт №2), вилученій під час огляду місця події, в приміщенні житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , виявлена кров людини і антиген А, що може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_8

-в слідах на фрагменті тканини (по постанові вирізка з дивана)(об`єкт №1), на наволочці (об`єкти №№3,4,5,6) - речах, вилучених під час огляду місця події, в приміщенні житлового будинку, за адресою: с. Кружики вул.І.Франка, 1, виявлена кров людини. Висловитись про групову приналежність крові у вищевказаних об`єктах неможливо, через вплив предмета- носія, усунути який не вдалось.(т.2а.с.91-96)

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №451/2025-ім від 20.09.2025 судово-медичної експертизи руків`я ножа, вилученого в ході проведення огляду місця події, встановлено:

Кров трупа ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО /згідно Висновка експерта №1101/2025ім від 15 вересня 2025 року, який проводився у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Львівське ОБСМЕ»/.

Кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО /згідно Висновка експерта №1101/2025ім від 15 вересня 2025 року, який проводився у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Львівське ОБСМЕ»/.

Кров підозрюваного ОСОБА_10 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО /згідно Висновка експерта № 1101/2025ім від 15 вересня 2025 року, який проводився у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Львівське ОБСМЕ»/.

При судово-медичній експертизі ручки ножа, вилученої 08 серпня 2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: с.Кружики, вул.І.Франка, 1, Самбірського району, Львівської області, встановлено наступне:

В помарках бурого кольору на перемичці ручки ножа /об`єкт №1/ виявлено одночасну присутність крові особи чоловічої і жіночої генетичної статі та антигени А і В за ізосерологічною системою АВО, клітини плоского епітелію статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Оцінюючи отримані результати із врахуванням групи крові осіб, які проходять по справі можна прийти до висновку, що виявлені антигени А і В можуть походити за рахунок змішування крові від потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8 . Домішок крові від підозрюваного ОСОБА_10 не виключається за умови наявності у нього зовнішніх ушкоджень, здатних спричинити кровотечу ( т.2 а.с.97-99)

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» 449/2025ц від 05.09.2025 судово-медичної експертизи ножа встановлено наступне: У змивах речовини сірого кольору з ножа /об`єкти №1,2/ виявлено клітини зроговілого плоского епітелію. Крові та її клітинних елементів у вищевказаних об`єктах не виявлено ( т.2 а.с.100-101).

Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» 450/2025ц від 15.09.2025 судово-медичної експертизи леза ножа встановлено, що в накладеннях речовини бурого кольору на клинку ножа /об`єкт №1/ виявлено кров людини особи чоловічої генетичної статі, антиген А ізосерологічної системи АВО і клітини зроговілого плоского епітелію Отже, виявлена кров може походити від мужчини (мужчин), в крові якого міститься антиген А та може походити від потерпілого ОСОБА_60 .. Походження крові від трупа ОСОБА_12 чи підозрюваного ОСОБА_10 виключається. ( т.2 а.с.102-105).

Висновком судово-психіатричного експерта Львівської філії судових експертиз ДУ « Інститут судової психіатрії МОЗ України» №1332 від 21.08.2025 судово-психіатричної експертизи ОСОБА_10 , відповідно до якої на час проведення експертизи тяжким психічним розладом не страждає, а виявляє психічний розлад у формі легкої розумової відсталості ступені помірно вираженої дебільності з емоційно-вольовими та поведінковими розладами. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Згідно наданої медичної документації легка розумова відсталість в ступені помірно виражена дебільності в нього діагностовано з дитячого віку. В період інкримінованих дій, ОСОБА_10 також тяжким психічним розладом не страждав, виявляв психічний розлад у формі легкої розумової відсталості в ступені помірно вираженої дебільності з емоційно-вольовими та поведінковими розладами , яка хоч і не досягали рівня хворобливих розладів, однак значною мірою впливали на достатнє розуміння ним ситуації правопорушення, власного місця та ролі в цій ситуації, а емоційно вольові розлади привели до порушення контролю діяльності і здатності регулювати свою поведінку. А тому за своїм психічним станом, ОСОБА_10 , в період інкримінованих дій, через наявний в нього психічний розлад, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_10 не рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру. Питання осудності не відноситься до компетенції судово-психіатричної експертизи.(т.2 а.с. 110-113).

Під час клінічного дослідження ОСОБА_10 встановлено, що він тримається розкуто, в поведінці наявне знижене відчуття дистанції, в просторі та власній особі орієнтується достатньо, пам`ять механічна. В розмові багатомовний, неправдивий, повідомляє багато недостовірних даних. Часто на запитання відповідає: «не знаю, не пам`ятаю». Розповідав, що два роки воював, мав 4 СЗЧ, по справі повідомив, що в той день випив багато горілки з братом, вийшов з хати і не пам`ятає куди пішов. Судження прості, елементарні, примітивні, поверхневі, захисні на побутовому рівні. Мислення предметно-конкретне, ригідне. Базові шкільні знання не високі. Процеси абстрагування невисокі, узагальнює на рівні простих зв`язків. При спілкуванні емоції залишилися простими, бідними, однотипними, фон настрою залишився незмінним та відповідав конкретним обставинам. Критика до свого стану та інкримінованих дій формально збережена.

Дослідженими у судовому засіданні речовими доказами: змив РБК зі сходів, змив РБК зі підлоги кімнати веранди; кухонний ніж з пластмасовою ручкою, частково пошкодженою, біло-червоно-чорного кольору, без слідів РБК; руків`я ножа довжиною 10 см, пластмасове оранжевого кольору з отвором на кінці, білою вставкою на якій наявні сліди РБК та сліди зламу леза; змив РБК з підлоги; одяг із слідами РБК, а саме штани спортивні голубого кольору із білими вставками, на задній частині яких наявна пляма РБК та труси чоловічі із слідами РБК; змив РБК з підлоги; змив РБК з дверей; змив РБК з порогу дверей; вирізку із слідами РБК з дивану; наволочку із слідами РБК; лезо від ножа із слідами РБК; вирізку із штор із слідами РБК; сліди папілярних узорів, які поміщено у таблицю та упаковано в пакет №ICR0225401; взірець крові трупа ОСОБА_12 , светр синього кольору із жoвто-голубою смужкою із слідами РБК та футболку червоного кольору із слідами які належать ОСОБА_12 , мобільний телефон марки «Самсунг» в корпусі жовто-зеленого кольору з пошкодженим екраном та зарядний пристрій чорного кольору марки «Самсунг», кросівки чорного кольору LEVI'S з червоними вставками та шнурівками, які упаковано в картонну коробку з биркою, джинсові штани чорного кольору «REDMAN JEANS» з слідами РБК, які упаковано в картонну коробку з биркою, змив з передньої правої верхньої частини грудної клітки ОСОБА_10 , який здійснений за допомогою води для ін`єкцій на ватний аплікатор з дерев`яним стержнем.

Під час судового розгляду сторона обвинувачення відмовилася від допиту свідка ОСОБА_61 , рідного брата обвинуваченого, у зв`язку з його вибуттям на лікування закордон. Сторона захисту спочатку наполягала на допиті цього свідка, а в подальшому теж відмовилася, тому суд припинив вживати заходів для явки свідка ОСОБА_62 до суду для дачі свідчень.

Суд не врахував наступні докази:

Висновок експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №2197/2025-т від 18.08.2025 року судово-медичної експертизи крові ОСОБА_10 , відповідно до якого при судово-токсикологічній експертизі речових доказів – крові ОСОБА_10 методом газо-рідинної хроматографії не виявлено: етилового метилового, пропілового, бутилового і алілового спиртів. Забір крові на етаном відбувся в 08.08.2025 року в 14:15. (т.2 а.с.44).

В судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_63 , яка проводила судово-медичну експертизу крові ОСОБА_10 на наявність етанолу в крові, повідомила , що дослідження проводилося за допомогою хроматографа ЛХМ-80, який кожного року проходить повірку і на момент проведення аналізу був чинний до 24.09.2025 року, лабораторія є акредитована на визначення спиртів. Звернула увагу, що відбір крові відбувся в 14:15 08.08.2025 року. Повідомила, що хоча це не є її компетенцією, але може пояснити, що алкоголь в середньому виводиться з організму зі швидкість 0,15 проміле/год в залежності від комплектації особи та інших факторів. Хоча хроматограф є точним приладом, до 0,3 проміле не дають висновку про наявність етанолу в крові, оскільки такий результат може трактуватися як похибка хроматографа.

Оскільки забір крові ОСОБА_10 відбувся в 14:15 08.08.2025 року, тобто із значною затримкою від часу події, яка становила орієнтовно 9-10 годин, отриманий результат експертного дослідження крові обвинуваченого ОСОБА_10 на вміст спиртів не дає суду можливості оцінити та встановити, який рівень алкоголю був у обвинуваченого ОСОБА_10 в момент чи, принаймні, в найбільш наближений момент до часу вчинення кримінальних правопорушень.

Висновок експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №446/2025ц від 05.09.2025 року судово-медичної експертизи зрізів нігтьових пластинок з обох рук ОСОБА_64 відповідно до якого при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластинок обох рук встановлено наступне: в накладеннях речовини сірого кольору у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з обох рук /об`єкти №1,2/ виявлено клітини плоского епітелію статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Крові її клітинних елементів у вищевказаних об`єктах не виявлено.(т.2 а.с.45-46), оскільки він не доводить жодних обставин передбачених у ст. 91 КПК України.

Висновок експерта Державної спеціалізованої установи «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» 1116/2025-ім від 11.09.2025 судово-медичної експертизи фрагменту тканини (по постанові вирізки з килима), вилучених під час огляду місця події за адресою: с.Кружики, вул. І.Франка 1, Самбірського району встановлено, що:

-у крові від трупа ОСОБА_12 виявлений антиген В за ізосерологічною системою АВО

-кров від гр. ОСОБА_8 відноситься до групи А, з і югемаглютиніном анти- В за ізосерологічною системи АВО.

-кров віл ОСОБА_10 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системи АВО.

в слідах на фрагменті тканини (по постанові вирізка з килима на підлозі), вилученій під час огляду місця події, в с. Кружики, вкул.І.Франка,1, Самбірського району, Львівської Області ( об`єкти №№1,2) виявлена кров людини. Висловитись про групову приналежність крові у вищевказаних слідах неможливо через вплив предмета-носія, усунути який не вдалось. (т.2 а.с.106-109), оскільки він не доводить жодних обставин передбачених у ст. 91 КПК України.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Крім цього, варто зазначити, що чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Положення ст. 94 КПК України визначають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як засвідчує судова практика, доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) винуватості особи (наприклад, постанова Верховного Суду по справі №281/128/19 від 09.11.2021 року)

Суд вважає, що докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Суд враховує показання потерпілих та свідків, які підтверджують винуватість ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України. Будь-яких підстав сумніватися у достовірності показань допитаних потерпілих та свідків по кримінальному провадженню немає.

На стадії судового розгляду суд задовольнив клопотання прокурора про дослідження додаткових доказів та було допитано свідка ОСОБА_24 та оглянуто відеозапис з нагрудної камери слідчого ОСОБА_40 , який прибув на місце події після ОСОБА_24 та ОСОБА_22 .

При долучені та досліджені додаткових доказів суд керувався тим, що згідно ст. 22 КПК України принцип змагальності є наскрізним, і він не вичерпується реалізацією положень ст. 290 КПК України. Навпаки, після передачі кримінального провадження до суду, саме суд у ході розгляду справи під час безпосереднього дослідження кожного доказу у змагальній процедурі забезпечує безпосереднє дотримання принципу змагальності.

Суд врахував позицію обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника, які погодилися з необхідністю дослідження додаткових доказів. Такі додаткові докази були розкриті стороні захисту в судовому засіданні. При їх досліджені сторона захисту не була обмежена в допиті свідка ОСОБА_24 як первинного так і одночасного зі свідками ОСОБА_22 та потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та можливості коментувати переглянуте відео з нагрудної камери слідчого ОСОБА_65 . Крім того, такі докази не є визначальними та такими, що покладені в основу обвинувачення. Вони є лише тими, що підтверджують фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом, та мали на меті усунути певні розбіжності в показанням потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_66 та свідка ОСОБА_22 , однак так і не усунули їх. Крім того, показник часу, який зафіксований на відеозаписах з нагрудної камери слідчого ОСОБА_40 є неточним, неправильно виставленим, це підтверджується тим, що лише в 04:12 поступило повідомлення від ОСОБА_8 на лінію 102 про подію, а запис з нагрудної камери слідчого починався з 03:36, що зробило непридатним використання цього доказу для з`ясування часу затримання ОСОБА_10 .

Обставини, встановлені судом у цій справі, свідчать, що повідомлення про напад на будинок Маньків 08 серпня 2025 року надійшло зі служби 102 о 04:11. Екіпаж поліції завдання прийняв 04:12:51 та прибув на місце події в 04:28:47. Після того, як обвинуваченого ОСОБА_10 виявили в будинку потерпілих, його вивели та наділи кайданки, тобто саме з цього моменту обвинувачений ОСОБА_10 перебував під контролем поліцейських. За таких обставин Суд вважає, що саме в момент відкриття дверей будинку потерпілих, застосування до нього кайданок та фізичного обмеження він був затриманим у значенні статті 209 КПК. Співставлення часу прибуття екіпажу поліцейських на місце події в 04:28, показання потерпілих, що після хресної вони повернулися за 10-20 хв, показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_24 про розвиток подій з часу прибуття на місце події і до відкриття та взяття під фізичний контроль обвинуваченого можна констатувати, що фактичне затримання відбулося орієнтовно з 04:30 до 05:00 на подвір`ї будинковолодіння по АДРЕСА_3 , а не в 12:00 за адресою м. Самбір, вул. С.Бандери,4 Львівської області ( каб №11).

Суд жодним чином не применшує важливості протоколу затримання для фіксації підстав, обставин і процедури затримання, забезпечення права особи на свободу і запобігання зловживанням, яким може сприяти незареєстроване затримання. Своєчасне і точне фіксування затримання є важливою гарантією забезпечення права на свободу, гарантованого статтею 29 Конституції України та статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Неточні відомості, внесені у такий протокол, є порушенням права на свободу, оскільки своєчасне і точне фіксування затримання є важливою гарантією від порушення інших прав особи ( El-Masri v. the former Yugoslav Republic of Macedonia [GC], no. 39630/09, § 233, ECHR 2012; Al Nashiri v. Poland, no.28761/11, § 529, 24 July 2014; Belozorov v. Russia and Ukraine, no. 43611/02, § 113, 15 October 2015; Kurt v.Turkey, 25 May 1998, § 125, Reports of Judgments and Decisions 1998-III ). Однак питання полягає у тому, чи є спізніле його складання з зазначенням неправильного часу та місця затримання у такому протоколі у разі фактичного затримання особи достатньою підставою для визнання недопустимими доказів, отриманих у ході особистого обшуку фактично затриманої особи, якщо факт і обставини затримання доведені іншими доказами.

Суд звертає увагу, що особистий обшук особи під час затримання визнається Верховним Судом складовою частиною затримання особи в порядку статті 208 КПК України ( постанови від 10 грудня 2020 року у справі № 398/3319/17, від 03грудня 2020 року у справі № 735/1726/18; від 29 жовтня 2020року у справі №748/780/18 та інших). Для оцінки допустимості доказів, отриманих під час фактичного затримання особи, зокрема доказів, знайдених уході особистого обшуку особи, слід виходити з того, чи було саме затримання законним у значенні статті 208 КПК України , а саме чи існували обставини, які давали підстави для затримання.

Патрульні, якими були ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , які знаходиться при виконанні своїх службових обов`язків, є уповноваженими службовими особою в значенні статті 208 КПК України, які вправі здійснювати затримання відповідно до вимог цього положення. І обстановка, за якої вони затримали обвинуваченого ОСОБА_10 , давала поліцейським достатні підстави підозрювати його в причетності до злочину, про який вони були повідомлені через службу 102, крім того мова йшла про насильницький злочин проти особи. У цій справі процедура затримання ОСОБА_10 затягнулася ще із тих підстав, що той змерз і захотів спати, а тому, враховуючи стан ОСОБА_10 , фактично процедура затримання та особистого обшуку затягнулася в часі та перемістилася в інше місце. Суд враховує, що на початковому етапі затримання та обшуку ОСОБА_10 не було забезпечено участь захисника та не роз`яснено право на мовчання, однак враховуючи, що затримання особи є несподіваною подією, відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому статтею 208 КПК, та під час її особистого обшуку не може вважатися порушенням кримінального процесуального закону.

Суд вважає, що вилучені у обвинувачено ОСОБА_10 речі були отримані в ході законного особистого обшуку після законного затримання за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів. Не залишаючи поза увагою неправильного часу та місця затримання у такому протоколі, а також запізніле роз`яснення затриманому права зберігати мовчання і права користуватися допомогою захисника, суд не вважає, що здобуті в ході особистого обшуку під час затримання докази були отримані внаслідок порушень у значенні частини 1 статті 87 КПК України. У суду немає підстав ставити під сумнів, що 08 серпня 2025 року в затриманого ОСОБА_10 був вилучений телефон потерпілого, одяг та змиви з рук, які зазначені у протоколі, оскільки цей факт підтверджений самим обвинувачем ОСОБА_10 і його захисником їхніми підписами у протоколі без застережень. Крім того, впродовж судового розгляду сторона захисту не апелювала до незаконності затримання та обшуку ОСОБА_10 .

Такі висновку суду грунтуються на врахуванні правової позиції Верховного Суду по справі № 204/6541/16-к від 15 червня 2021 року.

Водночас суд не може залишити поза увагою зафіксований на нагрудну камеру слідчого ОСОБА_40 поодинокий фізичний вплив на ОСОБА_10 . Дійсно, згідно ст. 44 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право застосовувати до затриманого фізичний вплив за певних умов. ОСОБА_10 не був постійно у фокусі нагрудної камери слідчого, а тому суд не виключає, що сама поведінка ОСОБА_10 могла стати причиною такого впливу. Враховуючи, що сторона захисту не скаржилася на застосування до обвинуваченого заборонених методів фізичного впливу, то стверджувати про незаконність заходів поліцейських під час затримання ОСОБА_10 у суду не має підстав.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Суд, оцінивши досліджені докази, критично ставиться до свідчень обвинуваченого ОСОБА_10 про те, що він не міг вчинити вказані злочини, що його в хату потерпілих завели якісь хлопці і він нічого не пам`ятає, оскільки такі пояснення суперечать зібраним матеріалам кримінального провадження в їх сукупності.

Надаючи оцінку зазначеним показанням обвинуваченого, суд звертає увагу на ряд обставин у вказаному кримінальному провадженні.

Свідок ОСОБА_29 , сестра обвинуваченого, хоча і не була очевидицею подій 08.08.2026 року, надала суду інформацію стосовно обставин, що відбувались в переддень перед нападом обвинуваченого ОСОБА_10 на потерпілих ОСОБА_67 . Показала, що дійсно ОСОБА_10 приїхав до неї разом з дівчиною, був випивший, чула від нього запах алкоголю. Вдома також був їх брат ОСОБА_30 , спілкувалися. Та дівчина пішла раніше, а обвинувачений пішов з хати після опівночі. Будь-яких інших сторонніх осіб не було.

Потерпілий ОСОБА_8 прокинувся саме від сильного болю в спині, відчув три удари, почав кликати батьків та розбудив батька, який виявив у спині сина лезо ножа, якого раніше не бачив. Саме відділення леза від клинка ножа та застрягання в тілі потерпілого ОСОБА_8 стало фактором, що припинило подальшу загрозу йому життю та здоров`ю.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 після нападу та з`ясування, що ОСОБА_12 не дихає, не змогли знайти своїх телефонів, щоб викликати допомогу, пішли до хресної потерпілого ОСОБА_8 , перед тим закривши вхідні двері. А після повернення, коли вже прибув екіпаж поліції на виклик ОСОБА_8 , в зачиненому будинку виявили обвинуваченого ОСОБА_10 . Будь-яких інших сторонніх осіб не було. Тобто, на момент пробудження потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , телефону ОСОБА_8 не було на тому місці, на якому він залишив його ввечері. І саме відсутність телефону логічно пов`язана з подальшими діями потерпілих, які зачинили будинок і пішли за допомогою.

Крім того, згідно показань потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , коли вони пішли з хати за допомогою, ОСОБА_12 залишалась лежати на ліжку, а коли повернулися, то знайшли її на підлозі, cхованою під накиданими речами, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_10 , перебуваючи в будинку за їх відсутності, намагався в такий спосіб приховати вчинений злочин.

Хоча деякі деталі обставин потерпілі та свідки не пам`ятали, однак загальна картина подій та певна обстановка таких подій передані ними досить послідовно, логічно та зрозуміло. Найбільше суперечностей в показах потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_24 щодо обставин виявлення у обвинуваченого ОСОБА_10 телефону ОСОБА_68 . Щодо інших телефонів, які фігурували в їх показаннях, суд не дає їм оцінки, оскільки сторона обвинувачення не інкримінувала ОСОБА_10 їх заволодінням. Ні повторний допит потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_69 , ні одночасний допит потерпілих зі свідками ОСОБА_22 та ОСОБА_70 не дали результату, кожен зі свідків залишився при своїх показах.

Суд відмічає, що ні потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ні свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_34 не перебували в будь-яких стосунках з обвинувачем – ні в товариських, ні у неприязних. Потерпілі його не знали, свідки – поодиноко пересікалися в силу своєї службової діяльності, а тому зводити наклеп, приховувати будь-які важливі деталі не мали підстав ні одні, ні другі. Тому, розбіжності щодо хронології і послідовності дій після затримання ОСОБА_10 мають об`єктивний характер, пов`язаний з фізичною втомою (свідки були на чергуванні з 20:00 07.08.2025 року) та шоком потерпілих від пережитого. Однак, суд вважає, що такі розбіжності не вплинули на загальну картину відтворення подій і свідчать, що саме в передній кишені штанів обвинуваченого ОСОБА_10 знаходився телефон потерпілого ОСОБА_8 , оскільки окрім показань свідків, цей факт також зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери слідчого Цабака.

Згідно висновків експерта №20250814030100082 від 08.09.2025 року, причиною смерті ОСОБА_12 , якамогла перебувати як у вертикальному так і в горизонтальному положенні і була повернута передньо-лівою стороною тіла до травмуючого знаряддя в момент спричинення тілесних ушкоджень, стали проникаючі коло-різані рани на передній поверхні грудної клітки та на передній черевній стінці зліва, які утворились незадовго до настання смерті, від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя, чи клинка ножа, який мав одне гостре лезо, гостре вістря та обух, мають ознаки тяжкого тілесно ушкодження в момент спричинення та перебувають в прямому причин наслідковому зв`язку із настанням смерті.

Згідно висновку експерта №550 від 18.08.2025 у потерпілого ОСОБА_8 відмічено наявність 3-х ран, дві з яких проникали у грудну порожнину, супроводжувались накопиченням крові і повітря в ній, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, згідно п.2.1.1.а. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. Рани утворились від дії колюче-ріжучого предмета та могли виникнути 08 серпня 2025 р.

Згідно висновку експерта №1099/225-ім від 19.09.2025 у слідах на штанах, вилучених під час затримання ОСОБА_10 , виявлена кров людини, що може походити від ОСОБА_8 .

Згідно висновку експерта № 168/2025-мк від 11.09.2025 можна вважати, що колото-різана рана на клаптику шкіри з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_12 та пошкодження на її одязі могли утворитися від дії клинка зламаного ножа наданого на експертизу.

Згідно висновку експерта № №1101/2025-ім від 19.09.2025 у слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_10 та зі змивом з поверхні передньої правої верхньої частини грудної клітки підозрюваного ОСОБА_10 виявлена кров людини, що може походити від ОСОБА_10 та не виключає походження крові, виявленої у вище згаданих об`єктах, від ОСОБА_58 і ОСОБА_12 при умові їх змішування

Згідно висновку експерта № 451/2025-ім від 20.09.2025 в помарках бурого кольору на перемичці ручки ножа виявлено одночасну присутність крові особи чоловічої і жіночої генетичної статі та оцінюючи отримані результати із врахуванням групи крові осіб, які проходять по справі можна прийти до висновку, що виявлені антигени А і В можуть походити за рахунок змішування крові від потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8 . Домішок крові від підозрюваного ОСОБА_10 не виключається за умови наявності у нього зовнішніх ушкоджень, здатних спричинити кровотечу.

Згідно висновку експерта 450/2025ц від 15.09.2025 встановлено, що в накладеннях речовини бурого кольору на клинку ножа виявлено кров людини особи чоловічої генетичної статі, виявлена кров може походити від потерпілого ОСОБА_60 .. Походження крові від трупа ОСОБА_12 чи підозрюваного ОСОБА_10 виключається.

Водночас, згідно висновку експертизи №167/2025-мк від 11.09.2025 року хоча не було виключено, що рана на тілі ОСОБА_12 могла бути від цілого ножа, однак на ньому не було виявлено крові та її клітинних елементів, а виявлено клітини зроговілого плоского епітелію.

Висновки судових експертиз у взаємозв`язку з поясненнями потерпілих та свідків дають можливість встановити, що саме ніж, який не належав Манькам, і у якого під час завдання ударів ОСОБА_8 зламалося лезо та застрягло в його тілі, був знаряддям вчинення вбивства ОСОБА_12 та закінченого замаху на вбивство ОСОБА_8 , виявлена кров у слідах на штанах ОСОБА_10 могла походити від ОСОБА_8 , а на поверхні його передньої правої верхньої частини грудної клітки могла походити як від самого ОСОБА_10 , так і від ОСОБА_58 і ОСОБА_12 при умові їх змішування.

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_10 під час вчинення злочинів перебував у стані сп`яніння, що підтвердилося актом та висновком медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , які у зв`язку зі своєю службовою діяльністю як працівники патрульної поліції, які, серед іншого, здійснюють контроль за дотриманням водіями Правил дорожнього руху, та проводять огляд водіїв на стан алкогольного сп`яніння - мають достатній досвід щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння. Крім того суд враховує максимально наближений час проведення огляду ( 07:42) до часу вчинення злочинів і прийняття отриманих результатів як таких, що доведені поза розумним сумнівом.

Враховуючи, що обвинувачений повідомив, що під час військової служби отримав навики володіння холодною зброєю, в кімнаті світилося світло, а мешканці мирно сплати, кількість та характер тілесних ушкоджень, точність ударів в життєво важливі органи, застосований для цього предмет - свідчать, що ОСОБА_10 не міг діяти необережно. І хоча за висновком судового експерта в момент вчинення злочинів він не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, що також було пов`язане із станом алкогольного сп`яніння, встановлені обставини свідчать, що ОСОБА_10 діяв з прямим умислом.

Про це також свідчить його поведінка до, під час та після вчинення злочинів. Він вказує, що пам`ятає, що було до виходу з хати сестри та брата і що було після його затримання в будинку ОСОБА_67 , при цьому не пам`ятає лише події після виходу з хати сестри та брата і до затримання його працівниками поліції в будинку ОСОБА_67 . Також суд звертає увагу, що потерпілі ніякого шуму під час нападу не чули і лише після пробудження та криків ОСОБА_8 прокинулися. Водночас, після затримання ОСОБА_10 як зафіксовано на нагрудній камері слідчого ОСОБА_40 та вбачається з показів свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_71 - він безперестанку голосно говорив і навіть коли слідчий знаходився в хаті знадвору було чути як ОСОБА_10 щось говорить.

Якщо, як стверджує обвинувачений, якісь хлопці завели його до хати, то чому він мовчки поводився, а не голосно говорив як після затримання працівниками поліції і пам`ять щодо тих подій у ОСОБА_10 чітко розділена на «до виходу з будинку брата і сестри» та «після затримання в будинку Маньків», не є уривчаста чи фрагментарна, що сіє сумніви в правдивості та щирості показань обвинуваченого про втрату пам`яті щодо конкретного проміжку і одразу ж її ( пам`яті) повернення після затримання.

Тому, при розгляді справи не знайшли свого підтвердження доводи обвинуваченого про те, що вказані злочини міг вчинити хтось інший, якісь невідомі хлопці, оскільки під час розгляду справи доказів щодо вказаної версії обвинуваченого не здобуто і наявними доказами навіть ймовірність розвитку події таким шляхом повністю виключається.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах проти життя та здоров`я особи», питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, слід враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, а також їх стосунки між собою. Визначальним є цьому суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Дії обвинуваченого були вчиненні з прямим умислом на вбивство та напад з метою заволодіння майном, оскільки ОСОБА_10 не міг не бачити, що заходить в чужу хату, у якій сплять чужі люди, умисно, не повною мірою розуміючи ситуацію правопорушення, її контролю та здатності регулювати поведінку, присвоїв телефон ОСОБА_8 та наніс удари ножем в життєво важливі органи ОСОБА_12 , а потім ОСОБА_8 і зупинився лише коли зламався ніж і лезо застрягло в тілі потерпілого. ОСОБА_10 свідомо зайшов до чужої хати з ножем, показуючи таким чином справжність намірів і бажання вчинити насилля над потерпілими. Такі дії обвинуваченого показують їх суспільно небезпечний характер. Відповідно, ОСОБА_10 при такій поведінці, очевидно, передбачав суспільно небезпечні наслідки від своїх дій. Він же і бажав їх настання, оскільки неможливо пояснити по іншому дії людини яка бере у руки ніж і йде в чужу хату, окрім як тільки спричинення тяжких наслідків для здоров`я. Коли людина бере у руки ніж, вона повинна розуміти і наслідки від таких дій, що можуть бути непоправними для здоров`я і життя людини. Відповідальність при таких діях надто висока.

Учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, тобто ч. 4 ст.187 КК України.

Коли насильство, небезпечне для життя і здоров`я потерпілого, чи реальна погроза негайно його застосувати є засобом заволодіння майном або його утримання, таке насильство має юридичне значення як складова частина дій особи, пов`язаних із заволодінням майном потерпілого. Саме насильство щодо потерпілого у момент заволодіння чи тримання майна створює розбій, хоча б таке заволодіння майном розпочалось таємно (див. постанову № 398/3319/17 від 10 грудня 2020 року).

За встановлення судом єдиного прямого визначеного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом або більше особам, вбивство однієї людини і замах на життя другої має кваліфікуватись як незакінчений злочин убивство двох або більше осіб, оскільки єдиного злочинного наміру вбити двох осіб не було реалізовано з причин, що не залежали від волі винної особи, за відповідною частиною ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК незалежно від послідовності злочинних дій та за ч. 1 ст. 115 КК чи відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК (або іншими спеціальними нормами, передбаченими в інших розділах Особливої частини КК) у разі наявності таких підстав (див. постанову ВС по справі № 640/18653/17 від 28 вересня 2020 року).

Дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд вважає підтвердженим вчинення ОСОБА_10 об`єктивних дій, зміст яких свідчить про наявність всіх ознак складу злочинів, а саме умисного вбивства з корисливих мотивів, замаху на умисне вбивство з корисливих мотивів та нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу в умовах воєнного стану та вважає їх достатніми для висновків про наявність в діях ОСОБА_10 складу злочинів та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

За своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 по епізодах умисного вбивства з корисливих мотивів, замаху на умисне вбивство двох осіб з корисливих мотивів та нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу в умовах воєнного стануповністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України - умисне вбивство з корисливих мотивів, замаху на умисне вбивство двох осіб з корисливих мотивів та нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Суд не визнає як обставину яка пом`якшує покарання, щире каяття, з наступних підстав.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к).

ОСОБА_10 хоча і погодився надавати свідчення, однак по суті нічого не повідомив, стверджуючи, що не пам`ятає, його показання часто нічим не підтверджувалися, були суперечливими та непослідовними. Дійсно, впродовж всього судового розгляду обвинувачений час від часу просив пробачення у потерпілих, просив і під час судових дебатів, і під час останнього слова, казав що більше так не буде. На думку суду, людина, яка посягнула на життя інших з корисливих мотивів і усвідомила жахливість свого вчинку, мала б пригнічений стан, самоосуд і каяття відчувалося б не лише в словах вибачення, але в кожному погляді, жесті, емоції. Цього суд не побачив і не відчув. Жаль щодо вчиненого і усвідомлення невідворотності покарання – так, щирого каяття – ні. А тому суд не вбачає підстав вважати, що ОСОБА_10 щиро розкаявся.

Обставинами, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України, щодо особи похилого віку.

Суд, визнаючи обтяжуючою обставиною стан алкогольного сп`яніння, незважаючи на те, що ця обставина не була зазначена в обвинувальному акті як обтяжуюча, врахував те, що цей стан чітко зазначений стороною обвинувачення при викладенні фактичних обставин в акті та керувався правовим висновком Верховного Суду по справі № 556/588/18 від 12 листопада 2019 року про те, що оскільки факт перебування особи в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину (на відміну від деяких інших обставин, що обтяжують покарання) безпосередньо пов`язаний із подією злочину, суд може самостійно визнати це обставиною, що обтяжує покарання, за умови, якщо цей факт, не будучи зазначеним в обвинувальному акті в переліку обставин, що обтяжують покарання, тим не менше, був указаний при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд керується загальними засадами, які визначені у ст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами , покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є тяжким та особливо тяжкими.

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченого.

ОСОБА_10 є 22-річною молодою людиною, з багатодітної сім`ї, зростав, позбавлений батьківського піклування, виховувався в різних сиротинцях. Своєї сім`ї не створив, не одружений, відсутнє підтвердження наявності малолітніх дітей. Суд пам`ятає, що обвинувачений повідомив, що має дівчину і спільну дитину, однак підтвердження цьому не надав. Має рідних братів і сестер. За словами захисту двоє з братів, які є військовослужбовцями, вважаються зниклими безвісті чи загиблими, а один з братів, ОСОБА_30 , після поранення проходить лікування.

ОСОБА_10 у 18 років підписав контракт та став на захист Батьківщини. Є учасником бойових дій. За місцем проходження військової служби зарекомендував себе посередньо. На зауваження старших командирів реагував, не завжди робив висновки, при виконанні службових обов`язків активності не виявляв.

До кримінальної відповідальності не притягався.

Перебуває на обліку в Самбірському психіатричному відділі Самбірської ЦРП з діагнозом F 70.1. 22.04.2025 року на фоні психозу завдав собі легких тілесних ушкоджень. На обліку в лікаря нарколога не перебуває.

Згідно висновку Висновком судово-психіатричного експерта Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» №1332 від 21.08.2025 судово-психіатричної експертизи ознаки розумової відсталості проявилися у ОСОБА_10 з дитячого віку у виді недорозвитку вищих функцій психічної діяльності ( інтелект, мислення, пам`ять тощо) з емоційно-вольовими та поведінковими розладами.

Суд не враховує характеристику, надану йому Виконавчим комітетом Новокалинівської міської ради від 08.08.2025 року, оскільки встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 постійно не проживав в с. Кружики.

У висновку судово-психіатричного експерта Львівської філії судових експертиз ДУ « Інститут судової психіатрії МОЗ України» №1332 від 21.08.2025 судово-психіатричної експертизи ОСОБА_10 судовий експерт категорично і чітко зазначив, що ОСОБА_10 в період інкримінованих дій тяжким психічним розладом не страждав, виявляв психічний розлад у формі легкої розумової відсталості в ступені помірно вираженої дебільності з емоційно-вольовими та поведінковими розладами, яка хоч і не досягали рівня хворобливих розладів, однак значною мірою впливали на достатнє розуміння ним ситуації правопорушення, власного місця та ролі в цій ситуації, а емоційно вольові розлади привели до порушення контролю діяльності і здатності регулювати свою поведінку. А тому за своїм психічним станом, ОСОБА_10 , в період інкримінованих дій, через наявний в нього психічний розлад, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_10 не рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, у повній мірі була не здатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Обмежена осудність - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та/або керувати ними. Обмежена осудність не виключає кримінальної відповідальності.

Особа визнається судом обмежено осудною з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи. Відповідно до ч. 2 ст. 20 КК України, визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання.

Вказана норма матеріального права передбачає, що за наявності об`єктивних даних, які ґрунтуються на висновку відповідної експертизи, особа визнається судом обмежено осудною, і такий її стан повинен бути врахований судом під час постановлення остаточного рішення, яким закінчується кримінальне провадження, зокрема, може впливати на пом`якшення покарання такій особі за вчинення інкримінованого їй злочину (див. постанова ВС по справі № 237/3510/23 від 14 липня 2025 року).

Оскільки висновок експерта про те, що в період інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_10 дій, через наявний в нього психічний розлад, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними є категоричним та жоден учасник кримінального провадження не поставив його під сумнів, суд визнає, що під час вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 був обмежено осудним і такий його стан відповідно до ч.2 ст. 20 КК України впливає на призначення покарання.

Оскільки судом визнано, що ОСОБА_10 під час вчинення кримінальних правопорушень, передбачених передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, був у стані обмеженої осудності, то приписи статей 50, 65 КК суд застосовує з врахуванням положень ст. 20 КК України

Крім того, суд враховує обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання – вчинення кримінальних правопорушень передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115 КК України, щодо особи похилого віку.

Також, при призначені покарання суд враховує позицію прокурора та потерпілих, які просили призначити остаточне покарання для обвинуваченого у виді довічного позбавлення волі. Позицію захисту, яка просила призначити покарання в мінімальних розмірах відповідній санкцій кримінального закону.

Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті, й повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання з врахуванням того, що метою покарання є не лише кара, але й спонукання особи до виправлення та недопущення в подальшому до протиправної поведінки

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових протиправних діянь. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

Довічне позбавлення волі є винятковим заходом, який застосовується лише у разі особливої небезпеки обвинуваченого для суспільства, коли на момент призначення покарання суд поза сумнівом виснуватиме, що виправлення неможливе без ізоляції такої особи до кінця життя. Натомість суд вважає, що виправлення та ресоціалізація ОСОБА_10 можливі в умовах ізоляції на визначений строк. Таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Є домірним не тільки для спокутування своєї вини, але й як шанс усвідомити цінність чужого життя та власної свободи.

Крім того, статтями 51 та 52 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, є конфіскація майна. Відповідно до положень ст. 59 цього Кодексу покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.

Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК України, якщо його вчинено з корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями потрібно розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди (див. постанову ВС по справі № 686/11385/21 від 21 лютого 2024 року).

Суд визнав доведеним, що своїми діями ОСОБА_10 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України, які відповідно до ч. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів а механізм їх вчинення свідчить про наявність корисливого мотиву.

Таким чином, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_10 слід призначити покарання:

за п.6 ч.2 ст. 115 КК України - у виді 14 (чотирнадцять) роківпозбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115 КК України у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч.4 ст. 187 КК України у виді 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за п. ч.5 ст. 407 КК України у виді 7 (сім) років позбавлення волі,

що на думку суду у конкретному випадку не є надмірним за видом та розміром, є виваженим і достатнім, відповідає принципам призначення покарання, й відповідає меті покарання.

При цьому суд роз`яснює, що призначаючи покарання за ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115 КК України, керувався правовим висновком Верховного Суду що застосування ч.3,4 ст. 68 КК України у подібних правовідносинах, викладеному в постанові № 664/425/16-к від 2 грудня 2019 року про те, якщо в санкції норми Особливої частини КК альтернативно передбачено довічне позбавлення волі, то положення ч. 3 ст. 68 КК не можуть застосовуватися до таких осіб, виходячи з максимального покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки найбільш суворим видом покарання, передбаченим санкцією, залишається довічне позбавлення волі, а це покарання є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. при призначенні покарання за вчинення замаху на злочин, за який найсуворішим покаранням є довічне позбавлення волі, застосуванню підлягає ч.4 ст. 68 КК, а не ч. 3 цієї статті. При цьому менш суворі, ніж довічне позбавлення волі, покарання можуть бути призначені в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК, адже за таких умов вони завжди належать до числа менш суворих.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , з урахуванням його особи та обставин кримінальних правопорушень, слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 407 КК України, за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Мотиви, якими суд керувався при вирішенні цивільних позовів потерпілих.

Потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заявлено цивільні позови до ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.

Потерпілий ОСОБА_8 обґрунтовує позов тим, що йому завдано фізичного болю, психічних та душевних страждань, пережив стрес та шок від загрози життю. Виник посттравматичний розлад, зазнає порушення сну, має страх та тривогу, депресивні стани. Інцидент вплинув на його професійне життя та соціальні контакти. Завдану моральну шкоду ОСОБА_8 оцінює в 500000,00 грн, вважає таку суму справедливою.

Потерпілий ОСОБА_9 обґрунтовує позов тим, що втратив нормальні життєві зв`язки, звичне життя, втрата дружини викликає постійний душевний біль, відчай, безсоння, тривожні розлади, депресії, зміни у соціальному житті. Різко і незворотньо змінився життєвий уклад. Завдану моральну шкоду ОСОБА_9 оцінює в 1000000,00 грн.

В судовому засіданні потерпілі підтримали цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, просили задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 висловився про повну підтримку цивільних позовів потерпілих

ОСОБА_10 та його захисник, адвокат ОСОБА_11 , визнали, що вчиненими кримінальними правопорушеннями завдано моральної шкоди потерпілим, однак просили зменшити відшкодування, оскільки заявлена сума для обвинуваченого є непомірною і невиконуваною, і навіть за всього бажання ОСОБА_10 не зможе її компенсувати.

При вирішенні цивільних позовів потерпілих суд керується вимогами ст. ст. 128, 129 КПК, ст. 13 ЦПК і ст. 11,23, 1167, 1168, ЦК України.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Підставами відповідальності за завдану моральну шкоду, є серед іншого, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК завдання фізичній особі неправомірними діями такої шкоди. Відшкодування шкоди здійснюється за наявності вини особи, яка її завдала.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як зазначено вище у вироку, вина ОСОБА_10 у вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів ОСОБА_12 , замаху на вбивство з корисливих мовитів ОСОБА_8 та розбою безсумнівно доведена під час судового розгляду.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає, відповідно до вимог ст. 23 ЦК, з урахуванням рекомендацій, наданих у п. 3,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості.

Під час оцінки особистості ОСОБА_10 суд встановив, що він не має фінансового достатку. Засобами для існування в нього було грошове забезпечення військово службовця, яке він втратив після самовільного залишення військової служби. Казати про наявність у ОСОБА_10 на цей час будь-якої розумної фінансової можливості для відшкодування моральної шкоди не приходиться. Водночас, на думку суду, матеріальне положення винної особи може лише частково впливати на вирішення цивільного позову, оскільки не можна позбавити потерпілого на відшкодування завданої їй моральної шкоди внаслідок вчиненого кримінального правопорушення лише в зв`язку із неплатоспроможністю винного.

Є очевидним, що потерпілі пережили і продовжують переживати значні душевні страждання внаслідок протиправних дій ОСОБА_10 , який в одного забрав дружину і залишив на старості на самоті, а в іншого –матір та ледве самого його не позбавив життя. Для звичайної людини усвідомлення вбивства близької людини чи замаху на власне життя спричиняє душевний біль, відчай та питання: «чому? як так сталося? як жити далі?». Емоційний стан такої людини ще довго не можливо стабілізувати, а пригніченість та апатія стає постійним супутником. Важко знайти пропорційний, розумний та справедливий еквівалент душевним стражданням.

Враховуючи наведені міркування, розмір грошового стягнення моральної шкоди потерпілому ОСОБА_8 суд встановлює у сумі 500 000 гривен, ОСОБА_9 – 500 000,00 грн і таким чином позов ОСОБА_8 в частині стягнення моральної шкоди суд задовольняє повністю, а позов ОСОБА_9 - частково. Вказані суми моральної шкоди, на думку суду, збалансовують право постраждалого на відшкодування моральних страждань та право винного на присудження суми, яка б об`єктивно була для нього виконуваною.

При вирішенні цивільних позовів, суд також враховує, що обвинувачений об`єктивно розуміє всі негативні наслідки, які ним спричиненні вбивством ОСОБА_12 та замахом на вбивство ОСОБА_8 , а також ту обставину, що сторона захисту просила визначити такий розмір відшкодування, виконання якого було би під силу обвинуваченому.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Арешт, накладений у даному кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді Самбірського районного суду Львівської області від 11.08.2025 року ( провадження №1-кс/452/560/2025, №1-кс/452/561/2025, №1-кс/452/562/2025) підлягає скасуванню в силу вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, оскільки у подальшому застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Питання про долю речових доказів підлягають вирішенню у порядку статті 100 КПК України.

Оскільки обвинувачений був затриманий 08 серпня 2025 року і до цього часу перебуває під вартою, слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення ОСОБА_10 , починаючи з 08 серпня 2025 року до набрання вироком законної сили, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, а строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Ураховуючи тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень і покарання, з яким визначився суд, відомості про особу обвинуваченого, відсутня винятковість для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою на підставі ч.3 ст. 377 КПК України, а тому запобіжний захід ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою слід залишити до набуття вироком законної сили без змін.

Керуючись ст. 368-371, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання:

за п.6 ч.2 ст. 115 КК України - у виді 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч.2 ст.15, п. 1,6 ч.2 ст.115 КК України у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч.4 ст. 187 КК України у виді 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч.5 ст. 407 КК України у виді 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст.15, п. 1, 6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 407 КК України, призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з 08 серпня 2025 року, тобто з моменту затримання.

Зарахувати у строк покарання ОСОБА_10 за цим вироком строк попереднього ув`язнення з 08 серпня 2025 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_10 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 500000,00 ( п`ятсот тисяч) грн моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 500 000,00 (п`ятсот тисяч) грн моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочинами, відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11.08.2025 ( провадження №1-кс/452/560/2025) на змив РБК зі сходів, змив РБК зі підлоги кімнати веранди; кухонний ніж з пластмасовою ручкою, частково пошкодженою, біло-червоно-чорного кольору, без слідів РБК; руків`я ножа довжиною 10 см, пластмасове оранжевого кольору з отвором на кінці, білою вставкою на якій наявні сліди РБК та сліди зламу леза; змив РБК з підлоги; одяг із слідами РБК, а саме штани спортивні голубого кольору із білими вставками, на задній частині яких наявна пляма РБК та труси чоловічі із слідами РБК; змив РБК з підлоги; змив РБК з дверей; змив РБК з порогу дверей; вирізку із слідами РБК з дивану; наволочку із слідами РБК; лезо від ножа із слідами РБК; вирізку із штор із слідами РБК; сліди папілярних узорів, які поміщено у таблицю та упаковано в пакет №ICR0225401.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11.08.2025 ( провадження №1-кс/452/561/2025), на взірець крові трупа ОСОБА_12 , светр синього кольору із жoвто-голубою смужкою із слідами РБК та футболку червоного кольору із слідами які належать ОСОБА_12 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11.08.2025 ( провадження №1-кс/452/562/2025), на мобільний телефон марки «Самсунг» в корпусі жовто-зеленого кольору з пошкодженим екраном та зарядний пристрій чорного кольору марки «Самсунг», кросівки чорного кольору LEVI'S з червоними вставками та шнурівками, джинсові штани чорного кольору «REDMAN JEANS» з слідами РБК, змив з передньої правої верхньої частини грудної клітки ОСОБА_10 , який здійснений за допомогою води для ін`єкцій на ватний аплікатор з дерев`яним стержнем.

Речові докази, а саме:

-кросівки чорного кольору LEVI'S з червоними вставками та шнурівками, джинсові штани чорного кольору «REDMAN JEANS» з слідами РБК – повернути ОСОБА_10

-мобільний телефон марки «Самсунг» в корпусі жовто-зеленого кольору з пошкодженим екраном та, зарядний пристрій чорного кольору марки зарядний пристрій чорного кольору марки «Самсунг» - залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_8 ; штани спортивні голубого кольору із білими вставками, труси чоловічі - повернути ОСОБА_8 ;

-кухонний ніж з пластмасовою ручкою, частково пошкодженою, біло-червоно-чорного кольору, без слідів РБК, наволочку із слідами РБК – повернути ОСОБА_9 ;

-змив РБК зі сходів, змив РБК зі підлоги кімнати веранди; руків`я ножа довжиною 10 см, пластмасове оранжевого кольору з отвором на кінці, білою вставкою на якій наявні сліди РБК та сліди зламу леза; змив РБК з підлоги; змив РБК з дверей; змив РБК з порогу дверей; вирізку із слідами РБК з дивану; лезо від ножа із слідами РБК; вирізку із штор із слідами РБК; сліди папілярних узорів, які поміщено у таблицю та упаковано в пакет №ICR0225401; взірець крові трупа ОСОБА_12 , светр синього кольору із жoвто-голубою смужкою із слідами РБК та футболку червоного кольору із слідами які належать ОСОБА_12 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк апеляційного оскарження для осіб, які не були присутні під час оголошення вироку, обчислюється з дня отримання ними його копії.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України, а особам, які не були присутніми під час його проголошення - направити не пізніше наступного дня.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3