Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №280/8741/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року

м. Київ

справа № 280/8741/25

адміністративне провадження № К/990/9355/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 280/8741/25,

за позовом ОСОБА_1 до заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Олександра Ткаченка, Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, начальника Василівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області полковника поліції Олександра Тимофєєва, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026, постановлену у складі: судді-доповідача Божко Л.А., суддів Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Олександра Ткаченка, Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, начальника Василівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області полковника поліції Олександра Тимофєєва про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання щодо вчинення певних дій.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 05.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу у десятиденний строк усунути недоліки позовної заяви шляхом: 1) подання до суду документу про сплату судового збору та 2) клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом Із наведенням поважності причин його пропуску та наданням відповідних доказів на їхнє підтвердження.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у межах строку для усунення недоліків позивач звернувся до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, до якої, з метою підтвердження скрутного матеріального становища, долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 01.01.2022 по 30.09.2025. Водночас позивач не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення до суду та з відповідним клопотанням про поновлення пропущеного строку не звернувся.

За таких обставин суд першої інстанції вважав, що позивач не усунув недоліки, що стали причиною залишення позову без руху.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19.11.2025 у справі №280/8741/25 залишено без руху. Запропоновано апелянту в десятиденний строк усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19.11.2025 у справі №280/8741/25 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що надав суду вичерпні докази, що підтверджували відсутність коштів на сплату судового збору, які суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував.

Касаційна скарга надійшла до Суду 02.03.2026. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Желєзному І.В., Мельник-Томенко Ж.М.

Ухвалою Суду від 30.04.2026 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду 03.06.2026 № 624/0/78-26, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Радишевська О.Р., судді: Соколов В.М., Мельник-Томенко Ж.М.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Пунктом 3 частини першої статті 294 КАС України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Ставки судового збору, порядок його сплати, підстави для звільнення від сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

IV. Позиція Верховного Суду

Зі змісту статті 298 КАС України випливає, що апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог, передбачених статтею 296 КАС України, залишається без руху з наданням скаржнику строку, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, для усунення її недоліків.

Неусунення недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, є підставою для повернення апеляційної скарги.

У цій справі суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки вважав, що скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги у порядок і строки, установлені ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 про залишення апеляційної скарги без руху (не надав доказів сплати судового збору).

Суд зазначає, що вказаний висновок суду апеляційної інстанції є передчасним.

Судом з`ясовано, що разом з апеляційною скаргою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с. 35-37), на обґрунтування якого зазначив, що позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв`язку з скрутним матеріальним становищем. На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про джерела та суми нарахованого доходу та податку за період з січня 2022 року по вересень 2025 року.

Як убачається з матеріалів справи, залишаючи апеляційну скаргу без руху, Третій апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 08.01.2026 указане клопотання не розглянув.

Повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, установлених в ухвалі від 08.01.2026, Третій апеляційній адміністративний суд зазначив, що від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, водночас ані підстав, з яких позивач просив звільнити його від сплати судового збору, ані мотивів відмови в задоволенні такого клопотання суд апеляційної інстанції не навів.

Аналіз наведених у попередньому розділі постанови норм матеріального і процесуального права дає підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору дійсно є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізовує на підставі оцінки доказів, наданих особою. Водночас свобода розсуду суду під час вирішення питання про звільнення особи від сплати судового збору не є необмеженою.

У статті 8 Закону України «Про судовий збір» наведені випадки, які законодавцем визначені як такі, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Разом із наявністю в особи певного статусу (військовослужбовець, одинока матір [батько]) підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони. За змістом указаної статті про незадовільний майновий стан сторони свідчить співвідношення розміру судового збору до сукупного доходу особи за рік, а саме коли сума судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Установивши зазначений критерій для звільнення від сплати судового збору, законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.

Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаний цілей є довідки / відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та / або Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

У постанові Верховного Суду у справі від 29.09.2021 у справі №160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 120/3505/22, від 02.11.2023 у справі № 120/6039/22, від 18.01.2024 у справі № 520/495/23, від 08.08.2024 у справі № 295/14365/19.

Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з незадовільним майновим станом, позивач надав відомості про розмір доходів за попередні календарні роки. Водночас в ухвалі від 03.02.2026 підстав відхилення доводів позивача Третій апеляційний адміністративний суд не зазначив.

Таким чином, не оцінивши відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела, суми нарахованого доходу позивача, у взаємозв`язку з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статі 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

V. Судові витрати

Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №280/8741/25 скасувати.

Справу №280/8741/25 направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.М. Соколов

Ж.М. Мельник-Томенко