Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №447/502/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Зловживання впливом

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №447/502/26

Суддя: Рябчун А. В.

Провадження №1-кп/447/200/26

Справа №447/502/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження № 42025142400000061 від 01 липня 2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків Харківської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , працевлаштованого на посаді слюсара механоскладальних робіт ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова», раніше не судимому:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду в.о. начальника цеху № 100 ДП «Харківське Конструкторське Бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова», яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, будучи службовою особою, діючи протиправно, в порушення вимог статей 19, 68 Конституції України, статей 3, 22, 24, 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел на власне незаконне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , що відбулась 11 серпня 2025 року о 18:30 год. поблизу будинку № 31, в м. Новий Розділ, Стрийського району, Львівської області, одержав для себе від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 4 000 (чотири тисячі) доларів США (що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, станом на 11 серпня 2025 року становить 165 520 грн), за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: директором ДП «Харківське Конструкторське Бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова» ОСОБА_8 , - для вирішення питання щодо працевлаштування ОСОБА_7 на ДП «Харківське Конструкторське Бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова» (м. Новий Розділ), його підвідомчій установі, та отримання військовозобов?язаним ОСОБА_7 бронювання на час мобілізації як працівником критично важливого підприємства.

Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, що полягає в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і надав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. При цьому обвинувачений пояснив суду, що дійсно під час зустрічі в травні-червні 2025 року з ОСОБА_7 останній попросив його посприяти у працевлаштуванні у ДП «Харківське Конструкторське Бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова», за що запропонував винагороду у розмірі 4 000 доларів США. Вказана пропозиція була ним прийнята, було проведено співбесіду з працевлаштування та працевлаштовано ОСОБА_9 , за наслідками якого останній отримав бронювання на час мобілізації. Вказав, що отримав грошові кошти у розмірі 4 000 доларів США за вчинення дій за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Просив не призначати суворе покарання, врахувати повне визнання вини та щире розкаяння, що він шкодує про вчинене. Погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його винуватість, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого та вказав, що обвинувачений визнає вину, надав показання, які відповідають обставинам, встановленим на досудовому слідстві, просив обвинуваченого суворо не карати, при призначенні покарання врахувати, що обвинувачений є внутрішньо-переміщеною особою, проживає у орендованому житлі, його заробітна плата в місяць становить 15 000,00 грн, на його утриманні перебуває малолітня дитина.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений, та інші учасники процесу не оспорюють:

1) подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Також судом встановлено, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку частини 3 статті 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого й дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , показання якого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за частиною 2 статті 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії нетяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся у вчиненому, особу обвинуваченого, який одружений, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом?якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , відповідно до статті 67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Судом враховано, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 369-2 КК України, є корупційним та має підвищену суспільну небезпечність.

Частиною 2 статті 53 КК України встановлено, що розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення злочину, відсутність спричинення тяжких наслідків, наявність по справі обставин, що пом`якшують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який в судовому засіданні запевнив, що в подальшому не допускатиме протиправної поведінки та просив надати йому можливість стати на шлях виправлення, ураховуючи позитивну характеристику обвинуваченого за місцем праці та місцем проживання, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі фактично отриманої ним неправомірної вигоди у сумі 4 000 доларів США, що становить 9 737 (дев`ять тисяч сімсот тридцять сім) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 165 529 (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 00 копійок, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.

Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта становлять 33 926,40 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.

Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

Арешт на майно, а саме - мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , марки «Samsung A55» IMEI НОМЕР_1 , ІМЕ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , з сім картою НОМЕР_4 - скасувати.

Арешт на майно, а саме - 3 (три) купюри серіями та номерами: КВ 85428563 0; КЕ 77288926 А; КА 32923640 А, номіналом по 100 (сто) доларів США - скасувати.

Арешт на майно, а саме - 37 банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США кожна з ідентичними серіями та номерами: КВ 14859854 М - скасувати.

Арешт на майно, а саме - частку 1/8 квартири АДРЕСА_3 (РНОНМ 462053563101), яка на праві власності належить ОСОБА_5 - скасувати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-371, 374-376 КПК України, -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 9 737 (дев`ять тисяч сімсот тридцять сім) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 165 529 (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 00 копійок.

На підставі частини 1 статті 26 КВК України зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 33 926 (тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять шість) гривень 40 копійок, а саме: 12 722,40 грн - за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5087-Е від 03.12.2025, 21 204,00 грн - за проведення судово-технічної експертизи документів № 5880-Е від 24.12.2025).

Цивільний позов - не заявлений.

Речовий доказ - мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , марки «Samsung A55» IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , серійний номер НОМЕР_3 , з сім картою НОМЕР_4 - повернути власнику.

Речовий доказ - 3 (три) купюри серіями та номерами: КВ 85428563 0; КЕ 77288926 А; КА 32923640 А, номіналом по 100 (сто) доларів США - повернути у власність держави в особі ДВБ Національної поліції України.

Речовий доказ - 37 банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США кожна з ідентичними серіями та номерами: КВ 14859854 М - знищити.

Речовий доказ - мобільний телефон, який належить ОСОБА_7 , марки «HUAWEI HONOR JSN-L21» IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , з карткою мобільного оператора з номером телефону НОМЕР_8 - повернути власнику.

Арешт на майно, а саме - мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , марки «Samsung A55» IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , з сім картою НОМЕР_4 - скасувати.

Арешт на майно, а саме - 3 (три) купюри серіями та номерами: КВ 85428563 0; КЕ 77288926 А; КА 32923640 А, номіналом по 100 (сто) доларів США - скасувати.

Арешт на майно, а саме - 37 банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США кожна з ідентичними серіями та номерами: КВ 14859854 М - скасувати.

Арешт на майно, а саме - 1/8 частку квартири АДРЕСА_3 (РНОНМ 462053563101), яка на праві власності належить ОСОБА_5 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених частиною 2 статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua