Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №463/3247/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/3247/26

Провадження №3/463/800/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 623851 від 25.03.2026 року вбачається, що 22.03.2026 року о 09:00 м. Львів, вул. Мучна, 61, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Skoda Octavia днз НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП залишив місце події не повідомивши органи чи підрозділи поліції чим порушив п. 2.10 а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Представником ОСОБА_1 було подано заперечення, які мотивує наступним. Вважає, що Протокол про адміністративне правопорушення від 25.03.2026 р. складений з порушеннями норм ст. 19 Конституції України, ст. 256 КУПАТ та не може бути належним доказом, в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки він містить суперечливі дані, які протирічать поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а матеріали справи не містять доказів факту події (ДТП). Будь-які ознаки причетності до даної події саме ОСОБА_1 відсутні і в поясненнях потерпілої ОСОБА_2 , яка не вказала, за участі якого автомобіля відбулася ДТП, не навела його характеристики та опис ознак. Таким чином, ОСОБА_1 не був обізнаний про вчинення ним ДТП та не мав умислу на залишення місця пригоди. Також зазначає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП матеріалами оформлення ДТП не проведено огляд автомобіля Шкода Октавія А5 на предмет наявності на ньому слідів ДТП та під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, незважаючи на той факт, що ОСОБА_1 наполягав на відібранні пояснень свідка ОСОБА_3 , з яким він прибув у відділення поліції, працівниками поліції не було відібрано пояснення вказаного свідка, відтак матеріали справи не містять пояснень чи показів свідків події.

В судове засідання з`явилисьОСОБА_1 та його представник Медик О.І. та надали суду пояснення, аналогічні тим, які були викладені його представником раніше у письмових запереченнях.

Натомість потерпіла ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явились, була належним чином повідомлена про дату та час слухання про поважні причини неявки суд не повідомила, судом вживались заходи для виклику потерпілої в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.

Статтями 245, 278, 280 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 623851 від 25.03.2026 року вбачається, що 22.03.2026 року о 09:00 м. Львів, вул. Мучна, 61, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Skoda Octavia днз НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП залишив місце події не повідомивши органи чи підрозділи поліції чим порушив п. 2.10 а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.180 ЦК України правила поводження з тваринами встановлюються законом.

За змістом статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особи, які утримують домашніх тварин, мають право з`являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Дозволяється утримувати собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Отже, комплексний аналіз правового регулювання, чинного станом на час подій інкримінованого адміністративного правопорушення, свідчить про заборону вигулу собак без повідків і намордників крім випадків, прямо встановлених законом.

Таким чином, ОСОБА_2 , яка є власницею собаки, зобов`язана дотримуватися правил вигулу собак, оскільки поведінка тварини не завжди є контрольованою, з метою забезпечення як збереження життя самого собаки, так і забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже судом встановлено, що подія сталася в результаті вибігання собаки без повідка на проїжджу частину, що підтверджується долученими відеозаписами, тобто в діях ОСОБА_1 не вбачається складу правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, так як в судовому засіданні встановлено, що зіткнення відбулося на полосі руху ОСОБА_1 , рух собаки, вигул якого здійснювався без повідка був неочікуваним для водія, що не дало водієві об`єктивної можливості виявити перешкоду та зреагувати на зміну дорожньої обстановки.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивні ознаки за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.122-4 КУпАП.

Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.33-35, 40, 124, п.1 ст.247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Нор Н.В.