Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №442/2876/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №442/2876/26

Суддя: Хомик А. П.

Справа №442/2876/26

Провадження №2/442/1514/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді – Хомика А.П. розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и в:

17.04.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення ними повноліття.

В обґрунтування позову покликається на те, що 28 лютого 2014 року між нею та відповідачем, ОСОБА_2 , укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 - донька ОСОБА_4 .

Протягом останнього часу вони не підтримують подружні стосунки, проживають окремо, перестали вести спільне господарство, внаслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Рішення щодо розірвання шлюбу є виваженим та остаточним. Позивач переконана, що збереження сім`ї та подальше спільне проживання з відповідачем, а також примирення між ними є неможливим.

Оскільки діти проживають з нею, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на їх утримання, а тому для забезпечення належного рівня життя дітей, їх фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку просить стягувати з нього аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

04.05.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою від 06.05.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 03.06.2026 року. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала разом з позовною заявою та додатками направлялась сторонам по справі. Відповідачу була направлена за адресою місця реєстрації. Згідно з трекінгом відстеження відправлень сервісу АТ «Укрпошта» поштове повідомлення повернено відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відтак, суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а тому суд, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2014 року між ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Болехівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, актовий запис №3 (Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 28.02.2014 року).

У такому шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ) та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ).

Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У відповідності до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відтак, аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що оскільки сторони не підтримують подружніх відносин, їхній шлюб існує формально, примирення між ними не можливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому є всі підстави для розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів для дітей, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище позивача, яка проживає разом з дітьми, займається їх вихованням, і відповідача (є особою працездатного віку) - платника аліментів, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також з врахуванням рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, вимог розумності та справедливості визначає їх в розмірі 1/3 частини зі всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

На думку суду вказаний розмір аліментів забезпечить дитині належний та достатній рівень матеріального утримання, який відповідає встановленому законодавством розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, так як позивач звільнена від сплати судового збору щодо вимоги про стягнення аліментів, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави. Крім цього, оскільки позов задоволено, то з відповідача в користь позивачки слід стягнути понесені нею витрати зі сплати судового збору за вимогу щодо розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,–

ухвалив:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 лютого 2014 року виконавчим комітетом Болехівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, актовий запис № 3.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити без змін.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.04.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1064,96 грн. сплаченого судового збору за подання заяви про розірвання шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331,20 грн. судового збору за вимогу щодо стягнення аліментів.

Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.П. Хомик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua