Суд: Хустський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 25 травня 2026 р.
Справа: №309/1767/26
Суддя: Довжанин М. М.
Справа № 309/1767/26
Провадження № 3/309/446/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2026 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Довжанин М.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Мацоли А.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії N 771316 від 07.04.2026, згідно з яким ОСОБА_1 , 07.04.2026 року близько 14.00 години, в АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме обмежила її у спілкуванні зі знайомим ОСОБА_3 2008 року народження та встановила на її мобільний телефон « Батьківський контроль », чим завдала шкоди її психологічному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні факт правопорушення не визнала, пояснила суду, що в той день їй в черговий раз зателефонували із школи та повідомили що Дарії не було на уроках. Додаток « Батьківський контроль» показав їй, що вона знаходиться на річці «ТИСА» , за містом, в районі с. Крива. Мати їй зателефонувала та запитала де вона зараз знаходиться, на що ОСОБА_4 відповіла , що гуляє із подругою ОСОБА_5 в місті. ОСОБА_1 попросила , щоб донька дала їй телефон привітатись із ОСОБА_5 . Однак ОСОБА_4 сказала, що дівчина втекла і почала кричати в телефон та кинула трубку. По додатку вона побачила, що донька пішла до школи і поїхала за нею. У в школі ОСОБА_4 була із ОСОБА_3 , який розмовляв по телефону. Мати попросила доньку, щоб вони ішли додому. В той час ОСОБА_6 почав говорити, що він зателефонував до соціальної служби на гарячу лінію та в поліцію, почав кричати , що ОСОБА_4 додому не піде і що мати не буде їй указувати , що вона має робити. Під час розмови були присутні працівник поліції при школі та представники соціальної служби у складі декількох осіб. Жодних дій по вчиненню психологічного насилля стосовно доньки вона не вчиняла. Із ОСОБА_3 ще раніше просила доньку обмежити спілкування , оскільки хлопець погано впливає на ОСОБА_4 . І з того часу , як донька почала спілкуватись із ОСОБА_3 , вона змінилась, почала матері говорити не правду, не слухає її , стала агресивною, під час навчального процесу прогулює уроки, про що матері неодноразово телефонували та повідомляли зі школи, також рівень її навчання знизився. Додаток « Батьківський контроль» вони із донькою спільно встановили ще рік назад, після того як купили Дарії мобільний телефон. ОСОБА_1 важає , що зателефонувати на гарячу лінію стосовно вчинення домашнього насилля було ідеєю хлопця, який має значний психологічний вплив на доньку. Раніше жодних конфліктів із донькою у них не виникало.
У судовому засіданні захисник Мацола А.В. просила закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Вказує, на те , що мати переживає за життя і здоров`я доньки, піклується про безпеку дитини , виконувала свої батьківські обов`язки , жодних незаконних дій, пов`язаних із домашнім насиллям психологічного характеру не вчиняла. Додаток « Батьківський контроль» встановлено на мобільний пристрій ще рік назад, окрім того в Україні жодним законодавчим актом не передбачено заборону на встановлення застосунку « Батьківський контроль» неповнолітнім. Із ОСОБА_3 мати просила тільки обмежити спілкування у зв`язку із тим , що донька, спілкуючись із ним, почала прогулювати уроки та погіршився її рівень навчання. Відповідно до ст.. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний , духовний та моральний розвиток.
У протоколі не вказано, яку саме шкоду здоров`ю спричинено потерпілій, саме звернення до поліції не є достатнім для підтвердження вчинення домашнього насильства. Також протокол складено з порушенням 24 годинного терміну, визначеного ч.2 ст. 254 КУпАП. У протоколі також не вказано про свідків події. Окрім того, у матеріалах справи міститься Акт оцінки рівня безпеки дитини від 07.04.2026 року, який складено комісією у складі п`яти спеціалістів. Відповідно до протоколу ( арк. справи 12) встановлено, що мати дитини намагалася встановити емоційний контакт із донькою, просила її розповісти правду та не обманювати присутніх під впливом свого хлопця, оскільки у них були хороші стосунки, які погіршилися тільки після знайомства із ним. Дівчина обняла матір коли та плакала, однак потім від контакту відмовилася та наголосила, що все рівно буде продовжувати зустрічатись із Данилом. До матеріалів справи захисник додала характеристики із місця роботи ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 зарекомендувала себе як сумлінний, працьовитий та відповідальний працівник. Спокійна, врівноважена, сумлінно ставиться до праці, у колективі користується повагою; Характеристику Хустської міської ради Ізянського старостинського округу, відповідно до якої ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, спокійна, врівноважена, ввічлива, енергійна, морально стійка. Користується повагою і авторитетом серед молоді та мешканців села; Характеристику Хустської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.. № 6 Хустстької МР, відповідно до якої ОСОБА_1 зарекомендувала себе як відповідальна, турботлива та уважна мати, яка створювала всі належні умови для повноцінного розвитку , навчання та виховання доньки. Забезпечувала дівчинку всім необхідним шкільним приладдям, одягом , підручниками та технічними засобами для навчання. Приділяла значну увагу навчальній діяльності доньки: систематично контролювала рівень її успішності, відвідування уроків ОСОБА_1 займала активну життєву позицію, тісно співпрацювала з педагогічним колективом школи. Регулярно відвідувала батьківські збори, індивідуальні консультації, брала участь у житті класного колективу та завжди реагувала на рекомендації вчителів і шкільного психолога У стосунках із донькою проявляла підтримку та повагу. Мати дитини виховує її на засадах моральності, поваги до старших та працелюбності. Скарг на поведінку матері чине виконання нею батьківських обов`язків від сусідів, родичів , вчителів до закладу освіти не надходило.
Заслухавши ОСОБА_1 та її захисника Мацолу Аліну Володимирівну, дослідивши матеріали справи, приходжу висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Диспозицією частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті - домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
П. 14 ст. 1 Закону визначено психологічне насильство як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Згідно з п. 17 ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Аналізуючи докази у сукупності, пояснення ОСОБА_1 та її захисника, додані додаткові докази, суд дійшов висновку що діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії N 771316 від 07.04. ОСОБА_1 , 07.04.2026 року ставиться за провину вчинення домашнього насильства відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді обмеження її у спілкуванні зі знайомим ОСОБА_3 2008 року народження та встановлення на її мобільний телефон за стосунку « Батьківського контролю»
Частина 2 статті 173 - 2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення діяння передбаченого частиною першою цієї статті - домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Суд констатує , що встановлення за стосунку « Батьківський контроль» на мобільному пристрої неповнолітньої дитини не заборонений жодним законодавчим актом. Відповідно до вимог Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний , духовний та моральний розвиток.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_7 , оскільки фактичні обставини стосовно вчинення психологічного насильства та завдання психічної шкоди потерпілій, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів. Так, зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції ЗУ № 3733-IX від 22.05.2024) слідує, що адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства на даний час настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Тому обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків у вигляді реальної шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
У протоколі зазначено, що наслідком вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 є завдана шкода психологічного характеру.
Разом з тим, оскільки чинна редакція ч.2 ст. 173-2 КУпАП не передбачає наслідків у виді потенційної можливості завдання шкоди, а лише реальне її заподіяння, - наявність шкоди психічному здоров`ю потерпілого має бути доведена належними і допустимими доказами.
Зі змісту протоколу не вбачається, яка саме шкода завдана психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , а до самого протоколу не надано жодних доказів настання такої шкоди (висновків експертів, довідок медичних установ, тощо).
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.
Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua