Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №307/2756/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2756/25

Провадження № 1-кп/307/217/25

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

В И Р О К

іменем України

04 червня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з сторони обвинувачення – прокурора ОСОБА_3 , з сторони захисту – обвинуваченої ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) та її захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Тячів матеріали кримінального провадження № 12025078160000122 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тячів Тячівського району Закарпатської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, розлученої, не працює, судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 19 травня 2025 року, приблизно о 14 години 00 хвилин, перебуваючи біля відділення " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла один удар телефоном, який тримала в лівій руці, в область тім`яної ділянки голови потерпілої, внаслідок чого спричинила потерпілій ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді підшкірної гематоми правої тім`яної ділянки голови, яке згідно висновку експерта судово-медичної експертизи відноситься до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, чи незначну втрату працездатності.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні – умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, винуватою себе не визнала та показала, що після розлучення її колишня свекруха ОСОБА_6 перебуває з нею в неприязних відносинах. У зв`язку з тим, що пройшло багато часу, вона не пам`ятає, чи перебувала 19 травня 2025 року, приблизно о 14 години 00 хвилин, біля відділення " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Також, не пам`ятає, чи зустрічалася в цей день з потерпілою. Жодних конфліктів у неї з потерпілою не було, і жодних тілесних ушкоджень потерпілій вона не наносила. Зазначила, що на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі події, що мала місце 19 травня 2025 року біля відділення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в м. Тячів, не вона, і всі матеріали провадження сфальсифіковані працівниками поліції, з якими у неї неприязні відносини. Просила її виправдати.

Вина ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується показами потерпілої та документами, що є у справі, які були досліджені у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 19 травня 2025 року, приблизно о 14 год. 00 хв., вона перебувала в м. Тячів, біля входу у відділення " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", де зустрілася із колишньою невісткою ОСОБА_4 , яка почала її обзивати та вдарила телефоном по голові.

Рапортом працівника поліції від 19 травня 2025 року, з якого відомо, що 19 травня 2025 року, о 14 год. 21 хв., зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 19 травня 2025 року, приблизно о 14 год. 20 хв., в АДРЕСА_2 , їй нанесла тілесні ушкодження невістка ОСОБА_7 .

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується від 19 травня 2025 року, з якого відомо, що ОСОБА_6 просить прийняти міри до колишньої невістки ОСОБА_4 , яка, 19 травня 2025 року, приблизно о 14 год. 00 хв., в м. Тячів, по вул. Незалежності, біля відділення " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", нанесла їй удар в область обличчя.

Проколом додаткового огляду предмету та перегляду відеозапису від 27 травня 2025 року з фототаблицею до нього та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом події від 19 травня 2025 року, з яких відомо, що 19 травня 2025 року, приблизно о 14 год. 00 хв., в АДРЕСА_2 , біля вхідних дверей до приміщення відділення " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", ОСОБА_4 нанесла ОСОБА_6 один удар лівою рукою в область тім`яної ділянки голови.

Висновком експерта № 99 від 21 травня 2025 року, з якого відомо, що у ОСОБА_6 мають місце тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми правої тім`яної ділянки голови. Дане тілесні ушкодження спричинене внаслідок дії твердого тупого предмету, по ударному механізму. Таке ушкодження могло бути спричинено мобільним телефоном. По давності виникнення вкладається в строк події – 19 травня 2025 року, і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18 червня 2025 року та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, з яких відомо, що ОСОБА_6 показала де, і за яких обставин 19 травня 2025 року, приблизно о 14 год. 00 хв., в АДРЕСА_2 , біля вхідних дверей до приміщення відділення " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", ОСОБА_4 нанесла їй один удар лівою рукою в область тім`яної ділянки голови.

Досліджені докази не викликають сумніву у їх достовірності, так як взаємно підтверджуються, здобуті і закріплені у встановленому законом порядку, є об`єктивними.

За таких обставин суд приходить до переконання, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 доведена повністю в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, тому ці її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України.

Суд не бере до уваги покази обвинуваченої про те, що вона не спричиняла потерпілій тілесні ушкодження, оскільки її покази спростовуються послідовними показами потерпілої, відеозаписом події, протоколом проведення слідчого експерименту та висновком експерта щодо тілесного ушкодження та механізму його спричинення. Своїми показами, на думку суду, обвинувачена намагається уникнути відповідальності.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання недопустими доказом висновку експерта № 99 від 21 травня 2025 року, оскільки слідчий, після призначення судово-медичної експертизи не звернувся до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу до матеріалів медичної документації потерпілого, слід зазначити наступне.

Згідно п.2 ч.2 ст.242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч.1 ст.243 КПК України, експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.

Згідно п.3 ч.1 ст.56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Відповідно до ч.3 ст.93 КПК України, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Отже, потерпіла мала право, в якості доказу, подати слідчому свою медичну документацію, без постановлення ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до неї, а тому, в задоволенні клопотання захисника про визнання недопустими доказом висновку експерта № 99 від 21 травня 2025 року, слід відмовити.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу винної, яка з місця проживання характеризується посередньо, те, що потерпіла не має до неї претензій.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд не знаходить.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, суд не знаходить.

З урахуванням таких обставин справи, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_4 слід обрати покарання у виді штрафу, яке є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нового кримінального правопорушення.

Згідно ст.100 КПК України речовий доказ – оптичний носій з відеозаписом події, яка мала місце 19 травня 2025 року, приблизно о 14 год. 00 хв., який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речовий доказ – оптичний носій з відеозаписом події, яка мала місце 19 травня 2025 року, приблизно о 14 год. 00 хв., який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1