Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №303/5019/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Ст. 1 із 3

Справа № 303/5019/26

3/303/1063/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Камінський С.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 570961 від 27.05.2026 року вказано, що ОСОБА_1 27.06.2026 року о 17 год. 30 хв., знаходячись за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , внаслідок чого потерпілій ОСОБА_2 могло бути завдано шкоди.

У суд особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у суд не з`явився, про день, час та місце розгляду даної справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до наступного.

У відповідності до вимог статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно вимог частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Згідно вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 2 із 3

За статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина перша статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з положенням п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон), під домашній насильством слід вважати діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

За п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до встановлених судом обставин, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №570961 від 27.05.2026 року, не вказано в чому саме полягало домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, вчиненого ОСОБА_1 відносно потерпілої ОСОБА_2 , зокрема не зазначено, яке саме умисне діяння ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також у протоколі вказано, що в результаті дій ОСОБА_1 «могло бути завдано шкоди» потерпілій, а не «була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої», як сформуловано у диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Лише сам протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №570961 від 27.05.2026 року, відомості до якого були внесені за фактом звернення ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 за відсутності відповідних, достатніх доказів, не може бути єдиним та беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також у справі відсутні пояснення свідків та/або відеозаписів обставин події, яка мала місце о 17 год. 30 хв. 27 травня 2026 року за місцем проживання ОСОБА_1 . На

Ст. 3 із 3

приєднаному до справи відеозаписі міститься лише спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції.

За приписами ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 цього Кодексу) та ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена поза розумним сумнівом належними, достовірними і достатніми доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, повно і всебічно проаналізувавши наявні у справі докази, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є недоведеною, тому справу необхідно закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247 п.1, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.Е. Камінський