Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №635/241/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 635/241/26 Головуючий суддя І інстанції Омельник М.М.

Апеляційне провадження № 33/818/1064/26 Суддя-доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря - Вакули Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Чепенка О.І. на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 09 лютого 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 09.02.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Цією ж постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП - закрито.

Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що 19.12.2025 о 20 годині 21 хвилин в с-щі Пісочин, вул. Самсонівська, 46, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом транспортним засобом Daewoo Nexia д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільненість рухів та ходи, зміна кольору забарвлення шкірних покривів обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В апеляційній скарзі захисник Чепенко О.І. просить скасувати постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 09.02.2026 в частині визнання ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, захисник зазначає, що висновки суду, що викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, у нього не було ознак наркотичного сп`яніння та він не перебував у стані цього сп`яніння, працівники поліції мале упереджене ставлення до його підзахисного, що підтверджується відомостями відеозапису, долученого до матеріалів справи.

В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, але на адресу його місця мешкання, яка міститься в матеріалах справи та зазначена в апеляційній скарзі захисника Чепенка О.І., направлялася судова повістка про місце, дату та час апеляційного розгляду, але вона повернулася до суду апеляційної інстанції у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою.

Судом апеляційної інстанції також повідомлявся ОСОБА_1 про дату, місце та час апеляційного розгляду шляхом надсилання йому 22.04.2026 судової повістки в електронному вигляді, що підтверджується відомостями довідки отримання судової повістки у додатку «Viber» на номер мобільного телефону, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України №28 від 23.01.2023.

При цьому, захисник Чепенко О.І. був належним чином повідомлений про дату, місце та час апеляційного розгляду, про що свідчить його особистий підпис у рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме отримання захисником судової повістки 28.04.2026.

Крім цього, апеляційним судом враховуються строки, передбачені ст.294 КУпАП, а також те, що захисник Чепенко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 09.02.2026 у цій справі.

Належить також врахувати, що до канцелярії Харківського апеляційного суду також не надходило клопотань від ОСОБА_1 та захисника Чепенка О.І. про відкладення апеляційного розгляду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Також, згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка її подала.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 268, 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та захисника Чепенка О.І., які були належним чином повідомлені про дату, місце та час судового розгляду, виходячи з відомостей, що є наявні в матеріалах цього провадження, та доводів поданої апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційну скаргу захисника Чепенка О.І., з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в своїй скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами, які суд першої інстанції безпосередньо дослідив під час судового розгляду та дав їм обґрунтовану оцінку в оскаржуваному судовому рішенні.

Зокрема, з відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545520 від 19.12.2025 вбачається, що в ньому зазначено факт керування 19.12.2025 о 20 год. 21 хв. в с-щі Пісочин по вул. Самсонівській поблизу будинку № 46, водієм ОСОБА_1 транспортним засобом Daewoo Nexia д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло; сповільненість рухів та ходи; зміна кольору забарвлення шкірних покривів обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).

Згідно відомостей направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 19.12.2025 (далі - Направлення на огляд водія від 19.12.2025), працівником поліції виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зміна кольору забарвлення шкірних покривів обличчя; розширені зіниці очей. ОСОБА_1 на доставлявся працівниками поліції до КНП ХОР «ОКНЛ» у зв`язку з його відмовою від огляду у закладі охорони здоров`я (а.с.6).

Відповідно до відомостей довідки інспектора САП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, старшого лейтенанта поліції Чорної Ю., згідно відомостей облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 31.01.2013, категорії В (а.с.6).

При цьому, ОСОБА_1 складено письмове зобов`язання, в якому останній зазначив, що зобов`язується протягом 48 годин не керувати транспортним засобом (а.с.5).

У своєму рапорті від поліцейський СРПП відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Цибульник О. зазначив, що 19.12.2025 о 20 год. 21 хв. під час несення служби в складі екіпажу «Байрак-38» та посилення служби на блокпосту «МРЕО» в Харківській області, Харківській р-н, смт. Пісочин по вул. Самсонівська поблизу будинку №46, при перевірці документів у воді гр. ОСОБА_1 , який керував ДЕУ Нексія, д.н.з. НОМЕР_2 , у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло; зміна кольору забарвлення шкірних покриву обличчя та сповільненість рухів, у зв`язку з чим вказаний транспортний засіб було зупинено згідно п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». При спілкування з водієм останній від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився. В подальшому відносно водія було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР (а.с.3).

Суд враховує, що рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вищезазначений документ містить відомості про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення, які повністю відповідають відомостям інших доказів у справі. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з усіма наявними доказами.

Відомості вищезазначених письмових доказів також підтверджується відомостями відеозаписів, долучених до матеріалів справи (а.с.3), з яких вбачається момент зупинки на блокпості транспортного засобу Daewoo Nexia д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В подальшому працівником поліції було встановлено особу водія, проведено поверхневий огляд ОСОБА_1 та транспортного засобу під його керуванням. З відеозапису також вбачається, що працівником поліції встановлено у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що він відмовився, зазначивши, що він хоче додому та у нього був суд учора. Після чого, працівником поліції через службовий планшет було встановлено звернення громадян про вчинення домашнього насильства, у зв`язку з чим поліцейським прийнято рішення щодо необхідності перевірки зазначених обстави, шляхом виїзду на місце виклику. Після перевірки зазначених обставин, працівники поліції повернулися на місце зупинки транспортного засобу та ОСОБА_1 було роз`яснено, що у нього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та йому повторно запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, але ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, посилаючись на те, що він не може проїхати та нічого забороненого не вживав (відеофайли «VID251219-212532F-000000-000000-0089», «VID251219-212542F-000000-000001-0072»). Враховуючи таку позицію водія, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на наркотичне сп`яніння, роз`ясненні права за ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Разом з цим, позиція ОСОБА_1 не змінилась, а тому працівником поліції було прийнято рішення щодо складання стосовно водія протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Після складання адміністративних матеріалів працівником поліції було ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, надано можливість надати свої письмові пояснення та отримати копію протоколу, а також відібрано зобов`язання про те, що водій зобов`язується не керувати транспортними засобами протягом 48 годин (відеофайли «VID251219-220043F-000000-000001-0079», «VID251219-220544F-000000-000001-0080»).

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи захисника Чепенка О.І. про те, що матеріали цієї справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки з долученого відеозапису об`єктивно вбачається, що на останню вимогу працівника поліції пройти відповідний огляду у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що не погоджується з проходженням огляду, посилаючись на те, що він не може проїхати, тобто не виконав вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ».

Поряд з цим, належить врахувати те, що згідно відомостей довідки інспектора САП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, старшого лейтенанта поліції Чорної Ю., ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 31.01.2013 (а.с.6).

Наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія свідчить про те, що останній знає Правила дорожнього руху, оскільки умовою отримання такого посвідчення є складання обов`язкового іспиту на знання цих Правил.

Апеляційний суд також враховує, що з відомостей долучених відеозаписів об`єктивно вбачається, що вимога працівника поліції про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а також ОСОБА_1 добре розумів наслідки такої відмови, а саме те, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Крім цього, з відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545520 від 19.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень та зазначав, що він наполягав на проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.1).

Враховуючи вищезазначені відомості письмових доказів та долученого відеозапису з нагрудних камер поліцейських, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівник поліції, виявивши у ОСОБА_1 наявність ознак наркотичного сп`яніння, які були повідомленні останнього, законно запропонував пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку, але ОСОБА_1 на останню пропозицію працівника поліції відмовився від проходження відповідного огляду, незважаючи на те, що йому були роз`яснені наслідки такої відмови та він добре розумів, що стосовно нього буде складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо проігнорував вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП, у зв`язку з чим, такі дії водія були правильно розцінені працівником поліції як відмова від вказаного проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Що стосується доводів захисника Чепенка О.І. про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим працівник поліції безпідставно запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, то такі твердження є суб`єктивним та неспроможними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, (далі Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015) є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Тобто, виявлення працівником поліції у водія ознак наркотичного чи алкогольного сп`яніння є його дискреційними повноваженнями, але суд може їх врахувати, якщо вони підтверджуються іншими доказами у справі.

При цьому, апеляційний суду бере до уваги відомості долученого відеозапису, з якого об`єктивно вбачається, що працівник поліції повідомляв ОСОБА_1 наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Разом з цим, належить також зазначити, що наявність ознак наркотичного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані такого сп`яніння.

Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані наркотичного сп`яніння відбувається за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі, що і було запропоновано ОСОБА_1 .

Крім того, у п. 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

При цьому, законодавець в п.2.5 Правил дорожнього руху передбачив безальтернативний (імперативний) обов`язок виконання водієм вимоги працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, у разі виявлення у нього ознак такого сп`яніння.

Водночас, захисником не надано суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження доводів щодо незаконності дій працівників поліції щодо вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

За таких обставин, в цьому конкретному випадку, працівник поліції встановив наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі серії ЕПР1 № 545520 від 19.12.2025 та направленні на огляд водія від 19.12.2025, а також які відповідають п.4 Розділу І Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, а тому законно та небезпідставно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Щодо доводів захисника про порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп`яніння та їх упередженого ставлення до ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує, що стороною захисту не подавалась заява до правоохоронних органів, у порядку ст.214 КПК України, щодо фальсифікації цих матеріалів справи або перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також, апеляційний суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою, але дії цієї посадової особи, що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 та захисником Чепенком О.І. не оскаржувались, тобто останні не зверталися зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому ст.267 КУпАП.

Крім того, стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії керівництва патрульної поліції, пов`язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративного матеріалу у цій справі.

Цих відомостей не надано і суду апеляційної інстанції.

Вказані обставини, на переконання апеляційного суду, беззаперечно свідчать про відсутність у апелянта доказів щодо незаконності дій працівників поліції в частині вимоги поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Отже, враховуючи вимоги ст.266 КУпАП та відсутність будь-яких скарг і заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції під час виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, проведення процедури огляду на стан такого сп`яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані у доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.

Враховуючи наявність відеозаписів події у цій справі, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545520 від 19.12.2025, з урахуванням доказів у справі в їх сукупності. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

За таких обставин, наявність неспростованих відомостей протоколу та долучених до нього доказів, поза розумним сумнівом, дають підстави вважати сторонньому спостерігачу, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відмовившись від виконання законної вимоги поліцейського про проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

При цьому, стороною захисту не надано суду доказів про те, що у ОСОБА_1 були об`єктивні підстави для не проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.

Апеляційний суд також зазначає, що частина долучених відеозаписів не містить аудіозаписів розмови працівників поліції з ОСОБА_1 , але з них обєктивно вбачається, що працівниками поліції декілька разів було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного спяніння та останню вимогу поліцейського пройти відповідний огляд у встановленом узаконом порядку ОСОБА_1 відповів відмовою, тобто долучені відеозаписи містять усі необхідні та достатні відомості, які оцінюються судом апеляційної інстанції.

Крім того слід звернути увагу учасників судового розгляду на особливість правового статусу доказів у провадженні по справах про адміністративні правопорушення. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключно національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь-які фактичні дані» та не містить критеріїв недопустимості доказів.

Матеріали цієї справи містять усі відомості, які працівники поліції, а також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисник вважали за необхідне до них долучити.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника Чепенка О.І. не підлягає.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що, виходячи з вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах поданої апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Інші доводи апеляційної скарги захисника Чепенка О.І., які він зазначив в своїй апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та встановлена згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП , а тому посилання апелянта на незаконність і необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника Чепенка О.І. не підлягає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Чепенка О.І. залишити без задоволення.

Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 09 лютого 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков