Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №638/16448/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 638/16448/25 Головуючий суддя І інстанції Рибальченко Л.М.

Апеляційне провадження № 33/818/505/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря Вакули Н.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 18 листопада 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 18.11.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, військовослужбовця, місце роботи – в/ч НОМЕР_2 , посада – командир взводу, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

Постановою встановлено, що згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 4362 від 20.08.2025, 20.08.2025 близько 18 год. 00 хв. на території тимчасового розташування військової частини у АДРЕСА_2 , капітан ОСОБА_1 був виявлений офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. В подальшому капітана ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння. Результат огляду 1,37 проміле.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить дослідити матеріали справи, постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 18.11.2025 стосовно нього скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що висновки суду, що викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а виявлені у нього ознаки сп`яніння можуть бути результатом приймання ним ліків. Зазначає, що його не ознайомлювали з результатами огляду, усі адміністративні матеріали у цій справі складали за його відсутності, підписи у процесуальних документах зроблені іншою особою та у протоколі зазначені неправильні відомості про його особу.

Крім того, апелянт зазначає, що судовий розгляд проведено за його відсутності, хоча він подавав до суду клопотання про відкладення судових засідань, посилаючись на поважні причини своєї неявки, тобто судом першої інстанції порушено його процесуального права на захист. Вказує, що судом першої інстанції достеменно не встановлено його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданої апеляційної скарги, з наступних підстав.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

За таких обставин, згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено об`єктивних відомостей, які спростовують висновки суду щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Цих обставин також не встановлено і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного розгляду.

Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема за виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами обов`язків військової служби в стані сп`яніння.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме відомостями: протоколу серії ДНХІ № 4362 про військове адміністративне правопорушення від 20.08.2025; акта №720 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 20.08.2025; роздруківці тесту на алкоголь, проведеного за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 (ARSM-0093) від 20.08.2025; письмової заяви ОСОБА_1 від 20.08.2025, в якій він визнає свою вину та просить провести судовий розгляд без його участі.

Зокрема, з відомостей протоколу серії ДНХІ № 4362 про військове адміністративне правопорушення від 20.08.2025 вбачається, що 20.08.2025 близько 18 год. 30 хв. на території тимчасового розташування військової частини, АДРЕСА_2 , був виявлений капітан ОСОБА_1 офіцером ТВК м.Ізюм ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. В подальшому капітана ОСОБА_1 о 19 год. 05 хв. було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння. Результат огляду 1,37 проміле (а.с.3-4).

Належить також взяти до уваги, що протокол серії ДНХІ № 4362 про військове адміністративне правопорушення від 20.08.2025, складений відповідно до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та Інструкції № 329 від 23.10.2021, у тому числі щодо зазначення у ньому дати і місця його складання, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка його склала; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, зафіксовані у ньому відомості узгоджуються із сукупністю інших доказів, тому суд доходить висновку, що цей документ складений у передбачений законодавством спосіб.

При цьому, відповідно до відомостей цього протоколу, у ньому зазначені вимоги ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, з положеннями яких ОСОБА_1 було особисто ознайомлено, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі. Також у цьому протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній повністю визнає свою вину у вчиненому правопорушенні (а.с.4).

З відомостей цього протоколу також вбачається, що він складений у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які своїми підписами засвідчили фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення (а.с.3 зворотна сторона).

Окрім цього, з акта №720 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 20.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду за допомогою Drager Alcotest 6820 (ARSM-0093) складає 1,37 проміле. Огляд проведено у зв`язку із встановленням у ОСОБА_1 наступних ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини; порушення координації рухів; поведінка, що не відповідає обстановці. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден, що засвідчив особистим підписом (а.с.6).

З роздруківки технічного засобу Drager Alcotest 6820 вбачається, що 20.08.2025 о 19 год. 36 хв. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу Drager Alcotest 6820 (прилад ARSM-0093, принтер ARSM-0079) та результат огляду складає 1,37 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі роздруківки (а.с.5).

Як вбачається з письмової заяви ОСОБА_1 від 20.08.2025, останній просив провадити судовий розгляд у цій справі за його відсутності, а також зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, визнає в повному обсязі, з санкціями даної статті ознайомлений (а.с.8).

Апеляційний суд також враховує ОСОБА_1 підтвердив під час апеляційного розгляду, що 20.08.2025 він проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що його не було ознайомлено з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, на переконання апеляційного суду, повністю спростовуються відомостями протоколу серії ДНХІ № 4362 про військове адміністративне правопорушення від 20.08.2025, акту №720 огляду на стан алкогольного з використанням спеціального технічного засобу від 20.08.2025 та роздруківки технічного засобу Drager Alcotest 6820 від 20.08.2025, в який міститься особистий підпис ОСОБА_1 .

При цьому, з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, який складав 1,37 проміле, ОСОБА_1 був згоден, про що свідчить його підписи у відповідних графах протоколу серії ДНХІ № 4362 про військове адміністративне правопорушення від 20.08.2025 та акта №720 огляду на стан алкогольного з використанням спеціального технічного засобу від 20.08.2025 ОСОБА_1 (а.с.4, 6).

Також апеляційний суд зауважує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено 20.08.2025 в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які засвідчили своїми підписами результат цього огляду ОСОБА_1 у протоколі серії ДНХІ № 4362 про військове адміністративне правопорушення від 20.08.2025 та в акті №720 огляду на стан алкогольного з використанням спеціального технічного засобу від 20.08.2025 (а.с.3, 6), а тому відсутні будь-які порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині також є безпідставною та необґрунтованою.

При цьому, апеляційні доводи ОСОБА_1 про необхідність скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції з тієї підстави, що у протоколі серії ДНХІ № 4362 про військове адміністративне правопорушення від 20.08.2025 неправильно зазначено рік його народження, на переконання апеляційного суду, є суб`єктивними та безпідставними, оскільки зазначений недолік було усунуто шляхом направлення адміністративного матеріалу за цим протоколом на дооформлення, після цього справу було повернуто до суду першої інстанції та ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковником ОСОБА_5 було складено довіку від 04.10.2025, в якій останнім зазначено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 4362 від 20.08.2025 сталася помилка, а саме в графі «дата народження» було вказано помилкову дату народження ОСОБА_1 . Крім того, з цієї довідки також вбачається, що під час доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 4362 від 20.08.2025 вдалося встановити та зазначити у вищезазначеній графі точну дату народження ОСОБА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України, виданого 20.08.2024 органом 6340. Просить розглядати справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.172-20 КУпАП (а.с.11).

Апеляційний суд також зазначає, що під час складання адміністративного матеріалу за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 4362 від 20.08.2025 працівникам ТВК м.Ізюм було надано посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 , в якому неправильно зазначена дата народження ОСОБА_1 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому, на переконання суду апеляційного суду (а.с.7), зазначені обставини об`єктивно вплинули на правильне зазначення у протоколі року народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому зазначені недоліки були усунуті працівниками ТВК м.Ізюм під час дооформлення адміністративних матеріалів у цій справі, на виконання постанови судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 02.09.2025 (а.с.10).

Суд також бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями працівників Військової служби правопорядку, у тому числі під час проведення його огляду на стан сп`яніння, складання протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів за цим протоколом, ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом і він не звертався зі скаргами на дії цих осіб до командування тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 або до відповідних вищих посадових осіб, у тому числі до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку ст.267 КУпАП, з метою проведення службової перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоча мав для цього достатньо часу.

Крім того, стороною захисту не надано суду доказів про те, що вона зверталася до правоохоронних органів із заявою, в порядку ст.214 КПК України, щодо внесення відомостей до ЄРДР з метою порушення кримінального провадження за фактом фальсифікації матеріалів цієї справи та перевищенні своїх службових повноважень працівниками тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому апеляційні доводи в цій частині, у тому числі, щодо підробки його особисто підпису у процесуальних документів у цій справі та безпідставного складання офіцером тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 , молодшим лейтенантом ОСОБА_2 адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 4362 від 20.08.2025 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, є необґрунтованими та суб`єктивними.

Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій працівників тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складання протоколу серії ДНХІ № 4362 про військове адміністративне правопорушення від 20.08.2025 за ч.3 ст.172-20 КУпАП та адміністративних матеріалів за цим протоколом.

Апеляційний суд також зазначає, що ОСОБА_1 не подавав до суду будь-яких клопотань про виклик та допит будь-яких свідків, у тому числі свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з метою підтвердження його версії щодо фальсифікації матеріалів цієї справи, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є необґрунтованими.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції його права на захист через проведення судового розгляду за його відсутності, на переконання апеляційного суду, такі твердження апелянта також є суб`єктивними та необґрунтованими, оскільки судовий розгляд в суді першої інстанції у цій справі призначався три рази, а саме 21.10.2025, 06.11.2025 та 18.11.2025, але в жодне судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надавши до суду клопотання про відкладення судового розгляду, посилаючись на його перебування на стаціонарному лікуванні.

Апеляційний суд не ставить під сумнів відомості копій медичних документів, що надані ОСОБА_1 , але зазначає, що судом апеляційної інстанції прийнято до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 18.11.2025 та судом надано стороні захисту достатньо часу для подання нових доказів у справі на підтвердження його доводів щодо незаконності і необґрунтованості оскаржуваної постанови, але ОСОБА_1 цією процесуальною можливістю не скористався і не надав суду нових доказів, які могли спростувати висновки суду першої інстанції щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, що викладені в оскаржуваній постанові, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині є необґрунтованою та безпідставною.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Отже, доводи ОСОБА_1 , які він зазначив в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином, під час апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

Отже, апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції, у повній відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП та відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не підлягає.

Разом з цим, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці звільняються від сплати судового збору, при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Водночас, суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався та стягнув оскаржуваною постановою з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Таким чином, належить змінити оскаржувану постанову, звільнивши ОСОБА_1 від сплати судового збору, як військовослужбовця при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, у зв`язку з чим подана апеляційна скарга задовольняється частково.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, а саме шляхом виключення з її мотивувальної та резолютивної частини висновків і рішення суду про стягнення судового збору з ОСОБА_1 на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В решті постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 18.11.2025 щодо ОСОБА_1 належить залишити без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 18 листопада 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП – змінити, виключивши з її мотивувальної та резолютивної частини висновки і рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

В решті постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 18 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков