Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №205/1661/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1560/26 Справа № 205/1661/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12026047110000047 за апеляційною скаргою керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Новокодацького районного суду м. Дніпра від 10 лютого 2026 року, ухвалений стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Личкове Магдалинівського Дніпропетровської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, неодруженого, на утримані неповнолітніх дітей не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 22.12.2025 року Новокодацьким районним судом міста Дніпра за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскаржуваного рішення.

Вироком Новокодацького районного суду м. Дніпра від 10 лютого 2026 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки.

На підставі п.п. 1–3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 71 та ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання у виді 200 годин громадських робіт, призначеного ОСОБА_7 вироком Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22.12.2025 року, та перевівши менш суворе покарання у виді громадських робіт у більш суворе покарання у виді пробаційного нагляду, з розрахунку, що одному дню пробаційного нагляду відповідає один день обмеження волі, при цьому одному дню обмеження волі відповідає вісім годин громадських робіт, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки 25 днів.

Крім того, судом вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів.

Цим вироком дії обвинуваченого ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

За встановлених судом обставин та викладених у вироку 28 січня 2026 року приблизно о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи біля буд. № 3 по вул. Генерала Безручка у м. Дніпро, побачив на землі прозорий сліп пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який за зовнішніми ознаками ОСОБА_7 визначив як психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP.

В цей час у ОСОБА_7 виник прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP для особистого вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання та незаконне зберігання психотропної речовини, 28.01.2026 приблизно о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_7 перебуваючи у зазначеному місці, взяв вказаний сліп пакет з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,6508 г, яка в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,5307 г, та помістив її до лівої кишені куртки одягненої на ньому, тобто незаконно придбав і почав незаконно зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP без мети збуту для власного вживання.

Цього ж дня, а саме 28.01.2026 о 18 годині 50 хвилини ОСОБА_7 перебуваючи поряд з буд. № 3 по вул. Генерала Безручка у м. Дніпро, був зупинений співробітниками СЮП ВП Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та на запитання працівників поліції «Чи має останній заборонені, обмежені в обігу речі та речовини?» зізнався, що при ньому наявна психотропна речовина, яку ОСОБА_7 в ході проведення огляду місця події добровільно видав з лівої кишені куртки одягненої на ньому, працівникам поліції, а саме один сліп пакета з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,6508 г, яка в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,5307 г, яку ОСОБА_7 незаконно придбав та незаконно зберігав без мети збуту для власного вживання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання у виді 200 годин громадських робіт, призначеного ОСОБА_7 вироком Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22.12.2025 року, ОСОБА_7 призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки 25 днів.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на те, що суд першої інстанції, призначивши обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду, не застосував положення ст. 59-1 КК України, а саме не поклав на обвинуваченого обов`язки визначені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, виконання яких і полягає в покаранні, внаслідок обмеження прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор частково підтримав скаргу сторони обвинувачення та з підстав викладених в ній просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, в цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції переглядає вирок в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за обставин, встановлених органом досудового розслідування і викладених у вироку, які не оспорювалися учасниками судового провадження й на підставі чого судовий розгляд було проведено в порядку, визначеному ст.ст. 381, 382 КПК України, в апеляційних скаргах не оскаржуються й апеляційним судом не переглядається.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом вимог закону України про кримінальну відповідальність, суд вважає, що вони заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Дійсно, частиною 2 статті 59-1 КК України передбачено обов`язки, які суд імперативно покладає на засудженого, а частиною 3 цієї ж статті визначено обов`язки, які можуть бути додатково покладені на засудженого і законодавцем віднесені до дискреційних повноважень суду.

При цьому обов`язки, передбачені ст. 59-1 КК України, є невід`ємним елементом саме покарання у виді пробаційного нагляду, а не окремим його різновидом чи додатковим заходом.

Цих вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.

Так, з оскаржуваного вироку видно, що ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладення на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Крім того, суд, встановивши, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий за вироком Новокодацього районного суду м. Дніпра від 22.12.2025 за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин, й в межах цього кримінального провадження вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення 28.01.2026, тобто після ухвалення попереднього вироку, й до повного відбуття покарання за ним, призначив ОСОБА_7 остаточне покарання, на підставі ч. 1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком від 22.12.2025, на підставі ч. 1 ст. 72 КК України перевівши менш суворе покарання у виді громадських робіт у більш суворе покарання у виді пробаційного нагляду, визначивши остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки 25 днів.

Між тим, всупереч вимог ст. 59-1 КК України, суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду, не поклав на обвинуваченого обов`язки, визначені ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Пунктом п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, колегія суддів, зважаючи встановлені судом обставини, які впливають на вид та розмір покарання обвинуваченому, вважає за необхідне визначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання, у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1. 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, призначене з дотриманням положень ст.ст. 50, 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що згідно з довідкою, наданою директором КП “Молодіжне творче об`єднання” 27.04.2026 року та відповіддю Новокодацького районного відділу філії ДУ “Центр пробації” у Дніпропетровській області ДУ “Центр пробації” № 1656/21/18/1-26 від 27.04.2026 року, обвинувачений ОСОБА_7 , засуджений 22.12.2025 Новокодацьким районним судом м.Дніпра за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, станом на 27.04.2026 року відбув 10 годин громадських робіт, до відбування — 190 годин громадських робіт.

Частиною 1 статті 71 КК України, передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином враховуючи, що невідбута частина покарання, призначеного ОСОБА_7 за вироком від 22.12.2025 року у виді громадських робіт, складає 190 години, що в перерахунку на пробаційний нагляд складає 23 повних дні, колегія суддів, вважає, що керуючись положеннями ч. 2 ст. 404 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити остаточне покарання, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст. 72 КК України, шляхом частково приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Новокодацького районного суду м. Дніпра від 22.12.2025, у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки 23 дні, з покладенням обов`язків, визначених п.п. 1. 2, 3 ч. 2 ст.59-1 КК України.

Отже, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора та погоджуючись з ними приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення та скасування вироку щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 — задовольнити частково.

Вирок Новокодацького районного суду м. Дніпра від 10 лютого 2026 року, ухвалений стосовно ОСОБА_7 — скасувати в частині призначення покарання.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22.12.2025 року, перевівши менш суворе покарання у виді громадських робіт у більш суворе покарання у виді пробаційного нагляду, з розрахунку, що одному дню пробаційного нагляду відповідає один день обмеження волі, при цьому одному дню обмеження волі відповідає вісім годин громадських робіт, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 3 (трьох років) 23 (двадцяти трьох) днів пробаційного нагляду. ОСОБА_7 призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки 23 (двадцять три) дні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_7 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його оголошення і може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4