Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №646/4931/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/4931/26

Провадження № 1-кп/646/1039/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026226170000062 від 05.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомир, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця на посаді головного сержанта - командира 1 міномета 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 224 від 01.08.2025 солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду головного сержанта - командира 1 міномета 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 механізованого батальйону.

У відповідності до вимог ст.ст. 11, 13, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548- ХІУ (зі змінами), ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, стримувати військовослужбовців від вчинення протиправних дій, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути зразком високої культури, берегти військову честь, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та інше.

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, з метою подальшого особистого вживання, у невстановлений час, проте не пізніше 15 год. 30 хв. 04.03.2026, перебуваючи на території України, використовуючи кросплатформений месенджер «Телеграм», який встановлений як мобільний додаток у його мобільному телефоні, зв`язався з невстановленою особою - адміністратором інтернет магазину з продажу наркотичних засобів та психотропних речовин під назвою «PN», та замовив особливо небезпечну психотропну речовину - PVP.

Надалі, оплативши замовлення, ОСОБА_4 отримав від невстановленої особи координати місцезнаходження упакованої особливо небезпечної психотропної речовини - PVP.

У подальшому, ОСОБА_4 04.03.2026, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, бажаючи довести задуманий ним злочин до кінця, прослідував за вказаною у повідомленні адресою, звідки забрав один полімерний пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, та який у подальшому помістив до лівої кишені своєї куртки, тим самим незаконно придбав за вказаних обставин особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 1,5366 грам, яку почав незаконно зберігати для подальшого особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення.

Після цього, 04.03.2026, близько 15:30, ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 , попрямували на транспортному засобі до селища Васищеве у Харківській області, тим самим ОСОБА_4 незаконно перевіз психотропну речовину - PVP.

Біля контрольно-пропускного пункту, розташованого за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, 362, 04.03.2026 близько 15:55, ОСОБА_4 був зупинений працівниками патрульної поліції, яким він повідомив, що має при собі психотропну речовину - PVP.

Після цього, на місце було викликано слідчо-оперативну групу ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області. Протиправні дії ОСОБА_4 , пов`язані з незаконним придбанням, зберіганням та перевезенням особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - PVP, були припинені працівниками Національної поліції, якими під час проведення огляду місця події 04.03.2026 в період часу з 17:26 до 17:53, за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, 362, у присутності двох понятих, у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено 1 (один) полімерний пакет, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, масою 1,5366г, що відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, - відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця № II, список № 2), у великих розмірах.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 усупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав, зберігав та перевозив без мети збуту, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 1,5366г, що відноситься до великих розмірів згідно пункту 1.2 Наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» та відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця № II, список № 2).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 04.03.2026 придбав один полімерний пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP, який надалі помістив до лівої кишені своєї куртки, де незаконно зберігав, а в подальшому незаконно перевіз зазначену психотропну речовину. Також у судовому засіданні обвинувачений пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, усвідомлює протиправність своїх дій та шкодує про вчинене.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Прокурор ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 , кожний окремо, у судовому засіданні зазначили про те, що вважають за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

Крім того, як вбачається із висновку експерта судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/121-26/6595-НЗПРАП від 18.03.2026: "надана на експертизу кристалоподібна речовина білого кольору, масою 1,9493г, містить у своєму складі - PVP, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено. Маса PVP становить 1,5366г". Згідно з Таблицею № 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженою наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, в редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 № 634: розмір особливо небезпечної психотропної речовини - PVP від 0,15 грам тягне за собою кримінальну відповідальність, великі розміри - від 1,5 до 15,0 грам.

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме, як незаконне придбання, зберігання та перевезення особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009р.) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 цієї ж постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є уродженцем міста Житомир, військовослужбовцем, має на утриманні доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, як вбачається із службової характеристики ОСОБА_4 до виконання своїх службових обов`язків ставиться відповідально, в колективі проявляє відповідну ініціативу, співпрацює з командирами та начальниками, володіє організаційними навичками. Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 31.05.2012 року ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 296 ч. 2, 187 ч. 2, 69, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02.02.2015 ОСОБА_4 звільнено від подальшого відбуття покарання у виді позбавлення волі призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 31.05.2012 року умовно-достроково на 9 місяців 10 днів.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, що, між іншим, було висловлено у критичному ставленні до своєї протиправної поведінки та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому.

Суд вважає, що для досягнення цілей покарання, визначених ч. 2 ст. 50 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, слід призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/121-26/6595-НЗПРАП від 18.03.2026 у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 09.03.2026 – скасувати.

Речові докази по справі, а саме:

- речовину масою 1,9493г, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, мaca PVP становить: 1,5366г, яку спаковано до сейф-пакету Експертної служби МВС № 6653064, з пояснювальними написами та передано на зберігання до УЛМТЗ ГУНП в Харківській області, квитанція № 3858 від 23.03.2026 – знищити;

- DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими 04.03.2026 приблизно о 16:02 за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, біля буд. 362, на контрольно-пропускному пункті «Безлюдівка» було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026226170000062 від 05.03.2026.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення фактичних обставин, які ніким не оспорювалися при розгляді справи в суді першої інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з матеріалами справи, з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1