Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №559/4798/25 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 559/4798/25

Провадження № 2/630/499/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що уклав шлюб з ОСОБА_2 16 жовтня 2001 року. Життя сторін не склалося, у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутні спільні інтереси. Шлюбно-сімейні відносини припинені з липня 2025 року. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей немає.

Ухвалою суду від 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Представник відповідачки – адвокат Чуненко В.Б. подала заяву про розгляд справи за відсутності її та відповідачки, де вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти розірвання шлюбу.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований 16 жовтня 2001 року, відповідно до актового запису № 114, зареєстрованого Відділом реєстрації актів громадянського стану Люботинського міського управління юстиції. Прізвище подружжя після укладення шлюбу: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 .

Від шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають.

Частиною 1 ст. 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини або чоловіка на особисту свободу і недоторканість.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Спільне життя сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя, обов`язки подружжя та ведення спільного господарства. Під час сумісного проживання взаєморозуміння подружжя не знайшли, у зв`язку з чим з липня 2025 року припинили шлюбно-сімейні відносини, відновлення сімейних відносин неможливо.Від шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають.

За таких обставин суд вважає, що родина існує формально, подальше спільне життя подружжя у законному шлюбі і збереження родини неможливо, у зв`язку з чим шлюб підлягає розірванню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд не стягує з відповідачки на користь позивача судовий збір, оскільки позивач не наполягає на цьому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112, 113 СК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 жовтня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Люботинського міського управління юстиції, актовий запис № 114.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідачка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М. Сухоруков