Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №420/29630/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29630/25

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача–Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі № 420/29630/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.05.2025 № 155250034881 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01.02.2004 по 31.12.2017 враховуючи повну кількість днів трудових відносин за цей період;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2025 про призначення пенсії за віком із урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником бойових дій. Досягнувши 55 річного віку, ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком. Рішенням відповідача від 23.05.2025 № 155250034881 позивачу у задоволенні заяви відмовлено з огляду на відсутність необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу не зараховано в повній кількості трудових днів за період з 01.02.2004 по 31.12.2017 у зв`язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказує, що здійснював підприємницьку діяльність з 03.02.2004 по 01.03.2024 й протягом вказаного періоду сплачував страхові внески, що підтверджується випискою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Позивач вважає свої права порушеними, а рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву в суді першої інстанції не скористався.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 24.02.2026 у справі № 420/29630/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.05.2025 № 155250034881 про відмову ОСОБА_1 в достроковому призначенні пенсії за віком.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01.02.2004 по 31.12.2017, враховуючи повну кількість днів трудових відносин за цей період, та повторно розглянути заяву від 16.05.2025 й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до матеріалів справи долучено докази, які свідчать про те, що період підприємницької діяльності позивача з 01.02.2004 по 31.12.2017 підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоди підприємницької діяльності з 01.02.2004 по 31.12.2017, оскільки відсутня інформація про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 624825, 03.02.2004 позивача зареєстровано як фізичну особу-підприємця; номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР № 2556017000033303.

Як вбачається із виписки з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, позивач протягом 2004-2024 року здійснював наступні платежі страхового внеску: 2004 рік за всі місяці, загальна сума - 2220,63 грн.; 2005 рік за всі місяці, загальна сума - 1927,86 грн.; 2006 рік за липень-грудень, загальна сума - 950,94 грн.; 2007 рік за всі місяці, загальна сума - 3036,12 грн.; 2008 рік за всі місяці, загальна сума - 3036,12 грн.;2009 рік за всі місяці, загальна сума - 6121,04 грн.; 2010 рік за всі місяці, загальна сума - 6665,05 грн.; 2011 рік за всі місяці, загальна сума - 11557,00 грн.; 2012 рік за всі місяці, загальна сума - 13177,00 грн.;2013 рік за всі місяці, загальна сума - 13835,00 грн.;2014 рік за всі місяці, загальна сума - 14616,00 грн.; 2015 рік за всі місяці, загальна сума - 15256,00 грн.;2016 рік за всі місяці, загальна сума - 17262,00 грн.; 2017 рік за всі місяці, загальна сума - 19200,00 грн.; 2018 рік за всі місяці, загальна сума - 44676,00 грн.; 2019 рік за всі місяці, загальна сума - 50076,00 грн.; 2020 рік за всі місяці, окрім березня-травня, загальна сума - 38615,00 грн.; 2021 рік за всі місяці, окрім січня-травня, загальна сума - 42500,00 грн.; 2022 рік за всі місяці, окрім січня, жовтня-грудня, загальна сума - 468243,31 грн.; 2023 рік за всі місяці, загальна сума - 339272,44 грн.; 2024 рік за всі місяці, загальна сума - 432758,67 грн.

Згідно довідки Головного управління ДПС в Одеській області від 18.04.2025 № 17652/6/15-32-24-07-10, відповідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС міститься інформація щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), дата взяття на облік 05.02.2004 за реєстраційним № 5019, реєстрація припинення діяльності 01.03.2024 за № 2005560060004033303. Система оподаткування за період реєстрації: з 06.02.2004 по 31.12.2004 перебував на спрощеній системі з оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1560,10 грн.); з 01.01.2005 по 31.12.2005 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1240,00 грн.); з 01.01.2006 по 31.12.2006 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 810,00 грн ); з 01.01.2007 по 31.12.2007 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2445,00 грн.); з 01.01.2008 по 31.12.2008 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2440,00 грн.); з 01.01.2009 по 31.12.2009 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 24405,00 грн.); з 01.01.2010 по 31.12.2010 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400,00 грн.); з 01.01.2011 по 31.12.2011 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1060 грн.); з 01.01.2012 по 31.12.2012 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1258,40 грн.); з 01.01.2013 по 31.12.2013 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1150,00 грн.); з 01.01.2014 по 31.12.2014 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1464,00 грн.); з 01.01.2015 по 31.12.2015 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1465,00 грн.); з 01.01.2016 по 31.12.2016 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1656,00 грн.); з 01.01.2017 по 31.12.2017 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1920,00 грн.).

16.05.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішенням якого від 23.05.2025 № 155250034881 відмовлено у достроковому призначенні пенсії.

Визначено, що страховий стаж особи становить 23 роки 4 місяці 28 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди підприємницької діяльності з 01.04.2005 по 30.04.2005, з 01.01.2006 по 30.06.2006, з 01.06.2010 по 30.06.2010, оскільки відсутня інформація про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян врегульоване ст.115 Закону № 1058-IV.

Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.20 і 21 ст.6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.12 та 13 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ст.6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абз.4 і 5 ч.1 ст.10-1 зазначеного Закону, а також абз.6 ч.1 ст.10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що правом на дострокове призначення пенсії за визначених умов, наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які відносяться до числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Так, відповідно до п. 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

Форма довідки про участь у бойових діях передбачена додатком 2 до Порядку № 637.

Зокрема, вона видається територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, і містить відомості про те, що про те, що особа проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) і зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

При цьому, з аналізу приписів ст. 115 Закону № 1058-IV випливає, що підтвердженню для призначення пенсії, насамперед, підлягають не обставини тривалості участі військовослужбовця у бойових діях, а сам факт такої участі.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено та не заперечується учасниками справи, що позивач досяг 55 річного віку та є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 .

Окрім того, апеляційним судом встановлено, що з 03.02.2004 ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до ч.1, 4 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 3-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

З аналізу наведених положень виходить, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону № 1058-ІV включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.

Отже, обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сам лише факт сплати за такий період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (єдиного соціального внеску) незалежно від їх розміру.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), для підтвердження страхового стажу до 01.01.2004 подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), а за період роботи починаючи з 01.01.2004 - за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з Порядком № 637 за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, до трудового стажу зараховується - час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці за період до 1 травня 1993 р., а також, час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства.

Зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців періоди проведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності. Або довідки, виданої податковою інспекцією про перебування на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку.

Відповідно до Порядку № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності (крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування), з 01.07.2000 підтверджується - довідкою з бази даних Реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5). Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 - довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб.

Як правильно встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, позивач протягом 2004-2024 року здійснював наступні платежі страхового внеску: 2004 рік за всі місяці, загальна сума - 2220,63 грн.; 2005 рік за всі місяці, загальна сума - 1927,86 грн.; 2006 рік за липень-грудень, загальна сума - 950,94 грн.; 2007 рік за всі місяці, загальна сума - 3036,12 грн.; 2008 рік за всі місяці, загальна сума - 3036,12 грн.;2009 рік за всі місяці, загальна сума - 6121,04 грн.; 2010 рік за всі місяці, загальна сума - 6665,05 грн.; 2011 рік за всі місяці, загальна сума - 11557,00 грн.; 2012 рік за всі місяці, загальна сума - 13177,00 грн.;2013 рік за всі місяці, загальна сума - 13835,00 грн.;2014 рік за всі місяці, загальна сума - 14616,00 грн.; 2015 рік за всі місяці, загальна сума - 15256,00 грн.;2016 рік за всі місяці, загальна сума - 17262,00 грн.; 2017 рік за всі місяці, загальна сума - 19200,00 грн.; 2018 рік за всі місяці, загальна сума - 44676,00 грн.; 2019 рік за всі місяці, загальна сума - 50076,00 грн.; 2020 рік за всі місяці, окрім березня-травня, загальна сума - 38615,00 грн.; 2021 рік за всі місяці, окрім січня-травня, загальна сума - 42500,00 грн.; 2022 рік за всі місяці, окрім січня, жовтня-грудня, загальна сума - 468243,31 грн.; 2023 рік за всі місяці, загальна сума - 339272,44 грн.; 2024 рік за всі місяці, загальна сума - 432758,67 грн.

Окрім того, згідно довідки Головного управління ДПС в Одеській області від 18.04.2025 № 17652/6/15-32-24-07-10, відповідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС міститься інформація щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), дата взяття на облік 05.02.2004 за реєстраційним № 5019, реєстрація припинення діяльності 01.03.2024 за № 2005560060004033303. Система оподаткування за період реєстрації: з 06.02.2004 по 31.12.2004 перебував на спрощеній системі з оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1560,10 грн); з 01.01.2005 по 31.12.2005 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1240,00 грн); з 01.01.2006 по 31.12.2006 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 810,00 грн ); з 01.01.2007 по 31.12.2007 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2445,00 грн.); з 01.01.2008 по 31.12.2008 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2440,00 грн.); з 01.01.2009 по 31.12.2009 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 24405,00 грн.); з 01.01.2010 по 31.12.2010 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 2400,00 грн.); з 01.01.2011 по 31.12.2011 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1060 грн.); з 01.01.2012 по 31.12.2012 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1258,40 грн.); з 01.01.2013 о 31.12.2013 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1150,00 грн.); з 01.01.2014 по 31.12.2014 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1464,00 грн.); з 01.01.2015 по 31.12.2015 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1465,00 грн.); з 01.01.2016 по 31.12.2016 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1656,00 грн.); з 01.01.2017 по 31.12.2017 перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (сплачено 1920,00 грн.).

В канві наведених доказів колегія суддів також зауважує, що отримання особою доходу передбачає сплату відповідних податків.

При цьому, адмініструє сплату податків відповідний податковий орган. Адміністрування сплати страхових внесків (єдиного внеску) так само покладено на відповідний державний орган.

Особа не може нести відповідальність за наповнення реєстру застрахованих осіб.

Тотожні правові висновки викладений у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №640/25128/19.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем підтверджено здійснення підприємницької діяльності та сплату страхових внесків та єдиного податку за спірний період, на думку колегії суддів, є правильними висновки суду першої інстанції про те, вказаний вище період з 01.02.2004 по 31.12.2017 підлягає зарахуванню як страховий стаж позивача.

За наведеного, суд першої інстанції правильно виснував про те, що рішення від 23.05.2025 № 155250034881 є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Відтак, на думку колегії суддів суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі № 420/29630/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик