Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №400/4555/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4555/24

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,

повний текст судового рішення

складено 28.10.2025, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №400/4555/24 за позовом Приватного підприємства «Вознесенськ транзит 1» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними

У С Т А Н О В И В:

16.05.2024 Приватне підприємство «Вознесенськ транзит 1» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ018731 від 16.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення внутрішніх перевезень законодавством не вимагається встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водія, а відповідно і мати особисту картку водія до цифрового тахографа.

Не погодившись із заявленими позивачем позовними вимогами Державною службою України з безпеки на транспорті до суду першої інстанції подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що під час перевезення вантажу Приватним підприємством «Вознесенськ транзит 1» не забезпечено водія документами, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №400/4555/24 адміністративний позов Приватного підприємства «ВОЗНЕСЕНСЬК ТРАНЗИТ - 1» задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ018731 від 16.11.2023 про застосування до Приватного підприємства «Вознесенськ Транзит - 1» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції вказав, що згідно письмових пояснень водія ОСОБА_1 , які наведено в акті перевірки №320810 від 03.11.2023, він здійснював перевезення вантажу в м. Миколаїв, в т.ч. для того щоб пройти перевірку тахографа о 17год. 35хв., оскільки в м. Вознесенську та м. Южноукраїнську таких послуг не надають жодні суб`єкти господарювання. Тобто, вказані пояснення водія свідчать про намір водія виконати вимоги законодавства та отримати протокол перевірки та адаптації тахографа, і в інший спосіб ніж доїхати до м. Миколаєва для проходження цієї процедури він це зробити не мав можливості. Також, окружний адміністративний суд погодився із доводами позивача про те, що відповідачем не встановлено, у порядку передбаченому законом, особу перевізника в спірних правовідносинах.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Укртрансбезпекою подано апеляційну скаргу у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Державна служба України з безпеки на транспорті вказує, що під час перевезення вантажу Приватним підприємством «Вознесенськ транзит 1» не забезпечено водія документами, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини справи.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що 03.11.2023 старшими державними інспекторами Укртрансбезпеки на автомобільній дорозі Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» 211км.+810м., проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки OZTREYLER.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 .

Згідно із фактичними обставинами справи, на транспортний засіб марки MAN, державний номер НОМЕР_1 , установлено тахограф.

За наслідком вказаної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №320810 від 03.11.2023, у якому зазначено про перевезення вантажів без документів, які визначено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт контролюючим органом винесено постанову №ПШ018731 від 16.11.2023 про застосування до Приватного підприємства «Вознесенськ Транзит - 1» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000грн

Не погодившись із таким індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт», відповідно до частини 12 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1 та 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» від №2819-ІV.

Норми вказаного нормативно-правого акту набрали чинності з 11.10.2005.

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.

На виконання вимог Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» було прийнято низку підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, 11.07.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Надалі, Міністерством транспорту та зв`язку розроблено і наказом від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджену.

Абзацом п`ятим пункту 3.3 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи розрдруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

За правилами пункту 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджену, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385, її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340, передбачено, що воно розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Відповідно до пункту 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340).

За умовами пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 40, передбачено, що пункт 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340, (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01.06.2015.

Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі якщо такого пристрою немає, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджену, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340, викладено у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 440/17062/21, від 14.12.2023 у справі № 340/5660/22.

Також у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що здійснюючи внутрішнє перевезення вантажу водій транспортного засобу, який обладнано тахографом, повинен був мати при собі та пред`явити перевіряючим протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Вищевикладене спростовує доводи позивача про те, що під час здійснення внутрішніх перевезень водій транспортного засобу не зобов`язаний мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказує про неправильність висновку окружного адміністративного суду про те, що відповідачем не встановлено у порядку передбаченому законом особу перевізника в спірних правовідносинах, оскільки під час проведення контролюючим органом перевірки з питань дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт водієм транспортного засобу подано інспектору Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну від 03.11.2023, з якої чітко убачається, що автомобільним перевізником є саме ПП «Вознесенськ Транзит - 1».

Не є юридично спроможним врахування судом першої інстанції того, що згідно викладених в акті перевірки пояснень водій ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу в м. Миколаїв, у т.ч. з метою пройти перевірку тахографа, адже відповідний висновок суду ґрунтується виключно на припущеннях.

У досліджуваній ситуації транспортним засобом здійснювалось перевезення вантажу (ТТН від 03.11.2023), а не переміщення такого транспортного засобу з метою перевірки та адаптації тахографа.

У контексті вирішення даного спору є безпідставним припущення окружного адміністративного суду стосовно того, що водій транспортного засобу не перебуває у трудових відносинах із ПП «Вознесенськ Транзит - 1», так як означена обставина не є спірною в досліджуваних правовідносинах та жодним чином не спростовує того, що автомобільним перевізником за ТТН від 03.11.2023 є саме позивач.

Крім того, слід врахувати, що ПП «Вознесенськ Транзит - 1» належним чином та своєчасно повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Означене підтверджується наявними у матеріалах справи запрошенням від 06.11.2023 №85993/32/24-23 (а.с.75) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.76).

Відтак, установлені в межах розгляду даної справи вищенаведені фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки та викладені позивачем в адміністративному позові доводи.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до абзацу 3 частини 1 якої за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Беручи до уваги наведене, а також те, що на момент проведення перевірки у водія транспортного засобу, який обладнано тахографом, не було протоколу перевірки та адаптації такого тахографа до транспортного засобу, колегія суддів дійшла висновку, що спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 018731 від 16.11.2023 контролюючим органом прийнято цілком правомірно.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено колегією суддів, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а відтак рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №400/4555/24 підлягає скасуванню.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат, згідно із ст.139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №400/4555/24 - скасувати.

Прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позовуПриватного підприємства «Вознесенськ транзит 1» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними – відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький