Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №420/32467/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32467/25

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Дата і місце ухвалення: 26.12.2025 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі №420/32467/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 , НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування, Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_5 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців (базового місяця) - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 здійснити виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням висновків суду;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 29.06.2022 включно і відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_4 здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 31.07.2020 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати НОМЕР_3 комендатуру охорони та обслуговування здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 01.08.2020 по 29.06.2022 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та з урахуванням висновків суду;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 30.06.2022 по 23.11.2022 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати НОМЕР_3 комендатуру охорони та обслуговування здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 30.06.2022 по 23.11.2022 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та з урахуванням висновків суду;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 24.11.2022 по 04.11.2024 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 24.11.2022 по 04.11.2024 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та з урахуванням висновків суду;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 06.11.2024 по 01.01.2025 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_5 здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4 463,15 грн. за період з 06.11.2024 по 01.01.2025 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та з урахуванням висновків суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців (базового місяця) - січень 2008 року.

Зобов`язано НОМЕР_3 комендатуру охорони та обслуговування здійснити виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4132,37 грн за період з 01.03.2018 по 29.06.2022 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4132,37 грн за період з 01.03.2018 по 29.06.2022 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4132,37 грн за період з 30.06.2022 по 23.11.2022 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4132,37 грн за період з 30.06.2022 по 23.11.2022 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4132,37 грн за період з 24.11.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 04.11.2024 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4132,37 грн за період з 24.11.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 04.11.2024 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4132,37 грн за період з 06.11.2024 по 01.01.2025 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_4 ) щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4132,37 грн за період з 06.11.2024 по 01.01.2025 включно відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апелянти подали апеляційні скарги, у яких посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Апелянт вказує на пропуск позивачем установленого законом строку звернення до суду, вважає, що позов мав бути залишений без розгляду, а також зазначає про відсутність правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, у тому числі індексації-різниці, за спірний період.

Крім того, апелянт посилається на зупинення у 2023 році дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відсутність правових підстав для збереження раніше визначеної суми індексації після поновлення механізму індексації у 2024 році та просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 та ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_2 зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, а його висновки не відповідають фактичним обставинам спірних правовідносин.

Апелянт вказує, що хоча позивач у період з 30 червня 2022 року по 23 листопада 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , остання з моменту створення не має власного фінансового господарства та перебуває на фінансовому забезпеченні 77 комендатури охорони та обслуговування, яка здійснює нарахування і виплату грошового забезпечення військовослужбовцям.

У зв`язку з цим апелянт вважає безпідставним висновок суду про наявність у його діях протиправної бездіяльності щодо ненарахування позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення та просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до Військової частини НОМЕР_2 і ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги 77 комендатура охорони та обслуговування зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині нарахування та виплати позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення.

Апелянт вказує, що з березня 2018 року місяцем підвищення доходу військовослужбовців є березень 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася відповідно до вимог Порядку №1078.

Крім того, апелянт вважає, що суд безпідставно визначив конкретний розмір індексації у сумі 4132,37 грн, фактично підмінивши собою компетентний орган, до повноважень якого належить здійснення відповідних розрахунків.

У зв`язку з цим 77 комендатура охорони та обслуговування просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною її бездіяльності щодо ненарахування позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.06.2022, а також у частині покладення обов`язку здійснити виплату такої індексації за періоди з 01.03.2018 по 29.06.2022 та з 30.06.2022 по 23.11.2022, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористався.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить військову службу у військових формуваннях з 13.07.2015.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 №162 від 13.07.2015 солдата ОСОБА_1 , призначеного на посаду водія-кодувальника ремонтної майстерні спеціальної техніки засобів зв`язку НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування, з 13.07.2015 зараховано до списків особового складу частини.

Відповідно до витягу із наказу 77 комендатури охорони та обслуговування №161 від 29.06.2022 старшого солдата ОСОБА_1 , водія-електрика, молодшого спеціаліста ремонтної майстерні спеціальної техніки засобів зв`язку, з 29.06.2022 виключено зі списків особового складу НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування та направлено до нового місця служби у військову частину НОМЕР_2 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 №331 від 21.11.2022 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , водія-електрика - молодшого спеціаліста ремонтної майстерні спеціальної техніки військової частини НОМЕР_2 , з 23.11.2022 виключено зі списків особового складу частини та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №360 від 24.11.2022 старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Також судом першої інстанції встановлено, що згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №314 від 04.11.2024 старшого солдата ОСОБА_1 , оператора взводу засекреченого зв`язку роти зв`язку батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення, виключено зі списків особового складу військової частини та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а також ненарахування та невиплати індексації-різниці відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 за період проходження військової служби у відповідних військових частинах, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що індексація грошового забезпечення є однією із державних гарантій щодо оплати праці та підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті у випадках та порядку, визначених законом. Суд першої інстанції дійшов висновку, що для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підлягав застосуванню базовий місяць січень 2008 року, а після підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року у позивача виникло право на отримання індексації-різниці відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078, оскільки розмір підвищення грошового доходу не перевищив суму можливої індексації. У зв`язку із цим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення (вчинені дії) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими, добросовісними, розсудливими та пропорційними.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє грошове забезпечення, а грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, який дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці та грошове забезпечення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом спору є правомірність ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а також індексації-різниці відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 за подальші періоди проходження військової служби.

Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг, колегія суддів виходить з того, що питання визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період до 01 березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці після підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року неодноразово були предметом розгляду Верховного Суду, який сформував сталі правові висновки щодо застосування положень Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.

Саме з урахуванням наведеного правового регулювання та усталеної практики Верховного Суду колегія суддів перевіряє правильність висновків суду першої інстанції щодо спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 колегія суддів зазначає таке.

Механізм індексації грошових доходів населення визначений Законом №1282-ХІІ та Порядком №1078.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці такого підвищення приймається за 1 або 100 відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 було впорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, а схема посадових окладів військовослужбовців була введена в дію з 01 січня 2008 року.

Наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося лише з 01 березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Отже, у період з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися, а тому для цілей індексації грошового забезпечення базовим місяцем є саме січень 2008 року.

Аналогічний правовий висновок неодноразово висловлений Верховним Судом, зокрема у постановах від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 28.09.2022 у справі №560/3965/21 та інших.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 підлягав застосуванню місяць підвищення посадових окладів військовослужбовців – січень 2008 року, а тому доводи апеляційних скарг у цій частині є безпідставними.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації-різниці відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 колегія суддів зазначає таке.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці, право на яку, на його думку, виникло у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01 березня 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 істотно змінено систему грошового забезпечення військовослужбовців та з 01 березня 2018 року підвищено їх посадові оклади.

Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення доходу перевищує суму індексації, що склалася у відповідному місяці.

Водночас абзацами четвертим-шостим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у випадку, коли розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, працівнику виплачується різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу, яка має щомісячний характер та виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів).

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21 та від 12.12.2023 у справі №560/13302/21 сформував правовий висновок про те, що індексація-різниця, передбачена абзацами четвертим-шостим пункту 5 Порядку №1078, є самостійною державною гарантією у сфері оплати праці та підлягає виплаті у разі, якщо сума підвищення доходу у березні 2018 року є меншою за суму можливої індексації.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що визначальним для виникнення права на індексацію-різницю є саме співвідношення між сумою підвищення доходу та сумою можливої індексації у місяці підвищення посадових окладів, а не сам факт такого підвищення.

Як правильно встановив суд першої інстанції, у спірних правовідносинах розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року був меншим за суму можливої індексації, у зв`язку з чим у позивача виникло право на отримання індексації-різниці відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078.

Доводи апелянтів про те, що після березня 2018 року право на індексацію-різницю припинилося у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення або зміною місця проходження військової служби, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи суперечать наведеним правовим висновкам Верховного Суду.

Сам по собі факт переведення військовослужбовця до іншої військової частини не припиняє його права на отримання індексації-різниці, оскільки така виплата є складовою грошового забезпечення та зберігається до настання обставин, визначених законодавством для припинення її виплати.

Посилання Військової частини НОМЕР_1 на зупинення дії Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у 2023 році не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, оскільки позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 судом першої інстанції не були задоволені, відтак доводи апелянта фактично стосуються періоду, який не охоплюється задоволеною частиною позовних вимог.

Також колегія суддів відхиляє доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції безпідставно втрутився у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки у даному випадку спір стосується реалізації гарантованого законом права особи на отримання належного грошового забезпечення, а обов`язок щодо його нарахування та виплати прямо передбачений чинним законодавством.

Щодо доводів апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_2 про відсутність у неї обов`язку щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у зв`язку з перебуванням на фінансовому забезпеченні НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування колегія суддів зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, у період з 30.06.2022 по 23.11.2022 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Військова частина НОМЕР_2 посилається на те, що не має власного фінансового господарства та перебуває на фінансовому забезпеченні 77 комендатури охорони та обслуговування, яка здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям.

Однак наведені обставини самі по собі не спростовують установленого судом першої інстанції факту проходження позивачем військової служби саме у Військовій частині НОМЕР_2 у спірний період та не свідчать про відсутність порушення його права на належне грошове забезпечення.

Колегія суддів виходить із того, що особливості організації фінансового забезпечення військових формувань, розподіл бюджетних повноважень між окремими військовими частинами, а також визначення органу, уповноваженого на здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення, належать до внутрішньої організації діяльності суб`єктів владних повноважень і не можуть впливати на обсяг та зміст соціальних гарантій, наданих військовослужбовцю законом.

При цьому Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що особа не повинна зазнавати негативних наслідків унаслідок недоліків організації діяльності суб`єктів владних повноважень або особливостей розподілу між ними компетенції та повноважень.

Факт перебування Військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні 77 комендатури охорони та обслуговування не свідчить про відсутність спірних правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_2 , у якій він проходив військову службу у відповідний період, а тому не спростовує висновків суду першої інстанції щодо правомірності визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 .

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_2 ґрунтуються на неправильному розумінні характеру спірних правовідносин та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або неповне з`ясування обставин справи.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційних скарг щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.

Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання складових грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення, яка відповідно до чинного законодавства є державною гарантією щодо оплати праці та підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 дійшов висновку, що до спорів щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців підлягають застосуванню положення статті 233 КЗпП України, а не частини п`ятої статті 122 КАС України.

Право на отримання індексації грошового забезпечення є складовою права на оплату праці (грошове забезпечення), а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 233 КЗпП України в редакції, чинній на відповідний період.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зводяться переважно до незгоди апелянтів із наданою судом оцінкою встановлених обставин справи та фактично спрямовані на переоцінку доказів, які були предметом безпосереднього дослідження суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав належну оцінку наявним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення посадових окладів військовослужбовців – січня 2008 року, а також права на отримання індексації-різниці відповідно до абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 за спірні періоди проходження військової служби.

При цьому колегія суддів враховує, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та складовою грошового забезпечення військовослужбовців, а тому її ненарахування та невиплата свідчать про порушення гарантованих законом прав особи.

Доводи апелянтів щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, припинення права на індексацію-різницю після березня 2018 року, втручання суду у дискреційні повноваження відповідачів, а також щодо пропуску позивачем строку звернення до суду були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування, а тому рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_3 комендатури охорони та обслуговування залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі №420/32467/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені статтею 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук