Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 03 червня 2026 р.
Справа: №420/26371/25
Суддя: Градовський Ю.М.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26371/25
Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2026р. про відмову у встановленні судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому просив:
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.05.2025р. до 29.07.2025р. відповідно до вимог Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8.02.1995р. за №100.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2025р. задоволено.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025р. по 28.07.2025р. включно у розмірі 61 653,92грн..
31.03.2026р. позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2.10.2025р. у справі №420/26371/25;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2.10.2025р. у справі №420/26371/25, що набрало законної сили.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 2.04.2026р. у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовлено.
Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про встановлення судового контролю.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали суду із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2025р. у справі №420/26371/25 у спосіб, визначений судом, тобто шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025 року по 28.07.2025 року включно у розмірі 61653 грн. 92 коп. (шістдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят три гривні 92 коп.).
При цьому суд зазначив, що питання виплати грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , який буде утримано з грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025р. по 28.07.2025р. включно у розмірі 6 1653,92грн. не було предметом розгляду справи №420/26371/25.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку чим допустив порушення норм процесуального права, а тому апеляційний суд на підставі ст.320 КАС України, скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями ст.129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013р., зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч.2-3 ст.14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2.10.2025р., яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.
Частиною 1 ст.382 КАС України унормовано, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За правилами, передбаченими ч.1 ст.382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Водночас за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (частини перша, друга статті 382-3 КАС України).
Отже, така форма судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень-відповідача подати звіт про виконання судового рішення має на меті забезпечити виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у порядку та спосіб, встановлені судом, та відновити тим самим права, свободи або законні інтереси фізичної особи, права та інтереси юридичної особи, які були порушені суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, що і зумовило звернення до суду за захистом відповідних прав, свобод та інтересів.
Закон допускає можливість постановлення судом ухвали про відмову у задоволення заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у звіт про виконання судового рішення, але, з огляду на проаналізовані вище норми процесуального права, підставою для ухвалення такого рішення є встановлення факту виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у повному обсязі та/або у спосіб, визначений таким рішенням.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2.10.2025р. по справі №420/26371/25 вирішено стягнуту з Пересипського РТЦКСП міста Одеси на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025р. по 28.07.2025р. включно у розмірі 61 653,92грн..
При цьому, як вбачається із заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, що за результатами виконання рішення суду на картковий рахунок позивача було перераховано кошти у розмірі 47 473,51грн..
Так, під час виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025р. по 28.07.2025р. включно у розмірі 61 653,92грн. ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснено сплату: - сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, а саме у розмірі 18%, що становить – 11 097,71грн.; - військового збору у розмірі 5%, що становить – 3082,7грн..
Позивач наголошує на тому, що питання визначення суми, яка підлягає виплаті на користь позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2.10.2025р. у справі №420/26371/25, так і питання можливості відрахування з цієї суми відповідних податків та зборів, які підлягають перерахуванню до бюджету, беззаперечно стосуються порядку виконання судового рішення у вказаній справі.
Надаючи оцінку вказаним доводам, судова колегія виходить з наступного.
Як вбачається із резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2.10.2025р. по справі №420/26371/25, що судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо стягнення сум необхідних податків і зборів із визначеного середнього заробітку.
Натомість, у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції виснував наявність у ОСОБА_1 права на компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями за наслідками перерахування коштів під час виконання судового рішення.
Відтак, в даному випадку, судова колегія вбачає розбіжність у висновках суду першої інстанції у рішенні від 2.10.2025р. та в ухвалі від 2.04.2026р. щодо питання наявності права позивача на компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Вказане свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції, що питання виплати грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , який буде утримано з грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025р. по 28.07.2025р. включно у розмірі 61 653,92грн. не було предметом розгляду справи №420/26371/25.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до положень ст.320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.292,310,312,315,316,320,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2024р. про відмову у встановленні судового контролю скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua