Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №400/529/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/529/26

Перша інстанція: суддя Малих О.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови здійснити 1.07.2025р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025р. за №9/1/17226 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити з 1.07.2025р. по 31.12.2025р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025р. за №9/1/17226 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 3.01.2025р. №1, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити: з 1.01.2026р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025р. за №9/1/17226 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач зазначає, що відповідач не провів перерахунок його пенсії на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 15.12.2025р. №9/1/17226 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025р..

Окрім того, листом від 31.12.2025р. у відповідь на заяву позивача від 18.12.2025р. ГУ ПФУ в Миколаївській області зазначило, що підстави для перерахунку пенсії відповідно до виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки відсутні.

Окрім того, позивач вказує, що відповідач ухилився від відповіді щодо здійснення перерахунку його пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ №1 від 3.01.2025р..

Не погодившись із такими діями ПФУ, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови здійснити 1.07.2025р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025р. за №9/1/17226 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити з 1.07.2025р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025р. за №9/1/17226 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановами КМУ від 3.01.2025р. №1 та від 30.12.2025р. №1778, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів за Постановою КМУ від 30.12.2025р. №1778.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребувати від ГУ ПФУ в Миколаївській області додаткові докази у справі №400/529/26. Так, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026р. витребувано від ГУ ПФУ в Миколаївській області додаткові докази у справі №400/529/26, а саме: копії протоколів про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1.11.2025р., з 1.01.2026р..

29.05.2026р. апеляційним судом зареєстроване клопотання ГУ ПФУ в Миколаївській області про приєднання до матеріалів справи.

1.06.2026р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 ..

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Суд зазначив, що ГУ ПФУ, після одержання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025р., зобов`язане було перерахувати йому пенсію починаючи з 1.07.2025р., тобто з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникли підстави для перерахунку пенсії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не перераховано пенсію позивачу з 1.07.2025р. за наданою довідкою.

Разом з цим, суд не вбачав підстав для перерахунку пенсії з 1.01.2026р. на підставі довідки станом на 18.06.2025р., оскільки дана довідка видана для перерахунку пенсії, починаючи з 1.07.2025р..

Щодо вимоги про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром суд вказав, що до осіб, пенсії яким призначені відповідно до Закону №2262, обмеження максимального розміру пенсії не застосовуються.

Щодо вимоги нарахувати та виплатити пенсію у розмірі 90% суми грошового забезпечення, суд зазначив, що позивачу призначено пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Щодо вимог здійснити перерахунок пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановами КМУ від 3.01.2025р. №1 та від 30.12.2025р. №1778, суд вказав, що застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема Постанов №1 та №1778, є протиправним.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 6.11.2025р. у справі №400/10896/25 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та надати ОСОБА_1 та ГУ ПФУ у Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог ст.43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри основних видів грошового забезпечення: посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1.01.2025 ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік» (3 028грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, відсоткової надбавки за вислугу років та із обов`язковим зазначенням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії, які дійсні на 1.01.2025, у розмірах визначених шляхом множення відсотка надбавки за вислугу років на суму посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1.01.2025 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» ( 3028грн.) та шляхом множення відсотків всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії на розмір основних видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1.01.2025 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3 028грн.), в тому числі, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та із зазначенням премії в розмірі 1015% посадового окладу, для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 1.07.2025.

На виконання вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено на направлено до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 15.12.2025р. №9/1/17226 (а.с.22).

Окрім того, 18.12.2025р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії з 1.07.2025р. відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025р. №9/1/17226 у розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ (а.с.24-25).

Листом від 31.12.2025р. ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовило у перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (а.с.26).

Вважаючи дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій ПФУ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частинами 1, 3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025р. №1778 (далі - Постанова №1778), яка набрала чинності 1.01.2026р. та застосовується з 1.01.2026р..

Відповідно до п.1 Постанови №1778 у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.2 Постанови №1778, у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї Постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що в період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням встановлених коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії.

Таким чином, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постановою №1778 встановлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів до розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що суперечить ч.3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено ч.3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ.

У рішеннях від 9.07.2007р. №6-рп/2007, від 22.05.2008р. №10-рп/2008 та від 30.11.2010р. №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Відповідно до абз.3 п.4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020р. №10-р/2020, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст.6, ч.2 ст.19, ст.130 Конституції України.

Згідно із ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Таким чином, оскільки Законом №2262-ХІІ і ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, у зв`язку з чим до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і Постанови КМУ №1778.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 11.09.2025р. по справі №120/1081/25 наголосив на тому, що зміни до Закону №2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою №1), не вносилися.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2025р. у справі №240/1202/25 судова колегія зазначила, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, положень статті 46 Закону №4059-IX та Постанови №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Згідно з імперативними вимогами ст.13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України №2262-ХІІ, Постанови №1778 є протиправним.

Також судова колегія звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021р. у справі №400/2085/19, від 20.07.2022р. у справі №340/2476/21, від 25.07.2022р. у справі №580/3451/21, від 30.08.2022р. у справі №440/994/20, від 17.03.2023р. у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Отже, відповідач зобов`язаний виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою КМУ №1178.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що в цій частині суд першої інстанції дійшов правильних висновків.

Також колегія суддів зауважує, що апеляційний суд не надає оцінку рішенню суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025р. за №9/1/17226 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 3.01.2025р. №1, оскільки в апеляційній скарзі відповідач не наводить доводів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду в цій частині та не оскаржує його у відповідному обсязі.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук