Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №160/11425/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11425/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу: Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025р. у справі №160/11425/25

за позовом:Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

до: третя особа: про:Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (Metinvest B.V.) визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

21.04.2025р. Акціонерне товариство «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (далі – АТ «ПІВДГЗК») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП) про:

- визнання протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП з прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023р. №318/32-00-23-32/00191000;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2025р. у справі №160/11425/25 клопотання представника АТ «ПІВДГЗК» про поновлення строку звернення до суду у справі №160/11425/25 – задоволено, поновлено строк звернення до суду з вищезазначеною позовною заявою та відкрито провадження у справі №160/11425/25 за позовом АТ «ПІВДГЗК» до Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 201-204 том 2/

24.06.2025р. до суду першої інстанції надійшло клопотання представника PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Metinvest B.V.) про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

28.07.2025р. судом першої інстанції зареєстровано заяву АТ «ПІВДГЗК» про зміну підстав позову, у якій позивачем визначені наступні підстави позову до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення:

1) податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 року №318/32-00-23-32/00191000 не містить визначення, яке саме положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, було порушено позивачем. Порушення ч. 1 п. 5. розділу ІІІ Порядку №727;

2) відсутність аналізу первинних документів за 2019 рік та посилання на них в акті перевірки призвело до необґрунтованості висновків відповідача щодо порушення АТ «ПІВДГЗК» підпункту 141.4.1 б), підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, пункту 2 b) статті Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, у результаті чого занижено податкові зобов`язання щодо утриманих податків з доходів нерезидентів KARONIUS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, ELAGRUS LIMITED, JETERE LIMITED, DIPOUS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, FROULANDO LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, ZANTEST LIMITED, ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED із джерелом походження з України всього у сумі 2980084234 грн., а тому оскаржене податкове-повідомлення рішення є протиправним, як наслідок, твердження відповідача про порушення Товариством вимог податкового законодавства є лише припущеннями, а тому й такими, що не можуть обґрунтовувати порушення, які ставляться у вину позивачу;

3) відсутність встановлення відповідачем в акті перевірки №159/32-00-23-27/0019100 від 15.03.2023р. порушення ст. 103 ПК України свідчить про відсутність правових підстав для застосування п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України. Позивач вказує, що це окремий аргумент, яким підтверджується те, що податкового правопорушення, зазначеного в акті перевірки від 15.03.2023 року №159/32-00-23- 27/0019100, не існує як такого;

4) безпідставність та протиправність визначення відповідачем розміру штрафної (фінансової) санкції на підставі пункту 125-1.2 статті 125-1 ПК України та ст. 125 ПК України та в розмірі 25 відсотків, з огляду на наступне: - відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 року №318/32-00-23-32/00191000 в частині застосування штрафних санкцій на підставі пунктів 125-1.2 статті 125-1 ПК України та ст. 125 ПКУ; - застосування до позивача норми ПК України (статтею 125-1), якої не існувало на період виникнення даних правовідносин (2017-2019рр.);

5) протиправність дій посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з прийняття податкового повідомлення- рішення форми «Д» №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. в частині невірно розрахованих розмірів збільшення грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

6) відсутність заниження податкових зобов`язань, з огляду на те, що бенефіціарними власниками доходу у вигляді дивідендів є Polyworld Limited, Кіпр та Metinvest B.V., Нідерланди, а тому оподаткування доходу має здійснюватися у відповідності до положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, положеннями яких передбачено ставку 5%, яка і була застосована позивачем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025р. у справі №160/11425/25 клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про закриття провадження у справі №160/11425/25 за позовною заявою АТ «ПІВДГЗК» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення / а.с. 18-23 том 5/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025р. у справі №160/11425/25 клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/11425/25 за позовною заявою АТ «ПІВДГЗК» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення / а.с. 27-31 том 5/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025р. у справі №160/11425/25 клопотання PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Metinvest B.V.) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у справі №160/11425/25 за позовною заявою АТ «ПІВДГЗК» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задоволено. Залучено до участі у справі №160/11425/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача – PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Metinvest B.V.) (Zuuidplein 216,1077 XV, Amsterdam, the Netherlands) / а.с. 35-38 том 5/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025р. у справі №160/11425/25 заява АТ «ПІВДГЗК» від 28.07.2025р. про зміну підстав позову прийнята до розгляду / а.с. 43-45 том 5/

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025р. у справі №160/11425/25 у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про залишення без розгляду позовної заяви АТ «ПІВДГЗК» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовлено / а.с. 6-11 том 6/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025р. у справі №160/11425/25 у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про закриття провадження у справі за позовною заявою АТ «ПІВДГЗК» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовлено /а.с. 17-23 том 6/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну підстав позову / а.с. 182-189 том 4/, на те, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «ПІВДГЗК» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів нерезидентів із джерелом походження з України при виплаті дивідендів на користь Компаній Республіки Кіпр - ACRETREND HOLDINGS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, KARONIUS LIMITED, DIPOUS LIMITED, JETERE LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED. ELAGRUS LIMITED, KARONIUS LIMITED. ZANTEST LIMITED за період з 01.10.2017р. по 31.12.2019р. за результатами якої складено акт №159/32-00-23-27/0019100 від 15.03.2023р., у якому податковий орган за результатами проведеної перевірки робить посилання на порушення позивачем пункту Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, без зазначення конкретної статті цієї Конвенції, що фактично виключає можливість платника податків зрозуміти суть встановленого у ході перевірки порушення. На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2980084234,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 745021059,00 грн. Прийняте відповідачем рішення не містить визначення, яке саме положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи було порушено позивачем, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо форми рішення податкового органу та відсутність, як у акті перевірки так і у прийнятому на його підставі рішенні, встановленого (документально оформленого) порушення позивачем пунктів ст. 103 Податкового кодексу України свідчить про відсутність правових підстав для застосування положень п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України. Також позивач вважає, що відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. в частині застосування штрафних санкцій на підставі п. 125-1.2 ст. 125-1 Податкового кодексу України та ст.125 Податкового кодексу України. Також приймаючи до уваги, що Податковий кодекс України було доповнено статтею 125-1 згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020р. № 466-IX, який набрав законної сили 23.05.2020р., позивач вважає, що відповідачем застосовано за результатами проведеної перевірки норму ПК України - статтю 125-1, якої не існувало на період виникнення спірних правовідносин з урахуванням періоду охопленого перевіркою - 2017- 2019 рр. Тому просив суд визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП з прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023р. №318/32-00-23-32/00191000; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025р. у справі №160/11425/25 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. (форми «Д»), у задоволенні решти позовних вимог відмовлено / а.с. 94-111 том 6/.

Відповідач, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 155-170 том 6/ за якою Третім апеляційним адміністративним судом 31.10.2025р відкрито апеляційне провадження у справі №160/11425/25 / а.с. 199 том 6/ та 25.11.2025р. судом апеляційної інстанції справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні / а.с. 15 том 7/.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025р у справі №160/11425/25 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025р. в адміністративній справі №160/11425/25 скасовано в частині задоволення позовних вимог АТ «ПІВДГЗК» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП, третя особа - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (Metinvest B.V.), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. (форми «Д») та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань АТ «ПІВДГЗК» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 24224грн. 40 коп. та прийнято в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову; в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025р. в адміністративній справі №160/11425/25 залишено без змін / а.с. 48-50 том 7/.

Позивач, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу та постановою Верховного Суду від 03.03.2026р. у справі №160/11425/25 касаційну скаргу АТ «ПІВДГЗК» задоволено частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025р. у справі №160/11425/25 скасовано, справу №160/11425/25 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції /а.с. 196-212 том 7/.

Матеріали адміністративної справи №160/11425/25 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 13.03.2026р. /а.с. 217 том 7/ із застосуванням автоматизованої системи документообігу Третього апеляційного адміністративного суду 13.03.2026р. визначено склад суду, який розглядає справу №160/11425/25, ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.03.2026р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Коршун АО. (доповідач), судді Чепурнов Д.В., Сафронова С.В, справу №160/11425/25 прийнято до свого провадження та призначено апеляційний розгляд цієї справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції / а.с. 220 том 7/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та спосіб повідомлено учасників справи.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 155-170 том 6/, з урахуванням додаткових письмових пояснень / а.с. 82-87 том 8/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи оскільки Верховним Судом у справі №160/18691/23 вже була надана правова оцінка процедурам призначення та проведення перевірки, а також податковому повідомленню-рішенню форми «Д» №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р., та зроблено висновки щодо правомірності призначення та проведення перевірки позивача та прийнятого за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення форми «Д» №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р., тому відповідач вважає, що додаткова переоцінка доводів Верховного Суду є помилковою, і оскарження дій податкового органу вже після узгодження податкового повідомлення-рішення суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 08.09.2021р. у справі №816/228/17. Також відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги «визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р.», які ним заявлено у цій справі, є тотожною позовній вимозі, яка вже була заявлена АТ «ПІВДГЗК» у справі №160/18691/23 та не може бути предметом судового розгляду по справі №160/11425/25, оскільки щодо цієї позовної вимоги вже наявне судове рішення, яке набрало законної сили – постанова Верховного Суду від 17.04.2025р. у справі №160/18691/23, про що відповідачем зазначалось у заяві про закриття провадження у справі №160/11425/25. Відповідач вважає, що справа №160/11425/25 розглянута судом в порушення приписів ст. 78 КАС України, оскільки обставини вже були встановлені Верховним Судом у справі №160/18691/23: щодо помилковості та, як наслідок, неможливості застосування до даних правовідносин норм підпункту «а» пункту 2 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012р., а також про необхідність застосування до даних правовідносин п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України. Щодо неможливості надання статусу бенефіціарних власників доходу кондуїтним (транзитним) підприємствам та щодо порушення позивачем підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, то відповідач зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо кінцевого бенефіціара прямо суперечать правовій позиції, зазначеній в постанові Верховного Суду від 17.04.2025р. по справі №160/18691/23. Застосування судом першої інстанції при розгляді справи висновку експерта є помилковим. Також відповідач акцентував увагу на тому, що судом першої інстанції було безпідставно поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом, оскільки у даному випадку відсутні підстави поновлення строку звернення до суду із цим позовом, про що відповідач зазначав суду у заяві про залишення позовної заяви без розгляду. Також у додаткових поясненнях до апеляційної скарги / а.с. 82-87 том 8/ відповідач зазначив, що відомостями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підтверджується факт відсутності у власності Metinvest B.V. акцій підприємства АТ «ПІВДГЗК» у розмірі 5 і більше відсотків протягом всього періоду, охопленого перевіркою. Також твердження позивача про те, що саме ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником АТ «ПІВДГЗК» спростовуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , оскільки відповідно до виписки з цього реєстру кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_1 не зазначається та взагалі у виписці не згадується, тоді як у якості кінцевого бенефіціарного власника АТ«ПІВДГЗК» виступає взагалі не юридична особа, а фізична особа ОСОБА_2 (має непрямий вирішальний вплив), і в переліку змін до даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні зміни, які свідчать про набуття ОСОБА_1 статусу кінцевого бенефіціарного власника Metinvest B.V.. З урахуванням наведеного відповідач просив суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції від 16.09.2025р. в частині задоволених позовних вимог скасувати та постановити у цій частині позовних вимог нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Позивач, посилаючись у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 225-248 том 6/, з урахуванням додаткових письмових пояснень / а.с. 230-232 том 7, а.с. 9-12 том 8/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та зазначив, що судом першої інстанції постановлено у цій справі обґрунтоване рішення при цьому судом першої інстанції було об`єктивно та повно з`ясовано усі фактичні обставини справи, які мали значення для її вирішення. Щодо посилань відповідача у апеляційній скарзі на існування набравшого законної сили рішення у справі №160/18691/23, у якому предметом спору було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р., що на думку відповідача є підставою для закриття провадження у цій справі, то позивач зазначив, що підстави позовних вимог у цих справах є різними, що виключає можливість закриття провадження у справі №160/11425/25, також є безпідставними посилання відповідача у апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку на звернення до суду із цим позовом, оскільки це питання вирішено відповідною ухвалою суду першої інстанції від 24.05.2025р., яка набрала законної сили. Щодо наведених відповідачем в апеляційній скарзі аргументів стосовно відсутності у власності Metinvest B.V. акцій АТ «ПІВДГЗК» у розмірі 5 і більше відсотків протягом всього періоду, охопленого перевіркою, то позивач зазначив про те, що такий висновок податкового органу базується на неповному дослідженні ним структури власності АТ «ПІВДГЗК». Так Metinvest B.V. є материнською компанією Групи Метінвест – провідної міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній, яка заснована у 2006р. зі штаб-квартирою в Амстердамі (Нідерланди), Метінвест володіє гірничодобувними та металургійними активами в Україні, ЄС, Великій Британії та США, компанія здійснює повний виробничий цикл – від видобутку залізної руди та вугілля до виробництва напівфабрикатів та готової металопродукції. Засновниками (учасниками) позивача є наступні компанії: ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, які володіють частками у розмірі 5,543505 % статутного капіталу. У свою чергу корпоративними правами ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED та FROULANDO LIMITED володіє ACRETREND HOLDINGS LIMITED у розмірі 100%, корпоративними правами DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED та JETERE LIMITED володіє MINT DATA HOLDINGS LIMITED у розмірі 100%, а корпоративними правами ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED та KARONIUS LIMITED володіє STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED у розмірі 100%. Отже корпоративні права 9 із 12 кіпрських компаній повністю належать іншим трьом кіпрським компаніям ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED та MINT DATA HOLDINGS LIMITED, а корпоративними правами цих трьох кіпрських компаній володіють Metinvest B.V. та Polyworld Limited у рівних частках по 50% кожна. Таким чином компанії Metinvest B.V. та Polyworld Limited, у період охоплений перевіркою, володіли частками у розмірі 33,26 % статутного капіталу позивача, і саме ці компанії, за посередництва уповноважених осіб (Кіпрських компаній), отримали дивідендний дохід з джерелом його походження з України і тому є платником податку-нерезидентом для цілей його оподаткування, яке забезпечується податковим агентом (резидентом України, що виплачує дохід) за рахунок компаній Metinvest B.V. та Polyworld Limited під час виплати такого доходу за ставкою 15% або іншою ставкою, що визначена міжнародним договором. З урахуванням наведеного компанії Metinvest B.V. та Polyworld Limited володіли частками в статутному капіталі позивача у розмірі більше 20%, що є достатньою підставою для застосування ставки 5% для цілей оподаткування отриманих ними дивідендів - тобто ставки у тому ж розмірі, що була фактично застосована АТ «ПІВДГЗК» для оподаткування дивідендного доходу. За цих підстав позивач просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 16.09.2025р. у цій справі залишити без змін.

Заслухавши у судових засіданнях:

- представників відповідача (в залі судового засідання), які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та додаткових письмових поясненнях, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 16.09.2025р. у цій справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. скасувати, та постановити у справі у цій частині позовних вимог нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог;

- представника позивача ( в залі судового засідання), який заперечував проти доводів апеляційної скарги та додаткових письмових пояснень відповідача. підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та додаткових письмових поясненнях позивача, та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 16.09.2025р. у цій справі залишити без змін;

- представника третьої особи ( в режимі відеоконференції), який заперечував проти доводів апеляційної скарги та додаткових письмових пояснень відповідача, підтримав доводи викладені у письмовому відзиві позивача на апеляційну скаргу та додаткових письмових поясненнях позивача, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 16.09.2025р. у цій справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» ( скорочена назва АТ «ПІВДГЗК»), позивач у справі, зареєстровано як юридична особа 29.12.1994р., код ЄДРПОУ 00191000, підприємство є платником податку та як платник податків перебуває на обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з ВПП, основним видом діяльності підприємства за КВЕД є 07.10 Добування залізних руд.

Під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання дотримання АТ «ПІВДГЗК» вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів нерезидентів із джерелом походження з України при виплаті дивідендів на користь Компаній Республіки Кіпр - ACRETREND HOLDINGS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, KARONIUS LIMITED, DIPOUS LIMITED, JETERE LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED. ELAGRUS LIMITED, KARONIUS LIMITED. ZANTEST LIMITED за період з 01.10.2017р. по 31.12.2019р., за результатами якої складено акт №159/32-00-23-27/0019100 від 15.03.2023р. (далі - акт перевірки) .

З наданої суду копії вищезазначеного акту перевірки вбачається, що податковим органом в ході перевірки зроблено висновок про порушення підприємством пп. 141.4.1.б), пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, п. 2 b) статті Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, у результаті чого занижено податкові зобов`язання щодо утриманих податків з доходів нерезидентів KARONIUS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, ELAGRUS LIMITED, JETERE LIMITED, DIPOUS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, FROULANDO LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, ZANTEST LIMITED, ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED із джерелом походження з України всього у сумі 2980084234 грн., у тому числі: за 2017р. на суму 509518984 грн., за І квартал 2018р. на суму 489526000 грн., за І півріччя 2018р. на суму 939372161 грн., за 3 квартали 2018р. на суму 1596486862 грн., за 2018р. на суму 1831108234 грн., за три квартали 2019р. на суму 542918686 грн., за 2019 рік на суму 639457016 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що АТ «ПІВДГЗК» протягом 2017-2019 років виплатило доходи у вигляді дивідендів на суму 29 800,84 млн. грн на користь 12 акціонерів - резидентів Республіки Кіпр: KARONIUS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, ELAGRUS LIMITED, JETERE LIMITED, DIPOUS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, FROULANDO LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, ZANTEST LIMITED, ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED із застосуванням пільгової ставки оподаткування у розмірі 5 %, на підставі положень статті 10 п.2 а) «Дивіденди» Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи. Однак, з урахуванням відповіді від компетентних органів Республіки Кіпр, Кіпрські компанії не є фактичними власниками доходів у вигляді дивідендів із джерелом походження з України та містять ознаки кондуїтних компаній, що унеможливлює застосування АТ «ПІВДГЗК» пільгової ставки оподаткування у розмірі 5%. Крім того, в ході перевірки встановлено, що вказані Кіпрські компанії не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу та кінцевими отримувачами грошових коштів, виплачених АТ «ПІВДГЗК» у вигляді дивідендів, а є лише проміжними агентами, які здійснюють транзит коштів.

Відповідачем за результатами проведеної перевірки, на підставі вищезазначеного акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток у розмірі 2980084234,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 745021059,00 грн.

Прийняте відповідачем вищезазначене рішення було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, але скарги позивача були залишені без задоволення, а прийняте відповідачем за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. залишено без змін, тому позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права, та просив суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП з прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023р. №318/32-00-23-32/00191000;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р.;

судом першої інстанції, рішенням від 16.09.2025р. у цій справі позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. (форми «Д»), у задоволенні решти позовних вимог відмовлено / а.с. 94-111 том 6/, відповідачем це рішення оскаржується в апеляційному порядку в частині задоволених позовних вимог / а.с. 155-170 том 6/, тому з урахуванням положень ст. 308 КАС України судом апеляційної інстанції апеляційний перегляд справи здійснюється в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині задоволених судом першої інстанції позовних вимог.

Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі, з приводу оскарження прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р., з урахуванням наведених позивачем у заяві про зміну підстав позовних вимог підстав заявлених ним позовних вимог, враховуючи висновки постанови Верховного Суду від 03.03.2026р. у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про те, що заявлені позивачем у цій справі позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р.», вже були заявлені АТ «ПІВДГЗК» у справі №160/18691/23, а тому не можуть бути предметом судового розгляду у справі №160/11425/25, оскільки щодо цієї позовної вимоги вже наявне судове рішення, яке набрало законної сили – постанова Верховного Суду від 17.04.2025р. у справі №160/18691/23, про що відповідачем зазначалось у заяві про закриття провадження у справі №160/11425/25, то колегія суддів не може прийняти до уваги ці доводи з огляду на те, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції відповідачем було заявлено з цих самих підстав клопотання про закриття провадження у справі та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2025р. у справі №160/11425/25 у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про закриття провадження у справі за позовною заявою АТ «ПІВДГЗК» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовлено /а.с. 17-23 том 6/, ця ухвала набрала законної сили та відповідачем у апеляційному порядку не оскаржувалась.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, то ці доводи також не можуть бути прийняті судом до уваги огляду на те, що ухвалою суду першої інстанції від 25.04.2025р. у справі №160/11425/25 позивачу поновлено строк на звернення до суду із цим позовом / а.с. 201 том 2/ і ця ухвала суду першої інстанції відповідачем, в частині поновлення строку на звернення до суду, в апеляційному порядку не оскаржувалась, також колегія суддів враховує те, що під час розгляду цієї справи судом першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2025р. у справі №160/11425/25 клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про залишення без розгляду позовної заяви у справі №160/11425/25 за позовною заявою АТ «ПІВДГЗК» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення / а.с. 27-31 том 5/, ця ухвала набрала законної сили та відповідачем в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що податкове повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. вже було предметом судового розгляду в межах справи №160/18991/23 і позивач у цій справі – АТ «ПІВДГЗК», заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що Кіпрські компанії - KARONIUS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, ELAGRUS LIMITED, JETERE LIMITED, DIPOUS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, FROULANDO LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, ZANTEST LIMITED, ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу (дивідендів), а тому їх оподаткування мало здійснюватися за ставкою 5%, передбаченою підпунктом «а» пункту 2 статті 10 Конвенції з Республікою Кіпр, і в постанові Верховного Суду від 17.04.2025р. у справі № 160/18691/23 судом касаційної інстанції був зроблений висновок, що вищенаведені Кіпрські компанії такого статусу не мають, що і стало підставою для відмови АТ «ПІВДГЗК» у задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р. у справі №160/18991/23.

В межах адміністративної справи №160/11425/25 позивачем – АТ «ПІВДГЗК», заявлені ним позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р., з урахуванням заяви про зміну предмету позову / а.с. 182-189 том 4/ , обґрунтовані тим, що оскільки бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу є компанії Metinvest B.V. та Polyworld Limited, то оподаткування доходу має відбуватися на підставі міжнародних договорів з країнами резиденції таких компаній, а саме – Королівства Нідерландів та Республіки Кіпр, якими, в свою чергу, для оподаткування дивідендів передбачена ставка 5%, тобто та сама ставка, яка фактично і була застосована Позивачем, що на думку позивача свідчить про необгрунтованість висновків акту перевірки та протиправність прийнято контролюючим органом рішення за результатами проведеної ним перевірки

Отже з урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що вирішальним для розгляду цієї справи є питання застосування до спірних відносин положень пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України та пп. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції з Республікою Кіпр, що є неможливим без перевірки та встановлення структури власності АТ «ПІВДГЗК» у період охоплений перевіркою – з 01.10.2017р. по 31.12.2019р., з метою встановлення бенефіціарних (фактичних) отримувачів (власників) доходу та кінцевих отримувачей грошових коштів виплачених позивачем у цій справі у вигляді дивідендів.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так положеннями п. 14.1.54 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до пп.141.4.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Пунктом 141.4.2 ст. 141 ПК України передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Сукупний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства ( в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) дає можливість зробити висновок про те, що законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15 % підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

Поряд із цим, як слідує з пункту 3.2 статті 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Пунктом 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

З аналізу наведених вище норм слідує висновок про те, що у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Право на застосування зменшеної ставки податку, передбаченої відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

За правилами п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником.

Разом з тим, чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов`язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах №560/8133/24 та №120/7999/24, №120/10439/24.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідачем у справі у ході перевірки встановлено, що АТ «ПІВДГЗК» протягом 2017 – 2019 рр. виплатило дивіденди на суму 29 800,84 млн. грн. на користь 12 акціонерів - резидентів Республіки Кіпр: KARONIUS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, ELAGRUS LIMITED, JETERE LIMITED, DIPOUS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, FROULANDO LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, ZANTEST LIMITED, ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED та при виплаті Кіпрським компаніям доходу у вигляді дивідендів, АТ «ПІВДГЗК» застосовано пільгову ставку оподаткування у розмірі 5 %, на підставі положень статті 10 п.2 а) «Дивіденди» Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, але з урахуванням відомостей викладених у відповіді від компетентних органів Республіки Кіпр, ці Кіпрські компанії не є фактичними власниками доходів у вигляді дивідендів із джерелом походження з України та містять ознаки кондуїтних компаній, що на думку відповідача унеможливлює застосування АТ «ПІВДГЗК» пільгової ставки оподаткування у розмірі 5% оскільки ці Кіпрські компанії не є бенефіціарними (фактичними) отримувачем (власником) доходу та кінцевим отримувачем грошових коштів, виплачених АТ «ПІВДГЗК» у вигляді дивідендів, а є лише проміжними агентами, які здійснюють транзит, тому відповідачем за результатами проведеної перевірки зроблено висновок про порушення підприємством пп. 141.4.1.б), пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, п. 2 b) статті Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, у результаті чого занижено податкові зобов`язання щодо утриманих податків з доходів нерезидентів KARONIUS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, ELAGRUS LIMITED, JETERE LIMITED, DIPOUS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, FROULANDO LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, ZANTEST LIMITED, ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED із джерелом походження з України всього у сумі 2980084234 грн., у тому числі: за 2017р. на суму 509518984 грн., за І квартал 2018р. на суму 489526000 грн., за І півріччя 2018р. на суму 939372161 грн., за 3 квартали 2018р. на суму 1596486862 грн., за 2018р. на суму 1831108234 грн., за три квартали 2019р. на суму 542918686 грн., за 2019 рік на суму 639457016 грн..

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до дослідженого судом апеляційної інстанції акту перевірки в основу обґрунтувань порушень вимог чинного податкового законодавства АТ «ПІВДГЗК» відповідачем використовується інформація, яка міститься у відповідях Центрального апарату Управління міжнародних податкових справ Міністерства фінансів Республіки Кіпр /сторінки 28-80 акту перевірки/, і вся мотивувальна частина акту перевірки містить опис та аналіз інформації, отриманої від Центрального апарату Управління міжнародних податкових справ Міністерства фінансів республіки Кіпр.

Відповідно до Додатка № 3 до акту перевірки засновником (учасником) АТ «ПІВДГЗК» - позивача у справі, є наступні компанії: ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, які володіють частками у розмірі 5,543505 % статутного капіталу.

У свою чергу корпоративними правами:

- ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED та FROULANDO LIMITED володіє ACRETREND HOLDINGS LIMITED у розмірі 100%;

- DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED та JETERE LIMITED володіє MINT DATA HOLDINGS LIMITED у розмірі 100%;

- ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED та KARONIUS LIMITED володіє STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED у розмірі 100%.

Корпоративними правами трьох кіпрських компаній - ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED та MINT DATA HOLDINGS LIMITED володіють Metinvest B.V. та Polyworld Limited у рівних частках по 50% кожна.

Вищезазначені обставини підтверджуються належними письмовими доказами - сертифікатами акціонерів (Certificate of Shareholders), які є офіційним документом, що видається компетентним органом Республіки Кіпр - Department of Registrar of Companies and Intellectual Property (реєстром компаній), на підставі відомостей, що містяться в офіційних реєстрах, і саме цей документ підтверджує склад акціонерів відповідної компанії, та розмір належних їм часток (кількість акцій) станом на дату його видачі і формується на підставі реєстру учасників (Register of Members), ведення якого є обов`язком компанії відповідно до законодавства Республіки Кіпр, та відображає актуальні дані, що підлягають державному обліку, які були надані суду під час розгляду справи, ним досліджені і долучені до матеріалів справи.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що вищезазначені сертифікати акціонерів (Certificate of Shareholders) містять інформацію щодо складу акціонерів компанії - ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, та розміру належних їм часток (кількість акцій) станом на 2017,2018,2019рр. (тобто період охоплений перевіркою), ці сертифікати містять переклад на українську мову та посвідчені належним чином / а.с. 19-76 том 8/.

Відомості вищезазначених сертифікатів (Certificate of Shareholders) дає можливість зробити висновок про те, що аналіз ланцюга володіння корпоративними правами компаній ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, кожна з яких володіє частками у розмірі 5,543505 % статутного капіталу АТ «ПІВДГЗК», дає можливість зробити висновок про те, що розмір участі Metinvest B.V. у статутному капіталі АТ «ПІВДГЗК» становить 33,261%; Polyworld Limited у статутному капіталі АТ «ПІВДГЗК» становить 33,261%.

Відповідно до наданого суду реєстру власників цінних паперів АТ «ПІВДГЗК» пряма участь Metinvest B.V. становить 0,7932580%, пряма участь Polyworld Limited - 0%.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2025р. у справі № 500/1744/24, серед іншого зробив висновок про те, що для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Метінвест – міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна група компаній до структури групи входять видобувні й металургійні підприємства в Україні, Європі та США, а також мережа продажів у всіх основних регіонах світу, Metinvest B.V. є материнською компанією Групи Метінвест , заснована у 2006р. зі штаб-квартирою в Амстердамі (Нідерланди), є податковим резидентом Нідерландів відповідно до сертифікату про статус податкового резидента, який виданий Офісом Податкової адміністрації в місті Арнем, Нідерланди. Метінвест володіє гірничодобувними та металургійними активами в Україні, ЄС, Великій Британії та США, та здійснює повний виробничий цикл– від видобутку залізної руди та вугілля до виробництва напівфабрикатів та готової металопродукції.

Протягом 2017-2019рр. Metinvest B.V. отримано 1548 млн дол. США від своїх дочірніх компаній у різних країнах світу та виплатила 144 млн дол. США своїм акціонерам, а понад 1400 млн дол. США було використано Компанією для її операційної діяльності, частка виплачених дивідендів склала близько 9% від отриманих сум.

Щодо дивідендів від Кіпрських компаній – ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, відповідно до фінансових результатів компанії Metinvest B.V. (які є загальнодоступними) то отриманий за посередництва Кіпрських компаній від АТ «ПІВДГЗК» дохід був використаний у власній діяльності та інтересах:

- відповідно до фінансових результатів за 2017 рік компанія не отримувала дивіденди;

- відповідно до фінансових результатів за 2018 рік собівартість реалізації склала 9 093 млн. дол. США, витрати на збут склали 885 млн. дол. США, загальні та адміністративні витрати склали 226 млн. дол. США, а інші операційні витрати склали 120 млн. дол. США, при цьому компанія «отримала US$418 млн дивідендів від СП «Південний ГЗК» (нульовий показник у 2017 році)», сплативши натомість дивідендів на суму 58 млн. дол. США;

- відповідно до фінансових результатів за 2019 рік чисті операційні витрати склали 10 270 млн. дол. США, при цьому компанія «отримала US$124 млн дивідендів від СП «Південний ГЗК»», сплативши натомість дивідендів на суму 100 млн. дол. США.

Отже вищенаведені обставини свідчать про те, що Metinvest B.V. та Polyworld Limited є фактичними отримувачами дивідендного доходу, який виплачувався позивачем у справі через Кіпрські компанії – ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, оскільки вони володіють правом на отримання доходу, та є особами, які визначають подальшу економічну долю доходу отриманого від позивача у справі через вищезазначені Кіпрські компанії.

Таким чином компанії Metinvest B.V. та Polyworld Limited є фактичними власниками доходу (дивідендів), виплата якого фактично здійснювалась позивачем на користь компаній Metinvest B.V. та Polyworld Limited в особі їх уповноважених осіб в ролі яких виступали Кіпрські компанії ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, і дохід у вигляді таких дивідендів є для Metinvest B.V. та Polyworld Limited доходом з джерелом походження з України, яким в розумінні пп. «а» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів, сплачених резидентами України.

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, утримують податок з таких доходів, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Оцінюючі усі докази, які були досліджені судом під час розгляду справи, щодо структури власності АТ «ПІВДГЗК», та складу акціонерів компанії - ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, у період охоплений перевіркою, у їх сукупності, колегія суддів вважає, що компанії Metinvest B.V. та Polyworld Limited, за посередництва уповноважених осіб, вищезазначених Кіпрських компаній, отримали дивідендний дохід з джерелом його походження з України і тому є платником податку-нерезидентом для цілей його оподаткування, яке забезпечується податковим агентом (резидентом України, що виплачує дохід) за рахунок компаній Metinvest B.V. та Polyworld Limited під час виплати такого доходу за ставкою 15% або іншою ставкою, що визначена міжнародним договором.

Відповідно до п. 3,2 ст. 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим кодексом України, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування врегульований положеннями ст. 103 ПК України, які серед іншого визначають, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ціє статі).

Отже виходячи з наведеного застосування зменшеної ставки податку, передбаченої міжнародним договором, обумовлене наявністю у нерезидента статусу:

- бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу;

- резидента країни із якою Україною укладений міжнародний договір,

З метою запобігання зменшенню або розмиванню податкової бази, приховуванню (переміщенню) прибутку та виведення вільних грошових активів в офшорні зони, члени ОЕСР і G-20 розробили План протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS) та Програму розширеного співробітництва для встановлення уніфікованих правил, за якими країни мають формувати стратегії податкового планування.

План дій BEPS покликаний поглибити співпрацю країн у боротьбі зі схемами транскордонного податкового планування та розроблення рекомендацій для органів влади країн із їх подальшою імплементацією в національне законодавство.

Указом Президента України № 180/2016 від 28.04.2016р. «Про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон», метою протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон, посилення контролю за агресивним податковим плануванням вітчизняними компаніями, забезпечення прозорості ведення бізнесу в Україні, утворено робочу групу для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон, якій, з урахуванням міжнародних ініціатив, розроблених Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), доручено підготувати до 10.06.2016р. законопроекти щодо удосконалення процедур контролю за трансфертним ціноутворенням та виведенням доходів за кордон, запровадження правил стосовно контрольованих іноземних компаній, протидії агресивному податковому плануванню, а також з питань лібералізації валютного законодавства України, а Кабінету Міністрів України невідкладно організувати роботу стосовно долучення України до міжнародних ініціатив Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), зокрема щодо автоматичного обміну податковою інформацією..

За даними веб-сайту Міністерства фінансів України (https://mof.gov.ua/uk/news/-sichnia-ukraina-pryiednaietsia-do-planu--po-borotbi-z-unyknenniam-vid-opodatkuvannia ), 22.11.2016р. Міністр фінансів передав генеральному секретарю ОЕСР офіційного листа про приєднання України до Плану BEPS, та 01.01.2017р. Україна приєдналась до Плану BEPS.

23.07.2018р. Україна підписала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування, що є одним із заходів Плану дій BEPS, та 24.10.2018р. Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднили спільний законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (https://bank.gov.ua/ua/news/all/ministerstvo-finansiv-ta-natsionalniybank-oprilyudnyuyut-proekt-zakonu-iz-zaprovadjennya-planu-diy-eps-v-ukrayini ), який серед іншого, був спрямований на реалізацію дії 6 Плану дій BEPS, присвяченій запобіганню зловживанням у зв`язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування, та передбачав внесення змін до ст. 103 ПК України, якими запроваджувався наскрізний підхід при застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування: «Якщо нерезидент-безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу».

Законом України № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», наскрізний підхід оподаткування доходу був відтворений у новій редакції ст. 103 ПК України, яка набрала чинності 23.05.2020 року, а саме: абзац четвертий п. 103.2: «У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку…»; абзац п`ятий п. 103.3: «Якщо нерезидент-безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу».

Отже враховуючи, що під час розгляду цієї справи було встановлено, що сплачуваний позивачем дивідендний дохід через Кіпрські компанії, був наданий у розпорядження компаній Metinvest B.V. та Polyworld Limited, які є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) такого доходу, то саме нерезиденти - ОСОБА_1 та Polyworld Limited, є тими особами на користь яких, в розумінні пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, здійснюються виплати, в той час як Кіпрські компанії, в силу встановлених обставин, є уповноваженими особами таких нерезидентів, тому з урахуванням положень пп. 141.4.2 п.141.4 ст. 141 ПК України оподаткування доходу нерезидента допускається у відповідності до положень міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, навіть якщо виплата такого доходу здійснюється не безпосередньо нерезиденту-власнику доходу, а його уповноваженій особі, і саме тому оподаткування доходу, який отримано від позивача через Кіпрські компанії нерезидентами Metinvest B.V. та Polyworld Limited має здійснюватися на підставі міжнародних договорів з країнами резиденції компаній Metinvest B.V. та Polyworld Limited, а саме – Королівства Нідерланди та Республіки Кіпр (відповідно), оскільки підхід наскрізного оподаткування доходів нерезидента фактично передбачений пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України з огляду та те, що положення вищенаведених Конвенцій застосування їх положень для цілей оподаткування доходу на території України стосується саме особи-власника дивідендів і Конвенції не містять жодних застережень щодо застосування їх положень у разі якщо фактичний власник-дивідендів отримав їх за посередництва третіх осіб (агентів, посередників тощо)

При цьому необхідно враховувати, що важливим питанням щодо можливості застосування міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування є перевірка обставин та операцій щодо їх спрямованості на ухилення від сплати податків чи забезпечення більш сприятливого податкового режиму.

Між Україною і Королівством Нідерландів укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995р., дата ратифікації Україною 12.07.1996р., дата набрання чинності для України 02.11.1996р.

Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів від 08.11.2012р., яка ратифікована 04.07.2013р., дата набрання чинності для України 07.08.2013р.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 10 Конвенцій між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Конвенція з Республікою Кіпр) та між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція з Королівством Нідерландів) передбачені практично ідентичні правила оподаткування дивідендів.

Відповідно до Конвенції з Республікою Кіпр ( в редакцій чинній на період охоплений перевіркою - 2017-2019рр.), дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Однак такі дивіденди, відповідно до ст. 10 Конвенція з Республікою Кіпр, можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро;

b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Відповідно до Конвенції з Королівством Нідерландів ( в редакцій чинній на період охоплений перевіркою - 2017-2019рр.) дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі дивіденди, відповідно до ст. 10 Конвенція з Королівством Нідерландів, можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивідендів, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків валової суми дивідендів, якщо фактичним власником є компанія (інша ніж партнерство), що володіє щонайменше 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди;

b) 15 відсотків валової суми дивідендів у всіх інших випадках.

Отже положеннями пп. «а» ч. 2 ст. 10 обох Конвенцій передбачена можливість застосування ставки 5% для оподаткування дивідендного доходу, і обома Конвенціями у якості умови застосування такої ставки, серед іншого визначено умову - одержувач є фактичним власником дивідендів і володіє щонайменше 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідно до структури власності АТ «ПІВДГЗК» на момент виплати дивідендів у період охоплений перевіркою:

- компанія Metinvest B.V. прямо та опосередковано володіла часткою статутного капіталу АТ «ПІВДГЗК» у розмірі 34,0542930000% (пряма участь 0,7932580%; опосередковано - 33,26103400%);

- компанія Polyworld Limited опосередковано володіла часткою статутного капіталу АТ «ПІВДГЗК» у розмірі 33,26103%,

таким чином і компанія Metinvest B.V., і компанія Polyworld Limited володіли частками в статутному капіталі позивача у розмірі більше 20%, що є достатньою підставою для застосування ставки 5% для цілей оподаткування отриманих ними дивідендів, і саме така ставка податку у періоди охоплені перевіркою була фактично застосована АТ «ПІВДГЗК» для оподаткування дивідендного доходу.

При цьому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно відхилені доводи відповідача стосовно того, що умови міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно володіння часткою в статутному капіталі компанії, яка сплачує дивіденди, не охоплює випадки опосередкованого володіння, оскільки положення Конвенції з Республікою Кіпр та Конвенції з Королівством Нідерландів не містять будь-яких вимог щодо структури володіння капіталом компанії, що сплачує дивіденди, а лише встановлюють мінімальний розмір частки такого капіталу на рівні 20% відсотків, і вимоги щодо безпосереднього володіння 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди застосовуються:

- з 31.08.2021р. у зв`язку з набранням чинності Протоколом про внесення змін до Конвенції з Королівством Нідерландів від 12.03.2018р. яким, серед іншого, змінено підпункт «а» пункту 2 статті 10 вказаної Конвенції та викладено його у наступній редакції: «Однак дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (інша, ніж товариство), яка безпосередньо володіє щонайменше 20 відсотками капіталу компанії, яка виплачує дивіденди»;

- з 29.11.2019р. у зв`язку з набранням чинності Протоколом про внесення змін до Конвенції з Республікою Кіпр від 11.12.2015р., яким, серед іншого, змінено підпункт «а» пункту 2 статті 10 вказаної Конвенції та викладено його у наступній редакції: «Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати: a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро».

Отже, оцінюючі усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи, у їх сукупності, колегія суддів вважає, що позивач у справі під час виплати дивидендів на користь Компаній Республіки Кіпр – ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED, за період з 01.10.2017р. по 31.12.2019р. обґрунтовано під час оподаткування доходів цих нерезидентів із джерелом походження з України обґрунтовано застосовував ставку 5% для оподаткування дивідендного доходу, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення та зміни позивачу грошових зобов`язань не відповідають вимогам ПК України, і висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов`язань щодо утриманих податків з доходів нерезидентів ACRETREND HOLDINGS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, BALOUSCO LIMITED, FROULANDO LIMITED, DIPOUS LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, JETERE LIMITED, ELAGRUS LIMITED, ZANTEST LIMITED, KARONIUS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED із джерелом походження з України у загальному розмірі в сумі 2980084234грн. є безпідставним, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення №318/32-00-23-32/00191000 від 25.04.2023р., яке є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення в цій частині під час розгляду справи судом, та не надав належних та допустимих доказів правомірності такого рішення, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено у справі правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем позовних вимог, і у цьому рішенні суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду і деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи, тому колегія суддів вважає, що усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вони не спростовують вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 16.09.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись чст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2025р. у справі №160/11425/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено - 04.06.2026

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова