Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №211/13740/25 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 211/13740/25

пров. 2/393/220/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участі секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачка – ОСОБА_2 ,

представники учасників справи:

представник позивача — адвокат Симонова Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець, за участю відповідачки ОСОБА_2 , в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить суд стягнути з відповідачки аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісяця, на період навчання, починаючи з дня подачі позовної заяви та до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 років.Вказаний позов обґрунтовує тим, що він являється сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, відповідний актовий запис вчинено Тернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції №667 від 09.10.2006р. Відповідно до довідки Відокремленого структурного підрозділу «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного Університету» від 03.11.2025р. №451, він навчається у вказаному університеті та з 01.09.2022р. був зарахований на 1 курс денного відділення за спеціальністю гр. ОРС-22. На даний час він навчається на 4 курсі (наказ про зарахування №62 від 28.07.2022р.) Термін закінчення навчання 30.06.2026р. З серпня 2023р., тобто до досягнення ним повноліття і на теперішній час він постійно проживає зі своїм батьком ОСОБА_3 в Польщі, та перебуває повністю на його утриманні. Незважаючи на те, що він живе з батьком та перебуває на його утриманні, його матір, відповідачка по справі у серпні 2023р. подала повторно до виконавчої служби виконавчий лист щодо стягнення з його батька аліментів на його утримання, що призвело до арешту коштів і блокування усіх карток його батька ОСОБА_3 . Незважаючи на те, що він проживав постійно з батьком з серпня 2023р. та перебував повністю на його утриманні і до його повноліття і зараз, його батько не звертався до суду про скасування аліментів стягнутих відповідно до рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 15.06.2007р. відповідно не скасовував аліменти і не стягував аліменти з матері на його утримання, в добровільному порядку матір не надавала кошти на його утримання взагалі. У зв`язку з блокуванням карток його батька, розпоряджатись коштами він не має можливості і відповідно коштів на його утримання він також не має. Так як матір не утримувала його з серпня 2023 року в нього є припущення, що і в подальшому вона буде уникати надавати йому кошти, в зв`язку з чим він був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_2 10.03.2026 року подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила частково задовольнити позов, а саме стягнути з неї аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання в розмірі 1/30 частки усіх видів її доходу (заробітку). У відзиві зазначила, що позивач просить стягнути з неї занадто великий відсоток аліментів. Так, на її утриманні перебувають троє утриманців, її малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її повнолітній брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном якого являється вона відповідно до рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09.03.22р. (справа №211/2710/21) та її мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка страждає на важкі хронічні захворювання, що не враховано позивачем. Крім того, позивач перебуває в Польщі, де в м. Вроцлав працює на фабриці. Позивач отримує дохід у польських злотих. За його словами місячний дохід позивача складає 5 000 польських злотих, що дорівнює 50 000,00 грн. Позивач забезпечений і фактично не потребує допомоги з її боку. Також, на теперішній час позивач фактично не відвідує навчальний заклад, зимову сесію позивач не здав, у теперішній час вирішується питання про його відрахування із навчального закладу. А тому, не можна стягувати аліменти на навчання у тому розмірі, який поставить її в тяжке матеріальне становище, і які вона не зможе реально сплачувати (а.с. 25-26).

До відзиву відповідачкою додано: копію її паспортних даних, копію свідоцтва про народження її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копію Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, копію рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09.03.22р. (справа №211/2710/21) про те, що вона являється опікуном її повнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , копію паспортних даних ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ №586230, про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється інвалідом дитинства (друга група з 01.03.2021р.), копію паспортних даних її матері ОСОБА_6 , копію Виписки із медичної картки стаціонарного хворого кардіологічного відділення для хворих на інфаркт міокарда №24Ж0582/1221 ОСОБА_6 за період з 29.11.2024р. по 12.12.2024р., копію свого свідоцтва про народження, копію свідоцтва про укладення шлюбу, довідку про склад сім`ї, акт про місце її проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29-43).

В судовому засіданні 27.05.2026р. відповідачка підтримала подане нею клопотання про витребування доказів по справі, яке вона подала до суду 09.03.2026р., проте ухвалою суду 27.05.2026 року, яка не була оформлена окремим процесуальним документом, а була занесена до протоколу судового засідання, було відмовлено у задоволенні даного клопотання, у зв`язку з його необґрунтованістю та неналежним оформленням. Крім того, в даному судовому засіданні відповідачка просила суд не розглядати та залишити без розгляду її клопотання щодо передачі справи на розгляд до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, що ухвалою суду яка не була оформлена окремим процесуальним документом, а була занесена до протоколу судового засідання і було зроблено.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Симонова Я.М. у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. У письмовій заяві від 20.04.2026 року, яку надіслала на адресу суду представник позивача, остання просила розгляд справи проводити без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засідання вказала, що позов визнає частково, оскільки вона працює продавцем, має стабільний дохід, але ще має на утриманні інших осіб, що не було враховано позивачем при подачі позову, а тому має змогу сплачувати аліменти на користь позивача, на період його навчання лише в розмірі 16% від її доходу.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказах у відсутність сторони позивача.

Заслухавши відповідачку, дослідивши матеріали справи, письмові докази, розглянувши письмові заяви сторони позивача та відзив на позов відповідачки, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , батьками якого вказано: батько — ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 (а.с.8).

Згідно довідки виданої директором Відокремленого структурного підрозділу «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» 03.11.2025 року за № 451, ОСОБА_1 навчається з 01.09.2022р. на 1-му курсі денного відділення зі спеціальності гр. ОРС-22 Відокремленого структурного підрозділу «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» та на даний час навчається на 4-му курсі, наказ про зарахування №62д від 28.07.2022р. Термін закінчення навчання 30.06.2026р. Також на вищевказане позивач надав копію студентського квитка (а.с.10, 13).

На даний час позивач ОСОБА_1 фактично проживає в АДРЕСА_2 , що також не заперечується сторонами, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 в період з 01.10.2004р. по 27.11.2024р. (а.с. 9, 17).

Відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживання по АДРЕСА_4 , де також зареєстровані та проживають ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11-12, 18, 29-30, 40, 42-43).

Згідно копії про народження серії НОМЕР_1 виданого 04.05.2017р. відповідачка має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 31) та згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.1 ст. 135 СК України записаний зі слів матері (а.с. 32). Відповідно до копії рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09.03.22р. (справа №211/2710/21) відповідачка являється опікуном її повнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та згідно копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ №586230 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється інвалідом дитинства (друга група з 01.03.2021р.) (а.с. 34-36).

Згідно копії Виписки із медичної картки стаціонарного хворого кардіологічного відділення для хворих на інфаркт міокарда №24Ж0582/1221 мати відповідачки ОСОБА_6 в період з 29.11.2024р. по 12.12.2024р. проходила лікування та має важкі супутні захворювання (а.с. 37-40).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як на тому наголошено у постановах Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №337/642/22, від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 р. обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Право на утримання виникає за умови продовження навчання.

Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо).

Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.

Сімейним кодексом передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Однак відповідно до коментованої статті і вказаного роз`яснення Пленуму Верховного Суду України обов`язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання, тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В той же час, законом не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Таким чином, батьки мають обов`язок утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

У відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також відповідно до правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, суд вважає доведеними доводи позивача, що відповідачка є матір`ю позивача, який досяг повноліття. Останній навчається в навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги з боку матері, пов`язаної з навчальним процесом, а тому, з огляду на наведене, у позивача виникає право вимоги за виниклими правовідносинами до відповідачки.

Крім того позивач є повнолітнім, має повну цивільну дієздатність а отже може самостійно отримувати аліменти на своє утримання на період навчання та розпоряджатись ними.

Так, в розумінні положень вищенаведеної ст. 199 СК України, відповідачка має утримувати сина на період його навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23 років, за умови, що вона може надавати матеріальну допомогу.

Оцінюючи доводи сторін та досліджені докази у їх сукупності, суд встановив, що повнолітній син сторін проживає разом зі своїм батьком за кордоном, має можливість отримувати дохід, навчання здійснюється дистанційно, що свідчить про відсутність значних витрат, безпосередньо пов`язаних із навчальним процесом.

Разом з тим, сам по собі факт навчання об`єктивно обмежує можливості повнолітньої особи щодо повної фінансової самостійності, що зумовлює наявність певної потреби у матеріальній підтримці з боку батьків.

Водночас, суд зазначає, що така потреба у даному випадку не є доведеною у повному обсязі, заявленому позивачем, та має частковий характер, з огляду на можливість наявності у повнолітнього сина власних джерел доходу, а також відсутність доказів значних витрат на навчання.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд виходить із необхідності дотримання балансу між інтересами повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання, а також з урахуванням реальних майнових можливостей платника аліментів.

Як встановлено судом, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на його користь аліментів на утримання у зв`язку із навчанням в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно до закінчення навчання, а саме до 30.06.2026 року, оскільки відповідачка може надавати матеріальну допомогу.

Проте, належних та допустимих доказів того, що відповідачка може надавати матеріальну допомогу саме в такому розмірі, як просить позивач, останнім не надано.

В свою чергу відповідачкою позовні вимоги частково визнаються.

Крім того, відповідачкою надано до суду докази, що на її утриманні знаходиться малолітня донька ОСОБА_4 , батько якої згідно ч.1 ст. 135 СК України записаний зі слів матері, а також відповідачка відповідно до копії рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09.03.22р. являється опікуном її повнолітнього брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є інвалідом дитинства (друга група з 01.03.2021р.). Крім цього, на утриманні відповідачки знаходиться матір ОСОБА_6 , яка згідно копії Виписки із медичної картки стаціонарного хворого кардіологічного відділення для хворих на інфаркт міокарда №24Ж0582/1221 має тяжкі хвороби та потребує лікування.

Між тим, відповідачка бажає допомагати своєму повнолітньому синові та не заперечує щодо стягнення з неї аліментів на навчання сина, проте в тому розмірі в якому вона має змогу її надати, а тому позов визнає частково.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів у частці 1/4 доходу відповідачки є завищеним, не доведеним, та таким, що не повною мірою відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що він має бути необхідним і достатнім для забезпечення участі відповідачки в утриманні повнолітнього сина, але водночас не повинен створювати надмірного фінансового навантаження з урахуванням інших її обов`язків.

З огляду на викладене, розглядаючи справу у межах заявлених позовних вимог, а також враховуючи часткову фінансову самостійність позивача, та те, що ним суду не надано відомостей, щодо можливості надання відповідачкою допомоги на навчання в розмірі саме 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, а також з метою забезпечення справедливого балансу інтересів сторін, суд вважає розумним та справедливим стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на його утримання в розмірі 1/10 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, в період його навчання у навчальному закладі Відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» до його закінчення, але не довше ніж досягнення ним 23 річного віку, оскільки на думку суду, відповідачка визнала, що може надавати матеріальну допомогу проте в меншому розмірі, аніж в тому, який просить позивач, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Такий розмір аліментів є обґрунтованим, співмірним, розумним та достатнім у конкретних правовідносинах і узгоджується із засадами сімейного законодавства.

В решті частини позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

За таких обставин, з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 12, 13, 19, 76-82, 83, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 181-184, 199, 200 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_5 ), аліменти на його утримання в період навчання у навчальному закладі Відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету» в розмірі 1/10 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення навчального закладу, але не довше ніж досягнення ним 23-х річного віку, починаючи з 26.11.2025 року.

В решті частини позовних вимог – відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.06.2026р.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя Є.О. Подліпенець