Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №392/1709/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1709/25

Провадження № 1-кп/392/155/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

захисника-адвоката ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мала Виска кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121090000319 від 19.07.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Святогорівка Добропільського району Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, при наступних обставинах.

Згідно ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. ОСОБА_4 постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області №392/1853/23 від 24.11.2023 року, яка набрала законної сили 5 грудня 2023 року, визнаний винним у вчиненні 22.10.2023р., адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Копію постанови по справі було одержано особисто ОСОБА_4 24.11.2023 року. Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, достовірно знаючи про те, що в нього відсутнє водійське посвідчення, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.07.2025 року ОСОБА_4 будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2023 року по справі №392/1853/23, яка вступила в законну силу 05.12.2023 р., умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в не встановленому досудовим розслідуванням місці сів за кермо транспортного засобу марки " ВАЗ 2109 ", номерний знак " НОМЕР_1 ".

У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім, в результаті чого був зупинений працівниками патрульної поліції.

Так, о 05.07.2025 близько 23 год. 47 хв., рухаючись по вул. Велігіна в м. м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом " ВАЗ 2109 ", номерний знак " НОМЕР_1 " будучи позбавленим права керування транспортними засобами, відповідно до постанов Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 лисопада 2023 року по справі № 392/1853/23, яка вступила в законну силу 05.12.2023 р., в результаті чого був зупинений поліцейськими сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області за порушення комендантської години, правил дорожнього руху та відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 382592 за ч. 1 ст 130 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 382610 за ч. 5 ст 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом.

Своїми діями обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, яке кваліфіковано як умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.

22.08.2025 між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_6 було укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог статей 468, 469, 472 КПК України.

Згідно зі змісту даної угоди ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою вину у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, ОСОБА_4 та прокурор Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_6 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 382 КК України та визначили міру покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 статті 469 КПК України, передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, а також кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, який є кримінальним проступком, потерпілі відсутні.

При цьому, обвинувачений розуміє права передбачені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом, обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи інших будь-яких обставин, крім тих, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам КПК та КК України, тому, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 394, 475, 476 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 22.08.2025 по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121090000319 від 19.07.2025 про визнання винуватості укладену між прокурором Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 76 КК України, зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1