Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №386/923/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/923/26

Провадження № 1-кп/386/33/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026121230000079, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.05.2026 за обвинуваченням:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 , є внутрішньо переміщеною особою, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, не депутата, не військовозобов`язаного, не одруженого, дітей не маючого, інвалідності не маючого, важких хвороб не маючого, утриманців не маючого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за таких обставин.

15.05.2026 близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_2 перебував у гуртожитку, де проживають внутрішньо переміщені особи, що розташований по АДРЕСА_1 , де в одній із кімнаті під час розмови із ОСОБА_3 , між ними, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 , діючи умисно, цілеспрямовано, маючи на меті завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, умисно штовхнув останнього обома руками в груди, внаслідок чого ОСОБА_3 , не втримавши рівновагу, впав на підлогу на правий бік, а ОСОБА_2 в цей час, взявши до рук керамічну цеглу, наніс нею ОСОБА_3 один удар в тім`яну область голови, один удар в ліву частину обличчя, один удар в область лівого ока та один удар в область лівого плеча. Після чого ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, наніс ОСОБА_3 ще два удари кулаком в область грудної клітки.

В результаті вищевказаних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: розсіченої рани тім`яних ділянок, забитої рани лівої частини обличчя, гематоми лівої верхньої та нижньої повік, гематоми в середньої треті лівого плеча, які згідно висновку судово-медичного експерта №58 від 20.05.2026 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Такі дії ОСОБА_2 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Разом з обвинувальним актом прокурором надано письмову заяву ОСОБА_2 від 29 травня 2026 року, складену в присутності захисника ОСОБА_4 , в якій зазначив, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с. 93-94).

Крім того, до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 від 29 травня 2026 року, в якій останній зазначив, що згоден із встановленими під час дізнання обставинами і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с. 91-92).

Також до обвинувального акта надано розписки обвинуваченого та захисника від 29.05.2026 про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 95-96).

Згідно частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вищезазначені обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, який затверджено прокурором, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна письмова заява за участю захисника.

Також судом встановлено, що обвинувачений під час досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України допущено не було, право на захист ОСОБА_2 було роз`яснено та дотримано, сумнівів у добровільності подачі відповідної письмової заяви ОСОБА_2 у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, яке згідно ст. 12 цього Кодексу, є кримінальним проступком.

ОСОБА_2 28.05.2026 повідомлено про підозру у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а саме: у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (а.с. 59-61).

29.05.2026 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали до Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області письмові заяви про те, що вони не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта за їх відсутності, що відповідає вимогам ст.ст. 302, 381 КПК України та які направлені до суду разом з обвинувальним актом.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий цілком розуміють права та наслідки укладення відповідних заяв, передбачені ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 381 та ч. 2 ст. 382 КПК України, характер обвинувачення.

Суд переконався, що подання заяв обвинуваченим та потерпілим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, при цьому заяву обвинуваченим подано в присутності захисника.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Пом`якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого є щире каяття.

Обтяжуючими покарання обставинами відповідно до ст. 67 КК України для обвинуваченого судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого закінченого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків; особу винного ОСОБА_2 , його вік, який раніше не судимий, є пенсіонером, негативно характеризується за місцем проживання, проживає одиноко, є внутрішньо переміщеною особою, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра; наявність обставини, яка пом`якшує покарання, до якої відноситься щире каяття; відсутність обставини, яка обтяжує покарання; відсутність будь-яких претензій зі сторони потерпілого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи зазначене, дані про особу обвинуваченого, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, що служитиме засудженому попередженням і запобіганням вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі відповідно до обвинувального акту відсутні.

Підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого відсутні і такі заходи згідно реєстру матеріалів досудового розслідування не застосовувались.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 372-374, 376, 381-382 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Речові докази по справі:

- медичну картку на ім`я ОСОБА_3 , яка знаходиться на зберіганні в останнього - залишити йому як власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1