Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №352/1133/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №352/1133/26

Суддя: ГРИНЬКІВ Д. В.

Справа № 352/1133/26

Провадження № 3/352/310/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суд Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №806177 від 03.05.2026 року:

02.05.2026 року о 22 год 10 хв в смт. Лисець по вул. Радчанська, 10, керував мопедом марки Сузукі б/н, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, та допустив падіння із мопеда, в результаті чого отримав тілесні ушкодження, мопед та асфальтове покриття отримали механічне пошкодження із матеріальними збитками, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №806034 від 03.05.2026 року:

02.05.2026 року о 22 год 10 хв в смт. Лисець по вул. Радчанська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед марки Сузукі номерний знак б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився відповідно до встановленого порядку із використанням приладу газоаналізатора Алкофор 507, відповідно до тесту№000250 результат позитивний 1,67 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті суду, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Зважаючи на наведені повідомлення та сповіщення про розгляд адміністративного матеріалу, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.

Згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому рекомендовані повідомлення направлялись судом за адресою місця проживання вказаною ОСОБА_1 при складенні протоколу. Наведене викликає обґрунтовані сумніви в добросовісності поведінки особи, що притягується до адміністративної відповідальності та свідчить про бажання останнього уникнути відповідальності, передбаченої законом.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, які має знати кожний водій, що керує транспортним засобом.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, зокрема на Правила дорожнього руху. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.

Так, суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з`ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.

Отже, умовою для настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є наявність причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди. Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №806177 від 03.05.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 , не зазначено пунктів ПДР, які порушені останнім, за порушення яких передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Диспозиція сформульованої норми є бланкетною, а тому обставинами, що підлягають з`ясуванню, є те, в чому саме виразилося порушення особою правил дорожнього руху і, чи наявна вина особи у цьому порушенні.

При цьому, суд звертає увагу на те, що судовий розгляд щодо притягнення певної особи до адміністративної відповідальності проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд не має право вийти за межі обвинувачення та встановити обставини, які явно виходять за межі висунутого обвинувачення.

Відтак, суд, дослідивши докази по справі, зазначає, що в межах висунутого обвинувачення, зазначеного у протоколі, суд не може перевірити які саме правила дорожнього руху порушено ОСОБА_1 , що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності в межах ст. 124 КУпАП.

З огляду на зазначене провадження у справі за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Щодо адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУПАП дійсно встановлено відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Проте слід підкреслити, що відповідальність за вказаною нормою закону настає лише у випадку дотримання встановленого законом порядку проведення огляду.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

При цьому пунктами 9, 12 Порядку визначено, що проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов`язкове. У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 8 Інструкції №1452/735 у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі скоєння ДТП, коли є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння водіїв-учасників цієї пригоди є обов`язковим. І такий огляд проводиться виключно у закладі охорони здоров`я із дослідженням з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому згідно п.2 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Однак, у даній справі визначений вказаними нормами права порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння було порушено працівниками поліції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №806034 від 03.05.2026 року: 02.05.2026 року о 22 год 10 хв в смт. Лисець по вул. Радчанська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед марки Сузукі номерний знак б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із використанням приладу газоаналізатора Алкофор 507, відповідно до тесту№000250 результат позитивний 1,67 проміле, чим порушила вимоги п. 2.9а ПДР України.

З переглянутого відеозапису судом встановлено, що поліцейські прибули у медичний заклад, куди вже було доставлено ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок ДТП, скоєного останнім. Під час спілкування із ОСОБА_1 поліцейський запропонував йому пройти тест за допомогою газоаналізатора Алкофор 507, на що ОСОБА_1 згодом погодився, пройшов тест на визначення стану сп`яніння, який проведений поліцейським та погодився з результатом тесту.

Як вбачається з довідки КНП «Лисецька лікарня» від 02.05.2026 року, ОСОБА_1 , 1998 року народження дійсно перебуває на лікуванні у травматологічному відділі даної лікарні з 02.05.2026 року з 22 год 20 хв.

В той же час, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, складений саме за результатами пройденого ОСОБА_1 огляду в медичному закладі, що проведений працівниками поліції, а не лікарем, що підтверджується переглянутим відеозаписом.

Так, пунктом 13 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 встановлено, якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 14 Інструкції №1452/735).

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.(пункт 15 Інструкції №1452/735).

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (пункт 16 Інструкції №1452/735).

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». (пункт 17 Інструкції №1452/735).

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я (пункт 18 Інструкції №1452/735).

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я (пункт 19 Інструкції №1452/735).

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5) (пункт 20 Інструкції №1452/735).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (пункт 21 Інструкції №1452/735).

Відповідно до п. 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17 грудня 2008 р. № 1103, лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Однак, оскільки в порушення вимог чинного законодавства у даному пипадку огляд водія проведений в медичному закладі поліцейським, а не лікарем, то відповідно висновок в матеріалах справи відсутній.

З урахуванням наведеного, оскільки огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог чинного законодавства він вважається недійсним. А тому суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 є недоведеною поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.124, ч.1 ст.130, 266 КУпАП, ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua