Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №182/585/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/585/25

Провадження № 2/0182/1043/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рунчевої О.В.,

за участю секретаря Паламарчука П.Ю.,

розглянувши в м. Нікополі у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Меліховська Яна Олександрівна, до Першотравневської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2025 року представник позивача ОСОБА_2 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до Першотравневської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадковемайно.

З 2019 року ОСОБА_1 однією родиною з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір`ю цивільного чоловіка позивача, ОСОБА_4 . Родина проживала разом за адресою АДРЕСА_1 .. До 2019 року, ОСОБА_5 проживала зі своїм сином, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого остання переїхала жити до свого другого сина, ОСОБА_4 та його цивільної дружини, ОСОБА_1 .. З часом, ОСОБА_4 був вимушений виїхати на заробітки і залишив свою цивільну дружину доглядати за своєю матір`ю. Таким чином позивач проживала з ОСОБА_3 за однією адресою однією родиною, вели спільне господарство та бюджет, ставились завжди з повагою один до одного, допомагали друг другу. Позивачка з часом взяла на себе повний догляд за ОСОБА_3 , саме по день її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всі питання по похованню на себе взяла теж позивачка.

За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила. Після її смерті до складу спадщини входить: земельна ділянка площею 2.0000 га, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського виробництва, кадастровий номер 1222985200:01:004:0635, місце розташування Першотравневська сільська рада, Нікопольський р-н, Дніпропетровська область, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 24.12.2009 р. та квартира АДРЕСА_2 ( частина згідно свідоцтва про право власності від 29.06.1998 року та частина фактично прийнята спадщина після смерті сина, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

ОСОБА_1 своєчасно звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.01.2025 року у зв`язку з відсутністю документів підтверджуючих родинний зв`язок зі спадкодавцем. З огляду на зазначене позивач вимушена звернутись до суду.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1264 ЦК України передбачено у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року).

У пункті 21 вказаної Постанови роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_8 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2019 року до часу відкриття спадщини, підтверджується:

довідка про спільне проживання від 03.01.2025р.

довідка ОСББ «НІКА-163Б» за №№483, 484 від 26.11.2024 р.

довідки про поховання

Фотографії родини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення, регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам роз`яснено, що, відповідно до п.1 ч.1 ст.273 ЦПК України (п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України), суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 вважає себе законним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з якою вона прожила однією сім`єю з 2019 року і відповідно має право на визнання за нею право на спадщину за законом, як спадкоємиць четвертої черги.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, відповідачам роз`яснено їх право на підготовку відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.02.2025 року зобов`язано приватного нотаріуса Ковтюх А.В. надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_7 .

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2026 року закрито підготовче судове засідання в справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Меліховська Яна Олександрівна, до Першотравневської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно.Призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2026 року об 11.00 год., про дату та місце розгляду справи повідомити учасників судового процесу.

Сторони в судове засідання не з`явились.

29.05.2026 року представник позивача Меліховська Я.О. через канцелярію суду надала заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача, на заявлених позовних вимогах наполягала.

31.10.2025 року голова Першотравневської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області Тамара Литовченко направила на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

03.03.2025 року від ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи без участі представника Нікопольської міської ради, не заперечують проти задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала однією родиною з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір`ю цивільного чоловіка позивача, ОСОБА_4 . Родина проживала разом за адресою АДРЕСА_1 .. До 2019 року, ОСОБА_5 проживала зі своїм сином, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого остання переїхала жити до свого другого сина, ОСОБА_4 та його цивільної дружини, ОСОБА_1 .. З часом, ОСОБА_4 був вимушений виїхати на заробітки і залишив свою цивільну дружину доглядати за своєю матір`ю. Таким чином позивач проживала з ОСОБА_3 за однією адресою однією родиною, вели спільне господарство та бюджет, ставились завжди з повагою один до одного, допомагали друг другу. Позивачка з часом взяла на себе повний догляд за ОСОБА_3 , саме по день її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всі питання по похованню на себе взяла теж позивачка.

За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила. Після її смерті до складу спадщини входить: земельна ділянка площею 2.0000 га, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського виробництва, кадастровий номер 1222985200:01:004:0635, місце розташування Першотравневська сільська рада, Нікопольський р-н, Дніпропетровська область, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 24.12.2009 р. та квартира АДРЕСА_2 ( частина згідно свідоцтва про право власності від 29.06.1998 року та частина фактично прийнята спадщина після смерті сина, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

ОСОБА_1 своєчасно звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.01.2025 року у зв`язку з відсутністю документів підтверджуючих родинний зв`язок зі спадкодавцем. З огляду на зазначене позивач вимушена звернутись до суду.

Факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_8 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2019 року до часу відкриття спадщини, підтверджується:

довідка про спільне проживання від 03.01.2025р.

довідка ОСББ «НІКА-163Б» за №№483, 484 від 26.11.2024 р.

довідки про поховання

Фотографії родини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення, регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам роз`яснено, що, відповідно до п.1 ч.1 ст.273 ЦПК України (п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України), суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1264 ЦК України передбачено у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року).

У пункті 21 вказаної Постанови роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 є законним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з якою вона прожила однією сім`єю з 2019 року і відповідно має право на визнання за нею право на спадщину за законом, як спадкоємиць четвертої черги, відповідно суд приходить до висновку, щопозовнівимогипідлягаютьзадоволенню в повномуобсязі.

На підставі викладеного й у відповідності зі ст. 331, 1220, 1264, 1270, 1268 ЦК України, ст. ст. 4,5,12, п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України,175, 206, 223, 247, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Меліховська Яна Олександрівна, до Першотравневської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2019 року до часу відкриття спадщини, а саме до дня смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на земельну ділянку площею 2.0000 га, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського виробництва, кадастровий номер 1222985200:01:004:0635, місце розташування Першотравневська сільська рада, Нікопольський р-н, Дніпропетровська область, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на квартира АДРЕСА_2 (загальна площа – 47,6 кв.м., житлова площа – 25,1 кв.м.), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева