Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №205/6489/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/6489/26

Номер провадження3/205/1832/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року місто Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 03 травня 2026 року о 14 годині 00 хвилин гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме штовхав її та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла була бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю. Зазначені дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП. Причин неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються, зокрема, між особами, які спільно проживають або проживали однією сім`єю, внаслідок чого завдається або може бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю постраждалої особи.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 751777 від 03.05.2026 року, рапорт про реєстрацію повідомлення в ЄО № 12949 від 03.05.2026 року, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та копію термінового заборонного припису серії АА № 552638 від 03.05.2026 року.

Разом із тим зазначені документи самі по собі не містять достатніх відомостей для беззаперечного встановлення події та складу адміністративного правопорушення. До матеріалів справи не долучено заяву потерпілої особи про вчинення щодо неї домашнього насильства, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , або інші об`єктивні дані, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є лише процесуальним документом, яким фіксуються обставини, встановлені уповноваженою особою, однак сам по собі не може вважатися безумовним та достатнім доказом винуватості особи за відсутності інших належних і допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому відомостей.

Рапорт працівника поліції також не є самостійним доказом вини особи, оскільки відображає лише повідомлені поліцейському обставини та його службове сприйняття події. Форма оцінки ризиків домашнього насильства і терміновий заборонний припис спрямовані на оцінку можливих ризиків та забезпечення безпеки постраждалої особи, проте не підтверджують факту вчинення конкретного адміністративного правопорушення та не можуть підміняти собою належні докази вини особи.

Таким чином, надані суду матеріали не містять достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічний підхід випливає із практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої притягнення особи до відповідальності можливе лише за умови доведення її вини належними доказами.

За таких обставин суд доходить висновку, що у справі відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови

Суддя Максим ТАУС