Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №212/6660/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/6660/26

2-а/212/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши в порядку ч.4 ст.229 КАС України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2026 року адвокат Кирда В.В., що діє в інтересах позивача звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову № 515/26 тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 від 28 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування адміністративного позову вказано, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14 липня 2024 року позивач вчасно уточнив свої військово-облікові дані, а з 10 березня 2026 року він є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 28 квітня 2026 року № 515/26 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді накладення штрафу у сумі 17000 грн. у зв`язку з тим, що позивачу відповідно до п.34 Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” засобами поштового зв`язку “Укрпошта” рекомендованим поштовим відправленням 16 грудня 2025 року було належним чином направлено повістку № 5974922 на прибуття 12 січня 2026 року о 09:00 годині центру комплектування для уточнення даних. 12 січня 2026 року військовозобов`язаний не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. До ІНФОРМАЦІЯ_3 повернувся конверт поштового відправлення з відміткою датованою 26 грудня 2025 року з причиною повернення – адресат відсутній за вказаною адресою. Позивач до розгляду справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 28 квітня 2026 року подав письмові пояснення із викладенням правової позиції та відповідних доказів, однак такі пояснення фактично були проігноровані відповідачем та не отримали належної правової оцінки при винесенні оскаржуваної постанови. Крім того, позивач особисто був присутній під час розгляду справи та надавав усні пояснення, які також не були враховані. Позивач вважає, що постанова винесена без достовірних на те правових підстав, а тому є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню. Позивач не отримував повістку, на підставі якої відповідачем зроблено висновок про нібито вчинення адміністративного правопорушення та відповідно не був належним чином повідомлений про необхідність з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відсутність належного повідомлення особи про виклик виключає виникнення обов`язку з`явитися за таким викликом, а отже – виключає і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу було надано для ознайомлення та копіювання матеріали, на підставі яких складено протокол про адміністративне правопорушення № 515/26 від 22 квітня 2026 року зокрема: копію повістки, копію поштового відправлення та опис вкладення. Із зазначених документів вбачається, що повістка № 5974922 була сформована та підписана 16 грудня 2025 року, при цьому датою явки визначено 12 січня 2026 року о 09:00 годині. Відповідно до опису вкладення, вказана повістка була направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку через АТ “Укрпошта” рекомендованим поштовим відправленням з трек-номером R067059209288. З метою перевірки факту належного повідомлення про виклик до ТЦК та СП, позивачем було здійснено відстеження зазначеного поштового відправлення через офіційний сервіс АТ “Укрпошта” згідно якого станом на 30 грудня 2025 року рекомендоване поштове відправлення, яким нібито ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність явки до ТЦК та СП, вже було повернуто відправнику та фактично не було вручено. Таким чином, відповідач не лише не забезпечив належного повідомлення позивача, але й достовірно знав про факт невручення повістки ще до дати, визначеної для явки, що свідчать про відсутність належного повідомлення ОСОБА_1 про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і саме по собі виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. При цьому, позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо уточнення військово-облікових даних, своєчасно оновивши їх, у тому числі через електронний сервіс Резерв+, що свідчить про відсутність з його боку будь-якого умислу на порушення вимог законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та військового обліку. Сам по собі факт направлення повістки без її належного вручення не створює для особи юридичного обов`язку з`явитися до ТЦК та СП. Також,постанова № 515/26 від 28 квітня 2026 року підлягає скасуванню з підстав грубого порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 КУпАП. ІНФОРМАЦІЯ_3 був обізнаний про факт неявки позивача не пізніше 30 грудня 2025 року - дати повернення поштового відправлення з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”, а отже саме з цього моменту підлягає обчисленню строк притягнення до адміністративної відповідальності. Саме з 30 грудня 2025 року та/або 12 січня 2026 року має обчислюватися строк притягнення до адміністративної відповідальності, а не з 22 квітня 2026 року, як це безпідставно зазначено у протоколі, а потім і у оскаржуваній постанові, а тому строк притягнення до адміністративної відповідальності передбачений ч.9 ст.38 КУпАП сплив 13 квітня 2026 року, а закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, є безумовною підставою для закриття провадження, що виключає можливість подальшого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що позивач був ними належним чином оповіщений про необхідність явки, згідно вимог Порядку 560 Постанови КМУ, а саме військовозобов`язаному ОСОБА_1 16 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку “Укрпошта” рекомендованим поштовим відправленням було належним чином направлено повістку № 5974922 на прибуття 12 січня 2026 року о 09.00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних і 26 грудня 2025 року з поштового зв`язку “Укрпошта” надійшла довідка про причину повернення/досилання відправлення в якому зазначено причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». 12 січня 2026 року військовозобов`язаний не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, позивачем всупереч п.23 Порядку № 560 не було надано жодних поважним причин не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою. Крім того, відповідно до ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210-1, 210 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Відповідачем не було порушено строки, встановлені ст.38 КУпАП. Засобом поштового зв`язку “Укрпошта” рекомендованим поштовим відправленням було належним чином направлено позивачу повістку № 5974922 на прибуття на 12 січня 2026 року о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 і стягнення може бути накладено - не пізніше одного року з дня його вчинення, тобто до 12 січня 2027 року. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

За правилами частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, судом визнано за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 16 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку “Укрпошта” рекомендованим поштовим відправленням позивачу направлено повістку № 5974922 про необхідність прибуття 12 січня 2026 року о 09.00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних.

Згідно загальнодоступної інформації, що міститься на офіційному сайті “Укрпошта”, 26 грудня 2025 року відправлення не було вручено одержувачу та повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_4 з вказівкою на причину «адресат відсутній за вказаною адресою». Зазначене повернення отримане відповідачем 31 грудня 2025 року.

У вказаний у повістці день та час, тобто 12 січня 2026 року о 09.00 годині позивач ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних не прибув, причини своєї неявки не повідомив.

10 березня 2026 року позивачу ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 01 березня 2026 року безстроково.

17 квітня 2026 року позивач пройшов ВЛК, постановою якої визнаний непридатним до військової служби.

20 квітня 2026 року позивач оновив свої військово-облікові дані, отримавши відстрочку на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

22 квітня 2026 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 515/26, згідно якого встановлено факт порушення Закону України “Про оборону Україну” та абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Військовозобов`язаному ОСОБА_1 відповідно до п.34 постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” засобами поштового зв`язку “Укрпошта” рекомендованим поштовим відправленням 16 грудня 2025 року було належним чином направлено повістку № 5974922 на прибуття 12 січня 2026 року о 09.00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних. 12 січня 2026 року військовозобов`язаний не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних, без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. До ІНФОРМАЦІЯ_4 повернувся конверт поштового відправлення з відміткою датованою 26 грудня 2025 року з причиною повернення – адресат відсутній за вказаною адресою. Копія протоколу вручена позивачу, повідомлено про дату та час розгляду справи на 28 квітня 2026 року о 14.00 год.

23 квітня 2026 року позивачем направлено відповідачу письмові пояснення у справі про адміністративне правопорушення із запереченнями на протокол № 515/26 від 22 квітня 2026 року, які отримані представником відповідача, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 від 28 квітня 2026 року за № 515/26, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. (а.с.12).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 відповідно до п.34 Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” засобами поштового зв`язку “Укрпошта” рекомендованим поштовим відправленням 16 грудня 2025 року було належним чином направлено повістку № 5974922 на прибуття 12 січня 2026 року о 09.00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Відповідно до абз.2 пп.2 п.41 Постанови КМУ №560 - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого / зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. 12 січня 2026 року військовозобов`язаний не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. До ІНФОРМАЦІЯ_3 повернувся конверт поштового відправлення з відміткою датованою 26 грудня 2025 року з причиною повернення “адресат відсутній за вказаною адресою”.

Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У відповідності до положень ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; місце, день і час явки за викликом; підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).

Відповідно до п.27, 28 Порядку № 560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктом 41 Порядку № 560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно п.23-24 Порядку № 560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Як встановлено судом за результатами розгляду справи, позивачу на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 16 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку “Укрпошта” направлено повістку № 5974922 з вимогою про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 12 січня 2026 року о 09.00 годині для уточнення даних, проте поштове відправлення повернуто з відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою.

Згідно з п.81, 82 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку” рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками “Судова повістка”, “Повістка ТЦК”), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку.

Рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст.210-1 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.

Об`єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.

Суб`єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов`язаний або резервіст.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що позивач ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином викликаний та оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки повістка про його виклик була повернута відправнику із відміткою “адресат відсутній за зазначеною адресою”, що не суперечить вимогам Порядку № 560.

Судом також встановлено, що позивач у визначені в повістці дату та час за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився і про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив, у зв`язку з чим постановою № 515/26 від 28 квітня 2026 року його правомірно та з дотриманням вимог закону притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ч.9 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Абзацом 13 статті 1 Закону України “Про оборону України” визначено, що з моменту оголошення рішення про мобілізацію настає особливий період.

Як встановлено судом, позивач, під час дії воєнного стану, тобто особливого періоду, будучи належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , 12 січня 2026 року о 09.00 год. за викликом не з`явився, а отже граничний річний строк накладення адміністративного стягнення сплине лише 12 січня 2027 року.

Таким чином суд відхиляє доводи представника позивача про порушення відповідачем строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог ч.9 ст.38 КУпАП і на момент прийняття оскаржуваної постанови 28 квітня 2026 року граничний строк накладення адміністративного стягнення не сплинув, а тому підстави для закриття провадження у справі з цієї причини відсутні.

Відповідно п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП є законною, обґрунтованою та прийнятою у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому підстав для її скасування немає, у зв`язку з чим позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 5 статті 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, при зверненні до суду із вказаним позовом позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.

Враховуючи результат вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665, 60 грн. слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.9, 72, 76, 77, 139, 242-246 КАС України, ст.ст.210-1, 268, 280 КУпАП суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.

Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 квітня 2026 року № 515/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000 гривень – залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 04 червня 2026 року, відповідно до вимог ч.3 ст.243 КАС України.

Суддя: М.Д. Власенко