Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №201/5490/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

У К Р А Ї Н А

СОБОРНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, каб. 22, тел. 720-31-13

№ 201/5490/26

провадження 3/201/1231/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу адміністративної практики департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 365 від 20.02.2026 року актом фактичної перевірки ГО РЕСТОРАН САВОР від 20.03.2026 № 106/04/36/ж5/07/08РРО/256300795 встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

До протоколу уповноваженою особою долучено акт фактичної перевірки № 106/04/36/ж5/07/08РРО/ НОМЕР_1 від 20.03.2026, згідно якого під час перевірки встановлено порушення:

- п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);

- п. 2 р.ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13; Порушено пп. 226.6, пп. 226.9 ст. 226 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями),

Також до протоколу долучено копію паспорту ОСОБА_1 ; копію витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак до суду не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи за її відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки». Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначені в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, інформація щодо даної справи, у тому числі про дату, час і місце її розгляду, розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Дослідивши письмові матеріали справи, заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016.

Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції передбачено, що зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256КУпАП.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 365 від 20.03.2026 року, суд встановив, що у протоколі у відповідній графі часом вчинення адміністративного правопорушення зазначено березень 2026 року. Місцем вчинення правопорушення вказано Ресторан «САВОР» за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26Б.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Згідно пунктів 15, 16 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Так, до протоколу уповноваженою особою долучено Акт фактичної перевірки № 106/04/36/ж5/07/08РРО/256300795 від 20.03.2026 року, якою встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме в порушення п. 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 5 990,30 грн. В акті вказано про наявність додатків до нього:

1)Х-звіт;

2)опис готівки;

3)опис ТМЦ;

4)вимога перевіряючих;

5)додатки з баз ДПС України;

6)форма ведення обліку ТМЦ;

7)накладні;

8)трудові договора;

9)виписки банка;

Разом з тим, додатків до акту перевірки перелічених в ньому до матеріалів протоколу уповноваженою особою не долучено.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки - це документ, у якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).

Викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).

Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).

Таким чином, на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою суду не надано жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з`ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.

Суд також звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення, а саме того, що:

1)Ресторан «САВОР» у березні 2026 року здійснювало господарську діяльність за адресою: вул. Набережна Перемоги, буд. 26 Б у м. Дніпро;

2)у березні 2026 року за вказаною адресою проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів;

3) також не має доказів того, що ОСОБА_1 є працівником чи відповідальною особою даного Ресторану;

Інших доказів на підтвердження суб`єктивної та об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України, суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст. 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).

Так, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, матеріалами справи поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Пунктом 1 частини 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що суддя розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженими органами, а належні і достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, відсутні, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.7, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набрала законної сили:

Суддя: О.А. Антонюк