Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №211/4190/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4190/25

Провадження № 2-а/211/13/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лебеженка В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Строганової Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №123 від 07.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; провадження у справі закрити

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 07.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову №123 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що своєчасно не став на військовий облік військовозобов`язаних, згідно витягу з книги протоколів № 5 від 18.10.2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Копію постанови позивач отримав 09.04.2025 року. Ознайомившись із вказаною постановою, вважає її протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного. Вважає, що якщо на думку відповідача, він порушив законодавство, що регулює питання щодо призову військовозобов`язаного на військову службу під час загальної мобілізації, його відповідальність повинна наступити за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, вказує, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності закінчився, адже відповідачу стало відомо, що він не став на військовий облік, згідно з витягом книги протоколів засідань призовної комісії № 5 від 18.10.2024 року, тому його можливо було притягнути до відповідальності до 18.01.2025 року, а постанова про притягнення його до відповідальності винесена 07.04.2025 року, тобто поза межами строку притягнення до адміністративної відповідальності. На підставі вищевикладеного, просить постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, а провадження закрити.

На підставі вищевикладеного, просить постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, а провадження закрити.

Ухвалою суду від 09.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, в порядку ч. 4 ст. 47 КАС України, 19.06.2025 року через модуль підсистеми «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, врахувавши позицію сторін, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.04.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол №123 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та винесено постанову №123 від 07.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП, якою на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а саме: своєчасно не став на військовий облік військовозобов`язаних, згідно витягу з книги протоколів № 5 від 18.10.2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч.ч. 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як передбачено приписами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних підлягають, зокрема, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників. Ця норма чинна з 04 квітня 2024 року.

Відповідно до п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно частини 3 цієї статті - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Згідно п.3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Судом встановлено, що 07.04.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вірно установив, що громадянин ОСОБА_1 своєчасно не став на військовий облік, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена саме ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Згідно оскаржуваної постанови № 123 від 07.04.2025 року судом встановлено, що порушення ОСОБА_1 , як військовозобов`язаним правил військового обліку в особливий період вчинено у зв`язку із несвоєчасним постановленням на військовий облік. Згідно пояснень ОСОБА_1 , що викладені в протоколі № 123 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП від 01.04.2025 року, він своєчасно не став на облік , тому що був за межами міста.

Судом встановлено, що виявлення вказаного правопорушення відповідачем відбулось 01.04.2025 року, оскільки саме в цей день згідно оскаржуваної постанови до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся громадянин ОСОБА_1 , 24.05.1998 року.

Спірну постанову № 123 за справою про адміністративне правопорушення винесено 07.04.2025 року, тобто в межах 3-х місячного строку, встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, а також враховуючи встановлені під час розгляду справи зазначені вище обставини, суд прийшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП доведена, оскаржувана постанова серії № 123 від 07.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є законною, обґрунтованою та винесена по факту встановленого правопорушення, у зв`язку з чим позовні вимоги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – залишити без змін.

Згідно зі ст.246 ч.5 п.2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно з ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь відповідача, а тому підстави для компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору за рахунок відповідача відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.2-16, 19-20, 77, 121-126, 131, 159-167, 193, 227-228, 241, 244, 246, 250, 251, 255, 286, 292, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Постанову № 123 від 07.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп., винесену начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 – залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з моменту його підписання безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 286 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя В.О. Лебеженко