Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №171/1261/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа номер 171/1261/26

Номер провадження 3/171/1392/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.06.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, особу встановлено паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 28.07.2008, яка зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУПАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 959729 від 16.04.2026 року, 16.04.2026 р. о 10:20 гр. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання покладених на неї батьківських обов`язків відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в квартирі не прибрано, розкидані пляшки від алкоголю та остання перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння у присутності дитини не орієнтувалась де вона перебуває та де її дитина, чим порушила ч.2 ст.150 СК та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явилась, про час місце слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повістки, про причини неявки суду не повідомила.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що участь правопорушника у розгляді справи не є обов`язковою, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Вивчивши матеріали додані до протоколу, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Так вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується наявними у справі письмовими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №959729 від 16.04.2026 року;

- рапортом працівника поліції від 16.04.2026 року;

- актом обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- письмовими пояснення ОСОБА_1 ;

- фото таблицею до адміністративного протоколу, в якій міститься копія паспорта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка згідно бази ІПНП притягалась за ч.1 ст. 184 КУпАП, 23.10.2025 року винесено постанову про закриття провадження на підставі п.7 ст.247 КУпАП, ступінь її вини, а також з урахуванням інших обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за потрібне накласти на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративне стягнення відповідно в межах санкції за даною статтею у виді штрафу з урахуванням обставин справи.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення та дорівнює 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 27, ч. 1 ст. 184, ст. ст. 283, 284, ч.ч. 2,3 ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 03.06.2026