Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №280/10442/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10442/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 ( суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі №280/10442/25 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 за №6-p/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 за №8-р(II)/2023 в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати з 12.03.2025 по дату прийняття рішення судом, що складається з щомісячної надбавки за вислугу років; 2) зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати, з урахуванням кількості фактичних днів за фактом та виплатити ОСОБА_1 неотриману частину заробітної плати в період з 12.03.2025 по дату прийняття рішення судом, а саме: - у виді надбавки за вислугу років в розмірі 14400,00 грн. (48000,00 грн. *30%) щомісячно до раніше нарахованого та виплаченого посадового окладу, який складав 48000,00 грн. (25 п.м. *1600 грн. * коефіцієнт 1,2) за період з 12.03.2025 по 31.07.2025; - у виді надбавки за вислугу років в розмірі 18918,00 грн. (63060,00 грн. *30%) щомісячно до раніше нарахованого та виплаченого посадового окладу, який повинен складати 63060,00 грн. (25 п.м. *2102 грн. * коефіцієнт 1,2) за період з 01.08.2025 (з часу коли підвищено прожитковий мінімум з 1600,00 грн. до 2100,00 грн. для прокурорів) - у виді надбавки за вислугу років в розімірі 18918,00 грн. (63060,00 грн. *40%) щомісячно до раніше нарахованого та виплаченого посадового окладу, який повинен складати 63060,00 грн. (25 п.м. *2102,00 грн. * коефіцієнт 1,2) за період з вересня 2025 по дату винесення судового рішення з урахуванням збільшеного трудового стажу на “понад 25 років” та відповідно підвищеного відсотку до 40% за вислугу років; 3) зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру нараховувати та виплачувати своєчасно усі складові заробітної плату в повному обсязі, з урахуванням надбавки за вислугу років.

У позовній заяві зазначено наступне: “… Я, займаю посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, на зазначеній посаді перебуваю з 17.06.2013 року, в органах прокуратури Запорізької області з 01.06.2010. Наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 03.05.2023 року № 180к мене звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі № 280/3748/23 частково задоволено мій позов, визнано незаконним та скасовано зазначений наказ Запорізької обласної прокуратури про моє звільнення, мене поновлено в Запорізькій обласній прокуратурі па посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, з Запорізької обласної прокуратури на мою користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Згідно з наказом керівника Запорізької обласної прокуратури № 367к від 10.05.2024 наказ про моє звільнення скасований, мене поновлено на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області (копія надається). Відповідний запис зроблено у трудовій книжці (копія додається). Відповідно до наказу №368к від 10.05.2024 тимчасово визначено мені робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів при прозслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною Поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Запорізької обласної прокуратури, закріплені посадові обов`язки (копія надається). Відповідно до ч. 1 ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: за вислугу років. Разом з цим у порушення ч. 2 ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” Запорізька обласна прокуратура (далі - Відповідач) виплачує мені заробітну плату у розмірі посадового окладу прокурора обласної прокуратури без надбавки за вислугу років. Мною, з даного приводу подавалась позовна заява і Запорізьким окружним адміністративним судом від 11.03.2025 по справі 280/11977/24: 1.визнано протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8- р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру'1 без урахування (окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України "Про прокуратуру" за період з 10 травня 2024 року по 11 березня 2025 року. 2.Зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі заробітну плату розраховану відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України "Про прокуратуру" за період з 10 травня 2024 року по 11 березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум. 21.10.2025 Третім апеляційним адміністративним судом апеляційна скарга Запорізької обласної прокуратури на вищезазначене рішення суду залишена без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 залишено без змін. В рішенні суду по справі 280/11977/24 з чим погодився і апеляційний суд. судом зазначено що “суд не наділений повноваженнями приймати рішення виплачувати, тобто наперед, заробітну плату, не має повноважень розрахунку заробітної плати працівникам прокуратури, в тому числі визначати період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, який обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів, тому суд вважав цю вимогу позивача у справі 280/11977/24 щодо встановлення сум та виплати наперед заробітної плати такою, що не підлягає задоволенню. Однак, потрібно зазначити, що позивача обмежено своєчасно, нарівні з іншими працівниками прокуратури отримувати в повному обсязі усі складові заробітної плати, і позивачу неможливо це домогтися іншим шляхом ніж через суд (звернення до суду з позовом, часу очікування його розгляду в усіх інстанціях, набрання законної сили рішення суду), а відповідно з 12 березня 2025 по теперешній час (час, який не охоплювався позовними вимогами поки розглядалась апеляційним судом справа 280/11977/24) за який Запорізькою обласною прокуратурою не здійснюються виконання вимог положень статгі 81 Закону України "Про прокуратуру", не нараховується та не сплачується щомісячно надбавка за вислугу років, чим знову спонукає звертатися до суду за захистом порушених прав. … З урахуванням викладеного керуючись принципом законності (стаття 19 Конституції України), відповідно до ч. 2 ст. 81 Закону України “Про прокуратуру” Відповідач повинен виплачувати мені заробітну плату у розмірі посадового окладу прокурора обласної прокуратури з урахуванням надбавок за вислугу років. Згідно з ч.2.ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” із змінами від 20.08.2025 установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривень. Таким чином, з 12.03.2025 по 31.08.2025 посадовий оклад прокурора в Запорізькій обласній прокуратурі складав 48000 грн. (25 п.м.*1600 грн.коефіцієнт 1,2=48000 грн), з 01 серпня 2025 року посадовий оклад повинен складати 63060 грн.(25 п.м.*2102 грн.коефіцієнт 1,2=63060 грн.). Відповідно до частини сьомої статті 81 Закону України “Про прокуратуру” прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Як зазначено у листі Запорізької обласної прокуратури від 30.10.2025 року №07- 1086 вих.25 можливий розрахунок моєї заробітної плати за вислугу років у розмірі 30 % склав би: у березні (з 12.03.2025) - 9599,99 грн., у квітні - 13745,45 грн., травні - 13745,45 грн., червні - 12342,86 грн., липні - 13773,91 грн., серпні - 9909,43 грн., надбавка за вислугу років понад 25 років у розмірі 40 % за вересень 24077,46 грн., жовтень 19740,52 грн. Однак зазначена надбавка за вислугу років позивачу не нараховується та не сплачується (копія листа надається), про причини цієї не сплати до цього часу на лист від 10.11.2025 позивача так і не повідомлено (копія листа надається). Крім визначення порядку нарахування вислуги років прокурорам у Законі, ця вимога підтверджена також і п.З Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1090 від 09.12.2015 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 515 від 26.04.2024 (набрало чинності з 11.05.2024). У справі 280/11977/24, в якій розгяладався період невиплати позивачу частини заробітної плати у вигляді надбавки за вислугу років охоплено період з 10.05.2024 року по 11.03.2025 рік, в якій Запорізькою обласною прокуратурою надавалась відповідь від 18.11.2024 № 07-2595-20 щодо складової моєї заробітної плати і вже було встановлено, що Запорізькою обласною прокуратурою з 13.09.2023 (після рішення Конституційного суду України щодо неконституційності норми) оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішенням судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації, здійснюється на підставі статті 81 Закону України “Про прокуратуру” і розраховується на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років. Оклад складав 48000 грн (копія надається). Цей оклад був встановлений та діяв до року (до збільшення прожиткового мінімуму з 1600 грн. до 2102 грн). Тому ця інформація актуальна і наразі. Згідно з протоколом засідання комісії по встановленню трудового стажу, що дає право на одержання процентної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури Запорізької області від 10.05.2024, в якому підтверджено шляхом перевірки моєї трудової книжки (копія надається), послужного списку (копія надається) мій стаж роботи, у відповідності з яким вислуга років станом на 10.05.2024, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років становить 23 років 08 місяця 08 днів (копія протоколу надається), тобто вислуга років складає понад 20 років. З цього виходить, що надбавка за вислугу років повинна була нараховуватися та виплачуватися в розмірі 30 відсотків від посадового окладу. З 10.05.2024 року протокол засідання комісії по встановленню трудового стажу не змінювався, але був переданий у відділ бухгалтерського обліку та враховувався гіри наданні відповіді від 30.10.2025 Запорізькою обласною прокатурою, в якій за вересень та жовтень вже наявний трудовий стаж, який становить понад 25 років, оскільки пораховано надбавку у 40%, отже з цієї інформації слідує, що надбавка 40% в мене з вересня 2025 року (яку можна порахувати і самостійно до 23 років 08 місяців 08 днів (відповідно до протоколу засідання комісії станом на 10.05.2024 рік) додати 1 рік 4 місяці (з 10.05.2024 по 09.05.2025+ червень, липень, серпень, вересень місяці= 25 років, отже вислуга років рахується вже як понад 25 років). Але, відповідач знову допускає протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, яку слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятгі рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі Закону віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. За таких обставин наявні всі правові підстави стверджувати, що Запорізька обласна прокуратура допустила протиправну бездіяльність в частині не нарахування та не виплати Позивачу заробітної плати у виді надбавки за вислугу років. Таким чином, відповідач починаючи з 12.03.2025 по 31.07.2025 та з 01.08.2025 по теперешній час повинен був нараховувати та виплачувати позивачу: - заробітну плату у загальній сумі 62400,00 грн, яка складається з окладу у сумі 48000,00 грн. (25 п.м.*1600 грн.*коефіціснт 1,2) та у сумі 14400,00 грн.(оклад 48000,00 грн*30%) щомісячної надбавки за вислугу років за період з 12 березня по 31 липня 2025 року; - з 01.08.2025 (час коли підвищено прожитковий мінімум з 1600 грн. до 2100 грн для прокурорів відповідно до ч.2.с т.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” із змінами від 20.08.2025_заробітну плату у загальній сумі 81978,00 грн., яка складається: з окладу у сумі 63060,00 грн. (25 п.м.*2102 грн* коефіцієнт 1,2) та щомісячної надбавки за вислугу років у серпні на суму 18918,00 грн.(63060,00 грн.*30%); - з вересня по теперешній час заробітну плату у загальній сумі 88284,00 грн., яка складається: з окладу у сумі 63060,00 грн. та щомісячної надбавки за вислугу років у сумі 25224,00 грн (63060,00 грн.*40%), але безпідставно не зробив виплати надбавки за вислугу років, чим порушено мої конституційні засади щодо вільного володіння, розпорядження моєю власністю та знову втрутився у право мирно володіти цим майном. …”.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 за № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 за №8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру” без урахування (окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру” за період з 12.03.2025 по 03.02.2026.

Зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі заробітну плату розраховану відповідно до положень ст.81 Закону України “Про прокуратуру” з урахуванням окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру” за період з 12.03.2025 по 03.02.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовної заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що відсутні підставі для задоволення позову.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №280/3748/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора – визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 № 2 “Про неуспішне проходження прокурором атестації”; визнано протиправним та скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури від 03.05.2023 № 180к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області з 04 травня 2023 року; стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2023 року по дату винесення судового рішення, 27 жовтня 2023 року, у розмірі 44 069,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №280/11977/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025, задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – визнано протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 в частині не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру” без урахування (окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру” за період з 10 травня 2024 року по 11 березня 2025 року; зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі заробітну плату розраховану відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру” з урахуванням окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру” за період з 10 травня 2024 року по 11 березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

У Протоколі засідання комісії по встановленню трудового стажу, що дає право на одержання процентної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури Запорізької області від 10 травня 2024 року зазначено: “… У відповідності з цим трудовий стаж ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років на 10.05.2024р. становить 23 роки 08 місяців 08 днів. …”.

У листі Запорізької обласної прокуратури від 30.10.2025 за №07-1086вих-25 на адресу ОСОБА_1 зазначено: “… місяць … серпень … вислуга років (%) … 30 …; місяць … вересень … вислуга років (%) … 40 …”.

У листі Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 за №21-2139вих-503окв-23 на адресу керівників обласних прокуратур зазначено: “… З огляду на викладене з 13.09.2023 оплату праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі статті 81 Закону України “Про прокуратуру”, розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років. …”.

Надаючи правову оцінку спірним у цій справі правовідносинам, колегія судді виодить виходив зі змісту:

- рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, окремого положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону 1697-VП зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано такими, що не відповідають Конституції України (і неконституційними).

- другого речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” № 113-ІХ передбачалося, що “за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

- рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” від 19 вересня 201 9 року № 113-ІХ, в якому Конституційний Суд України відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади. При цьому, Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, а з огляду на ці міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-IX є таким, що суперечить статті 6 Конституції України в поєднанні з частиною другою статті 131-1 Конституції України.

Оскільки ч.2 ст.152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, суд першої інстанції правильно акцентував увагу на тому, що правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України, визначаються Законом України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Судом першої інстанції правильно наголошено, що згідно з ч.2 ст.81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. … 3. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. 4. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; … 7.

Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України. …”.

Разом з тим, у період з 12.03.2025 по 31.07.2025 посадовий оклад позивача складав 48000 грн. 00 коп., а з 01.08.2025 посадовий оклад позивача складає 63060 грн. 00 коп.

З матеріалів справи не вбачається виплати відповідачем позивачу щомісячної надбавки за вислугу років у період з 12.03.2025 по 03.02.2026.

При цьому, у період з 12.03.2025 по 31.08.2025 позивач мав стаж роботи понад 20 років, а з 01.09.2025 стаж роботи позивача становить понад 25 років.

З аналізу наведених вище норм законодавства та рішень Конституційного Суду України, суд констатує, що норми законодавства не містять обмежень щодо нарахування та виплати прокурорам, поновленим за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років, за виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру”, тобто правила нарахування та виплата заробітної плати працівникам прокуратури є загальними для всіх і будь-яких виключень чи обмежень щодо тих прокурорів, які є поновленими за рішеннями судів, не містять, а тому відповідно, суд першої інстанції правильно визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішень Конституційного Суду України яка виразилася у не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі ОСОБА_1 заробітної плати розрахованої відповідно до положень статті 81 Закону України “Про прокуратуру”, а саме без урахування (окладу на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області та щомісячної надбавки за вислугу років) та інших виплат передбачених Розділом IX Закону України “Про прокуратуру” за період з 12.03.2025 по 03.02.2026.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 в адміністративній справі №280/10442/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 травня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко