Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №340/745/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/745/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 ( суддя Кравчук О.В.) в адміністративній справі №340/745/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 041870-2410-1119 від 02.11.2023 в сумі 35113,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000099-2410-1119-UА35080010000032386 від 06.01.2025 в сумі 36193,40 гривень.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення №041870-2410-1119, яким визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік та податкове повідомлення - рішення № 0000099-2410-1119- UА35080010000032386 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік стосуються цільового призначення виробничого приміщення, яке є інкубатором, площею 540,2 кв.м., за адресою: с. Микільське, Олександрійський район, Кіровоградська область та яке належить ОСОБА_1 на праві власності, як "Будівлі промисловості та склади", що відноситься до групи 125 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та, відповідно, застосовано ставку податку у розмірі 1 % від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно. Проте, виробниче приміщення, яке є інкубатором, площею 540,2 кв.м., за адресою: с. Микільське, Олександрійський район, Кіровоградська область та яке належить ОСОБА_1 на праві власності ніколи не відносилось до промислових будівель (група 125 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000), а відноситься до групи об`єктів нерухомості 127 "Будівлі нежитлові інші", а тому податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинно було нараховуватись саме по групі об`єктів нерухомості 127 "Будівлі нежитлові інші", а не по групі об`єктів нерухомості 125 "Будівлі промислові та склади".

Кіровоградський окружний адміністративний суд в рішенні від 25.12.2025 року дійшов висновків щодо обґрунтованості вимог позивача.

Апеляційна скарга від відповідача обґрунтована тим, що правовою підставою для застосування до особи ставки податку є правовий статус будівлі, оскільки згідно наявної інформації в контролюючому органі у власності ОСОБА_1 перебуває об`єкт нерухомості «виробниче приміщення», загальною площею 540,2 кв.м, за адресою:

АДРЕСА_1 відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Колегією суддів з`ясовано, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником об`єкта нерухомості загальною площею 540,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Рішення Великоандрусівської сільської ради № 557 від 22.07.2021 року на 2022 – 2023 роки, ставка податку по групі 125 “Будівлі промислові та склади” за 1 кв.м. складає 1,0% розміру мінімальної заробітної плати. Ставка податку по групі 127 “Будівлі нежитлові інші” за 1 кв.м. складає 0,1% розміру мінімальної заробітної плати.

ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по групі 125 “Будівлі промислові та склади”:

- за 2022 рік згідно податкового повідомлення – рішення від 02.11.2023 року №0418700-2410-1119-UA35080010000032386 на суму 35113,00 грн.;

- за 2023 рік згідно податкового повідомлення – рішення від 06.01.2025 №0000099-2410-1119-UA35080010000032386 на суму 36 193,40 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у визначеному цією статтею порядку.

Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно підпункту 260.10.1 пункту 260.10 статті 260 ПКУ, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Тобто саме з моменту набуття права власності, у платника податків виникає обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для звільнення від цього податку (згідно з підпунктом «є» пп. 266.2.2 Податкового кодексу України) важливо враховувати кілька нюансів, оскільки просте невикористання приміщення не є автоматичною підставою для пільги.

Ключовими критеріями для отримання пільги є:

-класифікація будівлі: нерухомість має належати до класу «Будівлі промисловості» (код 125) відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000)

-статус власника: власником майна має бути безпосередньо промислове підприємство

-цільове призначення: будівля повинна використовуватися за призначенням у виробничій діяльності.

При цьому, сама по собі зупинка виробництва не позбавляє права на пільгу, якщо будівля залишається у складі виробничих фондів.

Якщо промислова будівля здається в оренду, пільга втрачається. Податок нараховується на загальних підставах.

Тож, необхідно мати чіткі докази належності до промисловості (статут, КВЕД, технічний паспорт, акти введення в експлуатацію).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 року було витребувано 14.04.2026 (ас104). Станом на день прийняття рішення витребуваних документів до суду не надано.

Згідно з чинною судовою практикою Верховного Суду та нормами пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ, обов`язок доведення права на пільгу покладається на платника податків.

Враховуючи не підтвердження статусу промислового підприємства, відсутність фінансової та статистичної звітності, що підтверджує фактичне ведення промислової діяльності та отримання доходу саме від цих видів КВЕД, не доведеність використання у власній господарській діяльності, відсутність технологічної документації (картки технологічних процесів), відсутність доказів на постачання промислових обсягів електроенергії, газу чи води та лічильники, закріплені за цією будівлею, тощо, колегія суддів, застосувавши принцип комплексного доведення, доходить висновку, що позивач, не використовує об`єкт нерухомого майна за функціональним призначенням у підприємницькій діяльності, тому не має право на податкову пільгу, встановлену підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, отже не звільняється від обов`язку щодо нарахування та сплати податку за правилами наведеної статті Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 в адміністративній справі №340/745/25 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 травня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко