Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №400/6037/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2026 року м. Дніпросправа № 400/6037/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 ( суддя Кисіль Р.В.) в адміністративній справі №400/6037/25 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОТОР УКРАЇНА" про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДПС у Миколаївській області направило до суду заяву з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОТОР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35889972) в рахунок погашення податкового боргу, на користь відповідного бюджету, згідно до бюджетної класифікації - 78 053,50 грн. з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг), з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "РОТОР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35889972).

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у відповідача наявний податкових борг, нарахований на підставі податкового повідомлення-рішення форми «В1» №164114290704 від 02.02.2024. Сма боргу по ТОВ «РОТОР УКРАЇНА», яка зазначена в ІКП виникла у зв`язку з узгодженням податкового повідомлення рішення за формою «В1» від 02.02.2024 № 164114290704 та податкового повідомлення рішення за формою «ПН» від 02.02.2024 № 164014290704. В податковому повідомленні рішенні від 02.02.2024 № 164114290704 на 2 арк. було зазначено: «визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 0 грн.», тобто основний платіж 0 грн. Однак, нижче було зазначено: «Зазначене податкове зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі сорок чотири тисячі сто шістдесят п`ять гривень 00 коп.», тобто у податковому повідомленні рішення було нараховано тільки штрафні санкції, а основного зобов`язання не визначено.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року відмовлено у задоволені вимог ГУ ДПС, оскільки відсутній факт виникнення у відповідача податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 176 660,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням позивача від 02.02.2024 №164114290704, а відтак про недоведеність позивачем факту наявності у відповідача податкового боргу в сумі 78 053,50 грн., а тому суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи дані облікової картки відповідача з урахуванням збільшення грошового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.02.2024 №164114290704 на 44 165,00 грн. та №164014290704 на 108 825,50 грн., сума переплати відповідача з податку на додану вартість станом на 31.03.2025 зменшилась на 152 990,50 грн. – до 98 606,50 грн. (251 597,00 грн. - 152 990,50 грн.).

Позивач звернувся з апеляційною скаргою, підставами якої продубльовано обставини викладені у позові.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ГУ ДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РОТОР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35889972) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.11.2023 вх. № 9312566506, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення ТОВ «РОТОР УКРАЇНА»:

1. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1, абз. в) п.200.4 ст.200

Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення за жовтень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 40 991 грн.

2. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному

відшкодуванню за жовтень 2023 року, на 176 660 грн.

3. п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН), загальним обсягом постачання 1 088 256 грн, крім того ПДВ на суму 217 651 грн, у т.ч. за звітними періодами: - вересень 2023 року на суму 1 088 256 грн, крім того ПДВ на суму 217 651 грн.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення- рішення:

- форма «В1» від 02.02.2024 №164114290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 176 660 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44 165 гривень;

- форма «В4» від 02.02.2024 №163814290704, яким завищено суму від`ємного значення за жовтень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 40 991 гривню;

- форми «ПН» від 02.02.2024 №164014290704, яким зобов`язано скласти та зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, загальним обсягом постачання 1 088 256 грн, крім того ПДВ на суму 217 651 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 108 825 грн 50 копійок.

ТОВ «РОТОР УКРАЇНА» вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувало в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 по справі №400/1459/24 задоволено позову ТОВ «РОТОР УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі №400/1459/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду – скасовано.

Таким чином, враховуючи норми статті 54 глави 4 розділу І Податкового кодексу України, за результатами узгоджених податкових повідомлень-рішень виник податковий борг.

Станом на 31.03.2025 було зменшено переплату в ІКП за рахунок відображення рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 по справі №400/1459/24, яким узгоджено ППР, а саме:

- ППР форми «В1» від 02.02.2024 № 164114290704 на суму ПДВ 176 660 грн та штрафні санкцій на суму 44 165 грн.

- ППР форми «ПН» від 02.02.2024 164114290704 на суму штрафних санкцій 108 825 грн. 50 копійок.

Враховуючи те, що за даними ІКП станом на 01.01.2025 року рахувалась переплата в розмірі 251 597 грн, з урахуванням узгоджених ППР з 31.03.2025 рахується податкових борг в розмірі 78 053 грн, 50 копійок.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено:

«Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування».

Отже, єдиним можливим наслідком зменшення суми бюджетного відшкодування є неотримання платником податку такого бюджетного відшкодування, а не виникнення у такого платника податкового зобов`язання зі сплати в державний бюджет суми завищеного бюджетного відшкодування (звісно, у випадку якщо контролюючим органом одночасно не прийняте податкове повідомлення-рішення про зменшення суми податкового кредиту відповідного податкового періоду та збільшення на таку суму податкового зобов`язання).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позиція податкової зводиться до обставин формування податкового боргу ТОВ «РОТОР УКРАЇНА» на підставі судових рішень.

Заявник зазначає, що після скасування апеляційним судом рішення першої інстанції, податкові повідомлення-рішення (ППР) від 02.02.2024 стали узгодженими, тому ПДВ та штраф (В1) складає 220 825 грн (176 660 + 44 165), штрафні санкції складають 108 825,50 грн., загальна сума зобов`язань складає 329 650,50 грн..

Враховуючи, що переплата на 01.01.2025 року складає 251 597 грн., отже різниця, тобто борг складає 78 053,50 грн. (329 650,50 - 251 597).

Оскільки судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення (стаття 325 КАСУ), податкова правомірно відобразила ці суми в інтегрованій картці платника як узгоджені.

Вподальшому, розглядаючи заяву ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу з ТОВ «РОТОР УКРАЇНА», суд першої інстанції застосував іншу логіку розрахунку, ніж податковий орган, що на думку колегії суддів є правомірним та обґрунтованим з огляду на наступне.

Суд першої інстанції виходив з того, що відсутній факт виникнення податкового зобов`язання за ППР форми «В1» на суму 176 660 грн. враховуючи специфіку форми «В1», оскільки вказана форма фіксує завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.

Тобто ці кошти не є «боргом», який треба сплатити «в плюс», вони лише скасовують право на отримання грошей з бюджету (або зменшують переплату).

Таким чином, суд першої інстанції визнав лише суми штрафів: 44 165,00 грн та 108 825,50 грн (разом 152 990,50 грн), віднявши суми штрафів, отримав результат, відповідно до якого замість боргу в ІКП має значитися позитивне сальдо (переплата) у розмірі 98 606,50 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки фактичного боргу (від`ємного значення) немає, правомірно відмовити податковій у задоволенні позову про стягнення 78 053,50 грн., оскільки ППР форми «В1» на 176 660 грн. лише зменшує суму відшкодування, а не створює обов`язок доплатити ці гроші в бюджет як борг (якщо вони не були реально отримані з бюджету раніше).

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 в адміністративній справі №400/6037/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 травня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко