Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №160/19294/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19294/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 р. (суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/19294/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову його на військову службу під час мобілізації; визнати протиправними та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов позивача на військову службу під час мобілізації.

??В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідач протиправно поновив його на військовий облік, оскільки він раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, і 15.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий облік та військову службу". Позивач зазначив, що чинним законодавством у сфері військового обліку не передбачено можливості повторного включення особи до військового обліку, якщо така особа була виключена з нього.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовної заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені доводи, які були викладені у позовній заяві, а також зазначено про те, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін як законне та обгрунтоване.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформації, яка міститься в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , позивач 23.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий облік та військову службу" (за скоєння тяжких злочинів). Водночас, у 2025 році позивача було мобілізовано ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що поновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних є правомірним. Оскільки на момент мобілізації позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 було правомірно видано наказ «Про призов військовозобов`язаних на військову службу» в частині призову позивача на військову службу, у зв`язку з мобілізацією.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Дніпропетровська область) № 557 від 27.06.2025 та відправлений до військової частини НОМЕР_2 .

Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість повторного взяття на військовий облік позивача як особи, яка раніше була засуджена за скоєння тяжкого злочину.

Пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, що діяла до 18 травня 2024 р. передбачав, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, що почала діяти з 18 травня 2024 р. передбачає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Крім того, 18 травня 2024 р. набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, пунктом 4 розділу «Загальні питання» якого передбачено, що на військову службу під час мобілізації на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

Отже, починаючи з 18 травня 2024 р. пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Принцип правової визначеності означає, що „обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки" (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Відповідно до Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Колегія суддів звертає увагу, що запроваджені законодавцем зміни спрямовані, перш - за все, на забезпечення обороноздатності держави, яка зазнала військової агресії. Перебування країни у воєнному стані потребує вжиття додаткових заходів, у тому числі, збільшення мобілізаційного ресурсу. Виключення засудженої особи з військового обліку у мирний час не звільняє її від виконання конституційного обов`язку по захисту Вітчизни у воєнний час.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 р. в адміністративній справі №160/19294/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш