Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №520/9132/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 р. Справа № 520/9132/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі №520/9132/26

за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ

до ОСОБА_1

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовної заяви та її обґрунтування.

Харківський національний університет внутрішніх справ (далі – позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 108 973 (сто вісім тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн 72 коп.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ, у зв`язку з чим такі підлягають стягненню в судовому порядку.

ІІ. Зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 повернуто позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми.

Постановлячи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували надання повноважень представнику щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. Кваліфікований електронний підпис ОСОБА_2 у наданій довіреності від 12.10.2022 не перевіряється, у зв`язку з чим наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача в суді. Крім того, представником позивача не надано документів, котрі би свідчили про те, що він є адвокатом або законним представником позивача.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 в адміністративній справі № 520/9132/26 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у ЗВО МВС України та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що категорія розглядуваної справи не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, а також судом першої інстанції не зазначено ознак, за якими ця справа не може бути віднесена до справ незначної складності через що, представником по ній має бути виключно адвокат. З посиланням на вимоги Положення про ЄСІТС скаржник вказує, що на підтвердження повноважень Лисяк Я.Е., до позовної заяви додано довіреність від 12.10.2022 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи висновки постанов Верховного Суду від 28 квітня 2020 року по справі № 200/14466/19-а, від 28 квітня 2020 року по справі № 640/22160/19, по справі від 28.04.2020 у справі № 640/22160/19, від 22.09.2020 у справі № 200/14511/19- а та від 18.02.2021 у справі №524/5890/19 представником по малозначним справам може бути не адвокат, а фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

15.05.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій він просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Вказує про порушень правил самопредставництва, посилаючись на відсутність в матеріалах справи документів, які б наділяли Лисяк Я.Е. правом підписувати позови в порядку самопредставництва. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що особа, яка підписала позов, є адвокатом та має відповідний ордер. Вимога суду надати докази повноважень підписанта не є «надмірним формалізмом», а є обов`язковою умовою перевірки процесуальної дієздатності особи, яка звертається до суду.

Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

До позовної заяви на підтвердження повноважень Лисяк Яни Едуардівни подавати та підписувати позовну заяву додано:

- довіреність у порядку передоручення від 12.10.2022, відповідно до якої Сокуренко Валерій Васильович (РНОКПП – НОМЕР_2 ), на підставі Витягу з ЄДР від 07.12.21 р., щодо ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ (ЄДРПОУ – 08571096), уповноважую, в порядку передоручення, ЛИСЯК ЯНА ЕДУАРДІВНА (РНОКПП – НОМЕР_3 ) представляти інтереси ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за змістом якого керівником Харківського національного університету внутрішніх справ є Сокуренко Валерій Васильович.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 повернуто позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 59 КАС України врегульовано питання документів, підтверджують повноваження представників.

Відповідно до частин першої-другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 30 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Згідно з пунктом 31 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення, надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення, довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронна довіреність видається лише за умови її підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі така електронна довіреність автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 розділу XI Положення про АСДС, зі змісту яких слідує, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

Аналогічні висновки щодо застосування частини сьомої статті 59 КАС України були викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №560/11791/21, від 28.04.2022 у справі №683/1199/21, від 04.08.2022 у справі №300/8766/21, від 30.03.2023 у справах №580/140/23 та 580/6367/22, від 03.08.2023 у справі №580/142/23, від 28.03.2025 по справі №160/12987/24, від 30.04.2025 у справі №280/8882/24, від 16.10.2025 у справі №600/1029/25-а, від 22.12.2025 у справі №200/30/24.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву підписано та подано особою, яка не підтвердила наявність відповідних повноважень, оскільки у наданій Лисяк Яною Едуардівною довіреності, сформованій в системі «Електронний суд» від 12.10.2022, не перевіряється кваліфікований електронний підпис Сокуренка Володимира Васильовича, керівника юридичної особи – Харківського національного університету внутрішніх справ. Суд дійшов висновку, що оскільки особою, яка підписала позовну заяву, не надано доказів, які б свідчили про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені позивача в розумінні статті 59 КАС України, позовну заяву необхідно повернути особі, яка її подала.

Враховуючи те, що формування матеріалів судової справи в суді першої інстанції було здійснено в електронній формі (з урахуванням підпункту 15.3 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, пункту 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814), суддя-доповідач у ході апеляційного розгляду витребував матеріали справи №520/9132/26 в електронному вигляді з використанням функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» - «Витребування справ з ЦБД» (центральної бази даних).

Як свідчать матеріали справи (в електронному вигляді), позовну заяву від імені Харківського національного університету внутрішніх справ підписано електронним цифровим підписом та подано до Харківського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» Лисяк Яною Едуардівною. На підтвердження своїх повноважень Лисяк Я.Е., як представник позивача, додала до позовної заяви, зокрема довіреність у порядку передоручення від 12.10.2022, складену від імені Сокуренка Валерія Васильовича, який на підставі витягу з ЄДР щодо Харківського національного університету внутрішніх справ уповноважує в порядку передоручення Лисяк Яну Едуардівну представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Додана до позовної заяви довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 59 КАС України.

Крім того, до матеріалів адміністративного позову було подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким Сокуренко Валерій Васильович є керівником Харківського національного університету внутрішніх справ.

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, наявні у справі матеріали повною мірою надавали суду першої інстанції можливість ідентифікувати особу, яка підписала довіреність та перевірити повноваження Лисяк Я.Е. на представництво інтересів Харківського національного університету внутрішніх справ.

З наведеного вище нормативного регулювання та особливостей функціонування підсистеми «Електронний суд» суд апеляційної інстанції висновує, що довіреність у порядку передоручення може бути сформована виключно шляхом її створення та підписання електронним підписом довірителя. Іншого способу формування електронної довіреності для надання представнику повноважень на вчинення процесуальних дій від імені довірителя алгоритмами підсистеми «Електронний суд» не передбачено.

Отже, факт наявності в матеріалах справи електронної довіреності (в порядку передоручення), сформованої засобами підсистеми «Електронний суд», презюмує його підписання саме довірителем (яким у даному випадку є Сокуренко Валерій Васильович) із використанням власного кваліфікованого електронного підпису, оскільки створення такого документа без вчинення зазначених дій є технічно неможливим.

Більш того, наявні матеріали справи не містять відомостей, яким чином суд першої інстанції перевірив та пересвідчився, що наявна в матеріалах справи довіреність не підписана кваліфікованим електронним підписом керівника Харківського національного університету внутрішніх справ – Сокуренка Валерія Васильовича, що зумовлює висновок про безпідставність та необґрунтованість таких тверджень.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час вирішення судом першої інстанції питання про повернення позовної заяви Харківського національного університету внутрішніх справ згідно з постановленою 20 квітня 2026 року ухвалою, суд, не перевіривши наявність кваліфікованого електронного підпису керівника юридичної особи – позивача на дорученні в підсистемі «Електронний суд», не мав правових підстав для повернення позовної заяви, як такої, що підписана особою, якою не надано доказів, які б свідчили про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені позивача в розумінні статті 59 КАС України.

Колегією суддів також враховується, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по с-праві «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція статті 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що частиною першою статті 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

З урахуванням наведеного, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для повернення позову передчасними.

За пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до передчасного висновку про повернення позовної заяви, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 по справі №520/9132/26 скасувати.

Справу №520/9132/26 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко