Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №440/3862/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 р. Справа № 440/3862/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, повний текст складено 06.04.26 по справі № 440/3862/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2

про скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Ошека С.А. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у якому просив :

визнати скасованим з моменту винесення 02.03.2026 наказ Начальника Полтавського об`єднаного міського територіального Сергія Карабліна (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 02.03.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період) за № 1130 в частині про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 позивача ОСОБА_1 , відповідно до поіменного списку № 1739/5/1929 від 02.03.2026 року: порядковий номер: 1, військове звання: солдат, рік народження: 1975; військово-облікова спеціальність та код згідно з обліком: НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що представником позивача фактично помилково було надано ордер на надання правової допомоги не у Полтавському окружному адміністративному суді, а іншому органі. Але це не означає, що представник не мав права підписувати позовну заяву і що не мав іншого ордера на надання правничої допомоги позивачу у Полтавському окружному адміністративному суді та або довіреності. Представник мав інший ордер на надання правничої допомоги позивачу у Полтавському окружному адміністративному суді. Його копію додає до апеляційної скарги. Вказує, що зазначена помилка стала тому, що через втому (зайнятість в інших справах, доглядом за мамою, інвалідність внаслідок війни 2 групи, підготовка 4 різних позовних заяв ОСОБА_1 , пізній час доби, та інше) представник суто механічно помилково завантажив не той ордер - не на надання правничої допомоги позивачу у Полтавському окружному адміністративному суді, а інший. І це до всіх 4 різних позовних заяв (у цій справі, а ще № 440/3866/26, № 440/3864/26, № 440/3861/26). Зазначає, що відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). У даному випадку, це або ордер, або довіреність. При постановленні оскаржуваної ухвали суд не врахував, що у повноваження адвоката можуть бути підтверджено не тільки ордером, а ще й довіреністю. Як суд має це з`ясовувати КАС України прямо не передбачено. Але, згідно з пунктом 3 частини першої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Просить суд апеляційний суд звернути увагу на те, що у оскаржуваній ухвалі судом не зазначено про встановлення ним того факту, що ОСОБА_3 не мав права підписувати зазначену позовну заяву. А також на те, що приписами зазначеної статті не передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо до позовної заяви не надано підтверджень повноважень представника. Відповідно до частини 6 статті 59 КАС України, оригінали документів, зазначених у цій статті (зокрема, ордери) копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. За таких обставин, суддя, встановивши, що до позовної заяви не було надано документів, що підтверджують повноваження представника на надання позивачу правничої допомоги в Полтавському окружному адміністративному суді, а наданий ордер не є таким, що підтверджує повноваження представника на надання позивачу правничої допомоги в Полтавському окружному адміністративному суді відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви мав з`ясувати, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). Але суд цього не зробив і передчасно зробив помилковий та безпідставний висновок про те, що позовну заяву необхідно повернути позивачу, проявивши надмірний формалізм і допустивши порушення норм матеріального права, яке призвело до постановлення незаконної оскаржуваної ухвали. Також зазначає, що якщо позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160 і 161 КАС України, то мала бути залишеною без руху. Тому просить про скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду на стадії прийняття позовної заяви і вирішення питання про відкриття провадження.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 1 статті 169 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що законодавець чітко вказав на обов`язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога». Однак, у наданому адвокатом Ошекою О.А. ордері у графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: « ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». За викладених обставин, наданий адвокатом Ошекою О.А. ордер не підтверджує повноваження адвоката діяти від імені позивача у цій справі в Полтавському окружному адміністративному суді. Наведене вище є підставою для висновку, що позовну заяву від імені позивача підписано та подано до Полтавського окружного адміністративного суду особою, повноваження якої на ведення справи у зазначеному суді від імені ОСОБА_1 не підтверджені у визначеному законом порядку. При цьому суд зауважив, що повернення позовної заяви судом з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, не є обмеженням доступу до суду, адже відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 57 КАС України).

Положеннями ч. 8 ст. 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 вказаного Закону).

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Відповідно до пункту 2 Положення ордер на надання правової допомоги (далі також - ордер) - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України № 5076-VI.

У пунктах 3-5 Положення в Україні вказана єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пункт 12 Положення визначає реквізити, які містить ордер, а саме:

- серію, порядковий номер ордера;

- прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

- посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

- назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

- прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

- ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

- адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

- обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

- дату видачі ордера;

- підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);

- підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»);

- підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;

- Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;

- реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «у судах» чи інші подібні конструкції.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18 зазначено, що : під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі; вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Аналогічна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 09.10.2020 у справі № 460/1726/19, від 22.04.2021 у справі № 280/2788/20, від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18, від 08.02.2023 у справі № 640/30856/21, від 17.08.2023 у справі № 600/4282/22-а та інших.

Частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України передбачено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частиною першою статті 18 КАС України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabi№et.court.gov.ua/logi№, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

При цьому, державне підприємство Центр судових сервісів в рамках меморандуму про взаємодію і співпрацю між Державною судовою адміністрацією України та Національною асоціацією адвокатів України реалізувало етап інтеграції системи «Електронний суд» з Єдиним реєстром адвокатів України. В «Електронному суді» тепер з`явилася можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, в яких вони представляють своїх клієнтів.

Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

За правилами підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Алгоритм створення електронного ордера закріплений у підпункті 11.5.2 пункту 11.5 Інструкції.

Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.

У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини сьомої статті 59 КАС України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При цьому, з огляду на положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 59 КАС України.

За встановлених обставин цієї справи, позовна заява від імені ОСОБА_1 подано через систему «Електронний суд» адвокатом Ошекою О.А. та підписана шляхом накладення власного електронно-цифрового підпису адвоката.

На підтвердження повноважень представником позивача до позовної заяви додано ордер на надання правової допомоги серії ВІ № 1378333 від 07.03.2026.

Вказаний ордер не сформований адвокатом в системі «Електронний суд», а завантажений як додаток до позовної заяви у вигляді файлу «pdf», назва файлу : order (52) ВІ 1378333 від 07.03.2026 ОСОБА_1 д 06.03.2026 ПОМТЦК ПОТЦК. pdf».

У наданому адвокатом Ошекою О.А. ордері у графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: « ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати вказаний ордер серії ВІ № 1378333 від 07.03.2026 належним доказом на підтвердження наявності в адвоката Ошеки О.А. повноважень діяти від імені позивача у цій справі в Полтавському окружному адміністративному суді.

При цьому, жодних інших передбачених частиною 4 статті 59 КАС України документів, які б могли підтвердити повноваження адвоката Ошеки О.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Полтавському окружному адміністративному суді, в тому числі підписувати і подавати позовну заяву від його імені, які були б додані до позову, матеріали не містять.

Отже, повноваження адвоката Ошеки О.А. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Полтавському окружному адміністративному суді не підтверджені належним чином.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок перевірки належності та відповідності документів перед їх поданням до суду покладається на представника, який здійснює відповідну процесуальну дію.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 подано та підписано особою, яка не наділена у визначеному законом порядку повноваженнями його підписувати.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення № 41 ордеру унеможливлює встановити волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Ошеку О.А. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, оскільки такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката.

Посилання скаржника на те, що зазначена помилка (долучення неналежного ордеру) сталася через втому (зайнятість в інших справах, доглядом за мамою, інвалідність внаслідок війни 2 групи, підготовка 4 різних позовних заяв ОСОБА_1 , пізній час доби, та інше), колегія суддів до уваги не приймає.

Наведені апелянтом обставини пояснюють причини допущеної помилки, але не є підставою для скасування ухвали про повернення позовної заяви, оскільки не спростовують факт надання до позовної заяви адвокатом Ошекою О.А. ордера, який не підтверджує повноваження адвоката діяти від імені позивача у цій справі в Полтавському окружному адміністративному суді.

Наданий до апеляційної скарги ордер серії ВІ № 1370202 на представництво інтересів ОСОБА_1 в Полтавському окружному адміністративному суді, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки на момент постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції оцінював виключно ті документи, які були фактично подані разом із позовною заявою.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що положення норм КАС України не передбачають повноважень суду для залишення позовної заяви без руху з наданням часу особі, яка звернулася до суду як представник для підтвердження її повноважень.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому колегія суддів зазначає, що повернення позовної заяви судом з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, не є обмеженням доступу до суду, адже відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 по справі № 440/3862/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий