Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №520/15390/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 р. Справа № 520/15390/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 18.09.25 у справі № 520/15390/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі також – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 29 травня 2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (зі змінами та доповненнями);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 29 травня 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (зі змінами та доповненнями).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року, з урахуванням ухвали суду від 16.10.2025 про виправлення описки, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 29 травня 2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (зі змінами та доповненнями).

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 29 травня 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (зі змінами та доповненнями).

Не погодившись частково із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що під час ухвалення рішення судом першої інстанції не повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не зазначено в резолютивній частині, за яку саме виплату суд зобов`язав ГУНП в Харківській області сплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків такої виплати, оскільки вказаний судом період, а саме період з 07 листопада 2015 року по 29 травня 2025 року, охоплює затримку виплат усіх вказаних грошових доходів (індексацію, компенсацію за невикористану відпустку, доплату за роботу в нічний час). Окрім того, судом першої інстанції невірно визначено період, за який ГУНП зобов`язано сплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини грошового забезпечення, оскільки відповідно до практики Верховного Суду право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення. Тому компенсація можлива лише за період з 25.12.2024 (дата набрання законної сили рішення суду в частині позовних вимог) по 29 травня 2025 року (дата нарахування та виплати коштів). При цьому, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку, доплати за службу в нічний час не передбачена, оскільки такі виплати мають разовий характер та не мають «систематичного» характеру. Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову повністю.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить змінити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 520/15390/25, виклавши його в наступній редакції:

«Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, а саме за період з 25.12.2024 по 29.05.2025, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв`язку з порушенням строків індексації грошового забезпечення, а саме за період з 25.12.2024 по 29.05.2025, відповідно до вимог Закону України від 19.10.2000 №2050 - ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 07 листопада 2015 року по 20 березня 2024 року проходив службу в Національній поліції України та відповідно до Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20 березня 2024 року № 126о/с «По особовому складу» звільнений згідно з п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, через хворобу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі № 520/14631/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 р. по 07 серпня 2023 р., додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016-2024 роки (115 днів), а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 р. по 07 серпня 2023 р., додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016-2024 роки (115 днів), а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.

29.05.2025 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 ОСОБА_1 нараховано та виплачено:

- грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у розмірі 3375,17 грн;

- грошове забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 року по 07 серпня 2023 року у розмірі 558,35 грн;

- компенсацію за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016-2024 роки (115 днів) у розмірі 119918,16 грн.

29.05.2025, з урахуванням утримання 5 % військового збору в сумі 6192,58 грн, було зараховано ОСОБА_1 на зарплатну карту АТ КБ «Приватбанк» 117659,10 грн.

З огляду на затримку виплати позивач через свого представника звернувся до відповідача з вимогою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат», проте відповідачем листом від 02 червня 2025 року за № 38170-2025 відмовлено у нарахуванні та виплаті такої компенсації.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку № 159, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, урахувавши наявність факту порушення відповідачем строків виплати позивачу сум грошового забезпечення, дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням таких строків.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики соціального захисту поліцейських та членів їх сімей визначені Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 за № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Статтями 59, 60 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питання проходження служби в поліції.

Статтею 62 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно - правових актів України, а також у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченого цим законом та іншими актами законодавства.

За приписами ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі також - Закон № 2050-ІІІ) та "Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за № 159 (далі також - Порядок № 159) .

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати").

Приписами статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати" обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (статті 6 Закону).

З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати” Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято Постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (надалі – Порядок № 159).

За приписами пункту 1 вказаного Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Положеннями пункту 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі № 6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що “компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення”.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом і у постанові від 23.02.2021 у справі № 803/1423/17.

У постановах від 10.04.2019 у справі № 686/13725/17, від 19.02.2020 у справі № 826/12938/16 Верховний Суд зазначив, що правове значення при виплаті компенсації має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як убачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі № 520/14631/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 р. по 07 серпня 2023 р., додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01 серпня 2020 року по 30 липня 2023 року, компенсації за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016-2024 роки (115 днів), а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.

29.05.2025 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 ОСОБА_1 нараховано та виплачено:

- грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у розмірі 3375,17 грн;

- грошове забезпечення у вигляді доплати за 102 години несення служби в нічний час за період з 27 березня 2021 року по 07 серпня 2023 року у розмірі 558,35 грн;

- компенсацію за невикористану частину щорічної додаткової відпустки, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) за 2016-2024 роки (115 днів) у розмірі 119918,16 грн.

Зважаючи на наявність факту виплати позивачу сум грошового забезпечення з порушенням строків, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та доплати за несення служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 29.05.2025.

Так, колегія суддів зазначає, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення строків її виплати позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу за несвоєчасну виплату частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для виплати компенсації за доплату за несення служби в нічний час, оскільки така виплата не є грошовим забезпеченням у розумінні Закону № 2050-ІІІ, а тому не підлягає компенсації, колегія суддів зауважує на таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пп. 3 п. 5 Постанови № 988 визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до ст. 94 Закону 580-VІІІ та Постанови № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 був затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Згідно з п. 11 Розділу II Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40 - годинному робочому тижні.

Таким чином, доплата за службу в нічний час є складовою грошового забезпечення поліцейських Національної поліції та входить до структури заробітної плати (додаткова заробітна плата згідно ст. 2 Закону України Про оплату праці).

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі № 520/14631/24 встановлено факт несення позивачем служби в нічний час.

З огляду на викладене доводи відповідача, що доплата за службу в нічний час не є грошовим забезпеченням (заробітною платою) у розумінні Закону № 2050-ІІІ, та не підлягає компенсації, є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення, колегія суддів зауважує на таке.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 14 травня 2020 року у справі № 816/379/16, від 30 вересня 2020 року у справі № 280/676/19, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20, від 05 липня 2022 року у справі № 420/7633/20, від 29 березня 2023 року у справі № 120/9475/21-а, від 12 вересня 2024 року у справах № 400/5837/23, № 240/18489/23, від 10 жовтня 2024 року у справі № 280/5397/19, від 18 грудня 2024 року у справі № 755/15005/23 та багатьох інших досліджував питання правової природи компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та умов її здійснення.

В указаних постановах Верховний Суд зазначав, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Тобто компенсація за порушення строків виплати доходу виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата, індексація тощо) особи (працівника) з вини відповідача (роботодавця) не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари і послуги.

Дія норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Виплата компенсації втрати частини доходів проводиться незалежно від порядку і підстав їх (доходів) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постановах від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі № 420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24 січня 2025 року у справі № 380/1607/24, зазначивши, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядком №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

У зазначеній справі Верховний Суд не погодився з позицією суду апеляційної інстанції, що відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 21 червня 2018 року й що саме з цієї дати останній має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати індексації, вказавши на те, що моментом неправомірної невиплати відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення, що встановлено судовими рішеннями у справі № 380/1815/22, є саме 01 січня 2016 року.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду, колегія суддів, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 07 листопада 2015 року, дійшла висновку, що невиплата індексації грошового забезпечення позивачу тривала з 07 листопада 2015, а не з 25.12.2024 (дата набрання законної сили рішення суду в частині позовних вимог).

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.09.2025 у справі № 420/16557/24.

Таким чином, зважаючи на наявність факту виплати позивачу сум грошового забезпечення з порушенням строків, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та доплати за несення служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 29.05.2025.

Разом з цим компенсація за невикористану частину щорічної додаткової відпустки не входить до складу грошового забезпечення та фактично носить одноразовий характер, яка виплачується лише за певних умов (в разі невикористання) та має компенсаційний характер, пов`язаний, як правило, зі звільненням працівника.

Отже, з огляду на те, що Закон України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” застосовується до грошових доходів громадян, які не мають разового характеру, а компенсація за невикористану відпустку є одноразовою виплатою, така не підлягає компенсації відповідно до вимог цього Закону.

Висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 219/228/16-ц.

Оскільки компенсація за невикористану відпустку не підлягає компенсації відповідно до вимог Закону № 2050-ІІІ, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів на суму невиплаченої додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст зазначених норм права дає підстави для висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Відповідач ще не нарахував та не виплатив позивачу додаткову доплату за службу в особливих умовах на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі № 520/14631/24, оскільки оскаржив його в цій частині в апеляційному порядку, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі № 674/22/17, від 24.07.2024 у справі № 520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19, від 14 травня 2025 року у справі № 160/672/24, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов`язана з виплатою основної суми доходу.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, наведеного не врахував.

Доводи апеляційної скарги приймаються у якості належних.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

З урахуванням приписів статті 139 КАС України розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 520/15390/25 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та доплати за несення служби в нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 29 травня 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та доплати за несення служби в нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 29 травня 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк