Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №520/183/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 р. Справа № 520/183/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 25.02.26 у справі № 520/183/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі також – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 19 грудня 2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 19 грудня 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (зі змінами та доповненнями).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року, з виходом за межі позовних вимог, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та компенсації невикористаної відпустки, нарахованих та виплачених на виконання судового рішення у справі № 520/14517/25.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення та компенсації невикористаної відпустки, нарахованих та виплачених на виконання судового рішення у справі № 520/14517/25, за період з 07.11.2015р. по 18.12.2025р.

Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації невикористаної відпустки, яка нарахована та виплачена на виконання судового рішення у справі № 520/14517/25, та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за несвоєчасну виплату компенсації невикористаної відпустки, яка нарахована та виплачена на виконання судового рішення у справі № 520/14517/25, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його в цій частині необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що право на компенсацію втрати доходу у зв`язку з несвоєчасною виплатою поширюється лише на регулярні (постійні) грошові виплати, зокрема, заробітну плату та інші постійні види грошового забезпечення, тоді як компенсація за невикористані дні відпустки носить одноразовий характер і не є постійним доходом, на який поширюється правове регулювання щодо компенсації втрати частини доходів. Отже, враховуючи викладене, відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки, а висновки суду з цього приводу є помилковими та такими, що не відповідають вимогам законодавства та судовій практиці.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення у вищезазначеній частині та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 520/183/26 – залишити без змін.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що позивач у період з 07.11.2015 по 14.09.2018 проходив публічну службу у лавах Національної поліції України.

Згідно з витягом із наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №34 о/с від 07.09.2018 позивача з 14.09.2018 звільнено зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII за власним бажанням.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 520/14517/25 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (03 дні) за 2015 рік, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (03 дні) за 2015 рік, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 520/14517/25 нараховано та 18-19 грудня 2025 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у сумі 3.375,17 грн, з яких після утримання 5% військового збору перераховано 3.206,41 грн, а також компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік у сумі 1.050,78 грн, з яких після утримання 5% військового збору виплачено 998,24 грн.

При цьому відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку № 159, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, урахувавши наявність факту порушення відповідачем строків виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення та компенсації невикористаної відпустки, дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням таких строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики соціального захисту поліцейських та членів їх сімей визначені Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 за № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Статтями 59, 60 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питання проходження служби в поліції.

Статтею 62 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно - правових актів України, а також у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченого цим законом та іншими актами законодавства.

За приписами ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі також - Закон № 2050-ІІІ) та "Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за № 159 (далі також - Порядок № 159) .

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати").

Приписами статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати" обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (статті 6 Закону).

З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати” Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято Постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (надалі – Порядок № 159).

За приписами пункту 1 вказаного Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Положеннями пункту 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі № 6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що “компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення”.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом і у постанові від 23.02.2021 у справі № 803/1423/17.

У постановах від 10.04.2019 у справі № 686/13725/17, від 19.02.2020 у справі № 826/12938/16 Верховний Суд зазначив, що правове значення при виплаті компенсації має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як убачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі № 520/14517/25 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (03 дні) за 2015 рік, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (03 дні) за 2015 рік, а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.

18-19 грудня 2025 року відповідачем на виконання судового рішення у справі № 520/14517/25 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у сумі 3.375,17 грн, з яких після утримання 5% військового збору перераховано 3.206,41 грн, а також компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік у сумі 1.050,78 грн, з яких після утримання 5% військового збору виплачено 998,24 грн.

Зважаючи на наявність факту виплати позивачу сум грошового забезпечення з порушенням строків, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач має право на компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 18.12.2025.

Так, колегія суддів зазначає, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення строків її виплати позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу за несвоєчасну виплату частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Разом з цим компенсація за невикористану частину щорічної відпустки не входить до складу грошового забезпечення та фактично носить одноразовий характер, яка виплачується лише за певних умов (в разі невикористання) та має компенсаційний характер, пов`язаний, як правило, зі звільненням працівника.

Отже, з огляду на те, що Закон України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” застосовується до грошових доходів громадян, які не мають разового характеру, а компенсація за невикористану відпустку є одноразовою виплатою, така не підлягає компенсації відповідно до вимог цього Закону.

Висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 219/228/16-ц.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, наведеного не врахував.

Доводи апеляційної скарги приймаються у якості належних.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині з прийняттям в цій частині постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням приписів статті 139 КАС України розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі № 520/183/26 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації невикористаної відпустки, нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення у справі № 520/14517/25, та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за несвоєчасну виплату компенсації невикористаної відпустки, нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення у справі № 520/14517/25, за період з 07.11.2015 по 18.12.2025.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі № 520/183/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова