Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №440/15422/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 р. Справа № 440/15422/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба) від 10.04.2026 по справі № 440/15422/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивачка, ОСОБА_1 ), звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач-2, ГУ ПФУ в Черкаській області), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 10.10.2025 № 163750032385;

зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради";

зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 12.05.2025 перерахунок пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 о 30.09.2025, зарахованого до стажу відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат;

зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 12.05.2025 виплату пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 о 30.09.2025, зарахованого до стажу відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області, ГУ ПФУ в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 10.10.2025 № 163750032385 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради" та провести з 01.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради", зарахованого до стажу відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подвійному розмірі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 у справі № 440/15422/25 протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. З 1 січня 2004 року після набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Підстави для перерахунку пенсії із врахуванням стажу роботи після 01.01.2004 в подвійному розмірі відсутні.

Позивачка та відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надали.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в апеляційній інстанції, що позивачці з 10.02.2025 призначена пенсія за віком умовах за списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 25/.

30.09.2025 позивачка звернулась до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про зарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради" до стажу роботи для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 9/.

Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 10.10.2025 № 163750032385 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки з 01.01.2004 згідно статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку, внаслідок чого підстави для застосування норм статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутні /а.с. 8/.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2025, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 10.10.2025 № 163750032385 про відмову у перерахунку пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ в Черкаській зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради" та провести з 01.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради", зарахованого до стажу відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подвійному розмірі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До набрання чинності Законом № 1058 умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначав Закон № 1788.

Статтею 60 Закону № 1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Прикінцевими положеннями Закону № 1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відтак, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.10.1987, з 27.07.1988 позивачка ОСОБА_1 працює в Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради" (а.с. 10 зворотній бік).

Також, як вбачається із довідки від 28.10.2025 № 335, виданої КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської області", ОСОБА_1 з 27.07.21988 9наказ № 83 від 26.07.19880 по теперішній час (по день видачі довідки) працює в КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської області", на підтвердження права на подвоєння стажу згідно зі статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 11).

Крім того, колегія суддів зазначає, що зі змісту рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 10.10.2025 № 163750032385 (а.с. 29 зворотній бік) встановлено, що період роботи позивачки в Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради" з 27.07.1988 по 31.12.2003 зарахований до стажу в подвійному розмірі /а.с. 29-зі звороту/.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.

Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Комунальне підприємство "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради", є лікарняним закладом, призначеним для надання психіатричної допомоги в розумінні статті 60 Закону України № 1788.

Колегія суддів зазначає, що робота позивачки у психіатричному закладі у спірний період відповідачами не спростовується.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909), до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час, зокрема, на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

У примітці 2 Переліку № 909 зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно з Переліком закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.10.2002 № 385, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180, до закладів охорони здоров`я відносяться: лікувально-профілактичні заклади (лікарняні заклади, багатопрофільні, однопрофільні, спеціалізовані, особливого типу, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, санаторно-курортні заклади); санітарно-профілактичні заклади; фармацевтичні (аптечні) заклади; інші заклади; заклади медико-соціального захисту; установи/заклади системи соціального захисту населення.

Частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" установлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, окрім випадків, передбачених цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності з 01.01.2004.

Водночас пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені ст. 60 Закону № 1788-XII, згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, закладах (відділеннях) з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Тобто враховуючи найскладніші умови трудової діяльності, що провокують професійне "вигорання" в наведених вище закладах охорони здоров`я, законодавцем було передбачено спеціальну преференцію - подвійне зарахування стажу для призначення пенсії під час перебування на посадах медичного працівника в таких закладах.

Стаття 24 Закону України № 1058-IV не скасовує ст. 60 Закону України № 1788-XII та не зупиняє її дію.

Таким чином, порівняльний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що Закон України № 1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону України № 1788-XII при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 Закону № 1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів дійшла висновку, що передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною судом касаційної інстанції у постановах від 11.12.2018 у справі № 310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі № 485/103/17, від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

За цим, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем-1 протиправно не зараховано в подвійному розмірі стаж позивачки у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради", як працівнику закладу охорони здоров`я відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2004 по 30.09.2025.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини, що мають значення для справи з урахуванням встановлених та доведених фактів із наведенням належних висновків та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі № 440/15422/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко