Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №580/3167/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року справа № 580/3167/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Янківської В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

30 березня 2026 року ОСОБА_1 подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду за дитиною з інвалідністю (2 роки 6 місяців) та незастосування належних коефіцієнтів індексації;

2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови виключення з Реєстру застрахованих осіб та інших відомчих баз недостовірну інформацію про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з 2014 року з комунальним закладом Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 2 роки 6 місяців страхового стажу за період догляду за дитиною з інвалідністю та провести перерахунок пенсії з дати звернення з 30.06.2011 без застосування постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виключити з Реєстру застрахованих осіб та інших відомчих баз недостовірну інформацію про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з 2014 року з комунальним закладом Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67, встановивши статус “непрацюючий пенсіонер”;

5) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної за Законом № 1058-IV, шляхом застосування кумулятивних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення її пенсії (10 846,37 грн), а саме: із застосуванням коефіцієнта 1,14 - з 01 березня 2022 року (Постанова КМУ № 118); із застосуванням коефіцієнта 1,197 (застосованого до збільшеного показника) - з 01 березня 2023 року (Постанова КМУ № 168); із застосуванням коефіцієнта 1,0796 (застосованого до збільшеного показника) - з 01 березня 2024 року (Постанова КМУ № 185); із застосуванням коефіцієнта 1,115 (застосованого до збільшеного показника) - з 01 березня 2025 року (Постанова КМУ № 209) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року здійснюючи подальшу виплату пенсії, виходячи з коректно індексованого показника середньої заробітної плати без застосування постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що до призначення пенсії вона здійснювала догляд за своєю дитиною з інвалідністю протягом 2 років 6 місяців. У листі від 26.03.2026 № 6422-5095/К-02/8-2300/26 відповідач відмовив їй у зарахуванні цього періоду до страхового стажу, посилаючись на відсутність відомостей у Реєстрі застрахованих осіб (РЗО). Крім того зазначила, що перебування у трудових відносинах з установою на окупованій території м. Луганська після її виїзду звідти є технічною помилкою, у трудовій книжці міститься запис про звільнення – 10.10.2014 року (№18 на 20 сторінці) з Луганської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 67. Також зазначила, відповідачем не здійснено індексацію та перерахунок її призначеної за Законом № 1058-IV, шляхом застосування кумулятивних коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення її пенсії (10846,37 грн)

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр застрахованих осіб) відсутня інформація щодо ОСОБА_1 , як особи, яка здійснювала догляд за дитиною з інвалідністю. Щодо інформації про трудові відносини інформуємо. Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб позивач в 2014 році перебувала в трудових відносинах зі страхувальником комунальний заклад Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомлено листом від 16.03.2026 № 2300-0705-9/20487 про необхідність проведення роботи із вказаним страхувальником щодо подання звітних відомостей про звільнення позивача, як застрахованої особи. Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах зі страхувальником Черкаська приватна загальноосвітня школа І III ступенів «Софія» з вересня 2015 року по травень 2016 року на умовах договору цивільно-правового характеру.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , отримує пенсію за віком з 30.06.2011.

25.02.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила:

1. Зарахувати до пенсійного стажу 2 роки 6 місяців страхового стажу за догляд дитини (за спецзаконом (виховання дитини з інвалідністю) та здійснити перерахунок пенсії;

2. Виключити з електронних баз Пенсійного фонду України помилково зазначену інформацію про те, що я перебуваю у трудових відносинах з 2014 року;

3. Здійснити індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2025 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14 - з 01.03.2022, 1,197 - з 01.03.2023, 1,0796 - з 01.03.2024 та на коефіцієнт 1,115 - з 01.03.2025, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року; 01 березня 2024 року та 01 березня 2025 року.

Відповідач листом від 26.03.2026 №6422-5095/К-02/8-2300/26 відмовив позивачу в задоволенні її заяви зазначивши, що загальний розмір пенсії після перерахунку із 01.03.2019 становив 1980,70 грн, із 01.05.2020– 2180,86 грн, із 01.03.2021– 2403,03 грн, із 01.03.2022 2716,90 грн, із 01.03.2023– 3220,39 грн, із 01.03.2024– 3463,92 грн, із 01.03.2025 3843,74 грн, із 01.03.2026– 4289,33 грн. Розмір Вашої пенсії обчислено згідно із законодавством та документами електронної пенсійної справи.

Крім того відповідач зазначив, що згідно з даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі– Реєстр застрахованих осіб) відсутня інформація щодо позивача, як особи, яка здійснювала догляд за дитиною з інвалідністю. Щодо інформації про трудові відносини повідомлено, що згідно з даними Реєстру застрахованих осіб позивач в 2014 році перебувала в трудових відносинах зі страхувальником комунальний заклад Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомлено листом від 16.03.2026 № 2300-0705-9/20487 про необхідність проведення роботи із вказаним страхувальником щодо подання звітних відомостей про звільнення, як застрахованої особи. Додатково повідомлено, що згідно з даними Реєстру застрахованих осіб позивач перебувала в трудових відносинах зі страхувальником Черкаська приватна загальноосвітня школа І-III ступенів «Софія» з вересня 2015 року по травень 2016 року на умовах договору цивільно-правового характеру.

Позивач вважаючи, що протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нездійснення перерахунку пенсії із врахуванням спірного стажу, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

За змістом ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Частиною 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. «є» ч. 3 вказаної статті).

Тобто, за змістом ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховуються періоди догляду не за будь-яким пенсіонером, а лише за тим, який потребує такого догляду. При цьому, потреба у такому догляді має бути підтверджена відповідним висновком медичного закладу. Таким чином, саме стан здоров`я є тим критерієм, за яким відповідних осіб віднесено до категорії осіб, час догляду за якими зараховується до стажу роботи.

Відсутність підтвердження статусу особи з інвалідністю І групи, статусу дитини-інваліда чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.

Відповідно до п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, встановлюється на підставі:

інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують встановлення інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи.

Документами, що підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження, паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази що підтверджують період догляду за дитиною з інвалідністю, що є обов`язковою умовою зарахування до страхового стажу.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для зарахування до страхового стажу позивача період догляду за дитиною з інвалідністю.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виключити з Реєстру застрахованих осіб та інших відомчих баз недостовірну інформацію про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з 2014 року з комунальним закладом Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67, встановивши статус “непрацюючий пенсіонер”, суд зазначає таке.

Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб позивач в 2014 році перебувала в трудових відносинах зі страхувальником комунальний заклад Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомлено листом від 16.03.2026 № 2300-0705-9/20487 про необхідність проведення роботи із вказаним страхувальником щодо подання звітних відомостей про звільнення позивача, як застрахованої особи.

Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах зі страхувальником Черкаська приватна загальноосвітня школа І III ступенів «Софія» з вересня 2015 року по травень 2016 року на умовах договору цивільно-правового характеру.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення № 10-1).

Це Положення відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (пункт 1 розділу Положення № 10-1).

З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(пункт 1 розділу IV Положення № 10-1).

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства; відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства; відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім`ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей; періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків; інформація щодо виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат; інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України); інформація про фізичних осіб, які сплачують/за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи. (пункт 2 розділу IV Положення№ 10-1).

В силу пункту 4 розділу IV Положення № 10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.

У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

У відповідності до пункту 5 розділу IV Положення № 10-1 у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

Згідно пункту 9 розділуПоложення № 10-1, наказ керівника територіального органу Пенсійного фонду України про внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб має визначати: підставу його прийняття; відомості, які підлягають зміні/уточненню; дії, які мають бути вчинені (внесення відомостей, їх заміна/уточнення); особу, уповноважену на внесення таких змін.

Дата та час внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб фіксуються автоматично і відповідають даті та часу збереження цих змін.

Отже, законодавством визначено алгоритм дій органу Пенсійного фонду у випадку, крім іншого, виявлення недостовірних відомостей про застрахованих осіб в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що зареєстрована як внутрішньо переміщена особа з 2014 року. Останнім місцем роботи у м. Черкаси був договір цивільно-правового характеру у 2016 році. У трудовій книжці міститься запис про звільнення позивач 10.10.2014 року з Луганської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 67.

Пунктом 2 частини першої статті 14-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Як вже зазначалося судом, внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення/перерахунку та здійснення пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призводить до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виключити з Реєстру застрахованих осіб інформацію про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з 2014 року з комунальним закладом Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67, встановивши статус «непрацюючий пенсіонер».

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії суд зазначає таке.

З 01.01.2004 вступив у дію Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким було врегульовано питання індексації пенсій у зв`язку із зростанням індексу споживчих цін та рівня розміру середніх заробітних плат.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.

З 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким було виключено частину першу статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка передбачала індексацію.

Також внесені зміни до абзацу першого частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та викладеного його у наступній редакції. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №795 Деякі питання реалізації частини другої ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", було внесено зміни.

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. А згідно з пунктом 5 Порядку перерахунок пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який відповідно до законодавства врахований для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення.

Положення зазначеного Порядку повністю узгоджувалися зі змістом частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої індексується не сама пенсійна виплата, тобто та сума коштів, яку щомісячно отримує пенсіонер на свою банківську картку, а відбувається підвищення одного з показників, який використовується для обчислення розміру пенсії. Це показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також цією постановою скасований Порядок перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 795.

Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, не передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.

Натомість, відповідно до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Питання щорічної індексації пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 15.04.2025 у справі №200/5836/24 зазначила, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

За висновком Верховного Суду положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, за висновком Верховного Суду, з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв`язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 20.02.2025 у справі №460/2711/24, від 30.04.2025 у справі №440/9779/24, від 13.05.2025 у справі №560/8245/24, від 29.05.2025 у справі №400/3325/24, від 15.07.2025 у справі №260/3981/24, від 28.07.2025 у справі №420/18490/24 та багатьох інших.

Суд зазначає, що з метою забезпечення у 2022-2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168, у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185, у 2025 році - 1,115 згідно з постановою №209.

Як встановлено судом, позивачу пенсія за віком призначена з 30.06.2011, отже вона була обчислена з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача.

Індексація пенсії позивача у 2022-2025 роках проводилась відповідно до постанов № 118, 168, 185, 209, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що визначений станом на 01.10.2017 (середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн), з послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.

Застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, який в даному випадку є за 2008-2010 роки, призведе до зменшення суми індексації пенсії позивача порівняно з показником що визначений станом на 01.10.2017 (середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн).

На переконання суду, відповідачем правомірно було застосовано показник, що визначений станом на 01.10.2017 (середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн), який було послідовно збільшено шляхом застосування коефіцієнтів збільшення: 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.

Отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови виключення з Реєстру застрахованих осіб інформацію про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з 2014 року з комунальним закладом Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виключити з Реєстру застрахованих осіб інформацію про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з 2014 року з комунальним закладом Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 67, встановивши статус “непрацюючий пенсіонер”.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 1064 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 96 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА