Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №520/7684/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 червня 2026 р. справа № 520/7684/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54008, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 204250009960 від 07.01.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) здійснити призначення та виплату з 27.01.2026р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до його страхового стажу період роботи в ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» з 14.03.1988р. по 31.07.1991р. та період роботи з 25.01.1992по 03.05.2000 в колгоспі «Маяк» , згодом Колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся через сервісний центр до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 01.01.2026 про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення № 204250009960 від 07.01.2026 про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог зазначивши, що до страхового стажу позивача, згідно наданих документів до заяви про призначення пенсії за віком від 01.01.2026, не зараховано періоди: навчання з 01.09.1981 по 20.07.1984, згідно із дипломом НОМЕР_2 від 22.07.1984, оскільки наявне виправлення по батькові здійснене не належним чином, а саме, відсутній запис про документ, його номер та дату видачі, на підставі якого внесено зміни; роботи з 14.03.1988 по 31.07.1991, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 від 12.12.1986, оскільки запис про звільнення не засвідчено підписом відповідальної особи. Питання зарахування періоду роботи протягом березня 1988 року - липня 1991 року, згідно із архівною довідкою про заробітну плату від 19.02.2025 № 13-31/30, може бути розглянуто після отримання результатів перевірки обґрунтованості та достовірності поданих відомостей, та у разі звернення особи з відповідною заявою. Крім того, в вищезазначеній довідці зазначено скорочено по батькові особи російською мовою « ОСОБА_2 »; роботи з 25.01.1992 по 03.05.2000 в колгоспі «Маяк», згодом КСП «Маяк», згідно із трудовою книжкою НОМЕР_4 від 05.02.1992, оскільки в записах щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) відсутні номери документів, на підставі яких внесено записи за кожен рік. Вищезазначений період роботи зараховано з дати створення КСП «Маяк», а саме з 20.10.1993 по 03.05.2000. Не враховано дані архівної довідки щодо відпрацьованих вихододнів від 27.01.2025 № 01- 19/49, оскільки зазначено скорочено по батькові особи російською мовою за 1992 рік « ОСОБА_2 » (так в документах), за 1993 рік «Китнюх АЛександр ВЛадим» (так в документах). За наданими до заяви від 01.01.2026 про призначення пенсії документами встановлено, що страховий стаж Позивача становить 30 років 02 місяці 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій він підтримав правову позицію, викладену в позові, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 01.01.2026 року про призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду Українив Миколаївській області № 204250009960 від 07.01.2026 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний страховий стаж.

У рішенні зазначено, що до страхового стажу позивача, згідно наданих документів до заяви про призначення пенсії за віком від 01.01.2026, не зараховано періоди: навчання з 01.09.1981 по 20.07.1984, згідно із дипломом НОМЕР_2 від 22.07.1984, оскільки наявне виправлення по батькові здійснене не належним чином, а саме, відсутній запис про документ, його номер та дату видачі, на підставі якого внесено зміни; роботи з 14.03.1988 по 31.07.1991, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 від 12.12.1986, оскільки запис про звільнення не засвідчено підписом відповідальної особи. Питання зарахування періоду роботи протягом березня 1988 року - липня 1991 року, згідно із архівною довідкою про заробітну плату від 19.02.2025 № 13-31/30, може бути розглянуто після отримання результатів перевірки обґрунтованості та достовірності поданих відомостей, та у разі звернення особи з відповідною заявою. Крім того, в вищезазначеній довідці зазначено скорочено по батькові особи російською мовою « ОСОБА_2 »; роботи з 25.01.1992 по 03.05.2000 в колгоспі «Маяк», згодом КСП «Маяк», згідно із трудовою книжкою НОМЕР_4 від 05.02.1992, оскільки в записах щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) відсутні номери документів, на підставі яких внесено записи за кожен рік. Вищезазначений період роботи зараховано з дати створення КСП «Маяк», а саме з 20.10.1993 по 03.05.2000. Не враховано дані архівної довідки щодо відпрацьованих вихододнів від 27.01.2025 № 01- 19/49, оскільки зазначено скорочено по батькові особи російською мовою за 1992 рік « ОСОБА_2 » (так в документах), за 1993 рік «Китнюх АЛександр ВЛадим» (так в документах).

За наданими до заяви від 01.01.2026 про призначення пенсії документами встановлено, що страховий стаж Позивача становить 30 років 02 місяці 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон 1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Законом №1058-IV діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Відповідно до ч.3 Постанови №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відомості якої підлягають врахуванню при визначенні стажу роботи особи.

У ході судового розгляду судом встановлено, що трудова книжка НОМЕР_3 заповнена 12.12.1986 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з професією тракториста-машиніста.

Запис № 5 від 14.03.1988 у трудовій книжці свідчить про прийняття позивача на роботу до ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» на посаду слюсаря рухомого складу 2-го розряду тепловозоскладального цеху, на підставі наказу № 129/к від 10.03.1988.

Запис № 6 містить відомості про переведення позивача на посаду слюсаря-монтажника ковальського цеху з 16.11.1988.

Запис № 7 від 31.07.1991 містить відомості про звільнення позивача за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП УРСР, згідно з наказом № 432/к від 01.08.1991. У трудовій книжці наявні печатка Ізюмського тепловозоремонтного заводу та штамп начальника відділу кадрів А.М. Ткаченко, однак відсутній підпис зазначеної посадової особи.

Суд зазначає, що вказана обставина не є провиною працівника та не може бути підставою для незарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу, який додатково підтверджується архівною довідкою.

Архівною довідкою № 13-31/30 від 19.02.2025 архівного відділу виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області підтверджено, що у відомостях нарахування заробітної плати Відкритого акціонерного товариства «Ізюмський тепловозоремонтний завод» містяться дані щодо працівника ОСОБА_1 , 1966 року народження, який працював у тепловозному цеху (табельний номер 655), а також у ковальському цеху (табельний номер 2986). У період з березня 1988 року по липень 1991 року (включно) йому нараховувалася заробітна плата, що підтверджується відповідними помісячними відомостями.

Зазначена архівна довідка підтверджує записи трудової книжки щодо періоду роботи позивача, нарахування заробітної плати та наявності відповідного трудового стажу.

Трудова книжка колгоспника НОМЕР_5 заповнена 05.02.1992 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з професією тракториста-машиніста, підтверджує його роботу в колгоспі «Маяк», згодом КСП «Маяк», у період з 25.01.1992 по 03.05.2000. Записи свідчать про прийняття позивача до членів колгоспу з 25.01.1992 та його виключення (звільнення) 03.05.2000 у зв`язку з реформуванням КСП «Маяк».

Відповідно до історичної довідки № 01-33/288 від 28.12.2024 архівного відділу Куп`янської районної державної адміністрації, колгосп «Маяк» з 15.12.1992 був реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк», а 03.05.2000 КСП «Маяк» було ліквідовано.

Згідно з архівною довідкою КП «Трудовий архів» Петропавлівської сільської ради № 01-19/49 від 27.01.2025, за кожен рік з 1992 по 2000 рік підтверджено кількість відпрацьованих людино-днів ОСОБА_1 відповідно до документів архівного фонду колгоспу «Маяк» та КСП «Маяк».

Судом також встановлено, що у книгах обліку розрахунків з оплати праці містяться записи російською мовою зі скороченням прізвища та імені позивача, а саме: « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 ». З огляду на це відповідач не врахував зазначені відомості архівної довідки.

Суд зазначає, що на час ведення відповідної документації облік здійснювався російською мовою, а використані скорочення не залежать від волевиявлення чи дій працівника та не можуть впливати на ідентифікацію особи за умови наявності інших ідентифікаційних ознак, які дають можливість встановити належність записів саме позивачу.

У вказаній архівній довідці також зазначено, що до архівного фонду колгоспу «Маяк» та КСП «Маяк» книги протоколів загальних зборів колгоспників та книги наказів директора з особового складу за 1992– 2000 роки на зберігання не надходили. Крім того, відомості про встановлений мінімум вихододнів за цей період також відсутні.

Відповідач не врахував період роботи позивача з 25.01.1992 по 03.05.2000 з мотивів відсутності у записах відомостей щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількості відпрацьованих вихододнів), а також відсутності номерів документів, на підставі яких внесено відповідні записи за кожен рік.

Суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки інші архівні довідки КП «Петропавлівської сільської ради «Трудовий архів» № 01-19/50 та № 01-19/51 від 27.01.2025 підтверджують факт нарахування позивачу заробітної плати та його трудову діяльність у спірний період. При цьому неможливість подання окремих документів обумовлена їх відсутністю в архівних фондах, що не залежить від позивача.

Разом з тим, пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на підставі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості про нарахування заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори та угоди з відмітками про їх виконання, а також інші документи, що містять відомості про періоди роботи.

Зміст зазначених правових норм свідчить, що належним чином оформлені записи в трудовій книжці є підставою для зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу особи при призначенні пенсії. У разі відсутності таких записів або наявності в них неточностей, неповноти чи помилок трудовий стаж може бути підтверджений на підставі інших належних і допустимих доказів, зокрема уточнюючих довідок підприємств, установ та організацій.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (далі – Інструкція №58), визначає трудову книжку як основний документ про трудову діяльність працівника (п. 1.1).

Відповідно до пунктів 2.2– 2.4 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться відомості про працівника (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження), відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні вноситися у точній відповідності до формулювання чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю і пункт закону, на підставі наказу (розпорядження) роботодавця.

Відповідно до вимог Інструкції №58 записи виконуються акуратно, арабськими цифрами, ручкою з чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору та засвідчуються у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №58 відомості про працівника вносяться на першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки, при цьому прізвище, ім`я та по батькові зазначаються повністю, без скорочень або заміни ініціалами, на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Відповідно до пункту 2.13 Інструкції №58 зміна записів про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження здійснюється за останнім місцем роботи на підставі відповідних документів із зазначенням їх номера та дати. Такі зміни вносяться на титульному аркуші трудової книжки із закресленням попередніх даних, внесенням нових та засвідчуються підписом керівника або уповноваженої особи та печаткою підприємства або відділу кадрів.

Аналогічні положення містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (далі – Інструкція №162).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення, облік, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи чи організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у випадках, передбачених законом, іншу відповідальність.

Таким чином, доводи відповідача про неможливість врахування спірних періодів роботи з підстав формальних недоліків документів та скороченого зазначення персональних даних є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 204250009960 від 07.01.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Належним способом захисту порушеного права позивача з урахуванням наявності дискреційних повноважень у пенсійного органу щодо призначення пенсії є зобов`язання пенсійного органу повторно розглянути заяву позивача від 01.01.2026 про призначення пенсії позивачу за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувати до страхового стажу період роботи в ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» з 14.03.1988р. по 31.07.1991р. та період роботи з 25.01.1992по 03.05.2000 в колгоспі «Маяк» , згодом Колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк» та вирішити питання про призначення пенсії позивачу, з урахуванням висновків суду.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати щодо судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54008, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 204250009960 від 07.01.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54008, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 01.01.2026 про призначення пенсії позивачу за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувати до страхового стажу період роботи в ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» з 14.03.1988 по 31.07.1991 та період роботи з 25.01.1992 по 03.05.2000 в колгоспі «Маяк» , згодом Колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк» та вирішити питання про призначення пенсії позивачу, з урахуванням висновків суду.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 04 червня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ