Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №520/1706/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року справа №520/1706/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП – 43983495) № 5675/20-40-24-06 від 22.10.2024 року про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП – 43983495), поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01 жовтня 2024 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП – 43983495) № 5675/20-40-24-06 від 22.10.2024 року про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в частині позовних вимог по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій виклав заперечення на відзив та підтримав позовні вимоги.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головного Управління ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ з 01.01.2022 по 01.10.2024 перебувала на 3 групі 5%, реєстраційні данні ФОП ОСОБА_1 містять вид діяльності згідно КВЕД: « 61.90 - Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку».

Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі п. 299.10, 299.11 ст. 299 ПК України проведено перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування ФОП ОСОБА_1 та складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи від 03.10.2024 № 513/20-40-24-03-06 (далі - Акт), лист з актом камеральної перевірки направлено на податкову адресу платника податків та повернено до ГУ ДПС 09.11.2024 за закінченням терміну зберігання.

Позивачем надано заперечення на акт камеральної перевірки від 11.10.2024 № б/н (вх. ГУ ДПС від 21.10.2024 № 68040/6).

За результатами розгляду заперечення прийнято рішення висновки акту залишити без змін, про що було повідомлено позивача листом від 24.10.2024 № 47415/6/20-40-24-03-14 (лист було направлено за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленнями про вручення, лист повернуто 12.11.2024).

Так, рішенням контролюючого органу від 22.10.2024 № 5675/20-40-24-06 ФОП ОСОБА_1 анульовано реєстрацію платника єдиного податку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування. Перевіркою встановлено, що платником податків порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: Порушення приписів абз. 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаціно-правових форм господарювання) – здійснення виду діяльності за КВЕД 61.90 - інша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку, який заборонено п.п. 8 п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ з 01.01.2022 по 01.10.2024 перебувала на 3 групі 5%, реєстраційні данні ФОП ОСОБА_1 містять вид діяльності згідно КВЕД: « 61.90 - Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв`язку».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України. Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено у главі 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПК України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим у главі 1 розділу XIV ПК України, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному в главі 1 розділу XIV ПК України. Пунктом 291.5 статті 291 ПК України визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.п.8 п.п. 291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи суб`єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного) діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле - і радіомовлення, проводного радіомовлення та телемереж.

Суд зазначає, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб`єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають послуги до таких мереж.

Відповідно до Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг-суб`єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Проте попередній Закон України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022) розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» як суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку.

Норми Закону №1089 не передбачають окремого суб`єкта у цій сфері як провайдера комунікації, тобто суб`єкта без права на технічне обслуговування та експлуатацію електронних комунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку.

При цьому норми ПК України не зазнали змін, і вони на сьогодні не визначають видів діяльності, що виокремлюють певну групу платників у сфері електронних комунікацій, які мають право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Тобто, відповідно до норм Закону № 1089 платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД ДК 009:2010, які суб`єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД-2010), згідно якої діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет НЕ виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв`язку» та класу 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв`язку».

Отже, фізичні особи – підприємці, які обрали вищевказані КВЕД та надають електронні комунікаційні послуги не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Пунктом 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України (п. 299.10 ст. 299 ПК України). Відповідно до вимог пп. 16.1.7, п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Керуючись п. 73.3 ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Щодо доводів Позивача про неправомірність проведення камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Однією із основних функцій контролюючих органів є податковий контроль, який в п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначений як система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю визначені в п. 62.1 ст. 62 ПК України, серед яких проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПКУ).

Відповідно до пп. 75.1.1, п.75.1 ст.75, ст.76, п.86.2, ст.86, п.299.10, п.299.11 ст.299 ПК України контролюючим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до ч.3 п.75.1.1. ст.75 ПКУ предметом камеральної перевірки є своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17, а саме: системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Тобто, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках), одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення (наказу керівника податкового органу на проведення перевірки, направлення на перевірку), згоди платника, а також його присутності для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Мета камеральної перевірки – виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Правовий аналіз викладеного дає підстави для висновку, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється системний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків виключно на підставі даних, які знаходяться в розпорядженні податкового органу.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 22.05.2018 у справі № 826/5165/17, від 21.06.2018 у справі № 813/448/17, від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а.

Так, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Так, суд не погоджується із твердження Позивача, що докази на яких базується оскаржуване рішення є неприпустимими.

Позивач у позовній заяві зазначає, що результати перевірки не підписані у встановленому законом порядку. Стосовно вказаного твердження, суд зазначає наступне.

Аналізуючи норми Податкового Кодексу України, що регулюють порядок проведення перевірок та оформлення їх результатів, в тому числі і камеральних, вбачається, що тільки пунктом 80.7 ст.80 ПК України передбачено проведення перевірки двома і більше посадовими особами контролюючого органу, а саме фактичної перевірки, результати якої, згідно п.80.10 ст.80 ПК України оформлюються в порядку, встановленому статтею 86 цього Кодексу.

Аналізуючи норми статті 86 ПК України суд дійшов висновку, що словосполучення «посадовими особами» контролюючого органу було використано законодавцем як загальне поняття для визначення осіб, які проводять та підписують результати як камеральної, так і документальної і фактичної перевірок.

Не розмежування кола посадових осіб контролюючого органу у відповідних пунктах статті не свідчить про обов`язковість підписання акту камеральної перевірки як мінімум двома особами, оскільки це прямо не передбачено відповідною нормою закону.

Стосовно посилання відповідача та не, що фактично Відповідачем не розглядалися заперечення на акт камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Платнику направлено запрошення від 16.10.2024 №45949/6/20-40-24-03-14 на розгляд заперечення до акту перевірки, лист із запрошенням направлено на податкову адресу платника податків рекомендованим повідомленням, лист повернено до контролюючого органу 01.11.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також Лист від 24.10.2024 № 47415/6/20-40-24-03-14 про розгляду заперечення направлено за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленнями про вручення, лист повернуто 12.11.2024, докази направлення містяться у матеріалах справи.

Щодо використання податкової інформації при проведенні камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Тобто прямою нормою законодавства передбачено, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та інших інформаційних даних податкового органу.

Щодо посилання Позивача, що рішення про анулювання не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправним, суд зазначає таке.

Згідно з п. 80 частини першої ст. 2 Закону України № 1089 послуга доступу до мережі Інтернет – електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.

Оператор електронних комунікацій (оператор) – суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами (абзац перший п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).

У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (абзац третій п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089. Постачальник електронних комунікаційних послуг суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (п. 87 частини першої ст. 2 Закону № 1089).

Як зазначалось вище, норми Закону №1089 не визначають окремого суб`єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.

Діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет відповідно до норм Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396, не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв`язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв`язку».

Судом встановлено, що податковим органом на податкову адресу платника ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було направлено лист від 13.08.2024 № 280/20-40-24-03-15 щодо неможливості застосування платникам єдиного податку третьої групи – фізичним особам – підприємцям спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності при постачанні електронних комунікаційних послуг та здійснення самостійного подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з відміткою про відмову від спрощеної системи оподаткування або приведення у відповідність видів діяльності, які фактично здійснює платник, шляхом внесення змін до реєстру платників єдиного податку (лист повернено до ГУ ДПС 04.09.2024 за закінченням терміну зберігання).

Вищезазначеної заяви ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу у встановлений строк не надано, тому реєстрація по такому платнику анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу з 01 жовтня 2024 року, що спростовує довід п. 1.6.1., 1.6.2 та 1.6.3 позовної заяви.

Так, Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі п. 299.10, 299.11 ст. 299 ПК України проведено перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування ФОП ОСОБА_1 та складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи від 03.10.2024 № 513/20-40-24-03-06 (далі - Акт), лист з актом камеральної перевірки направлено на податкову адресу платника податків та повернено до ГУ ДПС 09.11.2024 за закінченням терміну зберігання

ФОП ОСОБА_1 надала заперечення на акт камеральної перевірки від 11.10.2024 № б/н (вх. ГУ ДПС від 21.10.2024 № 68040/6). За результатами розгляду заперечення прийнято рішення висновки акту залишити без змін, про що було повідомлено ФОП ОСОБА_1 листом від 24.10.2024 № 47415/6/20-40-24-03-14 (лист було направлено за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленнями про вручення, лист повернуто 12.11.2024).

ФОП ОСОБА_1 було анульовано реєстрацію платника єдиного податку на підставі рішення контролюючого органу від 22.10.2024 № 5675/20-40-24-06.

Суд звертає увагу, що з метою забезпечення співпраці з платниками податків та уникнення негативних наслідків щодо законних дій контролюючих органів, ДПС проводить роз`яснювальну роботу, зокрема, на офіційному порталі ДПС України містяться статті з роз`ясненнями з зазначеного питання, а саме: - «Чи має право фізична особа – підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності?», - «Щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі не виконання обов`язку щодо виключення заборонених видів діяльності або переходу на сплату інших податків і зборів».

Платникам єдиного податку, які здійснюють постачання електронних комунікаційних послуг, зокрема, згідно КВЕД 61.10, 61.20, 61.90, у вищезазначених статтях роз`яснено, що відповідно до п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПК України для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності.

Так, вищевикладене спростовує доводи, викладені позивачем у п. 2, 2.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5 позовної заяви. Крім того, платники єдиного податку згідно з п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, такі платники зобов`язані подати заяву та відмовитись від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), тобто до 20 вересня 2024 року (п.п. 298.2.1 п.298.2 ст. 298 ПК України).

У разі не виконання обов`язку щодо виключення відповідних видів діяльності або переходу на інші податки і збори, то реєстрація по такому платнику може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Отже, судом встановлено, що відповідної заяви ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу у встановлений строк не надавала, у наслідок чого податковим органом винесено Рішення про анулювання.

Враховуючи викладене, контролюючий орган діяв у порядку та відповідно до чинного законодавства, не порушуючи будь яким чином права Позивача, у з в`язку із чим суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов