Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №520/4118/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року справа №520/4118/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 37764460), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДМС України в Харківській області щодо невидачі паспорта громадянки України ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ДМС України в Харківській області оформити та видати паспорт громадянки України ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невидачі паспорта громадянки України ОСОБА_1 .

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в частині позовних вимог по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ДМС України в Харківський області із заявою щодо вчинення дій з приводу оформлення на її ім`я паспорта громадянина України.

Листом від 27.08.2025 за вих. № 6301.5.2-15321/63.1-25 позивачу було повідомлено, що її звернення щодо оформлення паспорта громадянина України було розглянуто у порядку встановленому Законом України «Про звернення громадян».

За результатами розгляду, позивачу було повідомлено, що відповідно до відомостей Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України, 28 липня 2021 року на ім`я ОСОБА_1 було оформлено посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 (терміном дії до 26.07.2022) за підставою возз`єднання сім`ї з громадянином України (на підставі шлюбу).

Отже, станом на дату розгляду звернення, посвідка на тимчасове проживання, оформлена на ім`я ОСОБА_1 є недійсною у зв`язку із закінченням терміну дії.

Відповідачем Позивачу були надані роз`яснення, що для врегулювання правового статусу їй необхідно оформити документи, які б надавали право законного перебування на території України.

Так, вважаючи, що відповідачем протиправно не видано паспорт громадянки України ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Суд зазначає, що лист за вих. №6301.5.2-15321/63.1-25 від 27.08.2025 носить виключно інформаційний характер, мета якого довести до відома заявника необхідність оформити документи, які б надавали право законного перебування на території України позивачу.

Даний лист за своєю сутністю не є актом індивідуальної дії органу міграційної служби і сам по собі не призводить до виникнення щодо позивача безпосередніх правових наслідків, а отже жодним чином не може порушувати її права, або обмежувати у їх використанні.

Статтею 2 та іншими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на захист не будь-якого інтересу, а тільки правового, інакше — легітимного.

Виходячи з аналізу вищевказаного, для того, щоб особі було надано судовий захист, необхідно встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача. До такого висновку дійшов Верховний Суд України в справі № 21-40а14, рішення від 15.04.2014.

Таким чином, оскільки оскаржуваний позивачем лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, з огляду на що він не може бути предметом спору і судовому оскарженню не підлягає.

Поряд із цим, слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3773-VI від 22.09.2011 іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов`язані мати дійсний паспортний документ – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Отже, перебуваючи на території України на законних підставах, позивачка повинна мати дійсний паспортний документ, який посвідчував би її особу та підтверджував її громадянство.

Щодо оформлення паспорта громадянина України.

Відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 рішення про оформлення паспорта громадянина України приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішення питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльність органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III.

Відповідно до визначень, які містить частина 1 статті Закону № 2235-III, громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках, громадянин України – це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до положень статті 6 Закону № 2235-III Громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась в с. Сеньково Куп`янського району Харківської області, є громадянкою РФ, та для оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України надала паспорт громадянки РФ НОМЕР_2 , виданий 17.04.2020 терміном дії до 17.04.2025, орган видачі МВС 0121.

З огляду на вищевказане, вбачається, що відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III зі змінами від 16.01.2026 позивач має право на набуття громадянства України за територіальним походженням, як особа (іноземець або особа без громадянства) яка народилась або постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», про що позивача було надано відповідачем відповідні роз`яснення.

Указом Президента України від 27.03.2001 №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (надалі Порядок №215).

Зазначений Порядок визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Отже, позивач не є громадянином України, а тому не має підстав для його документування паспортом громадянина України.

Разом із цим, суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією РФ, який в подальшому продовжувався.

20 серпня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон №3897-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України».

Згідно пункту 2 розділу II Закону, реалізація державної політики у сфері громадянства територіальними органами/територіальними підрозділами Державної міграційної служби України, посольствами та консульськими установами України стосовно громадян Російської Федерації здійснюється з урахуванням таких особливостей:

- розгляд заяв про набуття громадянства України, поданих до набрання чинності цим Законом, зупиняється до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX;

- прийняття заяв про набуття громадянства України від громадян Російської Федерації припиняється до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

Відповідні положення пункту 1 розділу II Закон №3897-IX, набрали чинності 25.08.2024.

Отже, прийняття відповідних заяв про набуття громадянства України від громадян РФ припинено до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу II Закону № 3897-IX, про що й було роз`яснено позивачу.

Доводи позивача щодо порушення права на оформлення паспорта правом суперечить чинному законодавству України у сфері паспортизації, а тому у рамках спірних відносин права позивача відповідачем не порушено, та вони не потребують судового захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов