Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №440/3376/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3376/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №85 від 03.11.2025 в частині утримання надміру виплачених сум пенсій ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо утримання з пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) переплати у розмірі 20% пенсії, вчинені на підставі рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №85 від 03.11.2025;

заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області вчиняти подальші дії щодо утримання з пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) переплати у розмірі 20% пенсії на підставі рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №85 від 03.11.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти, безпідставно утримані з належного їй пенсійного забезпечення на підставі рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №85 від 03.11.2025.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 04 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 2007 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У 2008 році помер чоловік ОСОБА_1 , який був особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та отримував пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тому з 08.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася зі заявою до територіального органу ПФУ про перехід на пенсію чоловіка у зв`язку зі втратою годувальника та отримувала цей вид пенсії.

У жовтні 2025 року ГУ ПФУ в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , що її пенсійна справа приведена у відповідність до законодавства з 01.03.2025 року, внаслідок чого виникла переплата пенсії з 01.03.2025 по 30.09.2025 року в сумі 83 272,49 грн.

03.11.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №85 про утримання надміру виплачених сум пенсії, відповідно до якого із пенсії позивача почали здійснюватися щомісячні утримання у розмірі 20 % пенсійних виплат.

Позивач вважала вказане рішення протиправним, оскільки жодних недостовірних відомостей чи документів для призначення або перерахунку пенсії не подавала, а будь-яка рахункова помилка з боку органу Пенсійного фонду відсутня. Позивач наголошувала, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» утримання надміру виплачених сум пенсії можливе виключно у випадку зловживань з боку пенсіонера або подання ним недостовірних даних, тоді як у спірних правовідносинах такі обставини відсутні.

14.05.2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

У відзиві відповідач зазначав, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 на підставі довідок про заробітну плату померлого годувальника.

Відповідач указував, що під час перевірки документів та відомостей, внесених до Єдиної інформаційної системи Пенсійного фонду України, було встановлено невідповідність даних щодо кратності оплати праці за період участі годувальника у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, унаслідок чого після проведеного перерахунку виникла переплата пенсії у сумі 83 72,49 грн. У зв`язку із цим 03.11.2025 прийнято рішення №85 про утримання надміру виплачених сум пенсії.

Також відповідач посилався на положення ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядок №6-4, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003, зазначаючи, що надміру виплачені суми пенсії підлягають поверненню у разі подання страхувальником або пенсіонером недостовірних даних чи зловживань з боку пенсіонера.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області з січня 2007 року.

З 08.08.2022 позивачу призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі документів померлого годувальника ОСОБА_2 .

01.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області позивачу направлено лист №1600-0403-8/73574, у якому повідомлено про виникнення переплати пенсії та необхідність повернення надміру виплачених коштів у розмірі 83 72,49 грн.

03.11.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №85 про утримання надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1 у розмірі 20 % належних пенсійних виплат.

08.12.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про надання копії рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії та документів, на підставі яких таке рішення прийнято.

08.01.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на адресу позивача направлено лист №203-26223/Т-02/8-1600/25, у якому повідомлено, що з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії позивача, унаслідок чого виникла переплата пенсії у сумі 83272,49 грн, а також зазначено про прийняття рішення №85 від 03.11.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсії.

09.01.2026 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про надання копії рішення №85 від 03.11.2025, розрахунку надміру виплачених сум пенсії та документів, які стали підставою для прийняття вказаного рішення.

Згідно з матеріалами справи, копія рішення №85 від 03.11.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсії позивачу не надавалася.

14.05.2026 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому відповідач зазначив, що внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 виникла переплата пенсії у сумі 83 272,49 грн, а тому прийнято рішення №85 від 03.11.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсії.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області протиправними,позивач звернулась до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з таких мотивів.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.1 Закону України від 09.07.2003, № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із ст.50 Закону № 1058-IV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Згідно п. 4.1 та 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Механізм повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003р. за №374/7695.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до положень ч.2 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

На підставі ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

За приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Висновки щодо правозастосування.

Національним законодавством передбачено можливість повернення надміру виплачених пенсійних сум лише у випадку зловживань з боку пенсіонера, зокрема подання документів зі завідомо неправдивими відомостями або умисного неповідомлення обставин, що впливають на право на пенсійне забезпечення чи його розмір.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься, наприклад, у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17 (2-а/173/41/2017).

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було подано недостовірні документи, приховано будь-які обставини чи вчинено інші недобросовісні дії, які б стали підставою для виникнення переплати пенсії.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно статті 106 Закону України «Про пенсійне забезпечення» посадові особи суб`єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Аналізуючи вищенаведені правові норми суд зазначає, що на пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. Відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, в тому числі відомостей про розмір грошового забезпечення покладено на роботодавця (страхувальника). Якщо порушення пенсійного законодавства допустила установа (підприємство, організація), то позивач в свою чергу не повинен нести відповідальність за надання до управління Пенсійного фонду відомостей за достовірність яких відповідає саме ця установа.

Відповідно до матеріалів справи переплата виникла у зв`язку з самостійним виявленням посадовими особами органу ПФУ суперечливих відомостей у документах, що на їх підставі призначалася пенсія померлому годувальнику, ОСОБА_2 .

Так, працівники пенсійного фонду виявили невідповідність даних про кратність оплати праці у довідці про заробітну плату ОСОБА_2 та у довідці військової частини про участь ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 1986 року. У зв`язку з цією невідповідністю та непідтвердженістю, на думку працівників органу ПФУ, кратності оплати праці в певний період часу, відповідачем було приведено електронну пенсійну справу у відповідність з 01.03.2025 року.

Відповідні дії/рішення щодо приведення пенсійної справи у відповідність позивачем не оспорювались.

Предметом цього спору є рішення та відповідні дії щодо утримання надміру, як на думку відповідача, виплаченої ОСОБА_1 пенсії.

Суд вказує, що дані, внаслідок невідповідності яких працівниками органу ПФУ було допущено невірний розрахунок пенсії ОСОБА_2 , за відомостями, наданими самим же органом ПФУ, містилися в довідці військової частини про заробіток ОСОБА_2 , датованій 1986 р.; довідці про заробітну плату ОСОБА_2 , виданій Оржицькою РДА у 2008 році.

Вказані документи не були надані органу ПФУ ОСОБА_1 .

Відповідач не надав доказів та навіть не стверджував, що ці документи є підробленими чи до них внесені неправдиві відомості.

Зазначені довідки перебували в пенсійній справі померлого годувальника ОСОБА_2 значну кількість років та останній до своєї смерті численні роки отримував пенсію, нараховану на підставі, у тому числі, зазначених довідок.

З цього слідує висновок, що невірний, на думку відповідача, обрахунок пенсії ОСОБА_2 був здійснений самими ж працівниками органу Пенсійного фонду України, які за неуважністю не звернули увагу на суперечливість відомостей про кратність оплати праці ОСОБА_2 у 1986 році, а виявили свою помилку тільки у 2025 році та фактично переклали її наслідки на позивача, ОСОБА_1 .

Суд констатує, що в обставинах цієї справи відсутні передбачені законом передумови для застосування механізму повернення надміру сплаченої пенсії: відсутні докази зловживань з боку пенсіонера або докази подання страхувальником недостовірних даних.

Це унеможливлює стягнення надміру виплаченої пенсії з пенсіонера.

Отже, рішення ГУПФУ в Полтавській області від 03.11.2025 № 85 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, належить визнати протиправним та скасувати як таке, що не ґрунтується на законі.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог і в частині зобов`язання відповідача повернути позивачу суму пенсії, стягнену на підставі рішення ГУПФУ в Полтавській області від 03.11.2025 № 85 про стягнення сум пенсії, виплачених надміру.

Суд звертає увагу, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №85 від 03.11.2025 є індивідуальним актом, який безпосередньо породжує для позивача правові наслідки у вигляді утримання коштів із пенсійного забезпечення. Саме це рішення є правовою підставою для подальших дій відповідача щодо утримання надміру виплачених сум пенсії.

Оскільки судом установлено протиправність вказаного рішення, його скасування є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача. Визнання протиправними дій відповідача щодо утримання коштів із пенсії фактично охоплюється висновком суду про незаконність самого рішення №85 від 03.11.2025, адже такі дії мають похідний характер та були вчинені виключно на виконання цього рішення.

Крім того, суд не вбачає необхідності у застосуванні такого способу захисту, як заборона відповідачу вчиняти подальші дії щодо утримання коштів із пенсії позивача на підставі рішення №85 від 03.11.2025, оскільки після скасування зазначеного рішення воно втрачає юридичну силу та не може бути використане як правова підстава для подальшого утримання коштів.

Разом із тим, з метою повного поновлення порушених прав позивача, належним способом захисту є також зобов`язання відповідача повернути позивачу кошти, утримані на підставі протиправного рішення №85 від 03.11.2025.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №85 від 03.11.2025 в частині утримання надміру виплачених сум пенсії, а також зобов`язання відповідача повернути позивачу безпідставно утримані кошти.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Натомість судовий збір мав бути сплачений за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, і, разом з тим, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись правилами розподілу судових витрат, встановленими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує 1064,96 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Полтавській області.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

А тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу про право на повернення надміру сплаченого судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, заборону вчиняти певні дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №85 від 03.11.2025 в частині утримання надміру виплачених сум пенсій ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти, безпідставно утримані з належного їй пенсійного забезпечення на підставі рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №85 від 03.11.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков